Співробітництво Україна-СОТ і проблема глобальної лібералізац
p align="left"> В цілому можна вирізнити низку проблем, які Україні доведеться вирішувати після вступу в СОТ[8]: *неконкурентоспроможність українських товаровиробників з окремих видів товарів на зовнішніх ринках;
*зниження імунітету вітчизняного виробника під час відкриття зовнішніх кордонів і експорту товарів на зарубіжні ринки;
*розширення торгових меж і збільшення потоків сірого імпорту;
*відсутність захисту споживачів, зумовленого ризиками цінового буму на ринку.
Як підсумок всього вище зазначеного хочу зазначити наступене.
По-перше, слід взяти до уваги, що СОТ - це глобальна, спеціалізована міжнародна організація, членами якої є понад 150 країн світу. Дана міжнародна організація працює на цілі лібералізації, активізуючи таким чином лібералізацію економічної і фінансової діяльності, розширюючи свою сферу відповідальності, що поступово сприяє глобалізації. [ст.37, 12]
По-друге, місія СОТ полягає в тому, щоб забезпечити однакові «правила гри» для всіх країн учасниць на світовому ринку. В ідеалі це повинно сприяти тому, що всі країни будуть рівноправні на глобальному ринку і жодна з них не зможе диктувати іншій свої умови. Проте в реальному житті виявилось, що СОТ грає роль ліберального диктатора. [ст.100, 12] Як результат цього, виникло чимало проблем у розвитку аутсайдерів. Причиною стало не лише обмеження державного суверенітету, що тільки но сформувався і, навіть, не очевидна нерівність конкурентних позицій лідерів і аутсайдерів, а загальна невідлагодженість ринкових відносин у країнах, що розвиваються внаслідок відсутності чи небездоганного досвіду ринкового регулювання. Проблема ще полягає в тому, що під час перетворення ГАТТ на СОТ, яке відбувалося під безпосереднім впливом країн-лідерів світу, не були елімінованими економічні перекоси, що корінилися в їх власній економіці. Ці перекоси були викликаними підтримкою сільського господарства і текстильної промисловості, яка явно затягнулася внаслідок багатьох причин. До їх числа крім природного піклування про підтримку певного рівня самозабезпечення продовольством і зайнятості, входять і наміри в політичних цілях зберегти традиційні важелі впливу на країни, що розвиваються. Про це, зокрема, свідчать не тільки імпортні квоти, що зберігаються на більшість промислових і продовольчих товарів, а і ескалація нетарифних барєрів, масштабне субсидіювання західноєвропейського сільського господарства та американського аграрного експорту, а також лібералізація торгівлі фінансовими послугами поряд з одночасним її гальмуванням стосовно будівельних і каботажних послуг, у виробництві яких низка країн, що розвиваються досяг порівняльних переваг.без відповідного врахування інтересів країн, що розвиваються, вирішуються і проблеми, які пов'язані з захистом прав інтелектуальної власності. Такий митний режим поряд з природоохоронними стандартами і заходами, які стали більш жорсткими, загальним прискоренням НТП і потребою у вивільненні додаткового економічного простору для безперервно зростаючого асортименту видів виробництва сприяли переміщенню на периферію матеріало- і праце містких, екологічно небезпечних і морально застарілих виробництв, але в той же час ускладнили становлення і розвиток там оброблюваної промисловості середнього, а тим більше високого технологічного рівня. Винятком стали лише окремі малопродуктивні її ланки, що входять до складу транснаціональних виробничих комплексів. В результаті основні вигоди від глобалізаціодержали самі глобалізатори. [ст.100, 12]. Тобто, можна стверджувати, що від всіх правил та принципів СОТ виграють в основному сильні держави з потужною економікою. Існує навіть думка, що СОТ є одним з антидемократичних інститутів, останнім за часом виникнення уособленням всієї системи глобального корпоративного управління. [ст.132, 12].
Проте не можна стверджувати, що СОТ має лише негативні сторонию Вступ до СОТ також має свої переваги для держави, яка стане її учасником.
Вступ до СОТ є потужним стимулом для здійснення макроекономічних, структурних та інституційних реформ. Ринкова конкуренція сприяє зростанню загальної ефективності економіки, підвищенню якості товарів та послуг. Покращення інвестиційного клімату внаслідок запровадження стабільних прозорих та передбачуваних правил призводить до зростання обсягу та покращення структури інвестицій. Зниження обсягів нелегального сектору зовнішньої торгівлі сприяє зростанню надходжень до бюджету. [13].
Питання про вступ України до СОТ є дуже актуальним і викликає багато суперечок. У тому чи стане Україна членом СОТ можна навіть не сумніватися, адже вступ України до СОТ є одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного транспарентного середовища для залучення іноземних інвестицій. [14].
Питання стоїть в іншому чи є Україна конкурентною поряд з іншими учасниками СОТ, чи зможе вона диктувати власні вимоги, а не сліпо підкорятись наказам сильних країн.
Враховуючи проведений мною аналіз позитивних та негативних факторів, які впливають на конкурентоспроможність нашої економіки, можна стверджувати наступне.
