Розвиток двосторонніх міжнародних економічних зв’язків України

Рис. 2.6. Процентне співвідношення експортних поставок СЗМа в розрізі покупців далекого зарубіжжя

За даними рис. 2.6 можна сказати що найбільшу частку сухого знежиреного молока експортують до SOMEX - 76%, 23% - DEXTER і тільки 1% до Indi-Pacific.

Структуру поставок сухого знежиреного молока можна побачити в додатку Б.

Аналізуючи додаток В можна сказати що експорт на ринок країн далекого зарубіжжя склав: за контрактом DR05/01 від 15.08.05р. з фірмою «DEXTER Technologies Inc.», Великобританія, відвантажено 40т. загальною вартістю 50 000 доларів США при середній ціні продажів 1250 дол. США за 1 тонну., за контрактом №SM/01 від 02.01.06м з фірмою «SOMEX», Латвія відвантажена 16т. загальною вартістю 17 600 доларів США при середній ціні продажів 1100 дол. США за 1 тонну. див. табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Структура поставок МЦС

З даних таблиці 2.5 видно що найбільше молока цільного сухого купують «DEXTER Technologies Inc» Великобританія - 40 т., «SOMEX» Латвія - 16 т., «ETS-HABIBFALL» Мавританія - 14,225 т.

Отже, під керівництвом ТОВ «ЮНІТРЕЙД» 4 молокозаводи виготовляють СЗМ та масло, і постачають їх своїм іноземним партнерам. Проаналізувавши декілька місяців, робимо підсумок. Так, у лютому 2006р. на чотири молокозаводи було прийнято 1960 тон. молока (по 70 тон. на 1 завод / в день), в березні 2006р. привезено 2480 тон. молока (по 80 тон. на 1 завод / в день); для порівняння було взято ще й березень 2005р., де за 1 місяць всього зібрано 8100 тон. молока (по 75 тон на завод / в день). В березні 2006р. експорт СЗМ перевищив на 29,9% порівняно з лютим 2006 р. Також, порівнюючи березень 2005р., слід зазначити, що в цьому місяці на 9% експорт СЗМ зменшився.

Що стосується солодко вершкового масла, то найбільші поставки масла були в березні 2002р., що на 10,7% значно менше експортувалось в лютому 2002р., та на 6,7% менше в березні 2001 р. Збільшення обсягів експорту було достатньо активним в Росію, великі поставки надходили до Болгарії.

За 12 місяців 2006 року відділом збуту підготовлене й оформлено 211 експортно-імпортних комплектів документів й 15 провізних відомостей на експорт зразків продукції. Відповідно Черкаською митницею оформлено: 210 експортних вантажно-митних декларацій (ВМД) у т.ч.

- 173 ВМД експорт сухого молока (37 автомобілів +133 контейнера + 3 вагони)

- 38 ВМД експорт масла.

Фактурна вартість експорту склала 25938069 грн. Мито й процедури склали 80 724 грн. (у т.ч. позаурочна робота інспектора - 2622 грн.). 15 провізних відомостей на зразки продукції в 15 країн на загальну суму 9 659 грн. (Експрес-пошта «Fedex» -8886 грн. й «TNT» - 773 грн.) 1 імпортна ВМД на поставку з Німеччини (верстат для різання труб).Митна вартість імпорту склала 17 776 грн. Мито, процедури й ПДВ склали 5131 грн.

Загальна вартість сплаченого мита, процедур і ПДВ за 2006р. становить 95 514 грн.

Товар поставлявся на умовах EXW, FCA, DDU,CPT,CIF, CFR (Инкотермс-90).

Транспортування продукції здійснювалися наступними фірмами:

- Київське представництво компанії «ICT» 90 контейнерів 25 тонних

- Дочірнє підприємство «Kuehne & Nagel» 35 контейнерів 25 тонних

- ТОВ «Інтертранспостач» м. Черкаси 12 авто-рефрежираторов. Інший транспорт наданий Клієнтами-Покупцями.

Отже, розвиток зовнішніх економічних зв'язків тісно пов'язаний з проблемою конкурентоспроможності української продукції на світовому ринку, а також з реконструкцією та технічним переозброєнням основних галузей економіки України. Тут важливими є ситуація з капітальними вкладеннями і те, що пов'язано з інвестиційним кліматом у країні. Структура можливих інвестицій така, що в нинішній період скоріше можна розраховувати на них ззовні, ніж на самоінвестиційні процеси.

3. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин в Україні

Для всіх країн, а особливо що розвиваються, за всіх відмінностей між ними, вибір торгівельної політики має особливі труднощі, пов'язані з рядом обставин: а) перехідний стан економіки, незважаючи на загальну орієнтацію на формування розвинутих ринкових відносин; б) в цілому більш низький рівень розвитку продуктивних сил; в) такої структури економіки, котра вимагає експортно-імпортної орієнтації.

В Україні відносно розвинена промисловість, але її продукція може конкурувати переважно на ринках СНД і в країнах, що розвиваються, де низька якість товарів через застарілі технології, обладнання та недосконале професіональне виконання. На світові ринки Україна має виходити з конкурентоспроможною продукцією, а не шукати невибагливих клієнтів.

Слід створити єдиний економічний союз на основі валютно-платіжного союзу СНД, з єдиною резервною наднаціональною валютою, яка б не була національною для жодної з держав СНД. Вона не працюватиме на жоден конкретний бюджет. Це значно спростить міжнародні розрахунки, дасть змогу відкрити економічні кордони, спростити взаємні митні збори та платежі, створити єдину фондову і валютну біржі СНД, єдину товарну біржу із товарними біржами в кожній окремій країні, єдину банківську систему СНД із Єдиним центральним банком СНД, який би керував, регулював і здійснював нагляд за монетарною політикою СНД. Вважаємо, що це дасть значний поштовх для розвитку не лише України, а й країн СНД з метою подальшої інтеграції в ЄС [31].

Україна має значну сировинну базу, багаті родовища корисних копалин, і надмірний експорт мінеральної сировини за низькими цінами не приносить їй належних прибутків.

Агропромисловий комплекс також має потужну базу розвитку і можливість швидкої експортної спеціалізації, але низька продуктивність і якість продукції сільського господарства, стан технологій АПК стримують вихід України на світовий ринок. Крім того, Заходу українська сільськогосподарська продукція не потрібна. Росія та інші країни СНД також не купуватимуть за світовими цінами сільськогосподарської продукції в України, оскільки за такими цінами знайдуть значно кращу продукцію на Заході.

В Україні потужний технологічний потенціал, якому необхідна конверсія, а високі технології в експорті посідають незначне місце.

Україна має розвинений науковий потенціал, однак коштів на його ефективний розвиток, на впровадження наукових розробок не виділяється. Ці високі наукомісткі технології, як правило, за безцінь купують за кордоном, успішно впроваджують, отримують надприбутки, а Україна з часом купує свої ж технології уже як поточні, за валюту.

Необхідно створити на кожному виробництві науково-дослідні групи, які б не лише розробляли нові технології, а й впроваджували у життя наукові розробки і пропозиції, зберігаючи авторське право.

Безпосередня й активна участь України у сучасних інтеграційних процесах об'єктивно зумовлена перевагами міжнародного поділу праці, а також потребою подолати штучну відокремленість нашої держави від світового господарства, до якої спричинили її односторонній розвиток у межах високоспеціалізованих СРСР і РЕВ, деформовані зовнішньоекономічна політика й механізми зовнішньоекономічної діяльності, нерозвинені товарно-грошові відносини та національні ринки товарів, послуг, праці й капіталу [32].

Інтеграція України у світове господарство можлива через: активну і ліберальну зовнішньоекономічну політику; формування середовища, сприятливого для іноземного-підприємництва й інвестування та транснаціоналізацію високомонополізованих підприємств; укладання двосторонніх міждержавних економічних угод та участь у багатосторонніх міжурядових переговорах; інтенсифікацію східноєвропейських інтеграційних процесів і формування передумов інтеграції у західноєвропейські інтеграційні структури.

На процеси входження України до сучасної системи світогосподарських зв'язків впливають конкретні внутрішньо- і зовнішньоекономічні фактори.

Серед внутрішньоекономічних факторів важливе значення має такий довгостроковий фактор, як структурна перебудова національної економіки, орієнтована на сучасні техніко-технологічні, економічні, екологічні й соціальні стандарти. Деформована структура національної економіки не відповідає критеріям суверенного розвитку України як із точки зору оптимальних пропозицій самозабезпечення й зовнішньоекономічної спеціалізації, так і з науково-технологічних, соціальних і особливо екологічних позицій. Найважливіші негативні характеристики структури економіки України такі [17,64]:

-- велика питома вага фізично й морально застарілої техніки у складі основних виробничих фондів (понад 60%), що стала результатом екстенсивних методів розвитку економіки і насамперед її базових галузей;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11