Реферат: Політична соціалізація молодших школярів (на прикладі контент-аналізу підручників для початкової школи)

-38-

ідентичності,  спільні  символи,  емоційну  прив’язаність  до  Батьківщини.         Це можливо зробити за посередництвом підручників для початкової                 школи.

Відчуття спільності має носити національно-культурний характер. Подібність культури, мови, традицій, історичної долі – ось те, що інтегрує людей в єдину спільноту, яка усвідомлює цю єдність і відчуває спільну, і кожного окремо, відповідальність за власну долю. На базі цієї ідентичності формуються: патріотизм, соціальна довіра, соціальне партнерство як основи громадянського суспільства. Формування цієї ідентичності несе в собі і інформативний, і емоційно-чуттєвий компоненти. З цього починається демократія – нація разом творить свою долю через політичну волю             більшості. З цього починається партнерство держави і громадянського суспільства: держава створена, її апарат сформований нами – нацією,                    яка поклала на державу певні обов’язки в обмін на свій послух державній    владі. Проте, весь цей процес буде потім. Спочатку – ідентичність і            емоційна прив’язаність до єдиного споріднюю чого коріння, в поєднанні                 з  першими   знаннями   про   політичну   систему,   соціальну  взаємодію.

Як це досягається в межах підручника? Шлях тут один – апелювання до архетипів національної свідомості, символів, що об’єднують масу у націю, заряджену державотворчим і суспільно творчим потенціалом. Для нас – це символи Рідної Землі, Матері – України, Божої Матері, Матері, з супроводжуючими символами і образами: материнська пісня, колискова,         рідна оселя. Це – символи рушнику, вишиванки, хлібу, калини.¹ І  міфоло-              гізовані образи козака – запорожця, Запорізької Січі. Це і історичні постаті, що стали напівлегендарними в національній свідомості: Володимир Великий, Ярослав   Мудрий,   Богдан   Хмельницький,   Іван    Сірко,    Тарас   Шевченко,

.........................................................................................................................................

1.  Алмонд Г.,  Верба С.   Згадана  праця. – С. 133.           

-39-

Іван Франко, Леся Українка. Це – звичайно, і глибинний релігійний                  чинник – православна традиція, Церква, Собор. Це – неповторна краса рідної землі і т.д.

Тобто мова йде про традиційні цінності, які укорінені дуже глибоко              у підсвідомості на архетипічному рівні. Вони є відображенням            національного менталітету і спільної історичної долі. У дитячому віці, враховуючі   особливості психології молодших школярів дуже важливу              роль відіграють і народні казки, легенди, пісні, ігри, свята. Згадаємо                         і історичне минуле – в плані козацьких демократичних традицій             (неважливо, якими були запорожці насправді, важливо – який міф про                   них ми закладемо у дитячу свідомість), у попередніх розділах ми                     говорили, що діти краще розуміють історичне минуле, якщо воно           пов’язуються з сьогоденням. Ось – широке поле для виховання в дусі          козацької демократії, побратимства, національної гордості, мужності;            простір для історичних паралелей тут дійсно великий (козаки обирали гетьмана, ми – Президента; козаки понад усе цінували свободу, і ми –                 теж вільні,  живемо  у вільній Україні, і нікому свою волю не віддамо                        і  т. д.).¹

Підбиваємо підсумки сказаного у цьому розділі.

По-перше, нами визначено, який національний ідеал має бути       закладений в свідомість школярів, на який тип політичної культури слід орієнтуватись. По-друге, встановили, що інформативний компонент        політичної соціалізації займає відносно невелике місце у структурі цілеспрямованого спливу на особистість. Третє, дійшли висновку, що емоційно-чуттєвий     компонент     набагато     більш     важливий,     з     огляду       

.........................................................................................................................................

1. Чернишов О. Національне виховання: науково-методичне       забезпечення // Рідна  школа. – 1997. - № 12. – С. 34.

-40-

психологічні особливості молодшого шкільного віку. Четверте, визначили,          на що саме  слід звернути увагу в першу чергу – на формування відчуття громадянської і національної ідентичності, як на основу соціальної                  довіри і партнерства, як передумов існування громадянського суспільства.               І головне – зробили спробу “перекласти” цю ідею мовою символів і                образів,  сприйнятних   для   молодших   школярів.  

  

 

-41-

Розділ  2.2.   Конвент – аналіз  букварів,                                                        як  засіб  дослідження  сучасного  стану  у  галузі               громадянської  освіти.

