Реферат: Функции Национального Банка и коммерческого банка
Реферат: Функции Национального Банка и коммерческого банка
Міністерство зовнішніх економічних зв¢язків і торгівлі України
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
Контрольна робота з дисципліни
«Гроші та Кредит»
Тема: Функції національного банку та комерційних банків
Слухач: Березін О.В.
група М3 2-4
Київ 2000
ПЛАН
1. Банк як фінансовий посередник.
2. Центральний банк і його функції.
3. Комерційний банк і його функції.
4. Інструменти впливу Центрального банку на здатність банківської системи до створення грошей:
а) операції на відкритому ринку;
б)регулювання облікової ставки (дисконтна політика);
в) зміна резервних норм
Банківські гроші й багато інших фінансових послуг нині забезпечуються фінансовими посередниками. Фінансові посередники - це такі інституції, як банки, страхові компанії, ощадні і кредитні асоціації, які приймають депозити або кошти від однієї групи і позичають ці кошти іншій.
Найбільшу групу фінансових посередників становлять комерційні банки - фінансові інституції, що є держателями більшості чекових депозитів країни і власниками 30% активів усіх фінансових інституцій. Ощадні та кредитні асоціації і взаємоощаджувальні банки - другі, вони мають приблизно 17% всіх активів. Третьою важливою групою є страхові компанії, пенсійні й інвестиційні фонди відкритого типу.
Отже, фінансові інституції переносять кошти від кредиторів до позичальників. Тим самим вони створюють фінансові інструменти (поточні і заощаджувальні рахунки), 3 точки зору макроекономіки найважливішим інструментом є банківські гроші (або поточні рахунки), які нині переважно забезпечуються комерційними банками.
Банки — це особливі економічні інститути, головні функції яких: кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучених коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування, виконання валютних та інших банківських операцій. До банківської системи, яка, як правило є дворівневою, входять центральний банк і комерційні банки.
Створення і функціонування банків пов'язано з двома взаємообумовленими процесами:
1. Спеціалізація виробничо-господарської і соціально-економічної діяльності обумовлює спеціалізацію банків.
2. Концентрація виробничо-господарської діяльності і соціально-економічної діяльності веде і до концентрації фінансового капіталу. Систему банків можна представити наступним чином:
n центральні емісійні банки;
n комерційні (депозитні) банки;
n інвестиційні банки;
n ощадні банки;
n спеціальні банки (іпотечні, експортно-імпортні).
У побудові банків найбільш відчутна тенденція універсалізації. Тобто банки беруть на себе все ширші функції. Наприклад, різні форми, внутрішні, зовнішні розрахунки, надання різних форм кредиту; проведення довірчих операцій за дорученням, валютних операцій і валютного контролю за дорученням держави тощо.
В концентрації банківської справи стають найбільш концентрованими функції банків. Тобто функції, які передаються від суб'єктів фінансово-господарської діяльності до банків. Наприклад, фінансування і кредитування
довготермінових вкладень, повна участь кредитних форм в обігу власних коштів, тобто коли повністю, або майже повністю зливаються інтереси суб'єктів фінансово-господарської діяльності з інтересами банків.
За формами власності банки поділяються на:
n державні;
n змішані (з участю держави);
n міждержавні;
n акціонерні;
n кооперативні;
n муніципальні і комунальні (власність місцевих органів влади).
Всі банки, окрім державних, комерційні. Банківські операції поділяються на активні і пасивні. Пасивними називаються операції, з допомогою яких банки утворюють позичкові ресурси грошових засобів (прийом депозитів-вкладів, їх зберігання).
Активними називаються операції, що пов'язані з наданням грошових позичок позичальникам.
Власний капітал банків утворюється з:
а) первісного акціонерного і
б) накопиченого прибутку.
Центральний банк (Національний банк України) проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн, випускає гроші в обіг, а також випускає національні грошові знаки.
Національний банк створює державну скарбницю і організує її діяльність, зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси.
Національний банк представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших держав, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях.
Національний банк нагромаджує золотовалютні резерви, здійснює операції по їх розміщенню (в тому числі і в іноземних банках).,
Національний банк виконує такі функції:
n видає комерційним банкам кредити;
n рахунки банків-кореспондентів і здійснює розрахунково-касове обслуговування комерційних банків та інших кредитних установ;
n купує і продає цінні папери, що випускаються державою;
n здійснює емісію приватизаційних паперів;
n виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктам господарської діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна;
n купує та продає іноземну валюту і платіжні документи в іноземній валюті;
n проводить операції з резервними фондами грошових знаків.
Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове, та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян шляхом виконання операцій і надання послуг, а саме:
n залучення та розміщення грошових вкладів та кредитів;
n здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касове обслуговування;
n ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;
n фінансування капітальних вкладень;
n випуск платіжних документів і цінних паперів;
n купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операцій з ними;
n видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі;
n придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);
n купівля у організацій і громадян та продаж 'їм іноземної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках у вкладах;
n залучення і розміщення дорогоцінних металів на рахунки і вклади та інші операції з цими цінностями;
n довірчі операції за дорученням клієнтів.
Комерційні банки здійснюють кредитні операції в межах кредитних ресурсів, які вони утворюють в процесі своєї діяльності. Комерційні банки при необхідності можуть на договірних засадах позичати ресурси один в одного, залучати і розміщувати кошти у формі депозитів і вкладів. Вони також можуть одержувати позичку у раціональному банку.
Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки по своїх операціях.
Отже, перша економічна функція комерційних банків полягає в акумулюванні безстрокових депозитів (введення поточних рахунків) і оплаті чеків, виписаних на ці банки. Друга важлива функція полягає в наданні кредитів промисловим підприємствам, фермерам, торговцям тощо. Банки виконують також різні інші функції, конкуруючи з рештою фінансових інститутів. Вони приймають ощадні і строкові вклади, які часто вилучаються на вимогу їх вкладників. На відміну від поточних рахунків по цих вкладах виплачується відсоток. Майже всюди комерційні банки конкурують з кооперативними товариствами по наданню позик на будівництво і центральними ощадними товариствами. Приймаючи грошові перекази і видаючи туристичні чеки, банки конкурують з поштовими агентствами і спеціальними компаніями. Користуючись майном за дорученням, вони частково виконують функції радників з питань доцільності вкладення капіталу в цінні папери.
Навіть надаючи грошові позики окремим особам і бізнесменам, банки конкурують з фінансовими компаніями і так званими "факторськими фірмами", які забезпечують корпорації оборотним капіталом. Купуючи облігації, іпотеки і цінні папери, банки конкурують зі страховими компаніями та іншими інвесторами.
