Інструменти міжнародних розрахунків
p align="left">Для передачі телеграфних повідомлень встановлено дві черговості: звичайна й термінова. Для термінових повідомлень можна вказувати час доставки. Всі повідомлення одержують порядкові номери, за нумерацією здійснюється контроль. Передача кожного повідомлення підтверджується паролем.Система СВІФТ дає можливість здійснювати наступні види телеграфних перекладів: клієнтські перекази, банківські перекази, повідомлення дебетові й кредитові, валютно-конверсійні операції, кредитно-депозитні операції, виплати відсотків, виписки з рахунку.
Кожне повідомлення складається з 4-х складових: заголовка, тексту, посвідчення, закінчення.
Текст повідомлення складається з послідовності полів, позначених двозначним цифровим кодом. Всі повідомлення автоматично шифруються, як тільки вони вводяться в комунікаційну мережу, що забезпечує таємність інформації.
Система СВІФТ дозволяє зберегти інформацію про зроблені перекази протягом 4місяців.
Телеграфні перекази дають можливість прискорити розрахунки, скоротити використання кредиту та захистити від валютних збитків. Застосування під час телеграфних переказів спеціального коду («ключа») дає змогу уникнути фіктивних переказів та помилок.
Альтернативою телеграфному переказу є поштовий переказ. У цьому разі інструкції відправляються поштою або банкір надає покупцеві вексель на пред'явника, а покупець відправляє його авіапоштою продавцю (одержувачеві платежу).
Теоретичне питання 10. Інкасо та доцільність його використання
Документарні розрахунки - розрахунки, при яких умовами платежу є "документи проти платежу", тобто виплата потрібної суми здійснюється за поданими комерційними документами, які супроводжують фінансові документи. Фінансові документи - це перевідні і прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші інструменти отримання платежу; Комерційні документи - це рахунки-фактури, завантажувальні документи, документи на право власності, інші документи, які не є фінансовими.
Інкасо - це доручення експортера своєму банкові одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження, що цю суму буде виплачено в певний строк.
Види інкасо:
Чисте - (інкасо фінансових документів);
Зовнішнє - (банк вимагає платіж у особи яка знаходиться за межами країни);
Внутрішнє - (банк допомагає зарубіжному банку в отриманні платежу);
Документарне - (інкасо комерційних документів, які супроводжують фінансові).
- інкасо означає інкасацію документів, а не інкасацію боргів;
- банки відповідають за правильну інкасацію документів, але не торкаються комерційних операцій імпортера та експортера.
Учасниками розрахунків є:
- довіритель - експортер;
- банк-ремітент {банк експортера);
- представляючий, банк (доручає платіж, представляє документи платнику);
- інкасуючий, банк (не є банком-ремітентом, бере участь у виконанні доручення);
- платник.
Умови виконання документарного інкасо:
- Документи проти платежу - (існуючий банк здійснює оплату суми без відстрочки платежу і видає товаророзпорядчі документи платникові після здійснення оплати).
- Документи проти акцепту - (інкасуючим банком здійснюється відстрочка платежу, платникові документи тільки проти акцепту останнім доданого до них переказаного векселя).
Схема документообороту при використанні інкасо:
1. Укладення контракту, визначення умов розрахунків.
2. Відвантаження товару.
3. Одержання транспортних документів від транспортних організацій.
4. Передача комплекту комерційних, а при необхідності, фінансових документів у банк при інкасовому дорученні.
5. Банк експортера надсилає документи банкові країни імпортера.
6. Передача документів платникові для перевірки і платежу.
7. Оплата документів.
8. Переведення платежу.
9. Зарахування коштів на рахунок експортера.
Інкасо означає операції, здійснювані банками на підставі одержаних інструкцій з документами з метою:
· одержання акцепту або платежу залежно від угоди;
· видачі комерційних документів проти акцепту або проти платежу;
· видачі документів на інших умовах.
Документи, за якими здійснюються операції по інкасо, бувають такими:
· фінансові - документи, по яких здійснюються розрахунки за контрактом (переказні векселі, чеки, платіжні розписки або інші документи);
· комерційні - документи, що надають право власності на товар і супроводжують його (відвантажувальні документи, документи на право власності).
