Міжнародний факторинг: проблеми та перспективи розвитку в Україн
p align="left">Схема внутрішнього факторингу передбачає, що підприємство-продавець постачає покупцям товар з відстрочкою платежу, аби втримати клієнтів. Рано чи пізно у нього виникає дефіцит грошей. На цьому етапі з'являється банк («фактор»), який виплачує 80-90% суми договору. За великим рахунком -- це кредит. З тією лише різницею, що банк не бере заставу. Як забезпечення виступає переуступка права вимоги оплати з покупця. Якщо покупець не розрахувався вчасно, то банк стягує оплату й перераховує продавцеві 10-20% залишку, втримуючи частину суми в якості комісійних. Клієнту банк висуває одну умову -- фінансування продажу можливе лише у тому разі, якщо він вже давно працює зі своїми покупцями. Тоді ризик несплати з їхнього боку мінімальний. Міжнародний факторинг -- абсолютно нова технологія. З внутрішнім факторингом його ріднить лише загальна схема: український експортер відвантажує товар з відстрочкою платежу і водночас отримує від банку одразу 70-90% потрібної суми в обмін на переуступку права вимоги грошей. Як і в разі внутрішнього факторингу, вигода полягає в тому, що гроші приходять продавцеві вмить, а не через місяць-два, і їх одразу можна пустити в оборот. Якщо клієнт -- гуртовик, то він закуповує нові партії товару, якщо виробник -- сировину й обладнання.
За результатами 2006 року обсяг поставок, які були переуступлені Укрсоцбанку, становить 2,2 млрд. грн. Укрсоцбанк співпрацює за міжнародним факторингом з більш як 10 країнами світу.
Але на відміну від внутрішнього факторингу міжнародний передбачає фінансування торгових відносин, які ще не склалися, тобто з високим ризиком несплати.
Наприклад, коли експортер знайшов покупця в іншій країні, але не зовсім упевнений у його надійності. Крім того, продавець не має досвіду роботи на нових ринках. Зрозуміло, він не застрахований від того, що на якомусь етапі оборудка може дати збій і імпортер не розплатиться вчасно.
Можна, запропонувати імпортеру відкрити на його користь акредитив з відстрочкою платежу і підтвердити його в зарубіжному банку. Акредитив -- найдорожчий вид розрахунків, а з підтвердженням платежу -- тим паче. Імпортеру може бути вигідніше просто купити товар в іншого постачальника. Таким чином доводиться експортеру приймати на себе ризик, щоб не втратити клієнта в надії, що він розрахується вчасно.
Вартість факторингу становлять:
ь плата за фінансування -- на рівні бланкового кредиту (розмір ставки залежить від фінансового становища позичальника);
ь комісія за факторингове обслуговування -- фіксована сума від обсягу переуступлених вимог (залежить від кількості дебіторів, переданих на факторинг, і середнього відстрочення платежу);
ь плата за опрацьовані документи.
Між Укрсоцбанком і зарубіжним банком відбувається розподіл праці. Укрсоцбанк надає гроші і перевіряє експортера. Іноземна фінансова установа працює винятково з імпортером. Завдання імпорт-фактора -- забезпечити операцію. Ще до укладення зовнішньоторговельного контракту він на запит українського банку наводить довідки про потенційного імпортера. Імпорт-фактор з'ясовує все: яка у покупця репутація, як довго він працює на ринку, аналізує його фінансове становище. У розвинених країнах імпорт-факторів буває кілька, один спеціалізується на роботі з промисловістю, інший обслуговує гуртову торгівлю. Завдяки спеціалізації вони здатні дати експертну оцінку надійності майбутньої оборудки, вказавши можливі ризики. Імпорт-фактор гарантує оплату імпортером отриманого товару. Це означає, що якщо в зазначений термін покупець не переводить експорт-фактору потрібну суму, то зарубіжний банк сам перераховує гроші, а натомість отримує право вимагати їх в імпортера. Якщо він упевнений у своєму експертному висновку, то після двох тижнів аналізу дає згоду.
