Быстрый поиск

Продуктивні сили Китаю

Зміст

Вступ2

РОЗДІЛ І ЗНАЧЕННЯ, ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТА РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

1.1. Природні та територіальні фактори

1.2. Демографічні

1.3. Історичні

Розділ ІІ. Особливості розміщення провідних галузей господарства

2.1. Промисловість Китаю

2.2. Сільське господарство.

2.3. Транспорт і зв'язок.

Розділ ІІІ. Структура і динаміка розвитку економіки

Розділ ІV Зовнішньоекономічна політика

4.1. Загальна характеристика зовнішньоекономічної політики Китаю

4.2. Роль іноземних інвестицій у розвитку держави

4.3. Економічні відносини між КНР та краінами снд

4.4. Відкриті економічні зони

Висновок

Список використаної літератури

ДОДАТКИ

Вступ

П'ять тисяч літ Китайської цивілізації, і всього сорок років Китайської

Народній Республіці.. взнали, про ту, що боролася за свободу, проти агресії чужоземців.

1949 рік відкрив нам нову своєрідну країну.

Сьогодні Китай - це країна про що подолала важкі наслідки "культурної революції", трагедії не мала нічого спільний ні з культурою ні з революційними традиціями; це країна з'єднала в собі старе і нове, старовина і сучасність, молоде і віджиле, деколи що заважає йти вперед. Все це прийшло в рух сьогодні і створило атмосферу змін, яка характеризує нинішній день країни.

Обєктом дослідження курсової роботи продуктивні сили Китаю

Предметом дослідження є вивчення проблем розвитку продуктивних сил і наукове обґрунтування перспективних напрямів їх розвитку .

Мета роботи: всебічно проаналізувати продуктивні сили Китаю

Дослідити потенціал держави в даній економіці світу

Проаналізувати шляхи покращення використання продуктивних сил

Проаналізувати необхідні для цього ресурси та можливість їх залучення,

Визначити необхідні для цього заходи.

Розділ І. Значення, передумови розвитку та розміщення продуктивних сил

1.1. Природні та територіальні фактори

У розвитку китайської економіки значну роль відіграють природні ресурси й умови, величезні трудові ресурси й особливості історичного розвитку Китаю, причому в останню чверть століття першочергове значення мають економічні реформи, що здійснюються урядом.

Китай займає третє місце у світі за площею території. Проте три чверті її -- це гори, плоскогір'я, пустелі -- тобто землі, мало придатні для господарського освоєння. Лише 12% території, що розташовані на сході, являють собою родючі рівнини. Саме тут зосереджена основна маса населення й найбільші міста. Велика Китайська рівнина має агрокліматичні умови винятково сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур помірного, субтропічного й тропічного поясів. Завдяки цим умовам, а також наполегливій праці китайських селян Китай перетворився на найбільшого виробника сільськогосподарської продукції у світі.

Надра Китаю багаті на корисні копалини. Китай знаходиться серед перших країн світу за запасами кам'яного вугілля, залізної і марганцевої руд, бокситів, цинку, олова, сурми, вольфраму, молібдену, ртуті, титану, кухонної солі. Особливо великі запаси вольфраму, що складають три п'ятих від світових. За розвіданими запасами кам'яного вугілля Китай посідає перше місце у світі (за загальними його запасами -- друге). В надрах країни є також багато урану, золота.

За запасами нафти й газу Китай поступається провідним в цьому відношенні країнам, але слід зауважити, що Захід країни ще недостатньо охоплений геологічною розвідкою.

Китай посідає одне з перших місць у світі за запасами гідроресурсів, в тому числі енергетичних. Значна частина кордону країни являє собою морське узбережжя, що сприяє розвитку рибальства й судноплавства.

На північному сході й південному заході Китаю збереглися великі пасма лісів, що мають промислове значення.

Китай має надзвичайно багатий і різнокомпонентний природно-ресурсний потенціал, який виступає потужним фактором розвитку і розміщення всіх видів господарської діяльності та розселення. На розміщення виробництва і на розселення в першу чергу впливає рельєф. У Китаї переважають гори, високі рівнини і плато. Території з абсолютною висотою понад 500 м займають близько 84% площі країни, в т. ч. території з висотами від 500 до 1000 м -- 19%, з висотами від 1000 до 2000 м -- 28%, з висотами від 2000 до 5000 м -- 18%, з висотами понад 5000 м -- 19%. Західна частина країни є найвищою: тут розташоване Цінхай-Тибетське нагір'я ("Дах світу"), оточене гірськими системами. Це перша найвища сходинка у рельєфі. Друга сходинка -- широченна смуга високогірних рівнин у Внутрішній Монголії, Джунгарсь-кій і Таримській котловинах.