В якості об’єкту дослідження нами було обрано наступні п’ять         букварів, які найбільше розповсюджені в початкових школах Миколаєва.                 В результаті експертного інтерв’ю з представниками Навчально-          методичного центру нами було встановлено рівень розповсюдженості                 цих   букварів  в  школах   міста.

Наводимо стислу характеристику, обраних для дослідження        підручників:

1.   Вашуленко Н.С., Матвеева А.Н., Назарова Л.К., Скрипченко Н.Ф. Букварь. Учебник для 1 класса четырёхлетней и трёхлетней начальной школы. – К., 1998. Цей підручник витримав вже                 11 видань, перше з яких було здійснено ще у середині                          70-х років. Це - єдиний буквар для російськомовних                       класів  і  шкіл,  альтернативи  якому  сьогодні  по  суті  немає  в  місті.

2.   Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С. Буквар: Підручник для                    1 класу чотирирічної і трирічної початкової школи. – 13-те       видання. - К., 1999. По суті справи – це лише адаптований до українськомовних шкіл і класів варіант вищезазначеного           букваря. Він найбільш розповсюджений в місті серед україномовних   букварів.

3.   Луцик Д.В., Праць М.М., Савшак А.С. Буквар. – Львів, 1998.              Він допущений Міністерством освіти України, вже в друге перевиданий. Його використання в місті залишається на             вільний   вибір   педагогічних   рад    шкіл   і   вчителів    початкових 

-42-

 класів. Його часто використовують і поряд з букварем             Скрипченка  і  Вашуленка.

4.   Чорна М., Грабар Д. Буквар. – Львів, 1993. Цей буквар –              пробний, допущений Міністерством освіти в якості експериментального. В школах міста використовуються в            доволі обмеженій кількості, переважно в гімназіях чи ліцеях. Одним  із  його  недоліків  є  доволі  великі  розміри  і  вага.

5.   Сафонова О.М. Буквар “Дубочок”: Пробний підручник  для                   1 класу загальноосвітніх шкіл колекційного спрямування. -             К., 1997. Цей підручник не є букварем в звичному розумінні          цього слова, а виконує функції так званого “супутника             букваря”. Він використовується для корекцій навичок читання             в навчальному процесі. Його використання є вільним вибором        шкіл  і  педагогів.

Для проведення структурного контент-аналізу нами було зроблено наступне. Ми проаналізували всю семантичну і ілюстративну інформацію               в букварях з метою виділення наступних змістовних груп, для безпомилкового визначення  одиниць  вимірювання.

·     Група слів, словосполучень, символів і образів, зміст яких    означає поняття “Україна”. Тобто до цієї групи відносяться                 і такі поняття, як “Батьківщина”, “Вітчизна”, “Рідна земля”, а також ті, які відносяться до так званої “малої батьківщини”, наприклад,  згадки  про  Прикарпаття,  Поділля,  Галичину.

·     Група слів, словосполучень, символів і образів, зміст яких   передає символи Української державності. Це, наприклад:        Київ, герб, прапор, гетьманська булава, бунчук, козацькі клейноди.

·     Група слів,  словосполучень,  символів і образів, які відображають

-43-

 національну ідентичність українського народу у витворах             його культури, як духовної, так і матеріальної. Ми вважали за доцільне розділити символи духовної і матеріальної культури.             До символів духовної культури відносимо, наприклад: колискові, народні казки, легенди, перекази, приказки, пісні, загадки, скоромовки, обряди, прикмети. До символів матеріальної           культури – національний одяг, предмети національного побуту, музичні  інструменти.

·     Група слів, словосполучень, символів і образів, в яких відображається церква та релігія. До них ми віднесли          зображення чи передачу лінгвістичними засобами таких     символів, як: храм, молитва, священик, хрест, Божа Матір,        янгол,  ікона.

·     Група слів, словосполучень, символів, що відображають міфологізований образ українського козацтва. Сюди ми  відносили і власне козаків, і згадки про Запорозьку Січ, і,              про Гайдамаччину, і,  скажімо,  приказки про козацьку звитяжність,  сміливість,  побратимство.

·     Група слів, словосполучень, символів і образів, в яких          зображені видатні історичні постаті нашого народу: Шевченко, Франко,  Хмельницький  та  інші.

·     Група слів, словосполучень і образів, що апелюють до національних архетипічних символів. Мова йде про символи Матері,  Родина,  Батьківська домівка,  Хліб,  Червона  Калина.

Виділення змістовних груп необхідно нам для того, щоб отримати змогу підрахувати частоту, з якою зустрічаються символи, поняття і образи,                    які нас цікавлять в плані прищеплення відчуття національної               ідентичності,      глибокої    спільності    всіх     громадян    України,    емоційної

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10