Вплив спільної валюти євро на інтеграційні процеси

p align="left">У таких умовах Україна, дотримуючись законодавчо закріпленої стратегії європейської інтеграції, повинна спрямовувати основні зусилля на виконання домашнього завдання із проведення внутрішніх реформ, які, якщо і не призведуть до безпосереднього членства в ЄС, значно покращать життєдіяльність нашої держави і наблизять її до європейських стандартів.

Втілюючи спільні проекти з країнами ЄС у різних сферах, Україна реально підтверджує інтеграційний процес. Тільки цілеспрямована праця та позитивні результати у конкретних заходах є гарантією довгострокового успіху, можуть сприяти тому, щоб європейські цінності переважали в політиці, економіці та рівні добробуту кожного громадянина. Тому що прості українці визначаються з реалізацією цього поняття в повсякденному житті, намагаються порівняти своє життя зі стандартами у країнах ЄС, і важним для них є не стільки «коли будемо в ЄС», скільки «коли будемо жити так, як в ЄС».

Позиції іноземного капіталу у банківському секторі Польщі досить вражаючі. Рівень присутності іноземних банків сягає 90'% загального банківського капіталу країни, в Україні він станови :ь лише 27%.

Одним із провідних фондових майданчиків ЦСЄ? є Варшавська фондова біржа (ВФБ). У перерахунку на спільну валюту показник капіталізації ВФБ складав на початок 2005 р. 70,5 млрд. євро, що дає їй 13-е місця серед найбільших європейських бірж. За кількістю учасників ВФБ займає 2-е місце після Лондонської серед європейських бірж, і є попереду відомих ОеиІзсЬе Воегзе і спільного європейського майданчика Еигопехі. Умови, які вона пропонує, є досить привабливими для українських компаній, оскільки на ВФБ розміщення акцій коштує менше, ніж на інших

провідних фондових біржах, а ліквідність ринку є досить високою. У лістингу на ВФБ знаходяться акції підприємств із Е5еликобританії, Австрії, Нідерландів, Угорщини, Німеччини, Чехії, Словаччини, а також України.

У зв'язку з членством Польщі в ЄС за рахунок зростаючого потоку коштів із структурних європейських фондів і залучення іноземних інвестицій слід відмітити поліпшення фінансово-економічних позицій підприємств і розширення фінансування реального сектору господарства. 13 млрд. євро - таку суму має Польща щороку для використання з фондів ЄС. З цих коштів можна побудувати кілька десятків футбольних стадіонів, таких, які потрібні для проведення Євро-2012 . Допомога з фондів ЄС -повернення коштів по закінченні власної інвестиції. Інколи, виключно через згоду чиновників Європейської Комісії, кошти можуть надійти перед початком проекту. Частіше фінансова підтримка призначається регіонам, жителі яких отримують прибуток нижчий за 75% в середньому від країн ЄС.

Підприємці з сектора мікро, малих і середніх польських підприємств, якім в 2007-2013 для реалізації інвестиційного проекту потрібно дофінансування з Фондів допомоги ЄС, можуть використати пропозицію Фонду поручительства ЄС (РРЕІ) Європейської програми (утворений в 2004 р.), який діє при Банку Економіки країни (ВОК)43. Більш того, інструмент Фонду поручительства €"С містить в собі додаткове страхування і гарантію покриття коштів у випадку нестачі забезпечення виплати кредиту банку. Алгоритм процесу отримання дотації запропоновано в комерційних банках Польщі, які уклали договір про співпрацю з Банком Економіки країни щодо цього інструменту.

Європейський Соціальний Фонд згідно зі стратегією навчання протягом всього життя і створенням Зони європейської вищої освіти фінансує проекти відділів праці або неурядових організацій, які спрямовані на розвиток системи освіти і допомоги в пошуках праці неповноцінним особам або жінкам після відпустки по нагляду за дітьми або перекваліфікацію чи отримання практики для працівників фірм. Хоча польські підприємці використовують лише

8% (близько 3,5 млрд. злотих) з усіх форм фондів , фонди для фірм користуються величезною популярністю не тільки з інвестиційною метою, а і для поліпшення якості своїх продуктів або виконання європейських стандартів. Надання дотацій ЄС, наприклад на розбудову автомобільних та залізничних доріг в Польщі, складає 38%.

За всіма вищезгаданими напрямами в кожній гміні, малому містечку, повіті існують інформаційні центри, агенції і т.і., як і докладна інформація на спеціальних сторінках Інтернету. Так, кожна фірма може скористатися безкоштовною консультацією для підприємців (Кгаіо^у 8узіет ІМіщ), яких вже більше 100 в Польщі.

Архітектурні та культурні пам'ятники, парки також мають дофінансування з фондів ЄС, а це мільйони злотих для кожного проекту. Для очищення стоків, водопроводів, каналізації, спалювання відходів, охорони повітря Польща вже використала 12 млрд. злотих. Більшість з цих коштів одразу отримали гміни та повіти, решту використали фірми, які повинні пристосовуватися до занадто обмежованих європейських норм. Найбільший в Польщі проект, пов'язаний з охороною навколишнього середовища, стосується очищення стоків у Варшаві, він, між іншим, є найбільшим проектом в Європі, профінансованим на кошти ЄС.

Потужну фінансову допомогу від ЄС через Агентство реструктуризації та модернізації сільського господарства (ІАС8) отримують польські аграрії. Так, в Польщі в рамках Програми розвитку сільського господарства реалізовано понад 30 тис. різних проектів. Фонди ЄС в аграрному секторі розділяються на дві частини: доплати до продукції і спеціальні премії та дотації на проекти. Але скептики спільної аграрної політики ЄС уважають, що дотації тваринництву, наприклад, гальмують процес зростання сільськогосподарської політики в європейських країнах. Доходить до абсурдних випадків, коли карають за нелегальний продаж фермерських тварин. Надмірне фінансування може скінчитися, як прогнозував американський президент Р. Рейган45, і більшість обивателів ЄС буде вимагати субсидії.