Третя, найнижча сходинка, -- рівнини Сунляо, Велика Китайська низовина та низовини середньої і нижньої течій Янцзи, території на південь від Янцзи (горбисті рівнини Цзяннані), які прилягають до Тихого океану і є найважливішими землеробськими районами.

Клімат Китаю в цілому має континентально-мусонний характер. Майже три чверті території знаходиться у відносно сприятливих кліматичних умовах (26% в помірному, 19% в теплому, 26% в субтропічному, 1% в тропічному поясах), що дає змогу вирощувати практично всі сільськогосподарські культури.

Середня температура січня коливається в межах -4°С (-30°С в окремих гірських районах на північному сході) до +8°С на півдні Китаю. Середня температура липня змінюється від +20°С на півночі до +29°С на півдні. Сумарний обсяг річних опадів -- 6000 млрд м3 (5% річних світових опадів). Середньорічна кількість опадів -- 630 мм. Цей показник коливається від 500 мм до 2000 мм, зменшуючись на північний захід. Для Китаю характерні часті повені і посухи. За час від 206 р. до Хр. і по 1949 р. Китай пережив 1992 величезні повені і 1056 посух. За цей період тільки р. Хуанхе майже 1500 разів проривала дамби, 26 разів різко змінювала русло. В середньому 7 разів на рік (з травня до вересня) морське узбережжя країни зазнає впливу тайфунів. Усе це завдає величезних збитків народному господарству країни. Незважаючи на те, що після 1949 р. частота повеней і посух практично не зменшилася, в цілому кліматичні умови сприятливі для вирощування майже всіх сільськогосподарських культур. Жарке літо, тривалий вегетаційний період дають змогу на значних площах здійснювати повторні посіви, а на південь від р. Хуанхе вирощувати два і більше врожаїв у рік.

Ґрунтовий покрив країни теж надзвичайно різноманітний -- від бурих лісових і підзолистих ґрунтів на північному сході до червоноземів на півдні, а також сіро-бурих пустельних ґрунтів на північному заході. Практично тут є всі види ґрунтів Євразійського континенту, крім тундрових і ґрунтів північної тайги. Лише 1/10 території -- орні землі, 1/8 -- ліси, 1/3 пасовища, решта -- 1/8 -- піскові і кам'янисті пустелі. За орними угіддями і пасовищами на душу населення Китай утричі поступається світовому рівню, а за лісовими угіддями -- у 8 разів. Орні землі зосереджені на обшир-них алювіальних рівнинах і терасах, де переважають темні лугові ґрунти.

Для землеробства на алювіальних рівнинах басейнів рік Хайхе, Хуанхе, Хуайхе використовують світлі лугові ґрунти. Основні ґрунти другого важливого сільськогосподарського району -- району рисоводства і в басейні р. Янцзи і в Південному Китаї -- червоноземи.

Особливе місце в ґрунтовому покриві займають так звані рисові ґрунти, які утворилися в результаті трансформації ґрунтів різного типу при вирощуванні рису -- основної сільськогосподарської культури. На рисові ґрунти припадає третина орних земель, з них збирають близько 45% усіх зернових.

Ще більш окультурені ґрунти лесового плато, де практично відсутні природні ґрунти. Основними факторами формування цих ґрунтів є древня культура землеробства у цьому районі (4-5 тис. років), його особливий характер, а також катастрофічний розвиток ерозійних процесів.

Китай займає шосте місце у світі за запасами поверхневих вод.

Протяжність усіх рік -- близько 227 тис. км. Через Китай протікає понад 50 тис. рік, площа басейну яких перевищує 100 км2. Більшість рік тече з заходу на схід і впадає в Тихий океан. Басейн Тихого океану (найбільші ріки Янцзи, Хуанхе, Амур, Чжуцзян) займає майже 60% площі країни. Загальний об'єм річкового стоку становить 2700 млрд м3, що майже дорівнює об'єму стоку усіх рік Європи. На душу населення припадає 2,7 тис. м3 водних запасів (25% середньосвітового показника). Щорічне споживання води -- понад 460 млрд м3.

Розподіл поверхневого стоку на території Китаю не збігається з розміщенням земель, що обробляються. Так, на Південний Китай припадає 75% стоку всіх рік, а площа орних земель -- 88%. Для Північного Китаю ці показники становлять відповідно 17 і 50%.

Найбільша річкова система Китаю, яка займає 1/5 території країни, -- басейн р. Янцзи. За об'ємом стоку (979350 млн м3 тобто 38% усього стоку рік країни) р. Янцзи займає перше місце серед рік Азії і четверте -- в світі.

У різні пори року на річках Китаю спостерігаються значні коливання рівня води (до 15 м), що ускладнює річкове судноплавство.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8