Особливості ринку позичкового капіталу Латинської Америки

p align="left">Завдяки житловому іпотечному кредитуванню в багатьох країнах світу успішно вирішено житлову проблему. Його розвиток є одним з найважливіших напрямів соціально-економічних перетворень і в країнах Латинської Америки. Згідно даних наукових установ Бразилії та Чилі прогнозується наступна динаміка розвитку ринку позикового капіталу в країнах Латинської Америки. Прогнозоване (по факторне) зростання ринку позикових капіталів в країнах Латинської Америки на період 2008-2015 років наведене на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Прогнозоване (по факторне) зростання ринку позикових капіталів в країнах Латинської Америки на період 2008-2015 років, % [30, 151]

Впровадження такої моделі вимагає більш розвинутої (у порівнянні з континентальною) інфраструктури іпотечного ринку, тобто наявне коло проблем інституціонального характеру в країнах Латинської Америки. Зокрема:

· відсутність вторинного ринку іпотечних цінних паперів і неготовність та економічна незацікавленість переважної більшості українських банків у розвитку іпотеки;

· відсутність верстви потенційних інвесторів, і насамперед, інституціональних;

· відсутність стандартизації ключових процедур, здійснюваних при наданні й обслуговуванні іпотечних кредитів, правил роботи із позичальниками в процесі використання механізму іпотеки;

· масовий ринок іпотечного кредитування практично неможливий при пред'явленні до іпотечних банків універсальних нормативів як до будь-яких інших комерційних банків.

Основні напрямки становлення і удосконалення механізму іпотечного кредитування наступні:

· створення нових інститутів. Якщо говорити про нові інститути-організації, потреба в яких в країнах Латинської Америки вже назріла, то в першу чергу необхідно приділити увагу формуванню спеціалізованих іпотечних банків. При існуючому сьогодні в країнах Латинської Америки інституціональному середовищі неспеціалізованим банківським інститутам досить складно в силу ряду причин, зазначених у роботі, розвивати іпотечне кредитування. У той же час, як свідчить світова практика, саме іпотечні банки беруть на себе основний тягар запуску механізму масової іпотеки. Безсумнівно, на першому етапі свого розвитку іпотечні банки в країнах Латинської Америки  будуть потребувати допомоги з боку держави, причому в основному ця допомогу повинна виражатися в застосуванні певних економічних стимулів та прийнятті спеціальних нормативів та правил функціонування цих інститутів [24, 27].

· удосконалення діючих інститутів. Проведене нами дослідження показало, що практично всі інститути-організації, що діють зараз на іпотечному ринку в країнах Латинської Америки, мають потребу в удосконаленні. В основному, це ощадно-позичкові установи, які поки не виконують більшості функцій, притаманних цим інститутам в процесі іпотечного кредитування в розвинутих країнах. Причому, в першу чергу, їх неефективна робота пов'язана із відсутністю відповідних нормативно-правових актів і небажанням звертатися до зарубіжного досвіду. Крім того, удосконаленню підлягають і ті інститути, без яких неможливо собі уявити цивілізований іпотечний ринок. Зокрема, це інститути страхування, оцінки, реєстрації  тощо.

· зміна і доповнення існуючих нормативних вимог. У даний момент в країнах Латинської Америки існує хоч і не значна кількість формальних правил, що регулюють діяльність учасників іпотечного ринку, однак, як і у випадку із інститутами-організаціями, формальні правила також потребують змін і доповнень.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження можна сформулювати наступні висновки:

1. Ринок капіталів -- це частина фінансового ринку, де форму-ються попит і пропозиція в основному на середньо- і довго-строковий позиковий капітал, специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і де формуються попит і пропозиція на нього.

2. Позиковий капітал -- це кошти, віддані в позику під певний відсоток за умови повернення. Формою руху позикового капіталу є кредит.

3. Міжнародний ринок позикових капіталів -- сукупність фінансово-кредитних інституцій міжнародного характеру -- банків і банківських систем, міжнародних та регіональних валютно-кредитних організацій, через які здійснюється нагромадження та рух позичкових капіталів у сфері міжнародних економічних відносин -- представлення одними та одержання іншими суб'єктами міжнародного економічного співробітництва позичок, різних форм кредитів (інвестиції, лізинг, факторинг, кредити за компенсаційними угодами) на засадах повернення.

4. Для регіону характерний незначний розвиток ринку позикових капіталів, що зумовлено макроекономічною нестабільністю та високими темпами інфляції та безробіття, а також економічною залежністю від розвинених країн.

5. Основу фінансово-кредитної системи регіону складає Міжамериканський банк розвитку. Міжамериканський банк розвитку надає кредити урядам та під їх гарантію приватним підприємствам на звичайних і пільгових умовах, а також гарантії по урядових кредитах.

6. Іпотечне кредитування в Латинській Америці найактивніше розвивається в Аргентині, Бразилії і раді інших країн. У Аргентині ефективна схема іпотечного кредитування реалізована за допомогою Усесвітнього банку. Узагальнений вид схеми виглядає таким чином: уряд створює гарантійний фонд для облігацій (боргових зобов'язань), що емітуються банками-учасниками проекту.