Повертаючись до перегляду економічних показників і досліджень польських експертів, перелічимо наступні кроки, які були зроблені Польщею у процесі інтеграції і трансформації: стабілізація економіки, захист приватної власності, створення дворівневої банківської системи, розвиток фінансового ринку, лібералізація цін, лібералізація закордонної торгівлі, конвертованість валюти. Наступні головні недоліки економічної політики Польщі накладаються на реалії сьогодення української економіки: надзвичайно високий рівень відсоткових ставок - як номінальних, так і реальних; великі кошти підтримки зовнішнього боргу, що спричинений, між іншим, високими ставками відсотку; відносно велика вага мандруючого капіталу на ринку цінних паперів; значний дефіцит у закордонній торгівлі; некоректна структура активів банківської системи; заборгованість підприємств іноземним державам; висока взаємна заборгованість підприємств; високий рівень безробіття; відсутність стратегії розвитку; брак промислової політики.

Інтегруючись у європейську спільноту, Польща ставила і мала відповіді на наступні питання: «Чому нам по дорозі з ЄС? Бо послуговуємось економічними поглядами, політичними умовами, соціальними причинами». Що Польща може привнести до ЄС: економічне, політичне, соціальне? З фінансового погляду - зріст різноманітності прибутків, конвергенцію фінансових систем, розвиток ринків і фінансових інновацій, регіональну валютну інтеграцію».

Саме завдяки політиці солідаризму з ЄС Польща до 2011 р. отримає від нього на розвиток своєї відсталої, за європейськими стандартами, інфраструктури 98 млрд. євро. Масштабність цього презенту стає ще більш зрозумілою, якщо його порівняти з іноземними інвестиціями: з 1989 р. до 2004 р. Польща отримала понад 60 млрд. доларів США інвестицій.

Третій рік членства Польщі в ЄС характеризувався поліпшенням економічних настроїв і зростанням оптимізму поляків. В аналізі європейського центра громадської думки «Єнробарометр» відзначено, що відсоток поляків, які декларують оптимістичні оцінки власної життєвої ситуації, виріс за 2004-2007 рр. з 63% до 74%' '. Серед обивателів країн ЄС показник оптимізму

У сучасних умовах усі країни включені до процесу загальної!) державного світового економічного розвитку. Одночасно входження країни в світове господарство в умовах відкритої економіки приховує різні загрози - від незначного негативного впливу на господарську діяльність окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності до втрати національної^) державного суверенітету.

Актуальність дослідження зовнішньоекономічної безпеки обумовлена загостренням питання її забезпечення в умовах інтеграції економіки України в світову економічну систему, так як без забезпечення зовнішньоекономічної безпеки держава не може бути повноправним учасником світових господарчих зв'язків, зайняти гідне місце в міжнародному розподілі праці та мати належну систему захисту та протидії глобальним викликам її національної безпеки.

Необхідність захисту від зовнішніх небажаних впливів та радикальних внутрішніх змін, інакше кажучи потреба безпеки, - це базова, фундаментальна потреба як життя окремої людини, сім'ї, так і різних об'єднань людей, включаючи суспільство та державу. В науковій літературі представлено різні підходи дослідження зовнішньоекономічної безпеки та різні варіанти її забезпечення.

Розробка проблем економічної, в тому числі зовнішньоекономічної безпеки, в розвинутих країнах активно ведеться у 80-90-ті роки. При цьому в якості однієї з головних задач гарантування економічної безпеки західні автори розглядають збереження та зміцнення позицій країни в світовій господарчій системі. Так, аналізуючи концепцію економічної безпеки США у лютому 1993 р., колишній державний секретар В. К'ристофер виділяв такі її ключові напрями, як підвищення конкурентоспроможності американських товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках, скорочення залежності країни в:д іноземних позичок, зміцнення її можливостей виконувати міжнародні обов'язки у торгово-економічній та інших галузях. Найважливіше значення в даній концепції в останні роки надається забезпеченню національних економічних інтересів США в конкурентній боротьбі з суперниками на світових ринках і захисту позицій країни як лідера у високотехнічних сферах. Японський підхід до зміцнення комплексної економічної безпеки також включає внутрішній і зовнішній аспекти.



Джерела:

1. Внешнезкономические отношения АРК со стратами, граничащими с Украиной за 2002-2006 гг. и январь-июнь 2007. Зкономический доклад // ГУ статистики в АРК. - Симферополь, 2007.

2. Економічний Часопис-ХХІ. - 2006. -№1-2. - Режим доступу: Ь«р://\у^ш.зо8кіп.іпґо/еа.рЬр?рока2ОІсі=20060117&п=1-2&у=2006

3. Крапивін О.В., Тодоров І.Я. Євроатлантична інтеграція України. Навчальний посібник. - Донецьк: Дон ецький національний університет, 2007. - 328 с.

4. Миргородська Л. Значення України для ЄС в Європейській політиці сусідства // Економічний Часопис-ХХІ. - 2007. - №7-8. -С. 25-27..

5. Незалежний культурологічний часопис «ї»: Україна- ЄС 2008. Нова гра. - 2007. - №50. - Режим доступу: 1Шр://\Ґ\Ґ\у.]і.ІУІу.иа/п50іехг8

6. Новак Алоїзі 3. Європейська інтеграція. Шанси для Польщі -досвід для України, Перекл. з польск. - Львів, 2006. - 192 с.

Страницы: 1, 2