Структура та діяльність міжнародних фінансових організацій

Структура та діяльність міжнародних фінансових організацій

2

Зміст

• Вступ
• 1. Група Світового банку
• 2. Міжнародний валютний фонд (МВФ)
• 2.1 Структура, цілі та напрямки діяльності МВФ
• 2.2 Стан та перспективи співробітництва України з МВФ
• 3. Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР)
• 3.1.1 Структура, цілі та напрямки діяльності ЄБРР
• 3.1.2 Стан та перспективи співробітництва України з ЄБРР
• Висновки
• Перелік використаних джерел

Вступ

Актуальність вивчення питання, визначеного темою роботи, визначається також сучасною практичною діяльністю України в міжнародних організаціях i перспективами її залучення до широкого кола співтовариств. Україна сьогодні є членом багатьох міждержавних організацій. Свої взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями наша країна прагне будувати, в першу чергу, на принципах дотримання національних інтересів. Співробітництво з такими фінансовими організаціями, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) має для нашої країни першочергове значення, оскільки від їх позицій багато в чому залежать сучасний стан і перспективи розвитку української економіки.

Сучасні економісти-міжнародники в своїй діловій практиці повинні обов'язково ураховувати вплив міжнародних організацій на розвиток національної економіки і прагнути до якомога ефективнішого використання позитивних наслідків співпраці з ними. Їм необхідно вміти відстоювати інтереси як України в цілому, так і своїх фірм і закладів в стосунках з міжнародними інституціями зокрема. Для цього важливо знати принципи і цілі діяльності міжнародних організацій, механізми їх функціонування, організаційну структуру, політику. Особливо це стосується зокрема валютно-кредитних організацій.

Згідно теми автор в роботі приділяє увагу саме таким міжнародним фінансовим організаціям.

1. Група Світового банку

Група Світового банку (The World Bank Group) складається з чотирьох основних інститутів -- Міжнародного банку реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій (БАГІ); до цієї ж групи належить також Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС), який має специфічні функції, але організаційно пов'язаний із Світовим банком [5, с. 174].

Формування Групи Світового банку було розпочато рішенням Бреттон-Вудської Конференції про заснування МБРР водночас з МВФ. Ці два інститути тісно зв'язані між собою за основними цілями, а також організаційно. Так, членом МБРР може стати тільки учасник МВФ. Структурою обидва вони входять до системи ООН.

Спочатку діяльність МБРР була пов'язана з кредитуванням розвинутих країн, в першу чергу європейських, що постраждали підчас Другої світової війни. Після відбудови їх економіки, а також внаслідок появи великої групи нових держав, що звільнились від колоніальної залежності, цілі й функції МБРР змінюються. Постає необхідність створити інститут, структурно пов'язаний з банком, який би зосередився на допомозі країнам, що розвиваються. З цією метою в 1956 р. була утворена Міжнародна фінансова корпорація. Для сприяння економічним перебудовам в найменш розвинутих країнах в I960 р. розпочала діяльність Міжнародна асоціація розвитку.

Однією з цілей Світового банку є заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 р. організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, -- Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування пов'язано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Світового банку із п'яти організацій.

Незважаючи на певну різницю у функціях, всі організації Світового банку тісно зв'язані, перш за все, єдністю цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові -- Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності (див. табл. 1). Розглянемо їх детальніше [5, с. 183].