Існує два види інкасо:
· чисте (означає інкасо фінансових документів, що не супроводжуються комерційними документами);
· документарне (означає інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами, або інкасо лише останніх документів).
У зовнішньоекономічній діяльності в основному використовують документарне інкасо, бо воно краще захищає інтереси постачальника. Постачальник має бути впевнений, що комерційні документи потраплять до покупця лише після оплати продукції.
Існує два різновиди документарного інкасо: документи проти платежу та документи проти акцепту.
Техніка розрахунків у цих двох різновидах багато в чому схожа. Розрахунки починаються в банку експортера. Однак у першому випадку експортер здає своєму банку разом з товарними документами інкасове доручення, яке банком експортера пересилається через банк імпортера покупцеві, а той виписує на його підставі платіжне доручення і через свій банк проводить платіж.
У другому випадку експортер разом з товарними документами здає своєму банку переказний вексель (тратту). Ці документи пересилаються банку імпортера. Імпортер акцептує вексель і через свій банк повертає банку експортера. Той обліковує вексель і надає своєму клієнтові обліковий кредит до закінчення строку погашення векселя. При настанні строку погашення векселя імпортер здійснює платіж через свій банк банку експортера. Оскільки переказний вексель не виключає ризик неплатежу при настанні строку погашення векселя, банк імпортера може вживати заходи щодо захисту своїх інтересів. Це робиться таким чином: товари, призначені для отримання імпортером, затримуються в місці вивантаження до строку погашення векселя. Після оплати векселя банк імпортера віддає клієнту документи, необхідні для отримання вантажу.
Документарне інкасо - це форма розрахунків, за якою банк інкасує суму, яку має заплатити покупець продавцю проти надання відповідних документів.
Банк виконує функції агента по грошових розрахунках між експортером та імпортером. Він надає імпортеру, за вказівкою експортера чи його банку, документи про відвантаження товару чи надання послуг та інкасує проти цих документів належну суму чи отримує акцептований вексель.
При розрахунках у формі інкасо відповідальність банків обмежується переданням і оформленням документів проти оплати чи акцептування векселя.
На відміну від документарного акредитива, де банки несуть зобов'язання здійснити платіж, при розрахунках у формі інкасо вони не зобов'язані платити самі, якщо покупець не виконує чи не в змозі виконати свої зобов'язання щодо оплати.
Коли доцільно використовувати документарне інкасо
Оскільки при виконанні зобов'язань з інкасо при відвантаженні чи наданні послуг оплата постачальнику не гарантується, доцільно використовувати документарне інкасо тільки в тих випадках, коли:
· продавець (експортер) і покупець (імпортер) довіряють один одному;
· бажання платити і кредитоспроможність покупця не викликають сумніву;
· політична, економічна і правова атмосфера в країні імпортера є стабільною;
· міжнародні платіжні операції країни імпортера не обмежуються.
Переваги документарного інкасо
· простота і низька вартість послуг;
· передавання безпосередньо покупцю документів і в деяких випадках товару після попередньої домовленості проти оплати належної суми чи акцептування векселя.
Однак, якщо покупець відмовляється прийняти документи, пошуки нового покупця можуть призвести до значних втрат при отриманні суми, яка належить продавцю.
Як працює документарне інкасо
1. Досягнення домовленості про умови документарного інкасо. Домовленість фіксується у зовнішньоекономічному контракті.
2. Видача інкасового доручення та представлення документів. Після укладання контракту і настання строку відвантаження продавець передає перевізнику товар для транспортування. Перевізник представляє транспортні документи продавцю. Експортер складає увесь необхідний пакет документів, серед яких: транспортні документи, рахунок-фактура, страховий сертифікат, свідчення про походження товару, сертифікати, специфікації, пакувальні листи тощо, та надає їх разом з інкасовим дорученням своєму банку для відправлення покупцю.
3. Пересилання інкасового доручення банком продавця (банк-ремітент) інкасуючому банку. Банк продавця (банк-ремітент) приймає на інкасо документи разом з інкасовим дорученням клієнта, перевіряє інструкції та відправляє документи й інструкції в інкасуючий банк. При цьому банки обмежуються тільки перевіркою відповідності наданих документів за зовнішніми ознаками, переліченими в інкасовому дорученні.