7. Держава в багатьох країнах Латинської Америки проводить активну політику, направлену на стимулювання розвитку іпотечного кредитування. Так, в Бразилії і низці інших країн створені спеціальні державні інститути по розвитку первинного і вторинного іпотечного ринку. Серед форм державної підтримки великою популярністю користується субсидування процентної ставки. Зокрема, субсидування є одним з найбільш поширених механізмів допомоги сім'ям з невеликими доходами при отриманні іпотечного кредиту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бадов А., Михальчук П. Долговой навес // Эксперт. - 2002. - № 38. - С. 65-68.

3. Бровков С. М., Руденко Л. В. Валютно-фінансові механізми і міжнародному бізнесі. -- К.: ТОВ «Агентство Україна», 2001. - 321 с.

4. Долженкова Л. Роль экстренного кредитования в стабилизации международной валютно-кредитной системы // Рынок ценных бумаг. -- 2002. -- № 17. -- С. 62-67.

5. Дунаев Б. Модель регулирования равновесия экономики // Финансовые риски (рус.).- 2005.- № 4.- C.47-56.

6. Килячков Н.А. Социально-экономические преобразования в Бразилии в 1990-е годы // Финансы и кредит. - 2004. - № 10. - С. 49-58.

7. Киреев А. П. Международная экономика: В 2-х ч. Часть 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. -- М.: Международные отношения, 1997. -- С. 157-190.

8. Козак Ю. Г., Лук'яненко Д. Г., Макогон Ю. В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. -- К.: АртЕк, 2002. -- С. 113-140.

9. Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. -- К.: Знання-Прес, 2000. -- С. 160-170.

10. Короткі й аналітичні довідки по країнах світу.- http://www.geoport.ru/country

11. Кривохита В.В. Влияние финансового кризиса в Бразилии на перспективы региональной интеграции // Латинская Америка. - 2003. - № 12. - С. 57-71.

12. Ломакин В.К. Мировая экономика. Учебник для вузов.- М.: Финансы, 2004. - 717 с.

13. Міжнародна торгова адміністрація (Intarnational Trade Administration). http://www.trade.gov/

14. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. Учебник / Под ред. Красавиной Л. Н. -- М.: Финансы и статистика, 2002. - 342 с.

15. Минц В. Принципы оценки эффективности кредитов Всемирного банка (на примере жилищного займа) // Вопросы экономики. -- 2002. -- № 3. -- С. 86-98.

16. ОЕСР про перспективи економічного розвитку Бразилії і Мексики // Бюлетень іноземної комерційної інформації. - 2003.- № 30 - С. 4.

17. Проблеми розвитку економіки Бразилії // Бюлетень іноземної комерційної інформації. - 2002.- № 2 - 3. - С. 14.

18. Рокоча В. В., Румянцев А. П. та ін. Міжнародна економіка: Підручник. -- К.: Знання-Прес, 2003. -- С. 138-146.

19. Романова М. Бразилія: досвід перебудови // Світова економіка і міжнародні відносини. - 2003. - № 7.- С. 11.

20. Рыбалкин В.Е., Щербанин Ю.А., Балдин Л.В. Международные экономические отношения: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003. - 503 с.

21. Руденко Л. В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства: Підручник. -- К.: Лібра, 2002. -- С. 163-247.

22. Сапич В.І., Сапич Н.М. Міжнародна економіка: Практикум: Навчальне видання.- Суми: Університетська книга, 2003.- 159 c.-

23. Світова економіка: Підручник / Філіпенко А. С., Рогач О. І., Шнирков О. І. та ін. -- К.: Либідь, 2000. -- С. 136-139.

24. Семенов В., Симонова Л. Бразилія: через дві кризові хвилі // Світова економіка і міжнародні економічні відносини. - 2002.- № 8.- С. 81-85.

25. Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. Лук'яненка Д. Г. -- К.: КНЕУ, 2001. -- С. 385-430.

26. Трифонов С. В. Використання кредитних коштів міжнародних фінансових організацій для реалізації проектів муніципального розвитку міст України // Фінанси України. -- 2000. -- № 12. -- С. 34-45.

27. Шакиров А.Р. Иностранные инвестиции в Бразильской экономике // Внешнеэкономический бюллетень. - 2003. - № 3. - С. 26-34.

28. Шакиров А.Р.Бразильская экономика и финансовая система в 2001 - 2002 гг.// Латинская Америка.- 2003 - № 5 - С. 38-46.

29. Щукин Е.А. Международный капитал как отражение глобализации мировой экономики // Финансы и кредит (рус.).- 2001.- № 16.- C.25-31.

30. Шуркалин А. К. Проектное финансирование как эффективная форма международного кредитования // Финансовый менеджмент. -- 2003. -- № 2. -- С. 56-62.

31. Levy H. Fundamentals of investments: Науково-популярне видання.- London: University of North London, 2002.- 569 c.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8