Стратегічне партнерство України і Польщ
p align="left">Леонід Кучма побажав професорсько-викладацькому складу та студентам Колегіуму плідної роботи та успіхів на ниві подальшого утвердження та зміцнення України і Польщі, їхнього входження в сім'ю народів Європи.Президент Республіки Польщі Олександр Кваснєвський, у свою чергу, зазначив, що Європейський колегіум має стати вагомим чинником у процесі євроінтеграційних прагнень України і Польщі. Він також наголосив, що одним з пріоритетних напрямів стратегічного партнерства двох країн є розвиток співробітництва у сфері науки, культури та технології. На його глибоке переконання, співпраця на культурному рівні є сильнішою «за існування кордонів, віз та паспортів».
Від української сторони в урочистій інавгурації Колегіуму брали участь ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Віктор Скопенко, ректор Львівського національного університету Іван Вакарчук.
- Можна з переконаністю сказати, що в українсько-польських відносинах за останні роки відбулися кардинальні зміни,- підкреслив Президент України Леонід Кучма.
Як запевнив Леонід Кучма, сьогодні Україна і Польща вже зовсім інші, ніж були п'ять чи десять років тому. Акт порозуміння, який підписали президенти, дає свої плоди. Леонід Кучма висловив глибоку подяку організаторам і всім, хто причетний до відкриття Європейського колегіуму. Президент вважає , що українські студенти, які навчатимуться у Любліні своїми справами зможуть підтвердити український шлях до європейської інтеграції.
Зі свого боку Президент Польщі Олександр Кваснєвський підкреслив,що стратегічне партнерство з Україною й надалі буде зміцнюватися та посилюватися на якісному рівні, незалежно від того, який уряд буде сформовано в Україні в результаті завершення парламентських виборів.
Нова кандидатура посла України в Республіці Польща узгодилася з польською стороною. Зміна дипломатів в цій країні є закономірною, оскільки завершився термін дипломатичної роботи нинішнього Надзвичайного і Повноваженого Посла України в Республіці Польща Дмитра Павличко. Глава Української держави не став називати ім'я майбутнього посла, мотивуючи тим ,що ще не отримано агреман з польської сторони.
Президент України та Республіки Польща Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський підтвердили обопільність мети духовного розвитку та зміцнення зв'язків та контактів українського і польського народів. На цьому лідери двох держав наголосили під час зустрічі з керівництвом Люблінського воєводства, яка відбулася у будинку Коронного трибуналу. Глава Української держави підкреслив: у обох держав є спільний розвиток, зв'язаний з європейським. Усі кроки,які робляться українською та польською сторонами, пов'язаний подальшим посиленням контактів.
Леонід Кучма передав місту Любліну срібну медаль, виготовлену до 10 річниці Незалежності України.
Лідери обох держав побували на військовому православному цвинтарі, де поховані воїни Української народної армії, які боролися за волю українського народу.[12]
2002 р. почався з візиту президента Росії Володимира Путіна до Варшави. Ця подія,також зміна прем'єр-мінистра, була сприйнята Україною як відхід Польщі від партнерства з Україною на користь Росії. Польські політики обіцяли продовжити будівництво трубопроводу Одеса-Броди до Гданська, запевняли, що Польща й надалі захищатиме інтереси України перед ЄС. Проте, всупереч цим заявам 12 лютого уряд Польщі ухвалив рішення про запровадження з 1 липня 2001 р. віз для громадян України.
До того ж події, що розгорнулися у Львові, зокрема рішення Львівської міської ради, яка не погодилась з написом, який поляки хотіли зробити на території польських військових поховань на Личаківському цвинтарі, привели до того, що відкриття цвинтаря та зустріч обох президентів перенесли. Після внесення змін у тексті напису Олександр Кваснєвський відмовився від поїздки до Львова. Ця подія викликала широкий міжнародний резонанс.
