Міжнародні фінанси
p align="left">Було знято обов'язковість обмежень щодо офіційних валютних резервівПоняття "оборотна(конвертована)валюта" замінено терміном "валюта, що вільно використовується"(тобто ринкова валюта.
Країни отримали право вибору будь-якого режиму валютного курсу.
Узаконювався режим плаваючих валютних курсів замість фіксованих.
МВФ, який зберігся на уламках Бреттон-Вудської системи, закликав посилити міждержавне валютне регулювання
Спеціальні права запозичення - СДР ( резервна валюта кошикового типу) - це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ. Складалась до 1 січня 2002р. з 5-ти валют - США (39%), арка ФРН-21%, ієна -18%, французький франк - 11%, фунт стерлінгів - 11%. Курс розраховується на базі курсу щоденно вищеназваних валют.
СДР - це штучно створені міжнародні резервні кошти для регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів, розрахунків з МВФ.
СДР
не мають реального забезпечення (на відміну від золота вони не мають власної вартості - з 1970 року одиниця СПЗ - одиниця дорівнювалась до 0,888671 г золота, а потім стала розраховуватись як валюта кошикового типу);
безпосередньо не виконують ролі платежу;
у чистому вигляді не використовуються для регулювання державних зобов'язань;
Їх наявність у країні дає їй право на придбання вільно конвертованої валюти (право на отримання кредиту).
як ліквідний компонент, збільшує офіційні резерви країни-члена МВФ
Таблиця 2.1. Розрахунок курсу СДР до долару США (на 31 серпня 1998р.)
Валюти | Валютні компоненти кошика СДР (кількість одиниць відповідних валют ) | Валютний курс за 1 долар | Доларовий еквівалент валютних компонентів | |
НімецькаМарка ** | 0,4460 | 1,75820 | 0,253669 | |
Французький франк ** | 0,8130 | 5,91350 | 0,137488 | |
Японська ієна | 27,2000 | 140,89000 | 0,193058 | |
Фунт стерлінгів | 0,1050 | 1,67630 *** | 0,176012 **** | |
Долар США | 0,5820 | 1,00000 | 0.582000 | |
Всього | 1 од. СДР | - | 1,342231 дол. |
* - Крос - курс в доларах визначається на основі щоденної інформації Банку Англії про середні ринкові курси валют на середину дня для МВФ з метою розрахунку курсу СДР
** - З 1999р. марка ФРН і французький франк замінена на ЄВРО
*** - За одиницю прийнятий фунт стерлінгів
**** - Графа 2 множиться на графу 3
Випуск СДР:
Перша емісія СДР 1970-1972 рр. - на суму 9,3 млрд. доларів СДР
Друга 1979-1981 рр. - 12,1 млрд. доларів
Із загальної суми 21,4 млрд. СПЗ (34 млрд. доларів ) :
на рахунки країн - членів - 20,6 млрд. СДР
на рахунок МВФ - 0,8 млрд. СДР
Осіню 1997р. було стверджено рішення про новий випуск 21,4 млрд. СДР. Але кінцеві строки наділення країн-членів МВФ додатковими СДР поки що не визначено.
Прийнято рішення за пропозицією Росії зрівняти виплати всім учасникам на рівні біля 30% національної квоти в МВФ.
СДР можна використовувати:
1. для отримання конвертованої валюти, необхідної для регулювання пасиву платіжного балансу;
2. для проведення операцій з МВФ: виплати комісійних, погашення в СДР отриманих раніше в іноземних валютах кредитів в МВФ, викупу у Фонду власної валюти.
3. для визначення операцій за двосторонніми угодами з другою країно-членом МВФ, наприклад для викупу власної валюти (США викупали долари у центральних банків західноєвропейських країн).
