Ямайська (Кінгстонська) валютна система
#45; авізуючий банк -- банк, який сповіщає експортера про відкриття акредитива. Це може бути банк-емітент, виконуючий банк або третій банк;- підтверджуючий банк -- банк, який бере на себе зобов'язання додатково до зобов'язань банку-емітента здійснити платіж (акцепт трат) бенефіціару (експортеру) при додержанні ним умов акредитива;- банк-платник (виконуючий банк) -- банк, який наведено в акредитиві як платника бенефіціару (експортеру) певної суми коштів проти документів, передбачених акредитивом. Це може бути банк-емітент, підтверджуючий банк, авізуючий банк або інший банк, уповноважений банком-емітентом;- негоціюючий банк -- банк, що здійснює платіж проти документів і переймає на себе фінансові ризики. Таким банком може бути банк, що здійснює платіж або підтвердження акредитива.Крім банків у акредитивній операції беруть участь транспортні та страхові компанії, а також митні брокери.Розрахунки акредитивами здійснюються за схемою, наведеною на рис.1. Експортер та імпортер укладають між собою угоду (1), в якій вказують, що розрахунки буде здійснено в формі документарного акредитива. Рис. 1. Схема організації розрахунків акредитивами В контракті мають бути чітко сформульовані умови акредитива, визначений порядок платежу, а також зазначені банк-емітент, авізуючий та виконуючий акредитив банк. Умови здійснення платежу, що наведені в контракті, мають бути також відображені і в дорученні імпортера банку про відкриття акредитива.Після підписання контракту експортер повідомляє імпортера про готовність відвантажити товар (2). Одержавши повідомлення експортера, імпортер подає своєму банку заяву на відкриття акредитива (3). Після оформлення відкриття акредитива банк-емітент направляє акредитив іноземному банку, що обслуговує експортера (авізуючий банк) (4), який перевіряє його достеменність і сповіщає експортера про відкриття та умови акредитива (5).Експортер перевіряє відповідність умов акредитива платіжним умовам укладеної угоди та відвантажує товар (6), а потім разом із транспортними документами (7) передає інші документи, передбачені умовами акредитива, в свій банк (8). Банк експортера перевіряє перелік документів, правильність їх оформлення тощо і пересилає банку-емітенту для оплати або акцепту (9). В супровідному листі зазначається порядок зарахування виручки на рахунок експортера.Після одержання та перевірки документів банк-емітент здійснює платіж банку експортера (10). На суму платежу дебетується рахунок імпортера (11), а банк експортера зараховує відповідні кошти на рахунок експортера (12). Тільки після цього імпортер одержує від банку-емітента всі комерційні документи та стає власником товару (13).Відповідно до Уніфікованих правил на практиці можуть йастосовуватися різні види документарних акредитивів:- відзивні та безвідзивні;- підтверджені та непідтверджені;- трансферабельні (перевідні);- револьверні (відновлювальні);- компенсаційні;- покриті та непокриті; - гарантійні.Специфікою використання відзивних акредитивів (revocable credit) є те, що вони можуть бути анульовані або деякі умови їх використання можуть бути змінені банком-емітентом за вказівкою клієнта без попереднього повідомлення бенефіціара. За таких умов банк-емітент має сплатити банку, уповноваженому здійснити платіж, певну суму компенсації. На практиці відзивні акредитиви використовують в розрахунках між підприємствами, що мають довготривалі комерційні відносини і довіряють одне одному, оскільки за умови застосування такої форми розрахунків значно зростає комерційний ризик. У зв'язку з цим у міжнародних розрахунках перевага віддається безвідзивним акредитивам, і якщо в заяві на акредитив немає додаткового застереження, він вважається безвідзивним.З метою забезпечення додаткових гарантій платежу за акредитивом у розрахунках можуть використовуватися підтверджені акредитиви. Підтвердження акредитива здійснюється через надання гарантії платежу іншим (третім) банком, який переймає на себе зобов'язання сплатити за документами, що відповідають умовам акредитива, в разі, якщо це не зможе зробити банк-емітент. У міжнародній практиці такі зобов'язання, звичайно, бере на себе банк експортера. При здійсненні розрахунків за непідтвердженим акредитивом відповідальність за виконання платежу несе тільки банк-емітент.