Економічний потенціал національної економіки

p align="left">Більше 25% всієї нематеріальної сфери доводиться на надання фінансових послуг, страхування, операції з нерухомістю. Близько 22% послуг створюється в оптовій і роздрібній торгівлі. 26,3% - це ділові, юридичні, соціальні, особисті послуги, охорона здоров'я, відпочинок і розвазі, автосервіс т.п. доля транспорту і зв'язку складає 8,5%, а на державне управління доводиться 18,4%.

Особливу роль в сучасній подобі економіки США грає так звана інформаційна революція. Щорічні інвестиції в комп'ютери і сучасні засоби зв'язку на початку 2000 років зростали щорік на 25%. За рахунок цих інвестицій забезпечується приблизно 1/3 економічного зростання США. Щороку американський бізнес вкладає порядка 220 млрд доларів в комп'ютерні технології і новітні комунікації і ще 10 млрд доларів на програмне забезпечення.

Велике значення для економіки мають транспортні послуги. У США розвинені всі види транспорту, країна володіє прекрасною сучасною транспортною інфраструктурою. У сфері перевезень вантажів домінує залізничний транспорт, а в пасажирських перевезеннях найбільше значення мають автомобільний і повітряний транспорт.

Транспортний комплекс грає важливу роль в економічному і соціальному житті країни. Протяжність мережі залізниць складає в США близько 265000 км., автомобільних доріг - 6 500000 км. Транспорту припадає на частку близько 20% загального вжитку енергії в країні і від 50 до 60% всього вжитку рідкого палива. До транспортного комплексу США відносять транспорт загального користування - залізодорожний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітря і трубопровідний. Значну частину вантажних і пасажирських перевезень виконує транспорт промислових підприємств, індивідуальні легкові автомобілі, персональні літаки і тому подібне

2.2 Економічний потенціал ЄС

Європейський Союз є найбільш успішним інтеграційним об'єднанням у світі, розвиток якого нараховує піввіковий період.

Сьогодні загальний економічний потенціал ЄС величезний. По чисельності населення, частці у світовій торгівлі ЄС є регіоном-лідером серед розвинених країн. Населення Європейського Союзу постійно збільшується, незважаючи на демографічні проблеми, і це говорить про те, що внутрішній ринок та економічний потенціал постійно зростають [1].

В економічної незалежності Європа поступається лише США, та помітно випереджає Японію. Економічний потенціал ЄС приблизно дорівнює сумарному економічному потенціалу США і Японії. На частку ЄС припадає 1/3 світового промислового виробництва й науково-технічного потенціалу, 25% патентного фонду світу, 25% світової торгівлі. У галузевій структурі економіки ЄС переважає третинний сектор, тобто нематеріальне виробництво, яке створює 60-80% ВВП [1].

За обсягом експорту ЄС випереджає США, а за обсягом імпорту вони приблизно рівні. Більша частина європейських країн мають чітко виражену експортну орієнтацію. Більш ніж 70% їхньої зовнішньої торгівлі припадає на торгівлю зі своїми партнерами по ЄС. Для порівняння - взаємна торгівля країн інтеграційного блоку НАФТА (США - Канада - Мексика) не перевищує поки що 40% . Цей факт демонструє, що ЄС - єдине в економічних відносинах, утворення [3].

Не можна не відзначити, що економічний потенціал нових членів ЄС (NMS-10) досить невисокий, це насамперед додаткова робоча сила для ЄС. За даними Евростату, сукупний ВВП десяти нових членів за 2006 р. оцінюється в 5,3% обсягу ВВП Європейського Союзу до розширення. Частка ж населення нових країн членів ЄС досягає 20%. Таке співвідношення основних параметрів привело до погіршення середніх показників на душу населення й має негативне значення [2].

Крім того, із приєднанням нових членів безробіття в ЄС, за оцінками експертів, зросло з 8% до 9% активної частини населення. Найбільший рівень безробіття зафіксовано у Польщі (19,2%) і в Словаччині (17,1%). Сформована економічна ситуація в зазначених державах, безумовно, призвела до певного погіршення положення в економіці всього Європейського Союзу [1].

З метою подолання негативних тенденцій в економічному розвитку ЄС, Європейською Комісією було розроблено відповідні заходи щодо проведення погодженої структурної політики. Важливим фактором економічного розвитку країн Європейського Союзу є проведення керівними органами ЄС спільної регіональної політики, реалізація якої повинна сприяти подоланню розходжень в економічному потенціалі окремих держав ЄС і скороченню розриву між рівнями їхнього розвитку.

