Особливості економічного зростання Сполучених Штат Америки в сучасних умовах

Економічне зростання означає збільшення реального ВВП країни за рік порівняно з попереднім роком. Воно дає змогу повніше задовольняти потреби людей, скорочувати тривалість робочого дня і збільшувати час відпочинку, подовжувати тривалість освітньої та професійної підготовки молодого покоління, полегшує розв'язання проблеми обмеженості ресурсів. Загалом економічне зростання дає нації змогу повніше реалізувати її економічні цілі та здійснювати нові виробничі й соціальні програми.

Економічне зростання визначають чотири групи факторів. Фактори пропозиції: а) кількість та якість природних ресурсів; б) кількість та якість трудових ресурсів; в) капітал; г) технологія. Фактор попиту - це таке макро-середовище, в якому сукупні видатки достатні для того, щоб національна економіка змогла повністю реалізувати свій виробничий потенціал, який визначають фактори пропозиції. Фактор ефективності передбачає, що національна економіка продукує товари й послуги з найнижчими витратами (виробнича ефективність), і ресурси спрямовуються на виробництво найцінніших для суспільства життєвих благ (розподільна ефективність). Четверта група - це соціокультурні та інституційні чинники, які можуть сприяти економічному зростанню або стримувати його.

Для визначення рівня економічного розвитку країни використовують низку показників. По-перше, це валовий внутрішній продукт на душу населення. По-друге, це показники ефективності функціонування національної економіки, що обчислюються на підставі ВВП. Серед численної групи цих показників найважливішими є продуктивність праці, фондовіддача і фондомісткість, матеріаломісткість, енергомісткість тощо. По-третє, виробництво основних видів промислової продукції на душу населення (електроенергії, автомобілів, мінеральних добрив, пластмас, хімічних волокон, паперу тощо), а також сільськогосподарської (зерна, м'яса, молока, цукру та ін.). По-четверте, це показники рівня та якості життя (середня його тривалість, рівень освіти населення, середня тривалість робочого дня, денне споживання кілокалорій на душу населення, чисельність студентів чи лікарів на 10 000 людності тощо). Для визначення якості життя міжнародні організації дедалі частіше використовують індекс людського розвитку.

У XX ст. простежувалося декілька важливих закономірностей економічного зростання, в розвинутих країнах: зокрема капіталоозброєність, продуктивність праці та реальна заробітна плата підвищувалися. У процесі економічного зростання відбувалися глибокі зміни в галузевій структурі економіки цих країн. Чисельність зайнятих у сировинних галузях, в сільському господарстві знижувалася. Водночас зростала зайнятість у наукомістких галузях - приладобудуванні, електроніці тощо. У галузевій структурі вітчизняної економіки в останні роки відбуваються несприятливі зміни.

В залежності від того, яким способом досягається результат, розрізняють два типи економічного зростання - екстенсивний та інтенсивний.

У реальній дійсності обидва типи економічного зростання співіснують, але здебільшого переважає один із них. Тому в аналітичній економії говорять про переважно екстенсивний або переважно інтенсивний тип економічного зростання. Збільшення значення в національній економіці інтенсивного типу економічного зростання називають інтенсифікацією економіки.

Розвиток економіки США має під собою міцний науково-технічний фундамент і солідну теоретичну базу. Курс уряду постійно коректується з урахуванням зміни ситуації в національній і глобальній економіці. Завдяки успіхам свого економічного розвитку, США узяли гору й у сфері ідеології, заклавши в глобальній системі принципи ліберального ринкового капіталізму. Однополярність сучасної світової економіки забезпечує США стратегічні переваги практично у всіх сферах діяльності, у тому числі прямо не пов'язаними з економікою.

Неперевершений науково-технічний потенціал країни підтримується за рахунок залучення в США ведучих вчених і практичних фахівців з різних регіонів світу, які в декілька разів збільшують вже досягнуті успіхи Америки. У США створені й постійно поліпшуються умови для заняття бізнесом і наукою, одержання освіти й медичної допомоги, що продовжує залучати в країну іноземців. Американські ТНК є самими потужними й по своєму виробничому потенціалі, і за рівнем розвитку технологій. США вступили на шлях стійкого розвитку й постіндустріалізму на базі передових інформаційних технологій. Відповідним чином міняється й спеціалізація країни у світовому господарстві. США - це кузня світових технологій і ведучий світовий постачальник послуг.

Вплив США на світову економіку здійснюється не тільки величиною їх внутрішнього ринку. Американські компанії, які в переважній мірі є основою світової мережі ТНК, контролюють виробництво товарів та послуг у багатьох країнах. Американські фірми лідирують за обсягом прямих іноземних інвестицій. Але найголовнішим чинником впливу США на розвиток економіки сьогодні є, безумовно, їх технологічне лідерство.

Фактори, що піднесли економіку США до сьогоднішнього рівня, можна об'єднати в три основні групи: історико-економічні, природничі й геополітичні.

Нинішнє лідерство США в глобальній економіці забезпечується в значній мірі масштабами й високим платоспроможним попитом внутріамериканського ринку. Висока ємність внутрішнього ринку забезпечує США унікальне місце у світовій економіці.

Економічна структура США є найтиповішим проявом постіндустріального етапу розвитку держави: провідною сферою виступають послуги, частка яких становить 75% від ВВП.

Нарешті, піднесенню позицій США у світовій економіці сприяє гнучка й ефективна економічна політика уряду, яка кожного разу виводила країну з кризових становищ й надавала імпульсу для нового прискорення.

Оскільки США є одноособовим лідером у світовій економіці, тобто, швидше за все, їм вдасться підтримати свою першість й у найближчому майбутньому. Інші великі країни світу просто не в змозі конкурувати із самою потужною економікою, наділеної самими потужними фінансовими й інтелектуальними ресурсами.

Список використаних джерел

1. Абрамов В.Л. Мировая экономика / Учебное пособие._М.:Наука, 2004. - 70-78 с.

2. Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика: Учебник / Под ред. д.э.н., проф. А.Ф. Сидоровича; МГУ - М.: Издательство «Дело и сервис», 2001. - 448-456 с.

3. Акопова Е.С., Воронкова О.Н., Гавлилко Н.Н. Мировая экономика и экономические отношения. Ростов - на - Дону. «Феникс», 2000 - 410 с.

4. Астапович А.З. США экономика, дефициты, задолженность. М «Наука», 1991. - 235-245 с.

5. Базельська О.Я. Макроекономіка: Навч.посіб.-К.:центр навчальної літератури, 2005. - 440-442 с.

6. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002. - 368-370 с.

7. Базышева Н.И., Гурко С.П. Экономическая теория: Учебник.-Минск, 1998. -589-598 с.

8. Бугаян И.Р. Макроэкономика/ Учебник. - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2002. - 350-352 с.

9. Будаговська С.И., Кілієвич О.А.Мікроекономіка і макроекономіка/ Підручник.-Київ.:Основи, 1998. - 470-487 с.

10. Булатов А.С. Мировая экономика. М.: Юристь, 2002. -723 - 734 с.

11. Бункина М.К., Семенова В.А. Макроэкономика/ Учебник._М.: Дело и сервис, 2000. - 503-512 с.

12. Воробйов Є.М. Економічна теорія. Посібник вищої школи._К.: «Корвін», 2001. - 70-98 с.

13. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання: Підручник.-К.: «Форт», 2000. - 34-56 с.

14. Гордали С. Федеральная налоговая система США современные особенности США и Канада. - №8 - 2000.

15. Губайдулина Ф. Американские ТНК зарубежом: стратегия, формы // Мировая экономика и международные отношения. 2004 - №8.-с. 45-53.

16. Давидов А.Ю. Внешние факторы роста американской экономики в эпоху глобализации // Ежемесячный журнал. США и Канада: ЭПК.2004 - №3.-с. 3-18.

17. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Макроэкономика/ Под. ред. Б. Лисовика и др. С-Пб., 1994. - 134-156 с.

18. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроэкономика/ Пер. с англ._М.:МГУ: ИНФРА_М, 1997. - 78-90 с.

19. Дорошенко М.Е. Введение в макроэкономику / Учебное пособие._М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 175-176 с.

20. Задоя А.А, Петруня Ю.Е. Макроэкономика: Учебник._К.:О-во «Знання», КОО, 2004. - 346-386 с.

