Напрямки розвитку Бразил

Напрямки розвитку Бразил

29

Напрямки розвитку Бразилії.

ПЛАН

• Вступ 3
• 1. Напрямки економічного розвитку Бразилії 5
• 1.1 Сучасний стан економіки Бразилії 5
• 1.2 Основні галузеві напрямки розвитку бразильської економіки 7
• 1.3 Загальний стан валютної системи Бразилії 9
• 2. Напрямки розвитку міжнародного товарообміну Бразилії 11
• 2.1 Стан міжнародного товарообміну Бразилії 11
• 2.2 Місце Бразилії в міжнародному обміні технологіями 14
• 2.3 Особливості розвитку вільних економічних зон у Бразилії 17
• 2.4 Місце Бразилії в міжнародному поділі праці 19
• 3. Напрямки розвитку фінансового сектору Бразилії 21
• Висновок 27
• Список використаної літератури 30

Вступ

В якості вступу до курсової роботи наведемо загальну характеристику обраної країни для дослідження. Так, Бразилія розташована в східній і центральній частинах Південної Америки, займає майже половину материка, її площа близько 8,5 млн. кв. км. Граничить на півночі з Венесуелою, Гайаною, Сурінамом, Гвіаною, на заході - Аргентиною, Парагваєм, Болівією, Перу, на північно-заході - з Колумбією, на півдні - з Уругваєм, На півночі і сході омивається водами Атлантичного океану, у якому їй належать численні острови.

Клімат Бразилії змінюється в залежності від регіону від тропічного до помірного. Середньомісячні температури +22, +29, узимку- +12, +14. Територія країни поділяється на дві основні природні зони: лісові рівнини Амазонської низовини по берегах ріки Амазонки, і тропічні ландшафти бразильського плато. Країні належить одне з провідних місць у світі по запасах залізної руди, марганцю, бокситів, цинку, стратегічної сировини, нікелю, урану, золота.

У Бразилії проживає близько 175 млн. чоловік: на кожні 100 жінок приходиться 97,3 чоловіка. Частка міського населення - 81,2% . Коефіцієнт дитячої смертності - 38 дітей на 1000 чіл. Середня тривалість життя 64 - 72 р. Етнічний склад населення Бразилії: білі 55%, метиси і мулати 38%, чорношкірі 6%, інші 1%. Від 80% до 90% населення Бразилії - католики.

Бразилія - федеративна республіка, що складається з 26 штатів. Глава держави, уряду і верховний головнокомандуючий - президент. Вищий законодавчий орган - Національний конгрес. Виконавча влада здійснюється президентом і сформованим їм урядом. Судова влада представлена Верховним Федеральним Трибуналом, Верховним судом правосуддя, регіональними судами, судами по виборчим, військовим і т.д. питаннях.

Основні галузі бразильської економіки: машинобудування, суднобудування, літакобудування, видобувна промисловість, виробництво озброєнь, туризм, легка промисловість, сільське господарство. Заохочується розвиток галузей мікроелектроніки і виробництво персональних комп'ютерів.

Відповідно до класифікації ООН Бразилія відноситься до групи "нових індустріальних держав" і входить по обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП) у "десятку" провідних країн світу.

Бразилія країна з досить стабільною економікою, темпи росту якої в середньому досягають 3-4% у рік (виключення: 1998 -1999 р.- внаслідок Азіатської кризи, 2001р. - вплив аргентинської кризи, спаду економічної активності в Японії і США, енергетична криза в країні). У 2004 р. обсяг ВВП - 466 млрд. дол. Темп приросту ВВП - 1,4%.

Отже, основною метою курсової роботи є дослідження основних напрямків розвитку Бразилії. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань:

1. Напрямки економічного розвитку Бразилії

1.1 Сучасний стан економіки Бразилії

Основа нинішнього економічного потенціалу Бразилії створювалася в період відносно стабільного розвитку, починаючи із середини 60-х. років, коли в її економіку йшли великі уливання іноземного капіталу, нових технологій і техніки. В ці роки була створена сучасна автомобільна промисловість (6 місце у світі; 1,5-1,7 млн. у рік), власне авіабудування - пасажирський літак ЕРЖ-145 компанії "Ембраер" (у США поставлено більш 100 таких літаків), нафтовидобуток (Бразилія входить у число 20 країн - найбільших виробників нафти і 10 країн, що володіють найбільш розвинутою нафтопереробною галуззю); аерокосмічний комплекс. У межах життя одного покоління (із середини 70-х років до середини 90-х років) Бразилія зробила різкий стрибок у своєму розвитку. ВВП виріс з 74 млрд. дол. (у 1975 році) до 750 млрд. дол. (у 1995 році), тобто в 10 разів, у розрахунку на душу населення - з 715 дол. до 4,7 тис. дол.

Хотілося б відзначити, що за останнє десятиліття Бразилія домоглася великих успіхів у створенні сучасного промислового виробництва, перетворившись з аграрної в індустріально-аграрну країну.

Ще на початку 90-х років уряд розпочав проводити реформи, що позитивно позначилися на економічній ситуації в країні, поліпшивши як економічні, так і соціально-економічні показники.

