Тайвань у міжнародній торгівл
p align="left">В 90-х роках макроекономічна політика була скоректована таким чином, щоб сприяти більше вільному потоку товарів, послуг, капіталу, людських ресурсів і інформації. У закони, правила й приписання були внесені істотні зміни. Відкритість тайванської економіки була продемонстрована тим, що загальний обсяг двосторонньої торгівлі у вартісному вираженні досяг в 1999 році 232 млрд американських доларів, і вона зайняла 15-ое місце у світі, у те час як прямі іноземні інвестиції із країни й у країну й портфельні інвестиції значно зросли. Американська Об'єднана служба доставки посилок UPS і FedEX відкрили в міжнародному аеропорті ім'я Чан Кайши регіональний центр для західної частини тихоокеанського регіону, і він став єдиним аеропортом цього регіону, що має такий центр.
Щоб інтегруватися в міжнародну систему відкритої багатобічної, заснованої на певних правилах торгівлі, Тайвань звернувся із проханням про прийняття його в ГАТТ/ВТО. Уклавши двосторонні угоди з 30 країнами-членами ВТО й завершивши приведення своєї економічної системи в повну відповідність із міжнародними нормами, ми підготувалися до вступу в цю організацію в самому найближчому майбутньому. В 1991 році Тайвань став членом міжнародного форуму Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва /АТЭС/. Як член АТЭС, ми зв'язані тісними узами з Азіатсько-Тихоокеанським співтовариством, розвиваючи співробітництво в економічній, культурній і соціальній областях і активно беручи участь у діалозі з найбільшим у світі субрегіональним форумом.
Міжнародний форум АТЭС був створений в 1989 році. Його головною метою було формування співтовариства азіатсько-тихоокеанських економік, об'єднаного загальним прагненням до економічного росту й рівноправного розвитку. АТЭС вніс важливий вклад у світову економіку. Сприяючи процесу азіатсько-тихоокеанського співробітництва, АТЭС зіграв також немаловажну роль у досягненні позитивних результатів уругвайським раундом ГАТТ і досягненні Угоди за інформаційною технологією у ВТО. Щоб сприяти економічній життєздатності й відчуттю цим регіоном своєї спільності, АТЭС поставив перед собою амбіційну мету - сприяти розвитку вільної й відкритої торгівлі й інвестиціям в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні до 2010 року для розвинених економік і до 2020 для економік, що розвиваються. Цей міжнародний форум успішно вжив заходів для сприяння розвитку регіональної торгівлі на основі, наприклад, угод про взаємне визнання й без паперові митні процедури й зробив країнам, що розвиваються, членам цього форуму сприяння в знаходженні здатності здійснювати лібералізацію й користуватися її благами на основі технічного сприяння.
Тайвань став членом АТЭС /за назвою Китайський Тайбэй/ одночасно з Китайською Народною Республікою й Гонконгом на третій зустрічі АТЭС на рівні міністрів, що проходила в Сеулі (Корея) у листопаді 1991 року. З тих пор Китайський Тайбэй є переконаним і активним учасником діяльності АТЭС, додаючи всі чинності, щоб вносити свій внесок у широке коло областей. Він приймав саму повномасштабну участь у всіх щорічних зустрічах економічних лідерів і зустрічах на рівні міністрів, у всіх зустрічах на рівні галузевих міністрів і старших посадових осіб країн-членів АТЭС і по можливості в зустрічах і діяльності комітетів, а також робочих, експертних і оперативних груп і їхніх дочірніх форумів і субфорумах. До числа важливих обов'язків, які Китайський Тайбэй виконує зараз в АТЭС, ставиться наступне: керівник Групи по послугах при Комітеті з торгівлі й інвестиціям; керівник Групи по співробітництву в області розвитку при Робочій групі по телекомунікаціях; провідний куратор Робочої групи по охороні морських ресурсів; Робочої групи по сприянню торгівлі й Експертній групі по технічному співробітництву в області сільського господарства й міжнародний координатор мережі утворення при Робочій групі по розвитку людських ресурсів.
На зустрічі економічних лідерів і зустрічі на рівні міністрів країн АТЭС у Брунеї цього року Китайський Тайбэй висуне ініціативу по "Перетворенню фактору комп'ютерного роз'єднання у фактор прилучення до благ комп'ютерної цивілізації".