Важливим і символічним жестом була пропозиція прем'єра Польщі Л.Міллера посадити за стіл переговорів українську владу і опозицію. В результаті цього 15-16 жовтня у Варшаві відбулась конференція «Україна в Європі» за участю української влади і опозиції, польських перших осіб і представників Євросоюзу. Президент Леонід Кучма, назвавши це втручанням у внутрішні справи України, в ній участі не брав, але прилетів для короткої зустрічі з польським колегою та представником Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Х.Соланою.
13 лютого 2003 р. відбулась чергова зустріч президентів України та Польщі у резиденції українського глави в Синьогорі на Івано-Франківщині, під час якої вони домовились, що візи для українських громадян будуть безкоштовними, а польські громадяни їздитимуть до України без віз, а також про вшанування 60-ої річниці волинської трагедії, і визначили, що 2004 рік буде роком Польщі в Україні, 2005- роком України в Польщі.[6;7]
23 червня 2003р. у Одесі почалась зустріч Президента України Леоніда Кучми і Президента Польщі Олександр Кваснєвський. На думку польського президенту до ЄС не повинно віддаляти її від східних сусідів, які тільки прагнуть потрапити у цю організацію. За його словами україно-польські відносини мають великий потенціал для співпраці у сфері економіки між великими та малими підприємствами. У зв'язку з цим Олександр Кваснєвський підкреслив,що це « велике поле праці для місцевих влад і підприємців по обидві сторони кордону». Особливо актуальними для України президент Польщі назвав загальний пошук рішень, які будуть спонукати включенню України до європейської співпраці. Він повідомив про трьохсторонню програму співпраці між Україною, Польщею та Білоруссю. Також він наголосив на тому, що щорічно на реалізацію цієї програми буде надходжу вати 8-9 млн. євро. «Ці гроші будуть використовуватися на модернізацію інфраструктури прикордонної території, а також на розвиток прикордонних регіонів та транскордонної співпраці»,- зазначив польський президент.
Серед важливих аспектів українсько-польських відносин він також виокремив розвиток туризму, загальнокультурних та освітніх програм. За словами Олександра Кваснєвського, вагомість українсько-польського форуму підкреслюється й місцем його проведення. « Одеса - це місто зустрічі культур багатьох народів. Це місто увійшло в історію. Одеса близька серцям багатьох поляків»,- підкреслив президент Польщі.
У Одесі одночасно почалася ІІ конференція керівників регіонів України та Польщі. Вона проходить за участю президентів Леоніда Кучми та Олександра Кваснєвського. Президент України привітав польську сторону з результати референдуму про ступ Польщі в ЄС. Глава нашої держави зазначив, що важкий шлях пройде й Україна. Леонід Кучма заявив,що офіційний Київ постійно відчуває зі сторони Польщі підтримку у своїх європейських прагненнях, у контексті формування «Східної міри» ЄС. Завдяки поглибленню співпраці між українськими та польськими регіонами, Україна отримує великі можливості у включенні до перспектив трансєвропейської інтеграції.
Президент Польщі Олександр Кваснєвський заявив про те , що його країна бажає провести Рік України у 2005 р. «Ми бажаємо, щоб 2005 р. був Роком України у Польщі»,- зазначив глава держави на засіданні конференції « Керівники регіонів України та Польщі», яка пройшла в Одесі. Олександр Кваснєвський запропонував щоб у рамках такої акції більшу участь приймали не політики, а польське суспільство. На його думку, проведення Року Польщі в Україні у 2004 р. і Року України в Польщі у 2005р. могли б підбити підсумок українсько-польських відносин періоду перебування у влади лідерів - Олександра Кваснєвського та Леоніда Кучми.
У ході конференції керівників регіонів була прийнята структура та основний зміст документу «Стратегія українсько-польської співпраці» у контексті членства Польщі в ЄС. Крім всього, було підписано звернення учасників конференції до ЄС до надання підтримки розвитку україно-польської міжрегіональної та прикордонної співпраці.
