Быстрый поиск

Організація підприємств з іноземним капіталом

Курсова робота

на тему: «Організація підприємств з іноземним капіталом»

Вступ
На сьогодні, в умовах глобалізації, а також світової економічної кризи, дуже важливим моментом стає актуальність залучення прямих іноземних інвестицій і створення спільних підприємств. Доцільність цього процесу обумовлена тим, що спільне підприємництво й іноземні інвестиції сприяють формуванню власної ринкової інфраструктури України, а додатково залучені інвестиції сприяють виходу окремих підприємств і господарства країни в цілому з кризового стану.

Метою цієї роботи є проведення дослідження іноземної інвестиційної діяльності на Україні та проаналізувати діяльність підприємств з іноземним капіталом, які є формою іноземних інвестицій на Україні. Задачами мають бути: дослідження процесу залучення іноземного капіталу в Україні виявити основні тенденції та форми іноземного інвестування, провести аналіз ефективності діяльності підприємства з іноземним капіталом, виявити фактори, які негативно впливають на діяльність підприємств з іноземними інвестиціями і які стримують залучення іноземних інвестицій, визначити шляхи поліпшення іноземної інвестиційної діяльності в Україні.

На цьому етапі розвитку національної економіки спільне підприємництво відображає оптимальний варіант найефективнішого вкладення капіталу в певні галузі економіки, окупність якого не перевищує розмірів, світовими товарними ринками. Отже, з розвитком прямого іноземного інвестування, припливом венчурного капіталу в Україну створюються передумови для вдосконалення структури національної економіки. Відображаючи закони переливу капіталу в умовах ринку, спільне підприємництво є показником співвідношень сфер матеріального й нематеріального виробництва, оптимізації господарських структур і галузей економіки країни.

1. Теоретичні аспекти підприємств з іноземним капіталом.
1.1 Соціально-економічні передумови та порядок створення спільних підприємств

Спільне підприємство - це одна з форм міжнародного співробітництва, яка є юридично закріпленою угодою між суб'єктами господарювання різних країн про створення самостійної організаційної одиниці, у межах якої партнери домовляються про часткове об'єднання всіх видів ресурсів, спільне виконання певних видів діяльності та пропорційний розподіл прибутку і ризику [12, c. 6].

Згідно з чинним законодавством України, що регулює механізми організації та функціонування СП, до останніх належать підприємства будь-якої правової форми, створені відповідно до законодавства України, якщо протягом календарного року в його статутному фонді є кваліфікаційна іноземна інвестиція не менш як 20% статутного капіталу і водночас не менша від суми, еквівалентної певній кількості доларів США, а саме:

1) у разі здійснення інвестиції у вигляді рухомого та нерухомого майна, прав інтелектуальної власності, прав на здійснення господарської діяльності для банків та інших кредитно-фінансових закладів - 100 тис. дол. США;

2) у разі здійснення її в конвертованій валюті, валюті України при реінвестиціях, цінних паперах тощо для банків та інших кредитно-фінансових закладів - 1 млн. дол. США, для інших підприємств (організацій) - 500 тис. дол. США.

Закон України «Про господарські товариства» передбачає можливість створення українсько-іноземних СП у п'яти правових формах: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство.

Мотивація створення міжнародних спільних підприємств формується на двох рівнях: на макрорівні (через відповідну стратегічну орієнтацію країн базування та приймаючих країн) та на мікрорівні (мотивація безпосередніх партнерів) [8, c. 9].

Стратегічна орієнтація країн базування та приймаючих країн формується з урахуванням дії вищезгаданих факторів і, в свою чергу, впливає на мотивацію безпосередніх партнерів при створенні спільного підприємства.

Для країн базування, традиційно головними серед яких є промислово розвинуті країни, вирішальним макроекономічним фактором експортної орієнтації прямого підприємницького капіталу є стан балансу увозу і вивозу інвестицій. У зв'язку з цим виділяють групи країн:

1) переважно експортери капіталу (Японія);

2) ті, що зберігають приблизну рівновагу експорту та імпорту капіталу (ФРН, Франція);

3) нетто-імпортери (США, Ірландія, Іспанія).

Безперечно, будь-яке явище має свої плюси та мінуси. Розглянемо переваги та недоліки прямих інвестицій у формі СП для приймаючої країни в таблиці:

Таблиця 1. Переваги та недоліки прямих інвестицій для приймаючої країни

+	-
імпорт прямих підприємницьких капіталів веде до збільшення виробничих потужностей та ресурсів;	імпортовані через СП ресурси потребують окупності та отримання прибутку, який потім репатріюється
поширення передової технології і управлінського досвіду, як наслідок, підвищення кваліфікації трудових ресурсів	спільні підприємства залучають ресурси у своїх цілях, які можуть не збігатися з національними
мобілізація і більш продуктивне використання національних ресурсів; сприяння розвитку національної науково-дослідної бази	СП як канали передачі технологій часто стають відносно закритими анклавами у національній економіці, слабо пов'язаними з іншою її частиною, на яку, проте, падають витрати із забезпечення функціонування анклаву
СП як спосіб відновити або підтримати діяльність в умовах кризи	суттєві експортні надходження найбільш реальні у сировинних галузях в той час, коли в обробній промисловості іноземні інвестиції мають переважно імпортозаміщуючий характер
стимулювання конкуренції і пов'язані з цим позитивні явища (підрив позицій місцевих монополій, зниження цін та підвищення якості продукції, що заміщає як імпорт, так і застарілі вироби місцевого виробництва)	являючи собою форму проникнення на зарубіжний ринок, СП можуть вступати в угоду з діючою на місцевому ринку олігополією (або ще гірше - монополією);
підвищуються попит та ціни на національні (місцеві) фактори виробництва;	нерегульований розвиток СП може підсилити соціальне розшарування, розшарування значної частини приймаючих країн та маси споживачів
збільшуються експортні надходження у вигляді податків на діяльність міжнародних СП	СП можуть також справляти стримуючий вплив на національне підприємництво, поглинаючи фінансові накопичення у місцевій та іноземній валюті
в умовах слабкого контролю використання держпозик ризик з місцевих переноситься на іноземних інвесторів, які самостійно вирішують проблему самоокупності	СП можуть створюватись як тіньова структура для незаконних економічних дій на території реципієнта інвестицій

Аналізуючи дану таблицю, необхідно в першу чергу відмітити, що СП має свої переваги та недоліки. Але головним чином, СП виступає дуже позитивним явищем, яке характеризує вливання інвестицій, що завжди сприяє росту економіки, особливо в умовах кризи. Необхідно також зазначити, що інвестиції можуть бути як іноземні (інвестиції в країну), так і зарубіжні (інвестиції із країни). І обидва види - явище позитивне та приносить економічний ефект.

При іноземних інвестиціях дуже важливим являється: мобілізація і більш продуктивне використання національних ресурсів, що підвищує загальний рівень продуктивності і доцільності використання національних багатств; сприяння розвитку національної науково-дослідної бази, що актуально і в майбутніх періодах; підрив позицій місцевих монополій, зниження цін та підвищення якості продукції, що заміщає як імпорт, так і застарілі вироби місцевого виробництва, а також пропонує споживачу товар належної якості за відповідними цінами [14, c. 25]. Незважаючи на всі плюси, існують і мінуси створення СП. Наприклад, СП можуть справляти стримуючий вплив на національне підприємництво, поглинаючи фінансові накопичення у місцевій та іноземній валюті

Для країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою залучення іноземних інвестицій розглядається як один із факторів ринкової трансформації у контексті їх інтеграції у сучасну світогосподарську систему.

1.2 Механізм управління спільним підприємством

Механізм управління спільним підприємством розглядається як єдина система, що складається з ряду взаємопов'язаних підсистем.

Перша підсистема - правове забезпечення СП - посідає центральне місце серед інших підсистем управління СП, оскільки вона повністю або частково регламентує і регулює їх діяльність. Світовий досвід переконує, що головним для інвестора є стабільність законодавства, яка дозволяє планувати та здійснювати ефективне господарювання діяльністю СП.

Друга підсистема - організаційна структура управління СП, яка має особливості, що полягають в наступному:

Страницы: 1, 2, 3