Розвиток міжнародного бізнесу в Україн
країнські підприємства у порівнянні з іншими вважають відносно закритими для руху капіталу. Головними перешкодами для міжнародної мобільності капіталу є обов'язковий продаж 50% валютної виручки експортерів та ліцензування у Національному банку України багатьох операцій резидентів, таких, як відкриття рахунків за кордоном, купівля іноземних цінних паперів, трансакції з деривативами й іншими інструментами, надання кредитів іноземцям, здійснення прямих іноземних інвестицій, купівля нерухомої власності за кордоном та ін. Протягом 2001--2003 років істотних зрушень у напрямку збільшення відкритості підприємств не було. Обмеження на рух капіталу в країні встановлюються з метою забезпечення стабільності на валютному ринку й запобігання відпливу капіталу. Ці засоби є виправданими тільки у перехідному періоді, тому у майбутньому НБУ має поступово відмовитися від їхнього застосування.Також конфлікт інтересів базується на протиріччях економічної системи України та економічних систем розвинених країн Європи, адже досі поєднувалися: бюрократичне централізоване планування й управління, локальне корпоративно-монополістичне регулювання, ринкове регулювання і програмування. До трансформаційних процесів повинні входити ринок капіталу й робочої сили, а також стимулювання розвитку економічно самостійних, організованих, соціальне орієнтованих суб'єктів господарювання та інститутів ринку.Отже, розвиток світової економіки сповільнюється. Зокрема, суттєве значення для збереження рівня розвитку спільних підприємств має стабільність національних валют і особливо валют, які відіграють провідну роль у світових економічних процесах. Нині помітні тенденції до зниження вартості американського долара і зростання європейської валюти -- євро. Економіка "зони євро" зростає повільно, а в економіці Японії відбувається скорочення виробництва. Внаслідок цього спостерігається посилення песимістичних очікувань домашніх господарств (щодо споживання) і підприємств (щодо інвестицій), сповільнюється світове економічне зростання.П'яте розширення ЄС, безпрецедентне за кількістю нових членів і глибиною перетворень, створює принципово нову ситуацію для України. У результаті вступу до Європейського союзу західних сусідів України її кордон відтепер збігатиметься зі східним зовнішнім кордоном ЄС. Довжина кордону з Румунією, Словаччиною, Угорщиною та Польщею сягне 1400 км. Таке безпосереднє сусідство з Європейським союзом позначиться і на відносинах України з ЄС та іншими державами, і на її внутрішньополітичному й соціально-економічному розвитку.Швидкість економічного зростання та збільшення кількості спільних підприємств залежить також від швидкості вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ). Інституційну основу й координацію лібералізаційних торгівельних процесів забезпечує СОТ. Через непослідовність зовнішньоторговельної політики (наприклад, можливий вступ України до ЄЕП) підготовка вступу України до цієї організації триває вже 8 років. Інтеграція має відбуватися за рахунок нарощування експортного потенціалу і поліпшення структури зовнішньої торгівлі, а також захисту внутрішнього ринку й підтримки національного товаровиробника. Однак важливою проблемою при вступі України до СОТ та інтеграції її в Європейський Союз залишається здійснення заходів щодо захисту інтересів національних товаровиробників, збереження їхніх позицій на традиційних і найпривабливіших ринках збуту української продукції, визнання повного ринкового статусу економіки України у США та ЄС, усунення дискримінаційної торговельної практики у зовнішньоекономічних відносинах України. Крім того, вступ України до СОТ, який має відбутися не пізніше 2005 року, несе серйозні зміни для валютного ринку. Однією із ключових умов приєднання до СОТ є лібералізація фінансового сектору, а саме дозвіл резидентам купувати фінансові послуги на території країн-членів СОТ. Це означає, що такі країни з розвиненим фінансовим сектором, як США і Японія, у межах двосторонніх переговорів порушуватимуть питання про відкриття українського ринку для філій своїх фінансових компаній, а також лібералізацію режиму валютного регулювання.Очікуваними наслідками вступу до СОТ є: укладання двосторонніх угод про доступ на ринок товарів і послуг; пристосування законодавства, інвестиційної та зовнішньоторговельної політики до вимог СОТ; зростання конкуренції; збільшення довіри зарубіжних партнерів до України. Можливість застосування механізмів СОТ з урегулювання торговельних конфліктів дасть змогу зменшити кількість дискримінаційних антидемпінгових заходів проти українських товарів.Однак є й загальні негативні прояви міжнародних процесів в Україні. Наприклад, під час співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) виділяють такі з них:- наявність нормативно неврегульованих питань, які визначають співробітництво з МФО;- низька ефективність залучення і використання коштів МФО;- недосконала система управління підготовкою й реалізацією спільних із МФО проектів в Україні.