Розширення Європейського Союзу: нові можливості та перспективи для України

нструментом забезпечення свідомої суспільної підтримки європейського вибору України, неупередженого сприйняття громадськістю процесу розширення ЄС має стати широка інформаційна кампанія з питань європейської інтеграції.

У цьому контексті набуває важливого значення виконання Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України, затвердженої Указом Президента України № 1433/2003 від 13.12.03. Для підвищення ефективності реалізації Програми необхідно забезпечити активну взаємодію органів виконавчої влади з парламентськими структурами, органами місцевого самоврядування, організаціями третього сектору та засобами масової інформації.

Організація в українському теле- та радіоефірі трансляції програм з країн ЄС дозволить широкій українській громадськості не тільки отримувати знання про внутрішні трансформації в ЄС та результати його розширення, але й наблизить Україну до інформаційного простору Європейського Союзу.

Важливо також забезпечити постійну присутність України в європейському інформаційному просторі з метою формування в Європі позитивної громадської думки щодо перспектив євроінтеграційного курсу України.

Необхідним є створення загальнодержавної інформаційної мережі з питань європейського права, забезпечення доступу до європейських правничих, бібліографічних та інших інформаційних баз даних; підготовка та публікація друкованих видань про ЄС, видання підручників і навчальних посібників, бюлетеня "Євроінформ", виготовлення рекламної продукції з метою поширення об'єктивної інформації про Європейський Союз.

Успіх інформаційної кампанії неможливий без активної роботи із засобами масової інформації. Участь українських мас-медіа у політичному, соціально-економічному, культурному житті через конференції, семінари, ознайомчі поїздки в ЄС сприятиме неупередженому висвітленню різних аспектів діяльності ЄС у засобах масової інформації України.

Акценти інформаційної кампанії необхідно перенести і в регіони. Відновлення "вуличного телебачення" з метою висвітлення різних аспектів життя в країнах-членах ЄС, створення інформаційних центрів з питань європейської інтеграції, проведення публічних заходів, присвячених міжрегіональному співробітництву між Україною та ЄС у т. ч. в рамках єврорегіонів дасть можливість врахувати потреби та інтереси мешканців різних регіонів України.

Майбутнє Європи за молоддю. Тому важливо вже сьогодні запроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах програмні курси про Європейський Союз; проведення серед учнівської молоді міжнародних, всеукраїнських, регіональних конкурсів, олімпіад, конференцій з питань співробітництва між Україною та ЄС; формування мережі "європейських клубів" при навчальних закладах; організації в бібліотеках України "куточків ЄС", де зберігатимуться інформаційні матеріали про ЄС.

Загалом, інформаційна робота стосовно реалізації євроінтеграційної стратегії України повинна бути комплексною та мати відповідне ресурсне і фінансове забезпечення.

Розширення Євросоюзу зумовлює необхідність перегляду деяких підходів до адаптації національного законодавства до норм і стандартів ЄС. Це передбачає:

* по-перше, у коротко- та середньостроковій перспективі адаптація має стати одним з основних інструментів інтеграції України в економічні та соціальні структури ЄС: адаптація законодавства України до законодавства ЄС у пріоритетних сферах співробітництва відкриє нам доступ до внутрішнього ринку Євросоюзу;

* по-друге, застосування прагматичного підходу у сфері адаптації - віднині потрібно визначати конкретні цілі та строки їх досягнення. При цьому бажано, щоб такі цілі визначались спільно з ЄС;

* по-третє, визначення цілей і напрямів адаптації має ґрунтуватись на комплексному науковому підході, який включатиме порівняльно-правовий аналіз регулювання правовідносин в Україні та ЄС, прогнозні оцінки економічних та соціальних наслідків адаптації національного законодавства у конкретних сферах;

* по-четверте, адаптація має реалізовуватися у тісній взаємодії уряду та парламенту, оскільки лише прийняття та наступна імплементація законодавчих актів є кроком на шляху запровадження відповідних норм та стандартів ЄС.

Питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу постало перед нашою державою після укладення Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх держава-ми-членами.

На сьогодні в Україні в основному сформовано нормативно-правову базу та інституційний механізм адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Адаптація законодавства до норм і стандартів ЄС визнана одним з пріоритетів співробітництва України з ЄС.

В Україні вже сформульовано завдання та досягнуто певного прогресу у створенні ефективної правової системи, яка передбачає належне виконання законів через адекватну практику застосування дійових регуляторних та незалежних судових органів. Це необхідно для підвищення економічної активності та прискорення економічного зростання. Основним орієнтиром правової реформи, яку здійснює Україна, обрано саме європейську модель правової системи, покладену в основу функціонування внутрішнього ринку ЄС.

Інтенсифікація співробітництва України з ЄС у сфері адаптації має передбачати запровадження механізмів спільного формулювання чітких і конкретних цілей, критеріїв оцінки та строків їх досягнення. Необхідно забезпечити спільну з ЄС підготовку графіка наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу, про що було домовлено під час Ялтинського саміту Україна - ЄС 7 жовтня 2003 р.

При цьому адаптація законодавства є важливим завданням органів державної влади. Основними інструментами дальшої роботи мають стати Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та Плани-графіки адаптації у пріоритетних сферах.

Вже цього року потрібно створити загальнодержавну інформаційну мережу з питань європейського права, завершити підготовку україномовного глосарію термінів права ЄС, активізувати перекладацьку роботу актів європейського права обсягом до 10 000 сторінок на рік, продовжити комплексний порівняльно-правовий аналіз регулювання правовідносин у пріоритетних галузях співробітництва України та ЄС. Наше завдання - адаптувати законодавство України до законодавства ЄС у сферах, визначених статтею 51 УПС.

Для забезпечення інформаційного, науково-експертного, аналітичного та методологічного супроводу адаптації законодавства України до законодавства ЄС має бути створено урядовий орган державного управління.

Належне виконання вищезазначеного можливе за умови адекватного фінансування насамперед з Державного бюджету України. Актуальним залишається фінансування роботи з адаптації окремою бюджетною програмою. Слід також більш широко використовувати можливості європейських фондів та технічну допомогу.

3. Можливості та виклик розширення ЄС для економіки України

Поряд з новими можливостями, що відкриваються для України внаслідок розширення ЄС, цей процес несе з собою також низку серйозних викликів.

У цілому формування на кордонах України могутнього інтеграційного об'єднання з єдиними торговельними правилами, тарифом, адміністративними нормами та процедурами вигідно Україні, оскільки спрощує ведення бізнесу з європейськими компаніями та поліпшує умови торгівлі та інвестування. Розширення стане важливим чинником прискорення економічного розвитку нових членів ЄС, а це означає появу нових бізнесових можливостей для України.

Загалом в економічному вимірі після розширення відбудуться такі зміни:

§ ЄС стане найбільш значним ринком збуту українських товарів та джерелом зростання і розширення українського імпорту. Загальне зниження середньозваженого тарифу в результаті розширення ЄС матиме позитивну роль для українських експортерів;

§ ЄС максимально сприятиме інтеграції українських енергетичних, транспортних та телекомунікаційних мереж у європейську інфраструктуру;

§ в Україні активніше запроваджуватимуться європейські норми і стандарти в усіх сферах життєдіяльності суспільства;

§ Україна виграє (передусім малі та середні підприємства) від єдиної системи торгових правил, єдиного митного тарифу та єдиної системи адміністративних процедур у розширеному ЄС.

Україна отримає вигоду від приєднання нових держав-членів ЄС до Генеральної системи преференцій та відповідного додаткового зменшення митних тарифів; також можливим є перенесення в Україну ряду виробництв з нових держав-членів та очікується позитивний вплив на розвиток прикордонних регіонів України, надходження до них іноземних інвестицій та розбудова транспортної інфраструктури.

