Україна та інтеграційні процеси
p align="left">Політики та дослідники вважають, що «ЄС ще ніколи не стояв перед перспективою такого вражаючого розширення...». Унікальність подій полягає в тому,що при зростанні чисельності населення майже на чверть, ВВП зростає лише на 5%, а дохід у розрахунку на душу населення становить 43% середнього рівня ЄС. При відносно низькому рівні економічного розвитку країн ЄС-10 залишається недосконалою структура виробництва та зайнятості. Це вказує на додаткове навантаження на бюджет ЄС. Трансформація Економік країн центральної Європи, формування ринкових відносин та структур, подібних до європейських, дозволило забезпечити країнам стабільно високі темпи зростання макроекономічних показників. За оцінками Європейської комісії темпи зростання ВВП у 2003 році очікувались у 3.2%,а у 2004 році-4.1%Особливістю цього розширення стало те, що в ЄС ввійшли країни, які мають вдвічі - втричі нижчий рівень економічного розвитку, зате відносно дешеві природні і трудові ресурси. Лише так старі члени Євросоюзу можуть витримати конкуренцію з боку нових динамічних регіонів світу.
Проте площа всіх країн нової «дванадцятки» (у 2007 до ЄС ввійшли ще Болгарія та Румунія) ЄС складає лише 10881.1 тис.км, а населення близько 105 мільйонів осіб, причому найменш розвинуті Болгарія та Румунія майже третину приросту площі і населення. Якщо порівняти ці показники з параметрами України, то стає зрозумілим, що наша держава просто необхідна для формування повноцінної європейської інтеграційної системи.
Отже підводячи підсумки, можна зауважити, що оцінити наслідки розширення ЄС для країн центральної Європи досить важко. Фахівці центра досліджень ім.. О. Разумкова вказують, що значних змін у східноєвропейських країнах унаслідок вступу до ЄС не варто очікувати, оскільки очевидні економічні вигоди вже досягнені. За попередніми оцінками вступ до ЄС принесе додатково країнам 5-9%до темпу росту
Проблеми та перспективи входження України до ЄС
1 грудня 1991 року Україна постала перед світовою спільнотою як незалежна держава. «Повернення до Європи» було проголошено ключовим напрямом політики України. Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі стали стратегічною метою України як найкращий спосіб реалізації національних інтересів - побудови економічно розвиненої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.
Перш за все я розгляну проблеми та перспективи входження України до ЄС в контексті розвитку сучасних економічних тенденцій.
Україна, успадкувавши від комуністичного режиму неефективну ресурсомістку економіку, вкрай занедбане довкілля та індустріально-суспільну свідомість, за минулі роки не змогла подолати негативні тенденції свого попереднього розвитку в СРСР. Про це красномовно свідчать такі факти:
· За даними світового банку енергоефективність економіки України, тобто виробництво ВВП (виражено через паритети купівельної спроможності), на одиницю спожитої енергії в 2004 році була нижча за відповідний показник в Польщі - в 2,5 рази, США та Китаю - в 3рази, а в Японії в 5 разів.
· В Україні різко зросла частка сировинно- та енергомістких й водночас найбільш забруднюючих довкілля галузей промисловості: гірничої, металургійної, паливно-енергетичної, хімічної та нафтохімічної- з23 % у1991 році до близько 60% у 2003 році.
· Сформувалась яскраво виражена сировинна і низько технологічна спрямованість експорту. Частка матеріало- та енергомістких галузей в українському експорті сягнула понад 60%, причому понад 40% від усього експорту припадає на продукцію однієї галузі - чорної металургії. І це ще далеко не повний перелік факторів, які сповільнюють економічне зростання.
На противагу цьому ЄС вже давно обрав стратегічним орієнтиром модель еколого-соціальної ринкової економіки. Ця модель економіки на забезпечення добробуту всіх членів суспільства при дотриманні балансу економічних, екологічних і соціальних чинників.
За оцінкою комісії ЄС (1998 р.), перехід до Європейських стандартів лише у сфері екологічної політики вимагають від десяти країн Ценральної та Східної Європи (ЦСЄ) до 2010 року витрат 120 мільярдів євро, що відповідає в середньому 2,5% ВВП щорічно. Але стимулом для України щодо прийняття відповідних вимог може слугувати той факт, що за індексом екологічної сталості країн (індекс, який дозволяє оцінити прогрес на шляху до сталого розвитку) Україна опустилась на 137 місце серед 142 країн. А за індексом LIVING PLANET REPORT(2002рік) наша держава посідає111 місце серед 146 країн. З огляду на це, прийняття Україною ідей сталого розвитку дозволить з одного боку впроваджувати нову модель еколого-соціальної ринкової економіки, як сучасну стратегію розвитку, що спрямована на всебічне покращення якості людського життя. А з іншого боку, вона слугуватиме надійною основою євроінтеграційного процесу та вступу України до ЄС на наступному етапі його розширення, оскільки критерій сталого розвитку безсумнівно виходить на перший план.