Сьогодні українські підприємства дедалі більше інтегруються у світову систему національних економік, а також активно намагаються побудувати економічну систему, якісно однорідну з економічними системами розвинених країн із високим рівнем життя населення.Слід також зазначити, що система забезпечення розвитку конкурентоспроможного підприємництва може бути охарактеризована різноманітними кількісними і якісними показниками економічного й соціального змісту. Так, до складу відтворювальних економічних характеристик треба насамперед долучати збільшення науково-технологічного рівня виробництва разом із зростанням обсягів інвестицій для науково-інноваційного розвитку й індустріального оновлення як запоруку поліпшення умов праці; ступінь висококваліфікованої підготовки кадрів та їхнього творчого потенціалу; наближення до прогресивних, науково обґрунтованих норм споживання; реалізацію заходів соціальної справедливості в умовах виробництва, враховуючи демократизм управління суб'єктами господарювання на різних рівнях. Окрім того, до складу критеріїв і показників входять насамперед характеристики відомих нормативів, таких, як, творче довголіття, стан здоров'я, рівень освіти і культури, професіоналізм тощо. У сучасних умовах господарювання ланцюг економічних зв'язків охоплює не лише окрему країну чи певну групу країн. Усі країни світу перебувають у визначеній системі економічних відносин, яка розвивається за властивими їй законами. Інтернаціоналізація економіки набула якісно нового змісту й досягла таких масштабів, що правомірно говорити про становлення глобально інтегрованої економіки, або про її глобалізацію. Склалася й розвивається на нових засадах глобальна економічна система, що являє собою цілісну сукупність країн світу, які міцно пов'язані одна з одною економічними відносинами.Отже, нині для України актуальними і невідкладними є розроблення й реалізація комплексу конкретних практичних заходів щодо реалізації загальних принципів співробітництва з ЄС, подальше розгортання інститутів сприяння розвитку відносин із ЄС на всіх рівнях -- національному, регіональному й місцевому, на рівнях державних і недержавних організацій. Також необхідною умовою подальшого економічного зростання за рахунок використання зовнішніх запозичень є відповідність Концепції комплексного розвитку (ККР), яку Світовий банк успішно розробив і впровадив для країн-отримувачів кредитних ресурсів.Для ефективної роботи ККР вимагає від країн-отримувачів виробити власну чітку національну стратегію розвитку, з якою має узгоджуватися діяльність донорів і міжнародних організацій. На мою думку, з одного боку, це є запорукою чіткішої цілеспрямованості допомоги, з другого -- дасть змогу уникнути дублювання допомоги й поліпшити рівень співпраці між усіма зацікавленими сторонами. Вироблення такого документа ставить країн-реципієнтів перед необхідністю здійснення послідовних заходів політики, програм і проектів, швидкого проведення реформ, збалансованості реформ у різних сферах суспільного життя, ефективного використання допомоги.Можна виділити 4 принципи ККР:1. Довгострокове цілісне бачення, яке передбачає належне й послідовне вирішення пріоритетних завдань розвитку країни в межах єдиної стратегії.Визначальна роль країни у виробленні стратегії, коли країна-реципієнт сама розробляє програму розвитку і безпосередньо керує нею, попередньо узгодивши інтереси уряду, громадянського суспільства й приватного сектору і подбавши про те, щоб усі зацікавлені сторони мали право голосу у визначенні подальшого плану дій.Встановлення стійкого партнерства між урядом, громадянським суспільством, приватним сектором, міжнародними організаціями й іншими зацікавленими сторонами, яке створить спільну основу, що узгоджуватиме їхні дії з державною стратегією, а також забезпечить провідну роль країни в плануванні й координації допомоги.Отримання конкретних результатів, які узгоджуються із загальними цілями задекларованої стратегії розвитку країни.Наведені критерії були успішно втілені під час розроблення стратегії і надання технічної допомоги країнам-кандидатам на вступ до Європейського союзу. Нова стратегія допомоги Україні на 2004--2007 роки, розроблена Світовим банком у вересні 2003 року, містить принципи, визначені ККР. По-перше, стратегія допомоги має визначену стратегічну мету, яка полягає у наданні Україні допомоги для сталого розвитку і підтримки її на шляху вступу до СОТ і ЄС. По-друге, у стратегії передбачається співпраця Світового банку з іншими донорами (МВФ, ЄС, ІІ5АЮ тощо) з метою координації допомоги.З усього вищесказаного можна зробити висновок, що зменшити негативні прояви ведення міжнародного бізнесу в умовах інтеграційних процесів Україна зможе тільки на основі фінансового "оздоровлення" суспільства. Крім того, однією із головних умов має стати наближення рівня суспільного добробуту до світового рівня. Саме у цьому разі, громадяни не зазнають великих фінансових і моральних втрат після вступу України до європейського економічного простору. Тільки комплексне вирішення цих завдань пришвидшить інтеграційні процеси й позитивно вплине на загальний економічний рівень держави і, зокрема, на підвищення рівня суспільного добробуту всього українського населення.Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9