Реферат: История родов
Протромбіновий індекс | 80 – 100% |
Час рекальціфікації плазми | 60 – 120 с |
Тромботест | IV – V ступінь |
Фібриноген | 5.9 – 11.7 мкмоль/л |
Фібриноген В | негативний |
Фібринолітична активність | 183 – 263 хв. |
Толерантність плазми до гепарину | 3 – 6 (7 – 11) хв. |
Час згортання крові по Лі-Уайту | 5 – 10 хв. |
Тривалість кровотечі по Дюка | до 4 хв. |
Ретракція кров’яного згустку | 44 – 65% (індекс ретракції 0.3 – 0.5) |
Біохімія крові
Азот залишковий (небілковий) | 14.28 – 25 ммоль/л |
Сечовина | 3.33 – 8.32 ммоль/л |
Креатинин | 53 – 106.1 мкмоль/л |
Креатин | 45.75 – 76.25 мкмоль/л |
Сечова кислота | 0.12 – 0.38 ммоль/л |
Білок загальний | 65 – 85 г/л |
Аналіз виділень.
Від 21.07.98 р.: - 2 ступінь чистоти: 10-20 лейкоцитів в полі зору, еритроцитів немає, флора коккова Грам позитивна, в помірній кількості. Гонококків, трихомонад не виявлено.
20.09.98 р.: - 2 ступінь чистоти: лейкоцитів 15 у п.з., поодинокі еритроцити, флора коккова Грам позитивна, в помірній кількості. Гонококків, трихомонад не виявлено.
Кал на яйце глист 22.05.98 р. - не виявлено.
Артеріальний тиск.
Дата | права рука | ліва рука |
18.03.98 | 125/75 | 125/75 |
16.04.98 | 125/60 | 125/60 |
06.05.98 | 120/75 | 120/75 |
27.06.98 | 130/75 | 130/75 |
13.07.98 | 125/60 | 125/60 |
23.07.98 | 130/80 | 130/80 |
10.06.98 | 125/60 | 125/60 |
25.08.98 | 120/75 | 120/75 |
05.09.98 | 130/75 | 130/75 |
17.09.98 | 125/60 | 125/60 |
01.10.98 | 120/70 | 120/70 |
Ультразвукове дослідження від 31.03.98 р. за №1777: один живий плід, передній вигляд, розташований повздовжньо, перша позиція, відповідає на 16 тижнів. Вродженних вад розвитку не виявлено. Вагітність прогресує. Дата передбаченного строку пологів - 15.10.98 р.
від 15.06.98 р. за.№ 3402: один живий плід, передній вигляд, розташований повздовжньо, перша позиція, відповідає на 26 тижнів. Вродженних вад розвитку не виявлено. Вагітність прогрєсує. Дата передбаченного строку пологів -15.10.98 р.
Психопрофілактична підготовка породіллі до пологів.
Система психопрофілактичної підготовки породіллі до пологів розроблена К.І. Платоновим та І.І. Вельвовським. В основі – вчення про сутність пологового болю. Під час пологів виникають умови, що сприяють подразненню закінчень нервових волокон та нервових сплетень, розташованих в матці (в тому числі біля внутрішнього та зовнішнього зіву цервікального каналу), параметрії, крижово-маткових, головних (кардіальних) та круглих зв’язках матки. В періоді вигнання виникає подразнення нервових закінчень, розташованих у тканинах тазового дна та зовнішніх статевих органів. Подразнення інтерорецепторів виникає внаслідок стиснення скоротливою мускулатурою матки, здавлення передлежачою частиною плоду, розтягнення зв’язок при сильних переймах та потугах. Джерелом виникнення пологового болю являється також стиснення (при потугах) кровеносних судин, стінки яких мають барорецептори.
У виникнені пологового болю велике значення має подразнення нервових елементів шийки матки в процесі згладжування її та розкритті зовнішнього зіву. Больові подразення з матки потрапляють до ЦНС, досягають РФ та зорового бугра; звідти больові імпульси потрапляють до кори великого мозку, де больові подразнення, які сприймають нервові закінчення, перетворюються в больові відчуття. Відчуття болю (пологового) є результатом дії кори великого мозку. Під час проведення больових подразнень до ЦНС виникає відображення болю на поверхні тіла внаслідок передачі збудження від спінальних гангліїв симпатичної нервової системи в бокові рога спинного мозку та відповідні ділянки тіла. Відображення болю виникає у нижньому відділі черева крижово-поперековій ділянці, у паху, у верхніх відділах стегон.
Істотне значення має положення, що в формуванні пологового болю крім подразнення нервових закінчень матки приймає участь умовно-рефлекторний компонент, зв’язаний з впливом на другу сигнальну систему, а також визнання ведучої ролі великого мозку у виникненні больового відчуття.
Мета психопрофілактичної підготовки жінок до пологів – зняти психогенний компонент пологового болю та срияти утворення нового уявлення про пологи як про сприятливий фізіологічний процес, при якому біль не обов’язковий. Вплив на кору великого мозку в процесі психопрофілактичної підготовки сприяє зменшенню больового відчуття.
Жінок слід переконувати в можливості безболісної течі її пологів за умови правильної поведінки. В процесі психопрофілактичної підготовки жінок навчають спокійній та активній поведінці під час пологів. Її знайомлять з основними відомостями про фізіологію пологів, їх клінічне протікання, а також з відчуттям, що виникає в різні періоди пологів.
Психопрофілактична підготовка до пологів складається з переліку дій, необхідних для проведення з самого початку вагітності, особливо за чотири тижні до пологів та під час їх протікання. З 35 – 36 тижнів вагітності з жінкою проводять спеціальні заняття, під час якіх її знайомлять з протіканням пологів, навчають правильній поведінці та прийомам, яки сприяють знечуленню пологів.
Заняття 1.
Вагітній жінці повідомляють короткі знання про анатомічну будову жіночих статевих органів, про зміни, які відбуваються в організмі під час вігітності. Пологі висвічують як нормальний фізіологічний акт, розповідають про три періоди пологів. Знайомлять жінку з особливостями першого періоду пологів, дають поняття про схватки, їх продовження та регулярність, підкреслюють фізіологічний характер змін, зв’язанних з розкриттям шийки матки, роз’яснюють роль плідного міхура, околоплідних вод. Звертають увагу на те, що пологи потребують затрати фізичних сил. Тому важливо, щоб жінка під час пологів зберегла сили до вирішального моменту - вигнання плоду.
Заняття 2.
Розповідають, як повинна поводити себе жінка при появі потуг, та підчас всього першого періода пологів. Вагітних навчають слідуючим спеціальним фізичним заходам, що сприяють правильній течії пологів та зниженню больових відчуттів.
1. Лежати спокійно.
2. Під час схваток глибоко та ритмічно дихати.
3. Сполучати вдох і видох з легким погладжуванням нижньої половини черева кінчиками пальців двох рук, проводячи їх від середньої лінії черева над лобком зовні та вверх.
4. Погладжувати шкіру у крижово-поперековій області сполучаючи з диханням.
5. Притискуваті шкіру до внутрішньої поверхні гребня клубової кістки біля двох передньоверхніх остей та у зовнішніх кутів крижового ромбу. При натискуванні біля передньоверхніх остей долоні розташовують вздовж стегон, натискування ж виконується кінцями великих пальців. Натискування у зовнішніх кутів крижового ромбу виконується підкладанням рук породіллі, стиснутих у кулаки.
6. Рахувати перейми.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12