Створення та особливості функціонування вільних економічних зон в Україн
p align="left">— від оподаткування звільняється репатріація нерезидентами дохо-дів походженням з території зони (включаючи дивіденди, доходи від продажу нерухомого майна, прибуток від операцій з цінними паперами та іншими корпоративними правами, внески та премії на страхування або перестрахування ризиків);— суб'єкти підприємницької діяльності СЕЗ звільняються від спла-ти внесків до Державного інноваційного фонду України.
— не справляються збори до Державного інноваційного фонду та до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
— звільняється від оподаткування сума інвестицій, одержана згідно з інвестиційним проектом;
— надходження в іноземній валюті звільняються від обов'язкового продажу;
— не справляється плата за землю на період освоєння земельної ділянки.
Органами державного регулювання СЕЗ і спеціальних режимів ін-вестиційної діяльності на території Донецької області визначено Раду з питань спеціальних економічних зон та спеціальних режимів інвестицій-ної діяльності, органи місцевого самоврядування, місцеві державні ад-міністрації, орган господарського розвитку СЕЗ, центральні органи ви-конавчої влади України (питання державного регулювання СЕЗ).
Основним нормативно-правовим актом, що регулює діяльність ВЕЗ в Донецькій області є Закон України “Про спеціальні вільні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” від 24 грудня 1994 року.
Законом визначено, що метою створення в Донецької області спеціальних економічних зон та запровадження на територіях пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності є:
Ш залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією гірничодобувних та інших підприємств ( виконання плану залучення інвестицій у СЕЗ і ТПР Донецької області див.;
Ш впровадження нових технологій, модернізація діючих виробництв;
Ш розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісних товарів та послуг;
Ш створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури; тощо.
Рис. 2. Рівень виконання плану залучення інвестицій та структура інвестицій у СЕЗ і ТПР Донецької області за походженням (по містах, куди надходили
іноземні інвестиції), %
Джерело: http://www.ir.org.ua/irnews.ngo?id=58
Управління СЕЗ «Донецьк» та «Азов» і територіями пріоритетного розвитку здійснюють:
* Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецької області;
* органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації;
* органи господарського розвитку спеціальних економічних зон.
В найближчі 10 років буде створено понад 200 тис. ро-бочих місць, що забезпечить приплив в область робочої сили з підприємств базових галузей, що реструктуруються.
2.3. ВЕЗ «Сиваш»
За указами Президента України «Про Північнокримську експеримен-тальну економічну зону «Сиваш» (червень 1995 p.) і «Про заходи щодо проведення експерименту у Північнокримській експериментальній еко-номічній зоні «Сиваш» (листопад 1995 p.), які згодом були підтверджені відповідною постановою Верховної Ради України (лютий 1996 p.), ство-рено першу в Україні спеціальну (вільну) економічну зону.
СЕЗ ”Сиваш” має спеціалізацію на виробництві експортноспроможної продукції хімічної промисловості у містах Армянську та Червоноперекопську, також на вирощуванні рису на зрошуваних землях радгоспів Червоноперекопського району.
Строк діяльності новоутвореної зони -- 5 років. Згідно з уточнен-ням, зробленим в Указі Президента України (листопад 1997 p.), датою початку експерименту в Північнокримській зоні «Сиваш» є 18 вересня 1996 p.--дата державної реєстрації адміністрації ПЕЕЗ, а не 30 черв-ня 1995 p., коли було прийнято рішення про заснування економічної зо-ни.
Слід відзначити, що СЕЗ “Сиваш” відноситься до підприємницької ВЕЗ і спрямована на пожвавлення малого та середнього бізнесу у депресивному районі за рахунок створення сприятливих умов для вільної торговельно-економічної діяльності підприємцям та надання пільг для створення нових виробництв.
Так у місті Армянську - своєрідному “місті-супутнику” двох найбільших хімічних підприємств - Кримського ВО “Титан” та Сивашського аніліно-фарбового заводу за їх рахунок формується 90% місцевого бюджету. Найбільш потужними підприємствами Червоноперекопська є Кримський содовий та Перекопський бромний заводи, а також завод по переробці вторинної полімерної сировини “Полівтор”, за рахунок яких формується 70% місцевого бюджету. Саме за рахунок пільгового оподаткування цих суб'єктів СЕЗ і формується початковий капітал для розвитку інфраструктури зони. Завдяки створенню цїєї СЕЗ вдалось зберегти близько 2,5 тис. робочих місць і створити 400 нових. Для Криму це важливо.За два роки зареєстровано 11 суб”єктів СЕЗ. Всього ж кількість підприємств, що мають наміри працювати в СЕЗ “Сиваш” - 22. За структурою зайнятості лідирують підприємства хімічної промисловості, сільського господарства, будівництва та транспорту.
