Франчайзинг, як форма ведення міжнародного бізнесу
p align="left">На відміну від деяких своїх сусідів, Франції характерне домінування національних франчайзингових операторів. Лише 5% торгових точок представлені іноземними франчайзерами.Франшизам, які займаються продажем одягу І взуття (близько 25% ринку), характерна найбільша величина річного приросту в усьому роздрібному франчайзингу. Продукти харчування, меблі і побутові прилади також займають значну долю франчайзингових роздрібних продаж, 15 і 20% відповідно. Решта 40% ринку нале-жить послугам (25,5%), будівництву (7,5%) і готельному та ресто-ранному бізнесу (7%).
У Великобританії розвиток франчайзингу прискорився після заснування у 1977 р. Британської франчайзингової асоціації
(BFA). Ринок франшиз Великобританії має стабільну основу та по-зитивно оцінюється урядом, засобами масової інформації та гро-мадськістю в цілому.
Згідно із статистичними даними у Великобританії в даний час діє більше 540 франчайзерів з 52 тис. торгових точок. Більшість британських франчайзерів почали свою діяльність після 1982 р. Найбільшими секторами британського ринку франшиз за об'ємом продаж були: 1) продаж меблів, домашніх зручностей та експлуа-таційного обладнання; 2) товари та послуги для відпочинку; 3) швидке харчування. За кількістю торгових точок на першому місці -- ресторани швидкого харчування у кількості 1 898 одиниць.
Фактична кількість американських франчайзерів у Велико-британії значно менша від кількості вітчизняних (британських) франчайзерів. У Великобританії на ринку переважає франчайзинг послуг, . так як і в США, де призвело до появи деяких оригіналь-них і інноваційних ідей, таких як чистка килимів, дитячі ігрові центри, побутове обслуговування.
В Японії загалом виділяються три основні категорії японських франшиз: 1) поділ (продаж) товарів. 2) послуги харчування, 3) на-дання інших послуг. Японія виявилася досить привабливою для американських франчайзерів у їх пошуку ринків збуту та стала другим найбільшим закордонним ринком для американських франчайзерів після Канади. У 1999 р. в Японії загалом працювало 69 франчайзерів, які володіли 7 366 торговими точками, 72% з яких належали до другої категорії -- послуги харчування.
В Італії у 1998 р. працювало 300 франчайзерів, які оперували 17 500 франшизами. Протягом тогс самого періоду валові об'єми продаж перевищили $ 4,1 млрд. Італійський франчайзинговий ри-нок характеризується пропорційним поширенням як іноземних, так і національних франчайзерів, які здебільшого орієнтуються на сфе-ру розподілу продукції (продаж).
У Голландії франчайзинг також виявився динамічною силою в економіці. У 1997 р. в Голландії галічувалося 289 франчайзерів, які оперували 11 252 торговими точками в країні, і сукупні об'єми франчайзингових продаж були у чежах $ 5,8 млрд. Провідною формою франчайзингу в Голландії є франшизи на розподіл про-дукції (продаж); на другому місці -- франшизи сфери послуг.
Хоча існує тенденція до зростання присутності в країні інозем-них франшиз, на ринку все ще домінують національні оператори.
В Іспанії франчайзинг переживає період розвитку. Іспанський ринок франшиз складається з торгівлі товарами зі значним домінуванням одягу і продуктів харчування. Сфера послуг лише починає розвиватися. Франчайзинговий ринок Іспанії є досить перспетивним для національних та іноземних франчайзерів у зв'язку з тим, що багато регіонів Іспанії запровадили матеріальні заохочення для розвитку підприємництва.
У Росії франчайзинг поширюється активно. Вище згадано про кроки "Мак-Дональдс" у Росії. За приклад розвитку в Росії фран-чайзингової мережі слід взяти компанії Unternehmensgruppe Grillmaster Handelsgesellschaft mbH. Ця група понад 20 років тому створила в Німеччині фрапшизну систему (близько 200) ресторанів швидкого обслуговування, що одержала найменування "Грильмас-тер" (розширений асортимент включає більше 60 блюд).
З 1993 р. "Грильмастер" почав свій франшизний бізнес у Росії через дочірню фірму " Grillmaster Feinkost Buesching Gmb", пере-давши виключне право на роботу и Росії Санкт-Петербургській фірмі "Грнгор'єв і Grillmaster". У 1994 р. вперше в Росії у центрі Санкт-Петербурга на Невському проспекті відкрився перший фран-шизний ресторан швидкого обслуговування європейського гастро-номічного стандарту німецької системи "Грильмастер". Це був пер-ший закордонний fast food. Але вже через кілька місяців у Санкт-Петербурзі з'явилися перші фраишизні підприємства таких відо-мих торгових марок у місті, як "Золоте Курча", "Carrots", "Subway".
У 1995 р. "Грильмастер" відкриває ще два ресторани у Санкт-Петербурзі, що також успішно працюють і розвиваються, пропону-ючи крім традиційних видів бургерів і піцци додатково більш звич-ні для росіян порційні блюда.
Наявність центрального складу "Грильмастер" у Санкт-Петер-бурзі дозволила вести подальшу роботу над розширенням фран-піизної мережі як у самому місті, так і в інших містах Росії.
