Вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю (на прикладі підприємства ВАТ "Київмедпрепарат")

p align="left">Рішення менеджерів :

на першому терміновому етапі - підняття цін на реалізуєму продукції;

на другому строковому етапі - перенести виробництво в іншу країну чи організувати на території України спільне хіміко-фармакологічне підприємство по випуску фармакологічної сировини;

2. При введені додатково до повних митних тарифів податку на додану вартість на імпортуєму сировину - результати для ВАТ “Киїівмедпрепарат” - катастрофічні - підприємство з прибуткової діяльності становиться збитковим.

Рішення менеджерів:

при наявності тенденцій на введення ПДВ на імпортуєму фармаколог-гічну сировину терміново наполягати на введенні відносно цієї сиро-вини , відповідно, загального режиму “експортного відшкодування”, після чого переорієнтувати 70% продукції підприємства на експорт, враховуючи, що ціни ВАТ “Київмедпрепарат” нижчі за світові, що забезпечить попит та поверне необхідний рівень прибутковості;

прийняти стратегічну програму створення транснаціональної компанії з обходом митно-тарифного регулювання за рахунок внутрикорпора-ційного переміщення сировини та продукції на технологічно рознесе-них між державами виробничих участках;

Висновки

Розглянувши особливості тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні треба уявляти, що при розробці стратегії експорту чи імпорту національний підприємець має будувати прогнози та плани з урахуванням впливу митного тарифу своєї держави і тарифних засобів країни можливого контрагента зовнішньоекономічної угоди. Окреслюючи проблему виходу на зовнішній ринок та обчислюючи можливий вплив тарифного регулювання двох країн, слід уявляти комплексність впливу на вартість експортованого чи імпортованого товару видів та ставок мита, особливостей визначення митної вартості товару як бази обкладення митом та податками, застосування документального підтвердження походження товару, формування та застосування правил кодування згідно з національними версіями товарної номенклатури зовнішньоекономічні діяльності.

Національне законодавство України визначає, що ввізне мито, яким обкладаються імпортовані товари, є диференційованим. У разі виконання певних умов можливе звільнення від сплати мита або застосування пільгових чи повних ставок імпортного мита. Підставою для звільнення від сплати ввізного мита є представлення до митних органів відповідного сертифіката походження товару та виконання умов безпосередньої закупівлі та прямого відвантаження, що передбачається відповідними міжнародними угодами про вільну торгівлю.

Угоди про вільну торгівлю застерігають, що сторони угоди не застосовують мито, податки та збори, що мають еквівалентну дію на експорт і/або імпорт, походять з митної території однієї з держав та призначені для митної території іншої держави.

Оцінюючи ефективність запроваджених державою митно-тарифних мето-дів регулювання зовнішньої торгівлі на прикладі ВАТ “Київмедпрепарат”, мож-на застосувати криві сукупного попиту та сукупної пропозиції, які дозволяють визначити вартість імпортованих товарів на внутрішньому ринку та обсяги зменшення його надходження на національний ринок. Це, в свою чергу, дозволяє національному виробникові аналогічного товару підвищити його вартість до ціни імпортованого та додатково виробити певну кількість для споживання на внутрішньому національному ринку.

ВАТ “Київмедпрепарат” виробляє імпортноконкурентну продукцію, тому воно залишається у виграші від запровадження імпортного тарифу, оскільки для нього збільшується сектор ринку, а також з'являється можливість підвищувати ціну за свою продукцію на внутрішньому ринку України.

ВАТ “Київмедпрепарат” здійснює неоподатковуваний експорт товарів. Тому вплив експортного тарифу для нього виявляється мінімальним, а “знак” наслідків залежить від характеру зміни загальної кон'юнктери залежно від ситуації.

Підприємство “Київмедпрепарат” здійснює зовнішню торгівлю переважно з країнами СНД, що виявляється для нього найбільш ефективним з точки зору звільнення від значного оподаткування експортно-імпортної діяльності підприємства з цими країнами (наявність угод про зону вільної торгівлі).

Проведений аналіз діяльності ВАТ “Київмедпрепарат” та впливу митно-тарифної політики на ефективність його зовнішньоекономічної діяльності дають можливість сформулювати наступні висновки :

1. ВАТ “Київмедпрепарат” є динамічно розвиваючимся підприємством з високими рівнями рентабельності, при цьому виробництво ліків на ньому основане на імпортній фармакологічній сировині.