Використання трансферабельних акредитивів дає змогу здійснювати платежі не тільки на користь бенефіціара, а й на користь третіх осіб -- других бенефіціарів. Переказ акредитива на користь третіх осіб може здійснюватися повністю або частково. Такий вид розрахунків застосовується в тому випадку, коли бенефіціар не є постачальником або поставка здійснюється через посередника.Другий бенефіціар для одержання платежу після відвантаження товарів імпортеру повинен подати до банку всі потрібні комерційні документи, що відповідають умовам акредитива. Бенефіціар, на користь якого відкрито трансферабельний акредитив, має право замінити рахунки (і трати), подані другим бенефіціаром, на свої рахунки (і трати) і, отже, одержати додатковий прибуток від різниці між сумами цих рахунків.У тому випадку, якщо за умовами акредитива не передбачена можливість його переводу, а бенефіціар не є постачальником, може бути використаний компенсаційний акредитив. Він відкривається бенефіціаром за основним акредитивом як зустрічний акредитив на користь виробника товару або субпо-стачальника. В правовому відношенні базисний і компенсаційний акредитиви не пов'язані між собою і є самостійними різновидами.При відкритті компенсаційного акредитива треба враховувати відповідність умов його відкриття умовам базисного акредитива. Якщо умови відкриття обох акредитивів збігаються, після зміни трат документи, подані постачальником для відкриття компенсаційного акредитива, можуть бути використані для одержання платежу за базисними акредитивами. У тому випадку, якщо умови не збігаються, продавець зобов'язаний доповнити комплект документів, отриманих від постачальника при реалізації компенсаційного акредитива. Крім того, з метою забезпечення платежу за компенсаційним акредитивом термін його дії має перевищувати термін дії базисного акредитива.За наявності тісних зовнішньоторговельних зв'язків між партнерами, а також за умови постійних поставок товарів однаковими партіями для розрахунків може використовуватися револьверний (відновлювальний) акредитив, умови відкриття якого передбачають можливість поповнення акредитива на певну суму (квоту) або до початкової суми в міру використання. Умови відкриття револьверного акредитива передбачають встановлення його загальної суми, розміру однієї квоти, кількості квот, а також терміну використання.З метою забезпечення додаткових гарантій платежу за акредитивом можуть використовуватися акредитиви з валютним покриттям. При використанні покритих акредитивів банк-емітент надає в розпорядження іноземного банку, який виконує акредитив, певну суму валюти, що дорівнює сумі зобов'язань за акредитивом, на термін його дії з умовою використання цих валютних коштів для виплат за акредитивом. Валютні кошти можуть бути передані через кредитування рахунку виконуючого банку в банку-емітенті або третьому банку, через надання виконуючому банку права дебетувати рахунок банку-емітента, відкритий у цьому банку, на суму акредитива, через відкриття банком-емітентом депозита у виконуючому банку.Однак застосування такої форми розрахунків призводить до відволікання значної суми валютних коштів із банків-емітентів, а тому на практиці частіше за все використовуються непокриті акредитиви.Інколи в міжнародній практиці застосовується акредитив "з червоним застереженням" (акредитив з авансом), умови якого передбачають видачу виконуючим банком експортеру авансу на визначену суму, який практично використовується на фінансування виробництва чи придбання товару на експорт. Фактично частина суми акредитива використовується на оплату ще невідвантажених товарів. Аванс видається під квитанцію та письмове зобов'язання бенефіціара своєчасно подати всі необхідні документи.Відкриваючи акредитив з авансом, банк-емітент бере на себе зобов'язання відшкодувати виконуючому банку суми сплачених авансів навіть у тому випадку, якщо товар за зовнішньоторговельним контрактом не буде поставлений зовсім. На практиці такі види акредитивів використовують дуже рідко.Резервні акредитиви (стенд-бай, stand-by letter of credit) найбільш поширені в США. Такі акредитиви виконують роль добре відомих у нас гарантій і можуть бути відкриті як на користь експортера, так і на користь імпортера. Резервний акредитив використовується так само, як і документарний, а також є додатковим забезпеченням платежів на користь експортера при розрахунках у формі інкасо або банківського переказу. Одночасно резервний акредитив може бути гарантією повернення раніше сплаченого імпортером авансу або сплати штрафів чи пені на користь імпортера за умови невиконання експортером умов контракту.