Основними досягненнями уряду в соціальній сфері стали зниження рівня безробіття до 7,5% ЕАН країни (у 2000 році було створено 600 тис. нових робочих місць), а також прийняття закону про підвищення мінімальної зарплати до 85 дол.

Економічний розвиток Бразилії в 1998 і в 1999 роках визначалося впливом двох хвиль світової фінансової кризи на основні макроекономічні параметри країни. Високий ступінь уразливості Бразилії до впливу негативних зовнішніх факторів у значній мірі з'явилося наслідком протиріч, накопичених в економіці за попередній період, а це, насамперед: невирішені проблеми державних фінансів, платіжного балансу, а так само валютного курсу. До початку 1998 року дефіцит державного бюджету і негативне сальдо по рахунку поточних операцій склали відповідно 5,9 і 4,3% ВВП.

Основними причинами зниження обсягів виробництва були: зростання процентних ставок, зниження реальних доходів населення, зростаюча нестабільність на ринку робочої сили в результаті світової фінансової кризи.

У 2000 році покращився економічний рейтинг Бразилії на міжнародній арені. Так, за даними неурядової організації "Світовий економічний форум", за рівнем росту конкурентноздатності Бразилія перемістилася з 51 місця у світі в 1999 році на 46 у 2000 році По індексі гуманітарного розвитку Бразилія з 79 місця в 1999 році на 74 місце в 2000 році.

Покращився Рейтинг Бразилії на ринку цінних паперів. За даними міжнародного агентства Moodys ступінь ризику Бразилії в 2003 році мала оцінку В2 (по шкалі від З до ААА - нульовий ступінь ризику).

Річний доход на душу населення склав у 2004 році близько 3,2 тис. дол. Однак цей середній показник у силу дуже високої навіть для Південної Америки ступеня соціального розшарування суспільства не відбиває реального рівня життя. Головна проблема Бразилії, що стримує її економічний ріст і утрудняє прогрес в області утворення і науки, - велика соціальна нерівність.

Умови існування більшої частини населення залишаються важкими. Особливо яскраво це виражено в найбільш бідних районах країни, головним чином на півночі і північному сході.

1.2 Основні галузеві напрямки розвитку бразильської економіки

Машинобудування сконцентроване в двох головних промислових комплексах країни - Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро. Найбільше значення має транспортне машинобудування (автомобілі- і суднобудування). Суднобудівна індустрія розвивається випереджальними темпами в порівнянні з іншими галузями і нараховує близько 20 верфей. Усі великі верфі знаходяться в бухті Гуанабара.

Літакобудування. Компанія "Ембраер", заснована державою і спочатку виробляла невеликі літаки, тепер експортує літаки різних типів. У наші дні уряд заохочує розвиток галузей мікроелектроніки і виробництво персональних комп'ютерів.

Видобувна промисловість. Майже в кожнім штаті Бразилії ведеться видобуток корисних копалин. Лідером гірничодобувної промисловості є штат Мінас-Жерайс. У недавній час до експорту мінас-жерайской залізної руди додався експорт паранської залізної руди. Крім алюмінію і марганцевих руд зі штату Амазонас і залізної руди, бразильська промисловість споживає велику частину інших мінеральних копалин, що добуваються. Це магній і кварц із Байі, мідь і свинець з Байі і Ріу-гранді-ду-сул, азбест із Гояс, нікель з Гояс і Мінас-Жерайс. Останній штат - основний в Бразилії постачальник цинку і міді. До Півдня від ріки Амазонки знайдені родовища олов'яних руд, родовища вольфраму знайдені в Ріу-гранді-ду-норті, срібла в Парані і Байє. Видобуток вугілля в Санта-Катарині покриває більш половини потреб усієї країни. Штат Мінас-Жерайс спеціалізується на видобутку золота і дорогоцінних каменів, а штати Байя і Еспіріту-Санту - на видобутку тільки дорогоцінних каменів: топазів, аметистів, опалів, аквамаринів, турмалінів, смарагдів і інших різновидів напівкоштовних каменів.

З 1940 року, коли почалася комерційна розробка нафтових родовищ, по 1965 р. видобуток нафти вівся в штаті Байя, до Півночі від міста Сальвадор. Згодом були знайдені нові родовища в районі від Форталеза до Сантус. Видобуток природного газу ведеться в штатах Сержіпі і Байя. У 1987 році була пробурена перша свердловина в штаті Амазонас, у 450 милях від міста Манаус. Більш половини всієї нафти добувається в штаті Ріо-де-Жанейро. Державна компанія "Петробрас", заснована в 1953 році, володіє самими сучасними технологіями у світі по глибинному буравленню.

Країна є одним зі світових лідерів по виробництву озброєнь. Заводи, що випускають зброю, знаходяться як у приватних руках, так і в державному управлінні. Продукція, що випускається, відрізняється надійністю і невисокою ціною, що робить її придатної для багатьох країн третього світу.

Туризм - відносно молода галузь національної економіки. Концепція устрою дійсних курортних районів ще не знайшла свого застосування. Туристичний комплекс обмежений декількома великими і дорогими готелями в Ріо-де-Жанейро, гірськими курортами в Мінас-Жерайс. Головні центри розваг розташовані в міських центрах чи поблизу.

Страницы: 1, 2, 3, 4