Быстрый поиск

Прикордонні території України та Росії, що об'єдналися в рамки єврорегіонів "Слобожанщина" та "Ярославна"

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ I. Теоретичні засади транскордонного співробітництва

1.1 Сутнісні характеристики транскордонного співробітництва

1.2 Правові аспекти транскордонного співробітництва в Україні

Висновки до розділу I

РОЗДІЛ II. Розвиток транскордонного співробітництва між Україною та Росією, роль єврорегіонів

2.1 Чинники розвитку співробітництва у прикордонних регіонах України та Росії

2.2 Аналіз та особливості організації єврорегіонів України та Росії

2.2.1 Особливості формування та розвитку єврорегіону „Слобожанщина”

2.2.2 Характеристика діяльності єврорегіону „Ярославна”

Висновки до розділу II

РОЗДІЛ III. Шляхи вдосконалення єврорегіональної співпраці України та Росії

Висновки до розділу III

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

В умовах розвитку глобалізаційних та інтеграційних процесів виникла необхідність включення регіону в активну міжнародну діяльність. Процеси розширення Європейського Союзу, різні ступені участі у них України, утворення нових союзів, розвиток програм щонайширшого спрямування, зумовили необхідність пошуку нових шляхів реформування економічних зв'язків областей та залучення до господарських процесів у регіонах нових потенційних інвесторів та надання сприяння вже працюючим підприємствам.

Транскордонне співробітництво активізувалося після розпаду Радянського Союзу. У незалежній Україні 17 адміністративних областей стали прикордонними. Вздовж периметра державного кордону були створені єврорегіони, вільні економічні зони, які формують стратегію по співпраці з Росією, Білоруссю, країнами Центральної та Південно-Східної Європи. В останні роки транскордонному співробітництву України із сусідніми державами надається багато уваги, що підтверджується як на найвищому державному рівні, так і на регіональному. Про це свідчить не тільки практика уже діючих єврорегіонів, а й прийнята законодавча база, матеріали конференцій, форумів тощо.

Актуальність теми. Україна - це держава, дві треті областей якої є прикордонними, і це дає нашій країні значний потенціал для розвитку транскордонного співробітництва і зокрема, єврорегіонів, що, в свою чергу, підтверджує актуальність проблеми.

Об'єкт дослідження. Прикордонні території України та Росії, що об'єдналися в рамки єврорегіонів «Слобожанщина» та «Ярославна».

Предмет дослідження. Співробітництво України та Російської Федерації у прикордонних територіях та спільно створених єврорегіонах.

Мета дослідження. Аналіз транскордонного співробітництва України та Росії в рамках євроргіонів «Слобожанщина» та «Ярославна».

Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання:

- установити, що таке транскордонне співробітництво, визначити та проаналізувати розвиток транскордонного співробітництва між Україною та Російською Федерацією;

- охарактеризувати основні чинники транскордонного співробітництва в прикордонних регіонах; дати характеристику діяльності єврорегіонів “Слобожанщина” та “Ярославна”;

- проаналізувати напрямки активізації транскордонного півробітництва України та Росії.

Хронологічні рамки. Робота охоплює період активізації транскордонного співробітництва між Україною та Росією починаючи з 1994 року до 2010 року.

Територіальні рамки. Прикордонні території України та Росії, зокрема Харківську та Сумську області України та Белгородську та Курську області Російської Федерації.

Практичне значення роботи. Роботу можна використовувати під час практичних та лекційних занять, зокрема з предметів, що вивчабть регіональний розвиток країн: «Регіональний аналіз словянських країн», «Політика країн регіону».

Методи дослідження. У роботі було використано порівняльний та системний методи дослідження. За допомогою порівняльного методи було дослідженно теоретичне поняття транскордонного співробітництва та його значення для розвитку українських прикордонних зон. Також було системно проаналізовано спільні україно-російські транскордонні регіони.

Структура дослідження. Робота складається із трьох розділів, вступу, висновків, та списку використаної літератури. У першому розділі розглядаються теоритичні засади транскордонного співробітництва, та правові аспекти даного співробітництва в Україні. У другому розділі охарактеризовані чинники формування єврорегіонів у прикордонних зонах та діяльність єврорегіонів “Ярославна” та “Слобожанщина”. У третьому розділі описується шляхи вдосконалення транскордонної співпраці України та Росії.

Аналіз використаної літератури. У даній роботі було використано різну літературу, зокрема офіційні документи, періодичні видання такі як «Регіональна економіка», «Економічний часопис» та інші, а також інформаційно - довідкову літературу та інтернет ресурси. Варто зазначити, що проблеми транскордонного співробітництва аналізуються в багатьох наукових працях, зокрема в таких авторів як: З. Петренко, О. Стельмаха, П. Бєленького, М. Долішнього, М. Лендьєл, Н. Луцишина, Ю. Макогона, С. Максименко, М. Максимюка, Є. Кіш та інших.