В окремих випадках Уніфіковані правила передбачають також використання рамбурсного акредитива, транзитних, платіжних, акцептних та інших видів акредитивів.Банки, які беруть участь у акредитивних операціях, наражаються на певні ризики, головними серед яких є кредитний, документарний та операційний. Тому стратегія уникнення таких ризиків має базуватися на використанні додаткових умов і застережень, чіткому додержанні Уніфікованих правил і умов укладених угод, а також на високому рівні організації роботи персоналу з документами.Незважаючи на те що акредитивна форма розрахунків є досить складною з погляду документообігу, вона найбільш вигідна для експортерів, оскільки дає їм практично безумовну гарантію платежу. У зв'язку із складністю такої операції при виконанні акредитива банки утримують певну суму комісії, розмір якої залежить від суми акредитива. Відповідно до акредитивного листа платником комісії може бути будь-яка із сторін, проте звичайно в міжнародних розрахунках витрати на сплату комісії компенсує кожен контрагент угоди на території своєї країни. Задача №22Визначте правильні відповіді на такі завдання, припускаючи, що застосовуватимуться наступні значення валютних курсів "спот": GBP/USD = 1,6122 - 1,6127; USD/CHF = 1,7740 - 1,7746; USD/JPY = 122,05 - 122,10.Голландський банк хоче купити USD 20 млн. в учасника валютного ринку в обмін на фунти стерлінгів. Яку ціну котирує учасник валютного ринку? Яку суму фунтів стерлінгів повинен сплатити голландський банк?Корпорація в США отримала CHF 25 млн. і хоче перевести цю суму в долари. За яким курсом буде здійснено цю угоду? Скільки доларів отримає корпорація?Японський банк хоче купити в учасника фінансового ринку долари США в обмін на 500 млн. єн. Яке котирування встановлює учасник фінансового ринку і скільки доларів отримає японський банк?Рішення
1) Голландський банк може купити USD 20 млн. в учасника валютного ринку в обмін на фунти стерлінгів за ціною:
20 млн.$ : 1,6122 = 12,4054 млн. GBP
2) Корпорація в США за 25 млн.CHF може отримати доларів:
25 млн.CHF х 1,7740 = 44,35 млн.$
3) Японський банк може купити в учасника фінансового ринку долари США в обмін на 500 млн. єн., що складе:
500 млн. JPY : 122,10 = 4,0950 млн.$
Яке котирування встановлює учасник фінансового ринку і скільки доларів отримає японський банк?
Список літератури
1. Арчакова, О. Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски. - 2007. - N 2. - C.67-73
2. Бездітко, Ю. М. Валютне регулювання [Текст] : навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк. - Херсон : Олді-плюс, 2004. - 272 с.
3. Валютне регулювання [Текст] : навчальний посібник / Ю. М. Бездітко, О. О. Мануйленко, Г. А. Стасюк. - Херсон : Олді-плюс, 2004. - 272 с.
4. Віднійчук-Вірван, Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст] : навчальний посібник / Л. А. Віднійчук-Вірван. - Львів : Магнолія 2006, 2007. - 214 с.
5. Дзюблюк, О.В. Валютна політика [Текст] : підручник / О. В. Дзюблюк. - К. : Знання, 2007. - 422 с.
6. Михайлів, З.В. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції [Текст] : навчальний посібник / З. В. Михайлів, З. П. Гаталяк, Н. І. Горбаль ; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів : Львівська політехніка, 2004. - 244 с.
7. Плахіна, І. В. Правове положення валютних бірж у системі юридичних осіб приватного права України [Текст] / І. В. Плахіна // Держава і право. - 2006. - N 3. - C.294-301
8. Поєдинок, В.В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності [Текст] : навчальний посібник / В. В. Поєдинок ; Мін-во освіти і науки України. - К. : Юрінком Інтер, 2006. - 288 с.
9. Про систему валютного регулювання і валютного контролю [Текст] : декрет / Україна. Кабінет Міністрів. - [Б. м. : б. и.], 1993. - Б. ц.
10. Ринок фінансових послуг [Текст] : навчально-методичний посібник / Держ. вищий навчальний заклад "УАБС НБУ", Каф-ра фінансів ; сост. В. Л. Пластун. - Суми : УАБС НБУ, 2007. - 166 с.
11. Руденко, Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції [Текст] : підручник / Л. В. Руденко. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К. : ЦУЛ, 2007. - 632 с.
12. Хомутенко, В.П. Фінанси зовнішньоекономічної діяльності [Text] : навчальний посібник / В. П. Хомутенко, В. В. Немченко, І. С. Луценко. - К. : ЦУЛ, 2009. - 474 с.
Страницы: 1, 2