Євроінтеграційні наміри України потребують введення нових принципів взаємин між центром та регіонами, які сприяли би загальноєвропейським принципам регіональної політики. Про це заявив глава Одеської облдержадміністрації Сергій Гринавецький.
24 червня було відкрито Генеральне консульство Польщі у Одесі. Головою представництва став Анджей Сабчак. Того ж дня завершився VІ економічний форум «Україна-Польща», де приймали участь президенти обох країн.
- Я дуже радий,що тут, у Одесі, пройшла зустріч представників регіональної влади й самоврядування, було підписано комюніке, - підкреслив Олександр Кваснєвський. - Це дуже важливий елемент співпраці, тому що таким чином співпраця між країнами переноситься на місцевий рівень міст, молоді, туризму, тощо. У зв'язку з тим, що Польща вступає до ЄС з 1 травня 2004р. президент цієї країни Олександр Кваснєвський заявив у Одесі, що офіціальна Варшава зробить усе щоб підтримати європейські прагнення України. Він зазначив, що політика Польщі сформульована у таких словах: « Європі потрібна Україна, Україні - Європа»[8].
Під час візиту до Києва прем'єр-міністра Л. Міллера (30 липня 2003 р.) було підписано угоду про умови поїздок громадян, яка вирішила проблему візового режиму між Україною та Польщею і яка стала взірцем для вирішення візового питання між Україною та іншими державами. Партнерські відносини між Україною і Польщею розвиваються в усіх напрямах, зазначив Прем'єр-міністр України Віктор Янукович, підбиваючи підсумки двохсторонніх переговорів урядових делегацій. Позитивною є і динаміка торговельних, економічних відносин.
Віктор Янукович зазначив також, що сторони дійшли єдиної думки в питаннях європейської інтеграції двох країн.»Ми обговорили з польським колегою ситуацію, пов'язану з перспективою вступу України до ЄС, домовилися про продовження діалогу з приводу проекту нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ, про нові кроки на шляху до зближення двох народів»,- повідомив Віктор Янукович журналістам на спільним з польським колего прес-конференції.
За словами Лешика Міллера у відносинах двох країн немає ані найменших розбіжностей, що заважають розвитку політичних, економічних, культурних і людських зв'язків. Він назвав польсько-українське партнерство стратегічним і відзначив зростаючий інтерес польських інвесторів до української економіки.
Щодо співпраці України і Польщі по проекту нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ Голова Ради Міністрів Республіки Польща зазначив:» Це комерційний проект, яким цікавиться також Брюссель, і політичні умови для цього проекту, безумовно, сприятливі»[14].
Подією надзвичайної ваги стало відзначення 60-ої річниці Волинської трагедії, що викликало широкий резонанс і неоднозначне ставлення в українському і польському суспільствах. У значної частини громадськості намір України провести ці урочистості викликав негативну реакцію. Такі політичні партії, як СНПУ, УРП-Собор, Батьківщина, УНА-УНСО організували мітинги протесту у Львові,Одесі, Києві і вимагали, щоб Президент України не просив вибачення у польського народу. Після того,як депутати Луцької міської Ради заблокували рішення про встановлення пам'ятника і проведення урочистостей у м. Луцьку, вибрали для цього с. Павлівка. Після тривалих дебатів були прийняти заяви Сейму Республіки Польща та Верховної Ради з сього питання. Урочисті заходи відбулися 11 липня 2003 р. за участю обох президентів. Вони відкрили каплицю і пам'ятник, на якому українською і польською мовами висічено слова «Пам'ять. Скорбота. Єднання.».
Прогресивним було те,що на початку 2004 р. Україна нарешті остаточно визначилася з використанням вже збудованого нафтопроводу Одеса-Броди для транспортування каспійської нафти до Європи. Та не зважаючи на велике стратегічне значення цього об'єкта, не передбачається його державне фінансування. Реалізацією проекту займається польська фірма «Пшиязнь» і українська «Укртранснафта».