Однак у короткостроковій перспективі (2008-2009 pp.) наслідки розширення ЄС для окремих сфер співробітництва будуть пов'язані з ризиками скорочення доступу українських товарів та послуг на ринки нових держав-членів ЄС.

Основними чинниками, які можуть призвести до небажаних наслідків для України у торговельно-економічній сфері, є такі:

§ денонсація угод про вільну торгівлю між Україною та країнами Балтії, що може призвести до погіршення конкурентних позицій України на відповідних ринках;

§ поширення на нові держави-члени ЄС європейських угод щодо лібералізації торгівлі з окремими країнами та групами країн, а також митних преференцій для країн, які розвиваються, що може спричинити відносне погіршення конкурентних позицій України на ринках деяких товарів середньої технологічності;

§ приєднання нових держав-членів ЄС до системи нетарифних обмежень щодо українського експорту, зокрема запровадження квот на імпорт з України продукції чорної металургії;

§ часткова втрата українськими експортерами традиційних ринків збуту в нових державах-членах ЄС внаслідок поширення на експорт до цих країн антидемпінгових заходів, які застосовує ЄС до України;

§ обмеження можливостей українського експорту внаслідок запровадження новими державами-членами ЄС європейських норм та правил технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного, екологічного регулювання, а також правил захисту прав споживачів;

§ відносне збільшення конкурентоспроможності продукції агропромислового сектору нових держав-членів ЄС по відношенню до українського за рахунок отримання субсидій з бюджету ЄС;

§ ускладнення ділових обмінів, прикордонної торгівлі та регулювання трудової міграції на двосторонньому рівні з новими державами-членами, зростання у зв'язку із запровадженням візового режиму вартості здійснення комерційних угод.

За розрахунками Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, тільки внаслідок припинення дій угод про вільну торгівлю з країнами Балтії додаткове податкове навантаження на український експорт до зазначених країн у короткотерміновій перспективі збільшиться на 14,8 млн. дол. СТТТА.

Втрата традиційних ринків збуту, передусім металургійної та хімічної продукції, у нових державах-членах внаслідок поширення на них антидемпінгових заходів ЄС щодо України оцінюється на рівні 36,5-50 млн. дол. США. Крім того, досі не врегульоване з ЄС питання умов торгівлі деякими сталеливарними виробами. Зволікання з укладанням відповідної угоди може призвести до втрати частки ринку сталеливарних виробів у нових членах ЄС загальною вартістю від 173 до 260 млн. дол. СІП А.

Можлива втрата ринків сільськогосподарської продукції у нових державах-членах ЄС в результаті запровадження ними європейських стандартів та норм технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного контролю оцінюється на рівні 60 млн. дол. СІП А.

У підсумку загальний негативний ефект для України від скасування угод про вільну торгівлю, поширення на український експорт до нових країн-членів антидемпінгових заходів та кількісних обмежень, а також від можливої втрати ринків сільськогосподарської продукції оцінюється на рівні 300-400 млн. дол. США, а з урахуванням позитивних перспектив орієнтовні щорічні втрати України від приєднання десяти нових держав-членів ЄС до єдиної тарифної політики та політики торговельного захисту ЄС в найближчі два роки можуть скласти від 250 до 350 млн. дол. СІП А.

Позиції українських виробників продукції з високим рівнем доданої вартості у коротко- і середньостроковій перспективі істотно не зміняться внаслідок незначних обсягів такого експорту до нових держав-членів ЄС. У довгостроковій перспективі вони залежатимуть від того, чи зможе Україна досягти європейських технічних стандартів та європейського рівня якості.

Позиції української продукції агропромислового сектору на розширеному ринку ЄС залежатимуть від двох чинників: по-перше, від того, наскільки ці товари відповідатимуть стандартам Євросоюзу, по-друге - від змін, яких зазнає спільна сільськогосподарська політика ЄС.