Досвід функціонування СДР з 1970р. показав, що:
СДР використовувались не для Регулювання платіжних балансів, а для погашення заборгованості МВФ, виплати останньому процентів і комісійних, що привело до накопичення СДР на рахунку МВФ, зменшив їх значення як ліквідного активу;
Відбувається накопичення СДР на рахунках промислово розвинених країн, що викликає напруження у відносинах як країн з додатним сальдо платіжного балансу, які мусили практично "заморожувати" на суму прийнятих СДР свої валютні активи, так і країн з від'ємним сальдо платіжного балансу, багато з яких, з числа країн третього світу, повністю вичерпали свої ліміти СДР;
Система СДР створила новий канал впровадження доларів США у світовий платіжний оборот, тому що основна маса СДР використовується для обміну на американську валюту.
Проблеми Ямайської валютної системи:
Втрата доларом монопольної ролі( поява СДР)
Проблема багатовалютного стандарту
Але ні один з трьох центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо) не має переваги над іншими у валютно-економічній сфері, щоб становити панування своєї валюти у світі.
Характерна риса розвитку світової валютної системи - тенденція розвитку до валютного поліцентризму.
Проблема золота - зацікавленість країн Західної Європи в збереженні золота як реальних резервних запасів.
Режим плаваючих валютних курсів.
Він не забезпечив вирівнювання платіжних балансів, не перешкодив валютній спекуляції, не вирішив проблему безробіття.
Країни віддають перевагу режиму регульованого плавання валютного курсу, підтримуючи його різними методами валютної політики.
Проблеми Ямайської валютної системи породжують об'єктивну необхідність її подальшої реформи. Потрібні пошуки шляхів стабілізації валютних курсів, посилення координації валютно-економічної політики ведучих країн. Суперництво трьох центрів лежить в основі валютних протиріч. У відповідь на нестабільність Ямайської валютної системи країни ЄС створили власну міжнародну (регіональну) валютну систему з метою стимулювання процесу економічної інтеграції.
3. Особливості біржових та позабіржових опціонів
Валютний опціон є своєрідною формою термінової угоди двох сторін - продавця і власника опціону, внаслідок якої власник опціону отримує право, а не зобов'язання, купити у продавця опціону або продати йому заздалегідь визначену суму однієї валюти в обмін на іншу (або на національну грошову одиницю) за обумовленим валютним курсом чи за курсом, визначеним на день обміну. Такий фіксований курс називають ціною виконання. Власник опціону має право вибору реалізувати опціон або ж відмовитися від нього залежно від того, наскільки сприятливими для нього будуть коливання валютного курсу.
Продавець опціону зобов'язаний виконати валютну операцію за курсом обміну (ціною виконання), встановленим за опціонною угодою, та забезпечити власникові опціону виконання умов угоди до завершення встановленого терміну. Якщо угоду здійснено, то вживають терміни "опціон здійснено" або"опціон виконано".
Залежно від місця продажу опціони поділяють на біржові, що вільно перебувають в обігу, та позабіржові. Біржові опціони (traded option)продають і купують опціонні біржі, які є своєрідними фінансовими інститутами, що стали невід'ємною складовою фінансового ринку економічно розвинених країн. Найвідоміші з них -- Лондонська фондова біржа. Європейська опціонна біржа в Амстердамі (з 1978 p.), Філадельфійська, Чиказька,Монреальська та інші біржі.
Біржові опціони можуть знаходитися в обігу на вторинному ринку, вільно купуватися і продаватися третіми особами до завершення терміну використання. Ці опціони стандартизовані за певними видами валют, сумами й термінами виконання. Стандартна специфікація валютного опціону містить такі реквізити:
- найменування валюти опціону;
- назву операції (купівля або продаж);
- суму валюти;
- курс обміну;
- дату завершення дії опціонного періоду;
- умови виконання опціону (певна дата чи опціонний період).
Позабіржові опціони (over-the-counter option, ОТС option) можна розглядати як суто банківський інструмент. Вони продаються і купуються покупцем і банком, як правило, за індивідуальною угодою на договірних засадах і за специфікацією, що відповідає вимогам покупця. Переважно на ринку позабіржових опціонів банки працюють із великими корпораціями. Зважаючи на переваги валютних опціонів перед іншими видами валютних деривативів, необхідно зазначити, що їх використання вигідне (доцільне) в таких випадках:
