Быстрый поиск

|
table> |
Стан розвитку світової економіки, міжнародних факторних ринків, | | в тому числі інвестиційного | | *Стабільність світової валютної системи | | *Рівень транснаціоналізації та регіональної інтеграції | | *Розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури | | | |
Рис. 6. Чинники міжнародного інвестування
Рис. 7. Міжнародні організації з стимулювання економічної та валютної стабільності
Термін «Світовий банк» охоплює дві організаційно і фінансово незалежні установи: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародну асоціацію розвитку (МАР), створену у 1960р. До цього часу МБРР вважався офіційною назвою Світового банку.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку -- міждержавний інвестиційний інститут, метою якого є сприяння країнам-учасницям у розвитку їх економіки шляхом надання довгострокових позик та кредитів, гарантування приватних інвестицій.
Група Світового банку -- сукупність міжнародних фінансово-кредитних установ, діяльність яких сприяє досягненню основної мети Світового банку.
Міжнародна асоціація розвитку була створена в 1960 р. як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам на більш ліберальних засадах, ніж ті, які пропонував Міжнародний банк реконструкції та розвитку.
Міжнародна фінансова корпорація була створена в 1956 р. з метою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері.
Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій засновано у 1988 р. з метою сприяння надходженню інвестицій у країни, що розвиваються.
Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів, створений у 1966 р., має на меті стимулювання приватних інвестицій шляхом улагодження конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими підприємствами, установами, урядами.
Регіональні банки розвитку -- регіональні банківські установи, які шляхом надання головним чином довгострокових кредитів на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм та міжнародних проектів, впливають на систему міжнародних валютно-фінансових відносин і процеси міжнародної торгівлі.
Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ - General Аgreement on Тariffs and Тrade):
1) договір, який було підписано у 1947 р.;
2) міжнародна організація, яка діє з 1948 р. на основі договору і виконує три функції: впливає на державну зовнішньоекономічну політику шляхом розробки правил міжнародної торгівлі; є форумом для переговорів, котрі сприяють лібералізації та передбаченості торговельних відносин; організує врегулювання спорів.
Всесвітня торговельна організація (ВТО - World Тrade Оrganization) -- нова міжнародна організаційна структура, яка заснована на ГАТТ, результатах попередніх узгоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду і почала діяти з 1 січня 1995 р. З метою підвищення статусу міжнародних торговельних правил, забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який займається питаннями реалізації товарів, надання послуг та правами інтелектуальної власності, а Всесвітня торговельна організація буде втілювати в життя домовленості останнього раунду переговорів.
Міжнародна економічна інтеграція http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,129/id,3743/
Міжнародна економічна інтеграція -- вищий рівень розвитку МЕВ, для якого характерні:
· синхронізація процесів відтворення в межах інтеграційного угруповання;
· створення господарського комплексу з тісними взаємозв'язками економік, при збереженні національного пріоритету розподілу праці;
· створення спільної інституціональної структури регулювання переважно наднаціонального типу (на принципах федералізму, з передачею частки функцій національного уряду створеним спільним органам управління);
· узгоджена політика як у взаємних відносинах, так і у відносинах з іншими країнами, інтеграційними угрупованнями, міжнародними організаціями.
Рівень (глибина) економічної інтеграції залежить від її форми (рис. 8).
Стимулюючий вплив інтеграції на розвиток країн-учасниць виявляється в:
* зниженні або усуненні митних бар'єрів;
* уніфікації зовнішньоторговельного законодавства та документообігу;
* можливості узгодження інтересів та економічної політики;
* об'єднанні потенціалів країн-учасниць.
|
| Ключові характеристики | |
Форма | Зниження внутріш-ніх тарифів | Усунення внутрішніх тарифів | Спільний зовнішній тариф | Вільний рух капіта-лів та ро-бочої сили | Гармоні-зація еко-номічної політики | Полі-тична інте-грація | |
Зона префе-ренційної торгівлі | | | | | | | |
Зона вільної торгівлі | | | | | | | |
Митний союз | | | | | | | |
Спільний ринок | | | | | | | |
Економічний союз | | | | | | | |
Політичний союз | | | | | | | |
|
Вільний рух товарів
Рис. 8. Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
Діагностика і прогноз макросередовища Саєнко М.Г. Стратегія підприємства. Підручник. - Тернопіль: «Економічна думка». - 2006. - 390 с. Підручник наявний на сайті: http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,95/id,1260/
В умовах командно-адміністративної економічної системи, коли ресурси виділялись за рознарядкою «згори», звідти ж «спускались» основні показники виробництва і плани поставок, вивчати зовнішнє середовище не було потреби. До речі, в умовах державної власності на ресурси і вироблену продукцію, навіть аналіз внутрішнього середовища нерідко проводився формально.
Із впровадженням в Україні змішаної економічної системи, без діагностики і врахування динаміки впливу зовнішнього середовища навіть сильні внутрішні сторони підприємства можуть не реалізуватися. Адже в умовах ринку власне фактори зовнішнього середовища визначають переважно успіх підприємства та, на жаль, вони найменше залежать від нього. В зовнішньому середовищі знаходяться ресурси. Там же перебувають клієнти і формується певна економічна атмосфера бізнесу.
Крім цього, зовнішнє середовище підприємства характеризується наступними особливостями:
- складністю (факторів безліч, до того ж вони перебувають в різних комбінаціях);
- взаємозв'язком і взаємообумовленістю факторів (зміна одного із них може викликати лавину змін інших);
- невизначеністю (стратегічні рішення приймають в умовах неповноти інформації про зовнішнє середовище: повну здобути неможливо);
- багатоваріантністю розвитку середовища (дуже важко спрогнозувати дію його факторів в стратегічному періоді);
- динамізмом і мінливістю (зміни в зовнішньому середовищі відбуваються достатньо динамічно, з наростаючою швидкістю).
Тому-то діагностика і прогнозування зовнішнього середовища повинна посідати центральне місце у формуванні стратегії підприємства. Цього потрібно невідкладно і серйозно вчитися українським спеціалістам, причому, як кажуть, на ходу.
Особливо це стосується макросередовища. По-перше, в недалекому минулому на нього мало хто зважав. Отже, будь-який досвід його аналізу відсутній. По-друге, воно анітрохи не залежить від зусиль підприємства; до нього слід адаптуватися. По-третє, його значний вплив на підприємство незаперечний.
Ні для кого не є секретом, що головною причиною жалюгідного становища українських підприємств стали грубі макроекономічні прорахунки, повільне і неефективне освоєння методів та інструментів державного регулювання економіки, а на місцях - невміння враховувати дію макросередовища, його факторів і параметрів.
У світовій економічній науці аналіз основних факторів макросередовища називають PEST-аналізом (від абревіатури назв основних елементів цього середовища: P - political and legal environment (політико-правове середовище); Е -economie environment (економічне середовище); S -sociocultural environment (соціокультурне середовище); T -technological environment (технологічне середовище).
Зважаючи на реалії, елементи макросередовища, що діють на підприємство як фактори, слід конкретизувати. Отже, предметом діагностики і прогнозування макросередовища мають стати його наступні елементи-фактори та їх складові:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6