Червоноперекопський регіон виконує важливу роль опорного центру, оскільки:
розташувавшись на території, в надрах якої є важливі сировинні ресурси Сивашу та солоних озер, він має перспективу промислового розвитку, в тому числі експортноспроможних виробництв;
у зв'язку з особливо сприятливими транспортними умовами він забезпечує транзитні зв'язки між крупними територіально-господарчими комплексами та містами колишнього СРСР в рамках кооперації їх підприємств, що сприяє розвитку промисловості і немісцевого значення;
виходячи з розвинутої ринкової інфраструктури, що включає в себе також Червоноперекопську митницю, яка входить до єдиної системи держмитконтролю України, він має тісні зв'язки з оточуючою територією у виробничій, організаційно-господарській і торговельно-розподільчій сферах.
Порівнюючи цілі заснування ПЕЕЗ «Сиваш» з тими, які звичайно ставляться при створенні спеціальної (вільної) економічної зони, можна побачити певні розбіжності. Як правило, СЕЗ має на меті активізацію зовнішньоекономічного співробітництва, тоді як у даному конкретному випадку ПЕЕЗ стає механізмом формування точок економічного зростан-ня на базовому адміністративному рівні, який зорієнтовано, в першу чер-гу, на національні інвестиції.
Управління економічною зоною «Сиваш» покладено на її адмініст-рацію, місцеві Ради народних депутатів у межах їх повноважень, спос-тережну раду з контролю за проведенням експерименту і Кабінет Міністрів України. Адміністрація ПЕЕЗ е державною компанією та юридич-ною особою, майно якої складається з майна, переданого засновником (державна власність), коштів від плати за реєстрацію суб'єктів зони, доходів, одержаних від її власної господарської діяльності, та інших за-лучених коштів. Контроль за ходом експерименту покладено на спосте-режну раду, яка повинна щокварталу розглядати результати діяльності ПЕЕЗ «Сиваш».
Основу механізму СЕЗ становить економічний режим діяльності її суб'єктів. За визначенням, він складається з пільгових митного, подат-кового, валютно-фінансового і організаційно-правового режимів, їх нор-ми встановлено Законом України «Про деякі питання валютного регулю-вання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони «Сиваш» (лютий 1996 p.).
Пільги митного режиму ПЕЕЗ полягають у звільненні сировини, ма-теріалів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), які ввозяться на митну територію України для потреб власного виробництва суб'єктів цієї зони, від обкладання ввізним митом і ПДВ.
Єдиною відмінністю податкового режиму ПЕЕЗ «Сиваш» від загаль-ноукраїнського є можливість зменшення суб'єктам, які реалізують ін-вестиційні проекти на її території, суми податку на реінвестований прибуток на 50 %.
Додатковим, але досить важливим стимулом до інвестування ПЕЕЗ є спеціальні умови оренди землі на її території. Зокрема, адміністрацією ПЕЕЗ «Сиваш» передбачено:
-- для новоутворених суб'єктів зони, що використовують високі тех-нології (хімічна промисловість, енергетика, агропромислове виробницт-во), можуть знижуватися тарифи за оренду комунальної власності та платежі за комунальні послуги;
-- малоприбуткові, низькорентабельні та трудомісткі підприємства можуть повністю звільнюватися від орендних платежів;
-- орендна плата може зменшуватися на період здійснення будів-ництва, а в разі оренди неосвоєних ділянок таке зменшення становитиме 5 -10 %;
-- у разі будівництва елементів транспортної та виробничої інфра-структур, засобів комунікації, закладів соціально-культурного призна-чення та освіти може надаватися знижка орендної плати в розмірі до 10 -- 15 %.
Крім того, при укладанні інвестиційного контракту передбачається використовувати такі максимальні строки оренди: для житлового будів-ництва і підприємств АПК -- до 30 років, для промислового сектора -- до 50, для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення -- до 40 років. Названі пільги застосовуються тільки до суб'єктів підпри-ємницької діяльності, які зареєстровані на території ПЕЕЗ «Сиваш» згідно з чинним законодавством України і здійснюють у ній інвестиційні проекти, затверджені Кабінетом Міністрів України. Реєстрацію суб'єк-тів цієї зони проводить її адміністрація.