У цьому контексті Україна повинна чітко визначити пріоритетні напрями наближення до європейських стандартів та технічних вимог, що застосовуються як у промисловості, так і в сільському господарстві. Адже гармонізації потребують понад 8000 норм і стандартів, а гармонізовано тільки близько 1500.

Загалом абсолютна більшість проблем для українських експортерів у зв'язку із розширенням ЄС є наслідком відставання України від його нових членів за глибиною ринкове спрямованих соціально-економічних перетворень, економічної та технологічної модернізації, що зумовлює недостатню конкурентоспроможність вітчизняних товарів.

Розширення ЄС суттєво вплине і на транспортну галузь. Слід готуватися до того, що зміна вимог до правил митного оформлення вантажів та технічного стану транспортних засобів у нових державах-членах ЄС може спричинити усунення окремих українських перевізників з ринку транспортних послуг ЄС.

Внаслідок введення візового режиму тимчасово скоротяться обсяги пасажирських перевезень та ускладниться організація регулярного транспортного сполучення між Україною та новими державами-членами ЄС.

Необхідність узгодження нових технологічних схем пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та укладення відповідних угод, а також неконкурентоспроможність на розширеному ринку ЄС товарів сусідніх з Україною країн можуть призвести до зменшення обсягів експортних і транзитних вантажів.

Досить чутливою сферою у зв'язку з розширенням ЄС є регіональне та транскордонне співробітництво. Це пов'язано насамперед з ускладненням ділових обмінів, прикордонної торгівлі та проблемами регулювання трудової міграції.

Таким чином, розширення ЄС ставить перед Україною завдання максимально ефективно використати всі наявні позитивні наслідки і одночасно трансформувати виклики розширення у позитивні здобутки.

ВИСНОВКИ

Наближення ЄС до українських кордонів об'єктивно збільшує вплив європейської спільноти на Україну, модернізує співробітництво з новими членами Союзу. У стратегічному плані цей процес можна розглядати як позитивний - такий, що сприяє запровадженню в Україні європейських стандартів, розширює рамки співробітництва з Європейським Союзом. Необхідно спільно з ЄС відшукати взаємоприйнятні механізми, здатні зберегти та розвинути позитивну динаміку двосторонніх торговельно-економічних та політичних відносин.

Євроінтеграційний курс - це невід'ємна частина суспільно-політичного та економічного поступу України. Роль та місце нашої країни у новій архітектурі Європи визначатиметься здатністю України максимально використати нові можливості та знайти адекватні відповіді на виклик розширення ЄС. Саме тому оцінка перспектив та наслідків цього процесу, їх ефективне використання, посилення політичного та економічного діалогу з Євросоюзом заради забезпечення національних інтересів України є нашими основними завданнями на найближчу перспективу. Консолідація всіх прогресивних сил суспільства, поглиблення взаємодії гілок влади в напрямі створення стабільної та передбачуваної моделі політичного устрою держави та конкурентоспроможної економіки - запорука досягнення цієї стратегічної мети нашого суспільного розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Ржепішевський К.Т. Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях: Навчальний посібник. - Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. - 670 с.

2. Міжнародні організації: Навчальний посібник/ За редакцією Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 288 с.

3. Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф. А. С. Булатова - М.: Юристъ, 2003.

4. Борко Ю. Европейский союз: углубление и расширение интеграции //МЭМО. - 1998. - № 8.

5. Михайлів М.О. Правові заходи заохочення міжнародної технічної допомоги // Вісник Львівського університету імені Івана Франка. - Вип. 38.-2003.-С.340-346.

6. www.icps.com.ua

7. http://europa.eu.int/comm/external_relations/ceeca/tacis/index.htm

8. http://europa.eu.int/comm/enlargement/index_de.html

9. http://www.niss.gov.ua/Evrointeg

Страницы: 1, 2