Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір
p align="left">Аналіз товарної структури експорту поточного року показує, що найбільшу частку у експорті України, як і в попередні роки, складають недорогоцінні метали та вироби з них і мінеральні продукти (43,9 і 10,5 % відповідно).[8] Це означає, що структура українського експорту є недиверсифікована і зосереджена в основному на сировинних ресурсах, напівфабрикатах і невисокотехнологічних товарах.В сучасних умовах розвитку світового господарства подібна спеціалізація експорту є неоптимальною з трьох причин:
- сировина, на відміну від технологій чи знань, вичерпується і не відновлюється;
- низький рівень переробки зазвичай означає низькі прибутки;
- у конкурентному світі сировину завжди можна замінити аналогічною сировиною з іншої країни, що робить попит на неї високо еластичним і зумовлює значні коливання ціни. [5]
За дослідженнями Міжнародного інституту менеджменту (ІМD, Швейцарія, м. Лозанна), який вважається найбільш професійним та об'єктивним, по рейтингу конкурентоспроможності Україна посідає 46 місце з 55 досліджуваних країн з індексом конкурентоспроможності 45,479. За складовими критеріями макроекономічних показників Україна посідає 43-тє місце, а за ефективністю бізнесу - 32-ге місце. Виходячи з цього можна зробити висновок про досить низький рівень конкурентоспроможності України. [6]
Основними причинами невисокої конкурентоспроможності української продукції на світових ринках є:
- низька якість, невідповідність сучасним потребам споживачів;
- мала частка готової продукції, орієнтація на товари з низькою доданою вартістю;
- висока енергомісткість виробництва, що ставить вартість продукції у пряму залежність від ціни імпортованих енергоносіїв, в першу чергу це стосується продукції хімічної та металургійної галузей;
- технологічна відсталість і високий рівень зношеності обладнання;
- відсутність у малого та середнього бізнесу досвіду продажу на зовнішніх ринках в умовах підвищеної конкуренції та інші. [5]
Забезпечити зростання конкурентоспроможності вітчизняних товарів і відповідно вдосконалення структури експорту можна за рахунок наступних заходів:
1) закріплення на державному рівні заходів щодо забезпечення пріоритетного розвитку експортоорієнтованих підприємств, спрямованих на оптимізацію структури торгівлі товарами та послугами, що посприяє диверсифікації експорту на основі модернізації промислово-технологічних потужностей.
2) розробки та впровадження плану дій з підвищення конкурентоспроможності українських експортерів, що базуватиметься на підвищенні продуктивності праці, якості товарів, ефективному використанні ресурсів;
3) реалізації стратегії співробітництва з міжнародними організаціями економічними союзами, ТНК, що забезпечить зміцненню зв'язків з економічними партнерами.
4) розширення системи національної інфраструктури з метою створення потужної логістичної, транспортної та інформаційних ланок, які з'єднують Європу та Азію. [1]
Ще однією проблемою інтеграції України у світове господарство є невисока інвестиційна привабливість. Хоча на даному етапі ця проблема вже починає вирішуватись, але все ще стоїть досить гостро.
Закордонні інвестиції є важливим фактором зростання економіки будь-якої країни, тому залучення іноземних інвестицій в Україну набирає великої ваги.
За своїм потенціалом Україна має багато сприятливих умов для інвестування, зокрема такі як дешева робоча сила, відносно невисока вартість оренди, близькість до потужних ринків збуту і сировини (ринки ЄС та країн Азії). Проте є і ряд недоліків: відсутність кваліфікованих кадрів, недостатньо розвинута інфраструктура, суперечності у законодавстві, пасивність держави щодо стимулювання інвестицій у відповідні галузі, - усунення яких створить сприятливий інвестиційний клімат в Україні. [3]
Певні кроки щодо цього уже робляться. Так, вступивши до СОТ, Україна значно покращила свою інвестиційну привабливість і викликала помітний інтерес з боку іноземних інвесторів. Статистичний аналіз показує, що останніми роками обсяги закордонних інвестицій в Україну зростають, причому збільшується і кількість країн, з яких надходять інвестиції (додаток Г).
Також нагальною проблемою в інтеграційних процесах України є від'ємне зовнішньоторговельне сальдо, яке зростає протягом останніх років і в поточному році склало 10284,1 млн. дол., що вкрай негативно позначається на економіці (додаток Д).[8] Певною мірою від'ємне сальдо є наслідком недосконалої структури експорту України, тому ми змушені імпортувати товарів більше, ніж експортуємо.
Таким чином, бачимо, що на шляху до інтеграції України у світовий економічний простір існує значна кількість проблем, які затримують цей процес.
ВИСНОВОК
Від здобуття незалежності і до сьогодення Україна поступово і все глибше входить в систему світового господарства.
За цей час неодноразово змінювалась зовнішньоекономічна стратегія України, напрями інтеграції у пошуках оптимального шляху входження в світовий економічний простір.
На даному етапі Україна здійснює економічну і торгівельну взаємодію із більш як 150-ма країнами світу з різною інтенсивністю. Серед напрямів економічної інтеграції можна виділити азіатський, американський, африканський, східноєвропейський, західноєвропейський вектори. Пріоритетним серед них для України є західноєвропейський вектор, представлений країнами Європейського союзу.