Документи для одержання факторингу:
1. Заявка на факторинг (форма встановленого банком зразка);
2. Анкета клієнта на факторинг (форма встановленого банком зразка);
3. Рішення засновників юридичної особи про одержання факторингового обслуговування й підписання договору факторингу (за потреби, залежно від статуту й форми власності підприємства);
4. Баланси підприємства й звіт про фінансові результати за 5 останніх звітних дат;
5. Довідка про обороти за розрахунковими рахунками, відкритими в інших банках, за останні 6 місяців і про відсутність /наявність заборгованості за кредитами (якщо є заборгованість за кредитом, необхідно вказати її суму, статус (стандартна або прострочена), строк і вид забезпечення; Обігово-сальдова відомість за рахунком 361 за останні 6 місяців (щомісячно);
6. Обігово-сальдова відомість за рахунком 631 за останні 6 місяців (щомісячно);
7. Детальна розшифровка із щоденним відображенням руху товарів/послуг і коштів по дебіторах, заборгованість яких передається банку на обслуговування (за останні 6 місяців);
8. Копії контрактів, договорів купівлі-продажу між клієнтом і дебіторами, заборгованість яких передається на факторингове обслуговування;
9. Копії додаткових угод до контрактів, договорів купівлі-продажу між клієнтом і дебіторами, заборгованість за якими передається на факторингове обслуговування;
10. Картка дебіторів, заборгованість за якими передається банку на факторингове обслуговування (форма встановленого банком зразка).
Сама операція проводиться миттєво. Щойно продавець укладає договір факторингу з Укрсоцбанком, той через електронні канали зв'язку підписує другий контракт з імпорт-фактором. За першою угодою продавець отримає гроші в обмін на переуступку права вимоги. За другою -- імпорт-фактор забезпечує інформацією про платоспроможність покупця і бере на себе ризик несплати імпортером товару.
Потім експортер укладає з імпортером зовнішньоторговельний договір з умовою оплати простим перерахуванням упродовж 60 чи 85 днів і відвантажує товар. У випадку з міжнародним факторингом цей термін зменшується до 60 днів. Ще 25 діб потрібно імпорт-фактору на розгляд причин форс-мажору у разі несплати покупцем, а решта п'ять днів потрібні для перерахування грошей експорт-фактору. Далі зарубіжний банк судитиметься з покупцем, без будь-якої участі продавця у розглядах.
Можна розтягти термін оплати до 85 днів. Проте це послуга вже швидше для експортера, знайомого зі своїм покупцем і готового надати йому розстрочку без залучення імпорт-фактора. Єдине, що йому потрібно -- отримати гроші одразу. Кошти дає експорт-фактор, а імпорт-фактор просто відстежує платоспроможність покупця. Ця послуга дешевша. Однак якщо впродовж 85 днів покупець не перерахує гроші, їх виплачує експортеру український банк. На це йому відводиться п'ять днів, щоб встигнути «вписатися» в 90-денний термін.
Коли товар відвантажено, експортеру досить пред'явити банку митну декларацію та інші документи, щоб отримати на рахунок 70-90% суми договору. Заодно йому доведеться продати 50% валютної виручки, як того вимагає законодавство. Лише після цього імпортера сповіщають про застосування факторингу. Він отримує рахунок-фактуру з позначкою, що в належний термін має перерахувати гроші не експортеру, а банку -- експорт-фактору.
Оплата стягується вже наприкінці операції. Через 60 днів (або 85, за іншим варіантом) імпортер платить українському банку, і той, своєю чергою, віддає експортеру 10-30% суми, що залишилися за вирахуванням вартості послуг посередників.
Послуги експорт-фактора, тобто Укрсоцбанку обійдуться клієнту в 0,5-0,7% у гривнях від суми оборудки.
Для контракту на EUR 30 тис. доведеться розщедритися лише на EUR 150-210. Всі інші платежі -- це виплата відсотків за кредитом у валюті терміном щонайбільше 90 днів. Заплатити доведеться й імпорт-фактору. «Досьє» на покупця оцінюється щонайбільше в EUR55. Найдорожче поручництво імпорт-фактора для нестабільної Росії за договором постачання на EUR 30 тис. обійдеться не більш як у EUR 255. Найдешевшу гарантію оплати дає імпорт-фактор із Західної Європи -- лише 0,4-0,6% від суми договору. Для постачання на EUR 30 тис. -- це EUR 120-180.
Наприклад, загальний обсяг операцій АКБ «Укрсоцбанк» з міжнародного факторингу за 5 місяців 2006 року склав 12 млн. грн.
Незважаючи на те, що розвивати міжнародний факторинг Укрсоцбанк почав з 2003 року, упроваджувати перші перші експортно-імпортні факторингові проекти вони почали на початку 2005 року, обслуговування ж перших постачань у рамках зовнішньоекономічної діяльності клієнтів з факторингу - тільки в другій половині 2005 р. Такий відносно тривалий період упровадження міжнародного факторингу був викликаний тим, що, по-перше, АКБ «Укрсоцбанк» -- це перший банк, що представив Україну на світовому ринку міжнародного факторингу; по-друге, цей час було витрачено на розробку банком правил і технологій, котрі повинні були відповідати міжнародним стандартам.