Це приводить до суттєвої залежності підприємства від митно-податкової політики України по відношенню до імпорту сировини для фармацевтичних виробництв.

2. Імпортуємі товари (фармацевтична сировина), згідно з проаналізовани-ми матеріалами зовнішньоекономічних контрактів, по заключенням експертів Київської торгово-промислової палати відносяться до наступних груп УКТ ЗЕД :

Розділ VI. Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості.

Ставки ввізного мита (товарна група 2933 90 95 90):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 20% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 3003 10 00 00):

пільгова - 0 % від митної вартості контракту;

повна - 5 % від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 2941 10 20 00):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 0% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 3003 90 90 00):

пільгова - 5% від митної вартості контракту;

повна - 10% від митної вартості контракту;

Ставки ввізного мита (товарна група 2941 90 00 00):

пільгова - 0% від митної вартості контракту;

повна - 0% від митної вартості контракту;

Таким чином, митні тарифи на імпортуєму сировину законодавством України встановлені знижені чи зовсім відсутні.

Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” [10,7] вищевказані групи фармацевтичніх товарів та сировини не оподатковуються як при операціях імпорту, так і при операціях реалізації на внутрішньому ринку України.

При імпорті продукції, країною походження якої є Латвія, працює “Угода про вільну торгівлю між Україною та Латвією” про звільнення товарів імпорту-експорту від митних тарифів. Таким чином, частина імпорту ВАТ “Киівмедпрепарат” по продукції Латвії на митному кордоні звільнюється від сплати навіть зниженого митного тарифу.

Основними ризиками та недоліками проаналізованих схем управління митно-тарифною політикою в зовнішньоекономічних контрактах ВАТ “Київмедпрепарат” є наступні:

а) досвід постійної корекції “Угоди про вільну торгівлю України з Білорусією та Росією” показує, що зміна статусу Латвії, як держави Європейського Союзу, може визвати анулювання угоди про вільну торгівлю, що приведе до появи повної ставки митного тарифу на ввезення сировини виробництва Латвії (наприклад, тіопентал);

б) при затримці реалізації отриманої партії за рахунок несвоєчасної спла-ти дебіторами вартості авансово відпущеної продукції виникають проблеми з оплатою контракту нерезиденту (через 60 днів);

в) при несплаті нерезиденту вартості поставленої партії продукції через 90 днів законодавство України передбачає штрафні санкції за порушення режиму розрахунків при експортно- імпортних контрактах;

3. У ВАТ “Київмедпрепарат” зафіксовані проблеми регулювання ліквід-ності та фінансової стійкості:

- у 2002 -2004 роках рівні швидкої (строкової) та абсолютної ліквідності знаходилися значно нижче нормативного діапазону, що свідчить про проблеми моментальної та строкової платоспроможності у підприємства;

- у 2002 - 2004 роках показник відношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей був суттєво нижче значення стійкого діапа-зону (більше 1,0), тому для розрахунків з кредиторами необхідно було не тільки отримати кошти дебіторської заборгованості за відпущені товари, але і реалі-зувати частину продукції, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана;

Таким чином, у 2002 - 2004 рокахі підприємство ВАТ “Киівмедпрепа-рат” попало в кризову полосу неліквідності балансу в короткострокових пері-одах, що є результатом неоптимальних схем міжнародних розрахунків.

4. Залежність виробництва підприємства від імпортної сировини визиває необхідність підвищення норм виробничих запасів( запаси на негативний ціно-вий тренд, страхові запаси на зрив транспортування чи митного оформлення) до величин, які не покриваються джерелами ресурсів підприємства та створю-ють нестійкий (2004) чи кризовий (2002 -2003) характер забезпечення покриття запасів ресурсними джерелами.

При цьому ВАТ “Київмедпрепарат” не в повній мірі використовує фінан-сові важелі кредитного капіталу банків, оскільки в структурі пасивів балансу власний капітал займає долю до 75% ( при стійкій формі роботи не менше 55%), при цьому дві третини його імобілізовані в необоротних фондах.

В проектній частині дипломної роботи в модель загроз бізнесу ВАТ “Київмедпрепарат” в частині імпортних поставок сировини були введені наступні флуктуації митно-тарифного та податкового законодавства :

а) В частині митних тарифів на фармацевтичну сировину груп 2933,2941 та 3003 :

відміна безмитного режиму торгівлі з Латвією;

підняття ввізних мит з рівня 0 - 10% до 20%;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20