У 1997 р. відкрито перші ресторани "Грильмастер" у Самарі, Челябінську, Тольятті і четвертий "Грильмастер" у Санкт-Петер-бурзі. Практика франшизного бізнесу показала, що інвестиції у створення ресторанів fast food -- це один з найефективніших спо-собів вкладення фінансових коштів для потенційних франчайзі.
Перспективи франчайзиїїгового бізнесу є джерелом великої зацікавленості з боку підприємців до створення нових підприємств франчайзингу та фрачайзішгових мереж. Але для їх практичної ре-алізації потрібен значний досвід, конкурентоспроможність інновацій та інтелектуальної власності, значні витрати та інші чинники. Згідно зі статистикою у 1979-1996 рр. невдача спіткала 85% ві
загальної кількості франчайзерів з 1300 фірм, що виходили на ринок.
Аналіз досвіду діяльності франчайзингу в США свідчить, що на успіх франчайзингових мереж найбільшою мірою впливають:
? легітимність франчайзингової мережі, включаючи її рейтингованість у ведучих ділових виданнях, що полегшує новим, фірмам доступ до ресурсів франчайзингу, залучає покупців, доз- воляє відповідати на конкурентні виклики і формує в суспільстві уявлення про надійність франчайзерів;
? вік фрапчайзингової мережі, який із збільшенням зменшує імовірність провалу франчайзингу;
? масштаб діяльності франчайзингової мережі, який при значному рівні знижує імовірність провалу нового франчайзинг-вого проекту;
? зовнішня сертифікація, що зменшує імовірність невдачі розгортання нової франчайзингової мережі;
? існування законодавства про розірвання контракту є підставою того, що франчайзипгові мережі, здебільшого піддаються невдачам, якщо вони інтенсивніше використовують повне володіння дочірніми організаціями, а не покладаються на франчайзингових агентів;
? існування системи реєстрації сприяє меншій імовірності невдачі франчайзингових мереж, якщо вони підтримують відносно низьку капіталізацію агентських фірм;
? підтримка франчайзерами відносно більшої долі франчайзингових одиниць у порівнянні з власними дочірніми компаніями.
Переваги франчайзингу протягом останніх років сприяли під-вищеному інтересу до нього у багатьох країнах, які до того часу не мали з ним справи, включаючи, наприклад, Тайвань, Сишагпур, Аргентину, Бразилію, Швецію І Данію. Нещодавно, зі зміною ставлення уряду Мексики до франчайзингу, що призвело до лібералі-зації законів, які впливають на франчайзинг, ця країна стала цент-ральним об'єктом інтересу для багатьох північноамериканських франчайзерів.
З метою подальшого розвитку франчайзишу у 1960 р. було створено Міжнародну асоціацію франчайзингу (IFA - International Franchise Association). її програми створюються з освітньою ме-тою для тих людей, які розробляють публічну політику, щоб нада-ти нову інформацію про зміни у франчайзинговому співтоваристві за допомогою освітніх програм, щорічних конференцій, сим-позіумів з питань законодавства та регіональних і локальних "круглих столів". Асоціація видає журнал "Світ франчайзингу", ресурс-ну книгу постачальника, бюлетень "Інсайдер", путівник щодо франчайзингової діяльності та надає вебресурс як своїм те-перішнім, так і потенційним членам. Аналогічною установою є Європейська асоціація франчайзингу.
2.2. Переваги та недоліки франчайзингових схем з огляду оптимізації стратегії зовнішньої експансії
Вирішення суперечок з франчайзингу. За даними закор-донних спеціалістів, незважаючи на Істотне врегулювання пра-вовідносин франчайзингу, внаслідок складності цього типу підприємництва, безумовно, виникають суперечки між сторонами, що вирішуються судами. На вирішення судових суперечок з фран-чайзингу в багатьох країнах витрачається багато часу і коштів, то-му важливим є вдосконалення відпонідних судових норм та вимог. Для прикладу слід розглянути досвід Великобританії у цьому на-прямі.
Відповідно до вибіркового аналізу вирішення суперечок у су-дах при пронеденні повної процедури кожною із осіб за рік кошту-вали близько до 250 тис. фунтів стерлінгів. У квітні 1999 р. набра-ли чинності нові судові правила щодо ведення цивільних суперечок в Англії й Уельсі, що радикально змінили процедуру слухань з франчайзингу. Нові правила спрямовані на спрощення процедури слухань, а також на усунення зайвих і непередбачених витрат на її ведення. Ключові особливості нових правил щодо рішення спорів з франчайзингу передбачають передачу контролю за справами і їхнє ведення судам, великий ступінь особистої участі у слуханні самих сторін і чітке визначення їхніх розбіжностей на ранній стадії, ак-центування на альтернативному методі вирішення спорів за допо-могою посередника, встановлення більш твердого, тимчасового графіка, що запобігає затягування слухань, використання заходів, що знижують ступінь упередженості експертних свідчень, впливу на сторону, що безпідставно відхиляє пропозицію з дозволу супе-речки, введення більш точних обмежень при розкритті документів і більш гнучкого режиму присудження витрат.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