У 2005 році найбільший обсяг операцій імпортного й експортного факторингу АКБ «Укрсоцбанк» припадав на обслуговування зовнішньоекономічних угод українських компаній з партнерами в Німеччині, Китаї і Росії. Крім того, плідна робота ведеться з такими країнами, як Бельгія, Румунія, Туреччина, Словаччина, Норвегія, Литва і Молдова.
Факторинг як комплекс послуг продовжить розвиватися. Зараз слабкий попит пояснюється тим, що послуга дорога. Крім того, в Україні ще недостатньо розвинений середній бізнес, який зазвичай має найвищу динаміку розвитку (останнє означає найвищу потребу в оборотних коштах). Компанія, яка користується факторингом, стабільна, упевнена в собі і розвивається не спонтанно, ривками, а поступово.
ВИСНОВКИ
Підводячи підсумки можна сказати, що міжнародний факторинг успішно застосовується в іноземних ринкових економіках. Але в умовах нашої дійсності він одержав до сьогодні дуже невелике поширення. Цьому, можливо, сприяє нестабільність нашої економіки, відсутність чіткої законодавчої бази по даному виді кредитування тощо. Це негативно впливає на положення деяких підприємств, тому що, виходячи з західного досвіду роботи, міжнародний факторинг має багато переваг перед звичайними видами кредитування.
Класичні факторингові угоди припускають, що, купуючи фінансові зобов'язання, банк цілком бере на себе ризик по їх виконанню й у тому випадку, якщо платник виявиться не в змозі оплатити виставлене на нього платіжна вимога, банк понесе збитки.
Плюси факторингових операцій полягають у наступному: прискорюється оборотність оборотних коштів; факторинг дозволяє збільшити обсяг випуску продукції підприємством; забезпечує гарантований збут продукції на підприємстві; дозволяє уникнути обвальних банкрутств.
Міжнародний факторинг -- це відносно молода для України послуга і багато підприємств про неї не знають або не мають повного уявлення про всю структуру сервісу і переваги для розвитку того або іншого бізнесу. Це пояснюється тим, що зовнішньоекономічні операції більш складні і стандартизовані, а думка про них з боку підприємств -- досить консервативна. У січні 2005 року «Укрсоцбанк» став членом Міжнародної факторингової асоціації (FCI), він є єдиним з українських банків, котрий включено у її щорічний каталог лідерів ринку факторингових послуг з різних країн.
За перше півріччя 2006 р. Укрсоцбанк збільшив обсяг факторингових послуг у 2 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Найбільше активно розвиваються відносини з країнами ближнього зарубіжжя, Польщею, Німеччиною, Італією, Америкою, Канадою, країнами Східно-Азіатського сегменту, деякими країнами Африки. На сьогодні Укрсоцбанк працює над більш ніж шістдесятьма проектами, як імпортного, так і експортного напрямку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. - К.: Знання, 1999 р. - 305 с.
2. Бударіна Н.А. Міжнародні фінанси. Навч. посібник. - Донецьк, 2002. - 232 с.
3. Внукова Н. Основи факторингу: Навч. посіб. - К., 1998. - 252 с.
4. Дмитриева Г.К. Международное частное право. - Москва: Издательство БЕК, 2001. - 216 с.
5. Макогон Ю.В. Зовнішньоекономічна діяльність: організація, управління, прогнозування: Підручник. - Донецьк: Альфа-прес, 2004. - 344 с.
6. Петрашко Л. П. Валютні операції: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 204 с.
7. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 377 с.
8. Шелест Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник/За заг. Редакцією А.А. Мазаракі. - К.: Київ нац. торг.-екон. Ун-т, 2000. - 244 с.
9. Лизинговые, факторинговые, форфейтинговые операции банков. - М.: 2003р. - 130 с.
10. Міжнародні валютно-фінансові відносини/ Під ред.. Філіпченко. - К.: Либідь, 1997р.
11. Міжнародні організації: Навчальний посібник/ За редакцією Ю.Г.Козака, В.В.Ковалевського. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 288 с.
12. Багрова Т.В., Гетьман О.О, Власик В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. посібник/ За ред. Багрової. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2001. - 384 с.
13. Михайлів З.В., Галатян З.П., Горбань Н.І. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції: навч. посібник. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004 р. - 244 с.
14. Конвенция УНИДРУА о международном факторинге, 1988 г.
15. www.factoring.ru
16. www.factoring.com.ua
17. www.bank.gov.ua
18. www.hostmain.ru/PHP/katalog/kat_forex_literatura.php