30 березня 2004 р. обидва президенти в Національній опері України урочисто відкрили рік Польщі в Україні. Однак через складну внутрішньополітичну ситуацію в Польщі Олександру Кваснєвському довелося суттєво скоротити свій візит до Києва. Та й саме відкриття року Польщі в Україні Залишилося практично не поміченим польськими ЗМІ.
Нещодавно ратифікацію угоди про Єдиний економічний простір світова громадськість сприйняла як зміну орієнтації зміни в бік Росії, особливо після заяви Леоніда Кучми, що ми не можемо чекати поки нас приймуть в Європу, а повинні створювати європейський рівень життя в межах Єдиного економічного простору.
Надзвичайно важливою подією, яка визначальним чином вплине на стосунки між нашими державами, є набуття Польщею 1 травня 2004 р. повноправного членства в ЄС. Попри ряд негативних моментів ця подія має й позитивне значення для України. Так, наприклад, хоча шенгенська система й обмежує в'їзд громадян третіх країн в ЄС,але одночасно розширює свободу просування в середині ЄС для тих, хто має шенгенську візу. Прикордонне співробітництво для таких умов сприятиме пристосуванню української економіки до вимог ЄС. Крім того Польща могла б допомогти залучати гроші ЄС для фінансування проектів у Польщі та Україні, які будуть приносити користь економікам обох країн.
Отже, можна зробити висновок, що Польща та Україна мають однакові стратегічні цілі, а саме інтеграцію європейських і євроатлантичних структур, існує спільна база для стратегічного партнерства, і взаємини між обома країнами є досить перспективними.[6;37-39]
Висновки
Українсько-польські єднання є надзвичайно важливим фактором, тому що це - гарант стабільності та безпеки в Європі, а також тому, що ці дві слов'янські держави мають однакові стратегічні, а саме: інтеграцію до європейських структур і у них існує спільна база для стратегічного партнерства.
За останні роки відносини України і Польщі перебували у сприятливому становищі: було підписано багато договорів, які сприяли встановленню більш дружніх стосунків між країнами.2004 р. був визнаний Роком Польщі в Україні. Хоча він був не зовсім вдалим через внутрішні політичні складності, Рік України в Польщі (2005 р.) був найбільш сприятливим для обох держав, тому що девіз цього року, який звучав як «Україна - Польща - разом в Європі !» є ознакою того, що проведення Року України в Польщі зміцнює національно-складову культури обох країн і загалом сприятиме збагаченню європейської культури.
Польща для України - міст у Європу та шлях до демократії. Польща - це велика держава, яка демонструє і буде демонструвати свою політичну активність. Тому Польща може суттєво вплинути на те , що вже зараз називають» східною мірою Європейського Союзу».
Список літератури
1) Історія України:Підручник: 3-е видання/ За ред. Ю.Сливки.-Львів:Світ;2002.-520с.;ил.
2) Історія України: навчальний посібник.- 3-е видання.-К.:Альтернативи,2002.-472с.
3) Голибрад Є.Українсько-польське єднання -вимога часу\\ Освіта.- 2004.-31.03-07.04.-№2.
4) Зельке К.Україна та Польща після розширення НАТО\\Політична думка.-2000.-07.05.-№3.
5) Знахоренко О.Стратегічне партнерство у українсько-польських відносинах: державно-політичний та військовий аспекти\\Людина і політика.-2004.-№3.
6) Найдер З.Польсько-українські асиметрії\\Политіка і культура.-2001.-20-26.10.-№3.
7) Рибачук П.Саміт у Одесі\\Одеські відомості.-2003.-03.06.-№5.
8) Симоненко І. Рік Польщі в Україні\\Руська община.-2004.-22.04.-№4.
9) Україна - Польща:контакти без протоколів\\ Урядовий кур'єр.-1997.-25.01.-№ 13-14.
10) Україна - Польща: новий крок у спіівпраці\\ Урядовий кур'єр.-1998.-30.06.-№123.