Таблиця 1

Організаційно-функціональна структура Світового банку

Органі-зація	Основні цілі	Джерела формування ресурсів	Основні функції
МБРР	¦ Сприяння економічному розвитку країн-членів ¦ Заохочення іноземних інвестицій ¦ Підтримка збалансова-ності платіжних балансів країн-членів	¦ Внески країн-членів в уставний капітал ¦ Позикові кошти із зовнішніх джерел ¦ Платежі в рахунок погашення боргу	¦ Кредитування країн-членів під урядові гарантії ¦ Технічна допомога країнам, що розвиваються
МФК	¦ Сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного підприємництва	¦ Внески в уставний капітал ¦ Кредити МБРР ¦ Відрахування від прибутків ¦ Платежі в рахунок погашення боргу ¦ Позикові кошти із зовнішніх джерел	¦ Кредитування високорентабельних об'єктів без урядових гарантій ¦ Інвестування в акціонерний капітал об'єктів з нacтyпним перепродажем акцій приватним підприємцям ¦ Технічна допомога
МАР	¦ Сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються	¦ Прибутки від МБРР ¦ Внески країн-донорів ¦ Платежі в рахунок погашення боргу	¦ Безпроцентні позики найменш розвинутим країнам під урядові гарантії. ¦ Надання урядам кредиту під певний процент
БАГІ	¦ Сприяння притоку інвестицій в країни, що розвіваються	¦ Внески в уставний капітал	¦ Страхування некомерційних ризиків ¦ Консультативні послуги
МЦУІС	¦ Урегулювання інвестиційних спорів		¦ Примирення ¦ Арбітраж

Стан та перспективи співробітництва України із Світовим банком

3 вересня 1992 року Україна стала 167 членом банку, здійснивши підписку на 908 акцій ($1315,9 млн. акціонерного капіталу). З 1992 року Рада Директорів Світового банку затвердила низку проектів для України на суму більш, ніж 3060 млн. дол. США. З початку співробітництва зі ВБ загальна сума коштів, виділених Банком Україні, досягла 2,02 млрд. дол. США, з яких Україна не використала 0,63 млрд. дол. США [18].

Починаючи з 1994 року в Україні було підготовлено та розпочато впровадження 6 системних, 16 інвестиційних та 4 грантових проекти на загальну суму близько 2,7 млрд. дол. США.

Успішна діяльність українського уряду дозволила Світовому банку підготувати та прийняти 12 вересня 2000 року нову Стратегію допомоги Україні (Country Assistance Strategy - CAS) на період 2001-2003 років, яка передбачає надання нашій державі протягом трирічного періоду позик на суму 1,8 млрд. дол. США, а також здійснення ряду заходів, спрямованих на забезпечення ефективного державного управління, прозорості та звітності у діяльності державного сектора, розбудові орієнтованих на ринкове середовище установ.

Основні характеристики Стратегії допомоги такі [18]:

? спрямування на скорочення бідності та підвищення життєвого рівня;

? допомога уряду у створенні кращих інституцій та вдосконаленні управління;

? забезпечення сталого довгострокового економічного та соціального розвитку.

Ключовим елементом вищезазначеної стратегії є Програмна системна позика (ПСП, Programmatic Adjustment Loan-PAL). Пріоритетними напрямками реалізації ПСП є:

ь реформування державного сектору через проведення фіскальної реформи та реформи державного управління;

ь розбудова громадянського суспільства шляхом вдосконалення інституту власності в Україні, реформування системи соціальних послуг населенню на державному та муніципальному рівнях;

ь підтримка фінансової стабільності, вдосконалення бюджетної системи і системи міжбюджетних відносин в Україні;

ь розвиток сприятливого ринкового середовища та приватного сектора вітчизняної економіки.

Угода про надання позики набула чинності 21 вересня 2001 року і 24 вересня минулого року Україна в її рамках отримала кошти першого траншу ПСП у розмірі 150 млн. дол. США. Наприкінці грудня 2001 року уряд Нідерландів вирішив надати грант у сумі 6,65 млн. голландських гульденів (2,64 млн. дол. США) на підтримку першого траншу Програмної системної позики Світового банку (ПСП-1). Внесок Нідерландів буде спрямовано Світовому банку трьома траншами [18].

Проект Програмної системної позики є наріжним каменем Стратегії допомоги Україні на 2006-2008 роки. Він представляє собою низку з трьох гнучких системних кредитних операцій по 250 млн. дол. США кожна на загальну суму 750 млн. дол. США, які протягом 2006-2008 років планується залучити до Державного бюджету України.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5