Структура та діяльність міжнародних фінансових організацій
2
Зміст
- Вступ
- 1. Група Світового банку
- 2. Міжнародний валютний фонд (МВФ)
- 2.1 Структура, цілі та напрямки діяльності МВФ
- 2.2 Стан та перспективи співробітництва України з МВФ
- 3. Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР)
- 3.1.1 Структура, цілі та напрямки діяльності ЄБРР
- 3.1.2 Стан та перспективи співробітництва України з ЄБРР
- Висновки
- Перелік використаних джерел
ВступАктуальність вивчення питання, визначеного темою роботи, визначається також сучасною практичною діяльністю України в міжнародних організаціях i перспективами її залучення до широкого кола співтовариств. Україна сьогодні є членом багатьох міждержавних організацій. Свої взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями наша країна прагне будувати, в першу чергу, на принципах дотримання національних інтересів. Співробітництво з такими фінансовими організаціями, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) має для нашої країни першочергове значення, оскільки від їх позицій багато в чому залежать сучасний стан і перспективи розвитку української економіки.Сучасні економісти-міжнародники в своїй діловій практиці повинні обов'язково ураховувати вплив міжнародних організацій на розвиток національної економіки і прагнути до якомога ефективнішого використання позитивних наслідків співпраці з ними. Їм необхідно вміти відстоювати інтереси як України в цілому, так і своїх фірм і закладів в стосунках з міжнародними інституціями зокрема. Для цього важливо знати принципи і цілі діяльності міжнародних організацій, механізми їх функціонування, організаційну структуру, політику. Особливо це стосується зокрема валютно-кредитних організацій.Згідно теми автор в роботі приділяє увагу саме таким міжнародним фінансовим організаціям.
1. Група Світового банкуГрупа Світового банку (The World Bank Group) складається з чотирьох основних інститутів -- Міжнародного банку реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій (БАГІ); до цієї ж групи належить також Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС), який має специфічні функції, але організаційно пов'язаний із Світовим банком
[5, с. 174].Формування Групи Світового банку було розпочато рішенням Бреттон-Вудської Конференції про заснування МБРР водночас з МВФ. Ці два інститути тісно зв'язані між собою за основними цілями, а також організаційно. Так, членом МБРР може стати тільки учасник МВФ. Структурою обидва вони входять до системи ООН.Спочатку діяльність МБРР була пов'язана з кредитуванням розвинутих країн, в першу чергу європейських, що постраждали підчас Другої світової війни. Після відбудови їх економіки, а також внаслідок появи великої групи нових держав, що звільнились від колоніальної залежності, цілі й функції МБРР змінюються. Постає необхідність створити інститут, структурно пов'язаний з банком, який би зосередився на допомозі країнам, що розвиваються. З цією метою в 1956 р. була утворена Міжнародна фінансова корпорація. Для сприяння економічним перебудовам в найменш розвинутих країнах в I960 р. розпочала діяльність Міжнародна асоціація розвитку.Однією з цілей Світового банку є заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 р. організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, -- Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування пов'язано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Світового банку із п'яти організацій.Незважаючи на певну різницю у функціях, всі організації Світового банку тісно зв'язані, перш за все, єдністю цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові -- Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності (див. табл. 1). Розглянемо їх детальніше
[5, с. 183].