Місце Європейського Союзу і його економічний потенціал у світовій економіці визначається новими умовами конкуренції, що припускають постійне формування й удосконалення науково-технічного потенціалу й трудових ресурсів, адекватних вимогам інформаційного суспільства, розвиток спроможності господарюючих суб'єктів до модернізації виробництва, безперервне перетворення наукових знань в інноваційні продукти, реалізовані на ринку. Із цією метою наднаціональні органи управління ЄС і національні уряди формують правові, організаційні й економічні умови й механізми для створення інформаційних систем, проводять активну освітню, науково-технічну й інноваційну політику.

У стратегії розвитку країн ЄС, прийнятої в Лісабоні у 2000 р., було поставлено завдання побудови до 2010 р. у Європі найдинамічнішої й конкурентоспроможної економіки, заснованої на знаннях.

Економічний потенціал ЄС-15 забезпечив зростання економіки Європейського Союзу завдяки трьом групам факторів - праця, капітал і залишкові фактори. Відзначено зростання ролі залишкових факторів, які в сучасних моделях економічного росту оцінюються за допомогою освітнього рівня працівників, інвестицій в освіту, накопичення знань і науково-технічного досвіду, що є складовими інтелектуального потенціалу.

Нові країни-члени ЕС (NMS-10), на сучасному етапі економічного розвитку мають найважливіші фактори стійкого економічного росту: якісна робоча сила, здатна створювати й застосовувати нові знання; розвиток науки й техніки; формування інноваційного сектору, розвиток сектору послуг.

Темп росту економіки прямо залежить від економічного потенціалу. Середній темп росту для 17 країн ЄС (серед яких 15 старих країн-членів ЕС) та Кіпру і Словенії склав 6,75%, а для Угорщини, Мальти, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі й Словаччини, середній темп росту склав лише 2,49%. Перше місце за цим показником серед країн ЄС і друге місце у світі займає Фінляндія [2].

Таким чином, ЄС сьогодні - це наймогутніше об'єднання країн, що має важливе значення для економічного розвитку Європейського регіону. Економічний потенціал ЄС характеризується високим рівнем розвитку продуктивних сил, динамічністю й пропорційністю росту економіки, що підвищується ефективністю виробництва, його комплексною механізацією й автоматизацією, ростом кваліфікації кадрів, перевагою третинного сектора в галузевій структурі економіки ЄС.

Розширення ЄС і ринок праці

За два роки членства в ЄС центрально- і східноєвропейські держави зазнали тільки обмеження в розширенні експорту в торгівлі з ЄС, оскільки позитивні ефекти вже були досягнуті і усвідомлені ще до вступу. З їх прийняттям до складу ЄС спільний внутрішній ринок був в цілому розширений і підготовлений для цих цілей. З тих пір все 460 мільйонів громадян насолоджуються особистою свободою пересування, і формування вільної торгівлі було завершене. Проте існують території, на яких тимчасово (на погоджений період) були введені обмеження по вільній торгівлі. Наприклад, ці вісім держав мали обмежений доступ на спільний ринок праці згідно з угодою з ЄС. Згідно з угодою по вступу і формулі 2+3+2, свобода пересування трудових ресурсів була посилена на 2 роки. Тільки Сполучене Королівство, Ірландія і Швеція утрималися від вживання таких обмежень. Фінляндія, Греція, Португалія і Іспанія тепер теж послідували за ними.

1 травня 2006 року вони зняли всі обмеження по доступу на ринок праці. Франція, Італія, Бельгія і інші країни спочатку продовжили період обмежень, але мають намір поступово ослабити жорстке регулювання на своїх ринках праці в певних секторах і по певних посадах.

Лише Німеччина і Австрія продовжують наполягати на підтримці своїх обмежень по свободі пересування до 30 квітня 2009 року.

Проте, особливо для цих двох країн міграція буде найважливішим джерелом вигод від розширення ЄС. Перш ніж буде досягнута повна інтеграція нових і старих країн-членів ЄС, подальші обмеження (на свободу пересування через кордони послуг і капіталу) мають бути усунені.

2.3 Принципи побудови національних економік в Східній і Південно-східній Азії

Одним з найбільш перспективних економічних регіонів є Східна і Південно-східна Азія. У літературі склалося стійке уявлення про те, що в Нових індустріальних країнах Азії першої і другої хвилі склалася експортооріентована економічна модель.

Подібне визначення в явному вигляді присутнє в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Думається, що це не відповідає дійсності.

Таблиця 2.1 Експортна квота НІС Азії і деяких країн Європи

	Експортна квота (в середньому 1999-2008)	Рівень ВВП, млрд. дол. 2008 р.
Республіка Корея	32,9	579,4
Тайвань	52 *	337
Гонконг	129,5	140,6
Сінгапур	169,7	70,6
Великобританія	24,8	1070,4
Нідерланди	53,1	295,5
Бельгія	72,2	208,9
Люксембург**	98,6	12,2

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9