Розділ I. Теоретичні засади транскордонного співробітництва

1.1 Сутнісні характеристики транскордонного співробітництва

Розширення глобалізаційних процесів у XX ст. підвищило значення транскордонного співробітництва регіонів. Міжрегіональне та транскордонне співробітництво має вигляд розроблених, проте спільних програм економічної, культурної та гуманітарної взаємодії. Це співробітництво спрямоване на координацію взаємних зусиль і здійснення узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності того чи іншого регіону. Така діяльність передбачає прискорення соціально-економічного розвитку транскордонних регіонів та країни в цілому. Метою транскордонного співробітництва є усунення негативних наслідків прикордонного розміщення територій, тобто їх віддаленості від головних економічних центрів країни і одночасно використання тих можливостей, які відкриваються у зв'язку із близькістю території сусідньої країни. Така співпраця є істотним чинником поліпшення міждержавних відносин, виникнення стосунків порозуміння, а також, що не є менш важливим, налагодження більш чітких та поставлених у відповідні рамки та строки економічних відносин. Транскордонне співробітництво в умовах розвитку інтеграційних процесів має властивість прискорювати процеси вирівнювання якості життя населення прикордонних територій, сприяти досягненню вільного переміщення товарів, капіталів і людей через кордон. Воно забезпечує мобілізацію місцевих ресурсів та підвищення ефективності їх використання, робить можливим об'єднання зусиль для вирішення спільних проблем у транскордонному регіоні. Якщо ж прослідкувати історію появи поняття про транскордонне співробітництво, то першою цей термін ввела Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владою, підписана у Мадриді 21 травня 1980 року [12;с. 345].

У зазначеній Конвенції транскордонне співробітництво визначається як «...будь-які спільні дії, спрямовані на посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними общинами або властями, що знаходяться під юрисдикцією двох або декількох договірних сторін, а також укладання з цією метою будь-яких необхідних угод або досягнення домовленостей» [12; с. 345].

Першим транскордонним утворенням є єврорегіон "Регіо-Базелієнсіс". Його створено ще у 1963 році на прикордонних територіях Німеччини (Баден), Франції (Ельзац) та Швейцарії (район Базеля). На сьогодні цей єврорегіон розширив свої кордони до Страсбурга, Карлсруе та Південного Пфальца. Загальна кількість населення в регіоні складає близько 4,6 млн. чол. Слід зазначити, що співробітництво у цьому регіоні є прикладом використання транскордонного співробітництва з країною, що не є членом ЄС, тобто Швейцарією. Таке співробітництво охоплює різні сфери. У галузі економіки зусилля партнерів спрямовані на постійний моніторинг перспектив регіонального економічного розвитку; у галузі транспорту - на безпосереднє сприяння розвитку спільного транспортного потенціалу. З цією метою створено транспортний центр у регіоні Базель-Мюлуз-Фрайберг, розроблено проекти будівництва залізниці до європейського аеропорту "Базель-Мюлуз-Фрайберг".

Позитивний досвід функціонування єврорегіону "Регіо-Базеліенеіс" спонукав до створення подібних транскордонних регіональних об'єднань по усій Західній (понад 50), а за останніх 10 років і майже по всій Центральній та Східній Європі. Найяскравішим прикладом у Західній Європі є кордон Німеччини, а серед країн Центральної та Східної Європи зразком служить досвід Польщі, яка також з усіма сусідами створила єврорегіони.

Німецькі землі беруть участь у діяльності єврорегіонів з адміністративно-територіальними комплексами Данії, Нідерландів, Бельгії, Франції, Швейцарії, Австрії, Чехії, Польщі. Там діють такі єврорегіони: "Емс-Доларт", "Гронау", "Рейн-Вааль", "Рейн-Маас-Норд", "Маас-Рейн", "ПАМІНА", "Середній/Північний Верхній Рейн", "Верхній Рейн-Бодензее", "Арж Альп", "Рейн-Вестфалія". Останній особливо цікавий своїми основними принципами функціонування, які можуть слугувати прикладом розвитку єврорегіонів.

Окремо в плані розвитку прикордонного співробітництва слід виділити досвід Росії, яка в основному межує з країнами, котрі вийшли з колишнього суцільного господарського комплексу і просто приречені на співпрацю з нею загалом і з окремими її регіонами зокрема. Більшість країн, з якими межує Росія, менше розвинені від неї або мають приблизно подібний рівень розвитку. Це не могло не відбитися на характері прикордонного співробітництва, яке в основному має вигляд спроб відновлення порушених зв'язків між підприємствами та організаціями сусідніх регіонів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10