Таблиця 1Організаційно-функціональна структура Світового банку|
Органі-зація | Основні цілі | Джерела формування ресурсів | Основні функції | |
МБРР | ¦ Сприяння економічному розвитку країн-членів¦ Заохочення іноземних інвестицій ¦ Підтримка збалансова-ності платіжних балансів країн-членів | ¦ Внески країн-членів в уставний капітал¦ Позикові кошти із зовнішніх джерел ¦ Платежі в рахунок погашення боргу | ¦ Кредитування країн-членів під урядові гарантії ¦ Технічна допомога країнам, що розвиваються | |
МФК | ¦ Сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного підприємництва | ¦ Внески в уставний капітал¦ Кредити МБРР¦ Відрахування від прибутків¦ Платежі в рахунок погашення боргу ¦ Позикові кошти із зовнішніх джерел | ¦ Кредитування високорентабельних об'єктів без урядових гарантій¦ Інвестування в акціонерний капітал об'єктів з нacтyпним перепродажем акцій приватним підприємцям ¦ Технічна допомога | |
МАР | ¦ Сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються | ¦ Прибутки від МБРР¦ Внески країн-донорів ¦ Платежі в рахунок погашення боргу | ¦ Безпроцентні позики найменш розвинутим країнам під урядові гарантії. ¦ Надання урядам кредиту під певний процент | |
БАГІ | ¦ Сприяння притоку інвестицій в країни, що розвіваються | ¦ Внески в уставний капітал | ¦ Страхування некомерційних ризиків ¦ Консультативні послуги | |
МЦУІС | ¦ Урегулювання інвестиційних спорів | | ¦ Примирення ¦ Арбітраж | |
|
Стан та перспективи співробітництва України із Світовим банком3 вересня 1992 року Україна стала 167 членом банку, здійснивши підписку на 908 акцій ($1315,9 млн. акціонерного капіталу). З 1992 року Рада Директорів Світового банку затвердила низку проектів для України на суму більш, ніж 3060 млн. дол. США. З початку співробітництва зі ВБ загальна сума коштів, виділених Банком Україні, досягла 2,02 млрд. дол. США, з яких Україна не використала 0,63 млрд. дол. США [18].Починаючи з 1994 року в Україні було підготовлено та розпочато впровадження 6 системних, 16 інвестиційних та 4 грантових проекти на загальну суму близько 2,7 млрд. дол. США.Успішна діяльність українського уряду дозволила Світовому банку підготувати та прийняти 12 вересня 2000 року нову
Стратегію допомоги Україні (Country Assistance Strategy - CAS) на період 2001-2003 років, яка передбачає надання нашій державі протягом трирічного періоду позик на суму 1,8 млрд. дол. США, а також здійснення ряду заходів, спрямованих на забезпечення ефективного державного управління, прозорості та звітності у діяльності державного сектора, розбудові орієнтованих на ринкове середовище установ.
Основні характеристики Стратегії допомоги такі [18]:? спрямування на скорочення бідності та підвищення життєвого рівня;? допомога уряду у створенні кращих інституцій та вдосконаленні управління;? забезпечення сталого довгострокового економічного та соціального розвитку.Ключовим елементом вищезазначеної стратегії є
Програмна системна позика (ПСП, Programmatic Adjustment Loan-PAL). Пріоритетними напрямками реалізації ПСП є:ь реформування державного сектору через проведення фіскальної реформи та реформи державного управління;ь розбудова громадянського суспільства шляхом вдосконалення інституту власності в Україні, реформування системи соціальних послуг населенню на державному та муніципальному рівнях;ь підтримка фінансової стабільності, вдосконалення бюджетної системи і системи міжбюджетних відносин в Україні;ь розвиток сприятливого ринкового середовища та приватного сектора вітчизняної економіки.Угода про надання позики набула чинності 21 вересня 2001 року і 24 вересня минулого року Україна в її рамках отримала кошти першого траншу ПСП у розмірі 150 млн. дол. США. Наприкінці грудня 2001 року уряд Нідерландів вирішив надати грант у сумі 6,65 млн. голландських гульденів (2,64 млн. дол. США) на підтримку першого траншу Програмної системної позики Світового банку (ПСП-1). Внесок Нідерландів буде спрямовано Світовому банку трьома траншами [18].Проект Програмної системної позики є наріжним каменем Стратегії допомоги Україні на 2006-2008 роки. Він представляє собою низку з трьох гнучких системних кредитних операцій по 250 млн. дол. США кожна на загальну суму 750 млн. дол. США, які протягом 2006-2008 років планується залучити до Державного бюджету України.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5