ІІ. Практична частина
1. Показники динаміки імпорту та експорту
Визначимо за допомогою розрахункових даних показники зовнішньої торгівлі Тайваню. Визначимо зовнішньоторговельний обіг (табл. 2).
Із таблиці 2 ми спостерігаємо зріст усіх статей як імпорту, так і експорту. За останній 2006 рік відносний показник темпу росту імпорту більше (20,0 - 17,6 = 2,4%) ніж відносний показник темпу росту експорту (27,2 - 26,0 = 1,2%). Це свідчить про зрості частки імпорту у зовнішньоторговельному обігу.
Табл. 2. Обсяги експорту та імпорту Тайваню за період 2004 - 2006 років*
Роки | Експорт | Імпорт | Сальдо торговельного балансу | Зовнішньо- торгівельний обіг | |||||
млрд.дол. | Темп росту, % | Темп приприросту, % | млрд.дол. | Темп росту, % | Темп приприросту, % | млрд.дол. | млрд.дол. | ||
2004 | 60,47 | х | х | 56,95 | х | х | 3,52 | 117,42 | |
2005 | 76,19 | 126,00 | 26,0 | 65,97 | 115,8 | 15,8 | 10,22 | 142,15 | |
2006 | 96,91 | 127,20 | 27,2 | 79,16 | 120 | 20,0 | 17,747 | 176,07 |
*Джерело - [9]
Зовнішньоторговельний обіг (ЗТО) - це сума вартості експорту та імпорту країни, або груп країн за певний період часу: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто як експорту, так і імпорту разом:
ЗТО = Е + І (1);
де Е - обсяг експорту (у вартісних одиницях); І - обсяг імпорту (у вартісних одиницях).
Сальдо торговельного балансу (Ст):
Ст = Ет - Іт, (2);
де Ет - вартість товарного експорту; Іт - вартість товарного імпорту.
За останні три роки спостерігається стійкий зріст сальдо торгівельного балансу в сторону експорту, хоч за останній 2006 рік темп росту знизився.
Зовнішньоторговельний оборот за три останні роки також має тенденцію до зросту (табл. 3):
Табл. 3. Темпи зросту зовнішньоторговельного обігу
Зовнішньоторговельний обіг | |||||
Роки | млрд.дол. | Абсолютний темп росту, млрд. дол | Відносний темп росту, % | Темп приросту, % | |
2004 | 117,42 | х | х | х | |
2005 | 142,15 | 24,74 | 121,1 | 21,1 | |
2006 | 176,07 | 33,92 | 123,9 | 23,9 |
*Джерело - [9]
Отже, як бачимо із таблиці сальдо торгівельного балансу у вcіх роках спостерігається стійкий зріст усіх зовнішньоторговельних показників.
Розглянемо темпи росту експорту та імпорту за допомогою графіку 1.
2004 2005 2006
Роки
Рис. 1. Графічне зображення темпів росту імпорту та експорту*
* - використано за допомогою даних таблиці 2
В 2006 р. зовнішньоторговельний обіг Тайваню досяг 1 трлн 76,07 млрд доларів США, збільшившись у порівнянні з попереднім роком на 33,88 млрд доларів, або 23,8 відсотка. При цьому позитивне сальдо склало 17,75 млрд доларів. У Головному митному керуванні Тайваню звернули увагу на той факт, що більш ніж 20-процентний ріст зовнішньоторговельного обігу реєструється вже протягом п'яти років підряд.
Однієї з яскравих рис зовнішньої торгівлі в 2006 р. стало відставання експорту від імпорту в темпах росту. За підсумками року, експорт зріс на 27,2 відсотки й склав 96,91 млрд. доларів, темпи росту знизилися на 1,2 процентні пункти в порівнянні з 2005 р. У той же час темпи росту імпорту зросли на 2,4 процентні пункти й досягли 20 відсотків /79,16 млрд. дол.
Абсолютні розміри сальдо торговельного балансу, балансу послуг або балансу з поточних операцій дають можливість лише ранжувати країни за цим показником. Зіставляти ж розміри сальдо по країнах некоректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. В цьому випадку доречно використовувати індекс стану балансу, який ще називають індексом покриття експортом імпорту (Іі/е) (коефіцієнтом покриття імпорту експортом):