Після проголошення незалежності одним з пріоритетних завдань України стала її інтеграція в світову економіку. Проте, цей процес виявився досить-таки болісним для молодої держави, оскільки на міжнародних ринках Україна зіткнулася з надзвичайно жорсткою конкуренцією. Не дивлячись на тривалу і глибоку економічну кризу, в Україні зберігаються передумови для створення конкурентноспособной економіки і зміцнення позицій на міжнародних ринках - це перш за все природні ресурси, вигідне географічне положення, кваліфікована і дешева робоча сила, високі технології, наука і відносно ефективна система освіти. Україна не може залишатися країною з сировинною економікою, оскільки вона „має величезний науково-технічний потенціал”. Проте в даний час експорт України має сировинний характер, в якому 40% належать продукції хімічного і металургійного комплексу, а всього в країні 50% ВВП формує експорт.[15]
В умовах, що склалися, необхідно впроваджувати якісні зміни у сфері зовнішньоекономічної діяльності країни. Одним з напрямів таких змін є підвищення ефективності експортних операцій промислових підприємств, що обумовлене наявністю в Україні сотень підприємств орієнтованих на зовнішній ринок.
Приєднання України до СОТ - це відкриття колосальних потенційних можливостей, але не гарантії успішної зовнішньої торгівлі чи збільшення іноземних інвестицій. Приєднавшись до СОТ, Україна отримає ті самі умови торгівлі, що й усі учасники цієї організації. Однак ефективність використання цих можливостей залежить тільки від бажання та спроможності українських виробників пристосовуватися до нових умов. СОТ забезпечить вільний доступ українських товарів на зовнішні ринки, однак не гарантує їхньої конкурентоспроможності. Тому українським виробникам важливо підвищувати якість продукції, вивчати споживчий попит, знаходити нові ніші на ринку. СОТ надасть рівні права, однак не обмежить конкуренцію ані у світі, ані в нашій країні. Українським підприємцям доведеться швидко опановувати нові умови роботи, які багатьом західним виробникам добре відомі. Для вступу до СОТ Україна змінить певні закони, пов'язані із зовнішньою торгівлею, стандартизацією та якістю продукції, роботою аграрного та банківського секторів. Однак ці зміни не гарантують прозорішого законодавства загалом, не спростять процедури митного оформлення товарів. Вони можуть суперечити чинним законам або, навпаки, повторювати їх. Крім того, “уніфікованість” законів СОТ може не враховувати національних особливостей економіки, а тому бути менш ефективною. Водночас правила й процедури СОТ влаштовують країни, на які припадає близько 80% світової торгівлі. Це такі держави, як Японія, США, Канада, Німеччина, Франція, Китай, Італія. Інші учасники, звісно ж, можуть обурюватися і навіть колективно вийти з організації та перестати виконувати її правила. Проте це мало вплине на сукупну світову торгівлю. Тому що частіше малі країни хочуть торгувати з великими, а не навпаки. І виходить, що їм за це доводиться платити, відчуваючи на собі дискримінаційні умови, передбачені правилами СОТ[16].
Вступ до СОТ це дуже відповідальний процес, тому необхідно серйозно працювати, насамперед, над питанням підготовки фахівців, а також створенням необхідних умов для того, щоб українська економіка була в умовах рівноправної конкуренції на європейському та світовому ринках. [15].
Використанан література:
1. Георгий Павленко, Глобализация Сегодня http://www.today.org.ru/global.htm
2. Всемирная торговая организация: документы и комментарии. М., 2001.- С.59.
3. Яна Стадильная Вступать или присоединяться?Украина, как всегда, без пяти минут в ВТО//Киевский телеграф-№9, 4-10марта2005
4. Международная научно-практическая конференция "Всемирная торговая организация и национальные экономики. Опыт и проблемы". Документы и материалы. Москва,- 21 апреля 2001 года. -С.24.
5. Владимир ИЗОТОВ, Россия вступает в втоhttp://www.igroprom.ru/journal/polit/05.php
6. http://wto.inform.org.ua/uwto/
7. Антон Філіпенко Бігравітаційний варіант міжнародної економічної інтеграції України// Економічний Часопис-XXI- №5 - 6'2006
8. Олег Фесенко, Україна майже вступила в СОТ// «Главред»- 22. Листопада 2007
9. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації /Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.; За ред. Я. А. Жаліла. - К.: НІСД, 2005. - 388 с.
10. КисільоваТ.М. Проблеми виходу України на траєкторію економічного зростання
http://www.niurr.gov.ua/ukr/econom/krugly_stil'99/kisiliova.htm
11. Карла Хиллз (Carla A. Hills), Украина и ВТО//"The Washington Times", - 30 ноября 2006
12. Кальченко Т.В. Глобальна економіка: методологія системних досліджень:К 17 Монографія - К:КНЕУ, 2006, 248с
13. Україна і світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси? Володимир Сиденко, Олександр Барановський//Дзеркало тижня-№ 26 (401) 13 -- 19 липня 2002
14. http://www.minagro.gov.ua/page/?3923
15. Анатолій Кінах: "Україна має величезний експортний потенціал і однозначно повинна бути в складі СОТ"
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97971575&cat_id=33355500
16. http://www.icser.kiev.ua/uk/node/10