Продовжуючи ряд економічних переваг членства у ЄС варто також згадати, що ЄС є одним з трьох основних і найрозвиненіших угрупувань світу, на нього приходиться майже чверть усієї світової торгівлі. Закономірним є те, що після вступу до Євросоюзу слід очікувати передусім відкриття нових вітчизняних ринків збуту. Виникнення спільного ринку створить вигідні умови для розвитку торгівлі між Україною та країнами Євросоюзу, оскільки сприятиме значному зростанню конкуренції та виробництва. Завдяки чому на підприємствах відбувається модернізація та раціоналізація виробництва, що спричинить зниження цін на товари та зріст асортименту. Остаточний ефект від цих змін полягає у прискоренні економічного зростання.
Спільний ринок повинен диференційовано вплинути на окремі галузі економіки. Найбільших результатів слід очікувати в банківській справі та страхуванні, а потім в туризмі, зв'язку, торгівлі та інформаційних технологіях. Грунтуючись на досвіді Польщі, Чехії, Словаччини Спільний ринок принесе новим державам-членам не лише позитивні економічні ефекти, але й тимчасові негативні явища, як наслідок зростання конкуренції та необхідності реконструкторизації економіки. До них віднесено можливу ліквідацію деяких підприємств, та навіть занепад цілих галузей промисловості, а отже - тимчасове зростання безробіття.
На сьогодні позитивним є те, що Україна отримала статус країни з ринковою економікою. Вступивши до СОТ шанси України на вступ до ЄС помітно зросли. Адже принципи СОТ за своєю суттю збігаються з юридичними критеріями необхідними для членства в ЄС, тобто вони передбачають лібералізацію торгівельного режиму, поліпшення умов конкуренції, створення сприятливого інвестиційного клімату. Членство України у СОТ означає лібералізацію режиму торгівлі між Україною та ЄС і дає змогу реально розпочати роботу з укладення угоди про асоційоване членство України в Євросоюзі. За словами Пітте Мендельсона, комісара ЄС з питань торгівлі: «Вступ до СОТ започатковує новий етап у економічних відносинах України та Євросоюзу. Розпочатий процес стосується не лише торгових та інвестиційних потоків, він знаменує собою неухильну політичну та економічну інтеграцію до світової економіки та поглиблення партнерства між Україною та Євросоюзом»
На основі всього вищесказаного можна зробити такий підсумок: сам вступ України до ЄС не означатиме автоматичної ліквідації безробіття, гострих соціальних та економічних проблем. Але разом з тим наближення до ЄС дозволить залучити інвестиції потужних ТНК, що поряд з ефективним використанням коштів фінансово - промислових груп і населення, дозволить модернізувати українську економіку у найближчі 10 - 15 років. При цьому зміниться стан структури промисловості, у якій тепер переважають паливно-енергетичні та металургійні галузі, різко зменшиться використання сировини та енергії, ефективніше буде використовуватися трудоресурсний потенціал нашої держави, зменшаться екологічні проблеми. Водночас було б помилково замовчувати або применшувати складність європейської інтеграції. Зрозуміло, що він буде тривалим та непростим. Зокрема для України інтеграція в Європу означає зростання відкритості національної економіки та конкуренції з боку фірм - членів ЄС. Для окремих секторів виробництва, навіть регіонів, це може мати досить болючі наслідки, проте потенційні втрати та здобутки від зближення з Європою перевищують можливі витрати та ризики.
Для України основними політичними вигодами послідовної європейської інтеграції є зміцнення стабільності демократичної політичної системи, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, поглиблення культури демократії і поваги до прав людини тощо.
Соціальні вигоди інтеграції полягають у підвищенні рівня життя і добробуту, наближенні до високих європейських стандартів особистої безпеки, освіти, охорони здоров'я, якості інформації, екології, вільного руху праці.
У культурно - цивілізаційному аспекті європейська інтеграція - це входження до єдиної сім*ї європейських народів, повернення до європейських культурних традицій. Орієнтація на Європу дозволить Україні вирішити також багато проблем культурного розвитку. Оскільки урядові кола Росії для збереження України у своїй зоні впливу, крім політичних та економічних засобів, активно використовують експансіоністську культурну політику. Російська музика, що абсолютно неконкурентноздатна на світовому ринку, активно поширюється на українських теренах. Вихід на краще захищений від не ліцензованих підробок світовий культурний ринок дозволить покращити матеріальний стан наших митців
Процес європейської інтеграції та розширення спроможний внутрішньо консолідувати країни, які бажають стати членами єдиної Європи, та сприяє зменшенню та ліквідації історичних суперечностей між сусідніми країнами. Так само перспектива членства в ЄС для України (навіть у далекому майбутньому повинна стати додатковим вагомим стимулом та мотиваційним фактором внутрішніх реформ, цивілізованого врегулювання всіх внутрішніх та зовнішніх неузгодженостей. Нарешті від інтеграції України до ЄС виграють не тільки ці дві сторони, але й уся центрально континентальна Європа, адже після розширення Європейського Союзу у 2004 році за рахунок країн Центрально-Східної Європи та держав Балтії, Європейський союз максимально наблизився до України, що надає особливого статусу їхнім стосункам і надає можливості для співпраці.
Страницы: 1, 2