21. Зименков Р.И. Новые явления в зарубежной деятельности американских ТНК // Ежемесячные журнал. США и Канада: ЭКП.2005 - №6.-с. 96-119.

22. Ивашковский С.Н. Макроэкономика: Учебник._М.:Дело, 2002. - 472-274 с.

23. Исаев Х.А., Киричок А.В., Панченко И.П. Макроэкономика / Учебное издание. - Х., 1996. - 221-226с

24. Клинов В.Г. Экономический бум или финансовый пузирь: когда факти противоречат выводу. // Ежемесячный журнал. США и Канада.2005 - №8.-с. 73-84.

25. Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки (теоретична економіка), - Тернопіль, 1999. - С. 249-271.

26. Козак Ю.Г. Економіка зарубіжних країн: Навчальний посібник.-К.:ЦУЛ, 2005. - 75-98 с.

27. Колесов В.П. Мировая экономика. М. Издательство «Флинта» Московский психолого - социальный институт, 2000 - 222-234 с.

28. Круш П.В., Тульчинська С.О. Макроекономіка.:Навч.посіб.-К.:Центр навчальної літератури, 2005. - 257-268 с.

29. Кудров В.М. Мировая экономика. - М. БЕК, 1999 - 251-267 с.

30. Лебедев Л.Ф. Государственная политика социальной защиты населения США. // Ежемесячный журнал. США и Канада: ЭКП.2005 - №9.-с. 17-32.

31. Лившиц А.Я. Введениє в рьіночную економику. Часть І, II. -
Станкин, 1992.-С. 53-64.

32. Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник для вузов._М.:МГУ, 2004. - 428-453 с.

33. Лютов А.А. Занятость и безработица в современных США. // Ежемесячный журнал. США и Канада: ЭКП.2006 - №1.-с. 123-127.

34. Матюшенко І.Ю., Божко В.П.Іноземні інвестиції: Навчальний посібник-К.:ВД» Професіонал», 2005. - 236-240 с.

35. Мельникова В.І., Клімова Н.І. Макроекономіка.:Навч.посіб.-К.:ВД «Професіонал», 2004. - 294-299 с.

36. Миклашевская Н.А., Холоров А.В. Международная экономика. М. «Дело и сервис», 2000 - 104-109 с.

37. Мирясов Ю.А. Социализация экономики и ее влияние на экономическое развитие. // Весник ХНУ им. В.Н. Каразина.2003. - №580.-с. 55-58.

38. Мовсесян А.Г. Мировая экономика. М. «Финансы и статистика», 2001 - 54-69 с.

39. Мэнкью Н.Г. Макроэкономика. Пер с англ._М.:МГУ, 1994. - 529-536 с.

40. Николаева И.П. Мировая экономика. М. ЮНИТИ, 2002. - 330-374 с.

41. Панчишин С. Макроекономіка: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2001. - 416-449 с.

42. Погорлецкий А.И. Экономика зарубежных стран. Санкт-Петербург Изд. Михайлова В.А., 2000. -489 - 491 с.

43. Пол А. Семюелсон, Вільям М. Нордгауз. Макроекономіка.-К.:Основи, 1995. - 344-367 с.

44. Пороховский А.А. Динамика структуры американской экономики. // Ежемесячный журнал. США и Канада: ЭКП.2005 - №7.-с. 3-25.

45. Портер М. Международная конкуренция. - М. «МЕО», 1993. - 660-687 с.

46. Раджабова З.К. Мировая экономика. - М. ИНФРА - М.: 2002. - 312-318 с.

47. Рогов С. Государство и рынок по-американски // Независимая газета. 2000 - 14 февраля.

48. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка.-К.: Либідь, 1999. - 288-292 с.

49. Сергеев П.В. Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе. - М. Новый юрист, 1998 - 270-272 с.

50. Сипян В.Б. «Новая экономика» США: шаг вперед, три шага назад. // Ежемесячный журнал. США и Канада.2005 - №9.-с. 3-27.

51. Соболев В.М. Макроэкономика/ Уч. пособие._Х.: НВФ «Студцентр», 1997. - 218-220 с.

52. Солонінко К.С. Макроекономіка/Підручник.-К.:Основи, 2004. - 218-234 с.

53. Стрыгин А.В. Мировая экономика. - М. Экзамен, 2001 - 510-512 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12