Відносини між Україною та ЄС довгий час розвивалися поки не досягли теперішнього рівня, коли ЄС став основним стратегічним і торгівельним партнером України. Для подальшої інтеграції Україна здійснює активні кроки зі свого боку і ЄС позитивно реагує на них. Так після вступу до СОТ Україна значно наблизилась до Європи і створила передумови до глибшої інтеграції.
Але на шляху інтеграції у світовий економіку стоїть і чимало проблем, основними з яких є низька конкурентоспроможність української продукції, неефективна структура вітчизняного експорту і як наслідок від'ємне зовнішньоторговельне сальдо. не надто сприятливий інвестиційний клімат, певні законодавчі перешкоди та інші. Вони потребують негайного вирішення, інакше будуть надалі продовжувати гальмувати процеси інтеграції України у світовий економічний простір.
Отже, Україна досить успішно здійснює своє входження у світове господарство, маючи для цього всі необхідні можливості, але для прискорення даного процесу потрібно визначити головні проблеми економічної інтеграції і спрямувати максимум зусиль з боку держави і суспільства на їх вирішення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Власюк О.С. Експортна стратегія України як чинник конкурентної боротьби на світовому ринку//Зовнішня торгівля: право та економіка, 2008. - №4. - С. 20-27.
2. Дедеркал Г.П. Напрямки інтегрування України в сучасну світову економічну систему// Актуальні проблеми економіки, 2008. - №8, - С. 64-66.
3. Мартиненко В.Ф. Залучення зовнішніх інвестицій в економіку України: методологічний аспект// Зовнішня торгівля: право та економіка, 2008. - №4. - С. 91-97.
4. Пирожков С.І. Східноєвропейський геоекономічний вектор зовнішньої політики України// Формування ринкових відносин в Україні, 2008. - №6.- С. 145-151.
5. Стеценко Ж.В. Формування експортного потенціалу в Україні// Економіка та держава, 2008. - №7. - С. 22-25.
6. Тульчинська С.О. Місце України за міжнародними рейтингами конкурентоспроможності// Формування ринкових відносин в Україні, 2008. - №8. - С. 30-35.
7. План дій Україна-ЄС// прийн. 2005 року.
8. http://www.ukrstat.gov.ua
Додаток А
Таблиця 1
«Динаміка зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС» [8]
(млрд. дол.)
Роки | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 (січ.-вер.) | |
Експорт | 4,0 | 3,9 | 4,7 | 5,7 | 6,7 | 9,0 | 11,3 | 10,9 | 13,1 | 17,3 | 17.2 | |
Імпорт | 5,1 | 3,6 | 4,2 | 5,0 | 5,8 | 8,3 | 10,3 | 13,2 | 17,5 | 24,8 | 25,4 |
Додаток Б
Таблиця 2
«Зовнішня торгівля між Україною та країнами СНД» [8]
(млрд. дол.)
Роки | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 (січ.-вер.) | |
Експорт | 6,5 | 5,5 | 6,6 | 6,8 | 6,8 | 8,3 | 11,1 | 13,0 | 16,1 | 22,3 | 22,1 | |
Імпорт | 8,1 | 7,0 | 8,2 | 9,0 | 9,1 | 11,8 | 15,6 | 17,5 | 20,8 | 26,3 | 28,1 |
Додаток В
Рис. 1 «Динаміка частки зовнішньоторговельного обороту України з країнами світу» [8]
Додаток Г
Таблиця 3
«Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну»
(млн дол.) [8]
Країна | Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2008 (млн.дол. США) | У % до підсумку | Країна | Обсяги прямих інвестицій на 01.10.2008 (млн.дол. США) | У % до підсумку | |
Усього | 29489,4 | 100,0 | Усього | 37621,5 | 100,0 | |
Кіпр | 5941,8 | 20,1 | Кіпр | 8534,0 | 22,7 | |
Німеччина | 5917,9 | 20,1 | Німеччина | 6826,9 | 18,1 | |
Нідерланди | 2511,2 | 8,5 | Нідерланди | 3253,7 | 8,6 | |
Австрія | 2075,2 | 7,0 | Австрія | 2564,9 | 6,8 | |
Сполучене Королівство | 1968,8 | 6,7 | Сполучене Королівство | 2329,2 | 6,2 | |
Російська Федерація | 1462,2 | 5,0 | Російська Федерація | 2097,4 | 5,6 | |
Сполучені Штати Америки | 1436,8 | 4,9 | Сполучені Штати Америки | 1522,5 | 4,0 | |
Франція | 1046,2 | 3,5 | Франція | 1266,1 | 3,4 | |
Вiрґiнськi острови, Британські | 1045,7 | 3,5 | Швеція | 1260,3 | 3,3 | |
Швеція | 1006,6 | 3,4 | Вiрґiнськi Острови, Британські | 1248,7 | 3,3 | |
Польща | 670,5 | 2,3 | Італія | 887,8 | 2,4 | |
Швейцарія | 583,8 | 2,0 | Польща | 717,2 | 1,9 | |
Угорщина | 400,9 | 1,4 | Швейцарія | 702,2 | 1,9 | |
Інші країни | 3421,8 | 11,6 | Угорщина | 532,5 | 1,4 | |
Інші країни | 3878,1 | 10,4 |
Додаток Д
Рис. 2 «Динаміка зовнішньоторговельного сальдо» [8]
