История Хуста
p align="left">Важливу роль в обороні відігравали головні ворота замку.Їх прикривали вежі і штучні та природні укріплення.У північній частині замку, поблизу воріт, стояли цегляні будівлі з склепінням і вузькими вікнами.То були хліви і конюшні.Кухня і кілька кімнат знаходилися поблизу Бубнової вежі.В цій частині замку була також казарма і кузня.Перед глибоким ровом стояла замкова пекарня.Біля неї протікав струмок, завжди повний свіжої води.Круті схили Замкової гори робили неможливим штурм замку одночасно з усіх сторін.В 1594 р. татарська орда хана Гірея напала на Мараморську жупу, дуже її пограбувала, але замок взяти не змогла.
Володарі замку мінялися, а феодально-кріпосницький гніт дедалі посилювався.Особливо важким стало життя трудящих Закарпаття після запровадження в 1646 р. Ужгородської унії, тобто об'єднання католицької і православної церков і створення нової греко-католицької церкви з підпорядкуванням римському папі.Українське населення краю боролося проти унії, не хотіло підкорятися римському папі, послідовно відстоювало свою, «руську», православну віру.
У 1660 р. турецьке військо вторглося в Мараморощину.Трансільванський князь Янош Кемень при підтримці австрійського імператора Леопольда І, який надіслав йому німецький гарнізон, укріпився в Хустському замку.
Фортеця в той час була настільки могутньою, що турки не насмілилися брати її штурмом, а відправили для переговорів делегацію, в складі якої був відомий турецький мандрівник Евлія Челебі.Він написав 10 томів «Книги подорожей», де розповідається і про перебування турецької армії в 1660-1666 рр. на території Угорщини, зокрема на Закарпатті.
Евлія Челебі так писав про фортецю: «Хустський замок розташований на вершині гори Хасана.Мури його високі й товсті, і своєю могутністю він схожий на фортецю Іскандер, бо висота вже його сягає неба.Житлові будівлі, повернені вікнами на захід, знімаються одна над одною.Дахи палаців вкриті кольоровою черепицею, дахи церков- залізом, хрести на них з чистого золота і так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очі і він змушений з повагою до них опустити погляд».
Переговори успіху не мали.Турки відступили з Хуста на захід, руйнуючи закарпатські села.
В 1677 р. загони куруців очолив угорський політичний діяч, один з керівників боротьби за незалежність Угорщини проти австрійського гніту граф Імре Текелі.Одним з центрів руху куруців став Хустський замок.10 жовтня 1677 р. біля села Королева Севлюського округу військо куруців, кероване Імре Текелі, вщент розбило австрійське військо лабанців генерала Шміда.Але 9 травня 1687 р. через зраду Мараморського жупана в замок були введені австрійські війська.
На початку ХVІІІ ст. на території Закарпаття активно діяли повстанські загони опришків на чолі з Іваном Пинтею, Федором Бойком, Іваном Бецею та іншими.Особливо активно діяв на території Східного Закарпаття загін опришків Івана Пинті.Про повстанців Пинті народ створив багато переказів і пісень, особливо про його діяльність в районі Хустського замку.У переважній більшості народних творів говориться про зруйнування Пинтею замку, в якому проживали феодали, що гнобили кріпосних селян.
В одному з народних переказів говориться, що Пинтя видовбав ії дерев'яної колоди гармату і встановив її на другому боці Тиси на високій горі Чебрин.Він вирішив розбити Хустський замок,бо просидів в його тюмрі більше, ніж йому було присуджено.Вистрелив раз і пробив дах.Другим пострілом розбив замок…
В 1717 р. на Закарпаття зробили останній напад татари.12-тисячна орда з величезною здобиччю і багатотисячним натовпом невільників поверталася в Крим після наскоку на Дунайську низовину.Татари не наважилися напасти на замок і, пройшовши лівим берегом Тиси,намагалися без перешкод відійти в Крим.Та гарнізон Хустського замку сам зробив сміливу вилазку і біля села Вишкова завдав татарам поразки.В битві брало участь все чоловіче населення Вишкова, а жінки і діти в цей час рятувалися в приміщенні церкви.Татари перебили там близько 300 жінок і дітей.Однак за це вороги жорстоко поплатилися.В урочищі Стримтура народне ополчення завдало їм жорстокого удару.В битві загинуло більше 6 тисяч татар, було звільнено понад 7 тисяч невільників, серед яких багато дітей.Переможцям дісталась і велика здобич, в тому числі близько 8 тисяч татарських коней.
Це був останній бойовий виступ гарнізону Хустського замку.На той час замок вже занепадав, хоч і вважався ще недоступною твердинею.
3 липня 1766 р. о 6-й годині вечора над Хустом пронеслася сильна гроза, і блискавка в трьох місцях вдарила в замок.
Після перших ударів блискавки загорівся дах.Мешканці боялися, щоб вогонь не проник до порохової башти.Однак друга блискавка вдарила в порохову башту, і вибух страшенної сили потряс землю.Камінням перекрило єдиний вихід із замку.Багато людей загинуло від вибуху та у вогні.Всі будинки були зруйновані або згоріли.Розпочалися ремонтні роботи, але заново відбудувати замок було вже неможливо, і він почав занепадати.
Руїни стали джерелом дешевого будівельного матеріалу.У 1799 р. було розібрано східну частину замку для спорудження католицького костьолу та різних державних будинків у місті.
Зворотній пішохідний шлях по пройденому марщруту займає близько години.Якщо учні стомлені, або несподівано погіршились погодні умови можливо пройти з вершини Замкової гори по маркірованій лісовій дорозі до турбази Нарцис, потім через районну лікарню добратись до автовокзалу.Автобусом за 15 хвилин ми приїдемо на вулицю Львівська, де розташована наша школа.В школі ми підводимо підсумки екскурсії, під час яких згадуємо вірш Дмитра Павличка:
Замок над Хустом
Той замок - подвиг давньої людини,
Там кості будівник поклав свої,
Який на гору, наче кінь, в шлеї
Каміння тяг з тисянської долини.
На тім камінні сірі лишаї,
Уламки стін у зарослях ожини.
В колишніх залах княжної дружини -
Нора лисяча, кублище змії.
Я у серпневі дні передосінні
Ходив по занехаяній руїні
І думав про хатини вівчарів.
Не замки, а вони на світі вічні,
Їх символ - труд, а не мечі двосічні,
І завжди в них вогонь життя горів.
– Література -
–
1.Закарпатські замки м. Ужгород «Закарпаття» 1995 р.
2.Хуст.Путівник м. Ужгород «Карпати» 1982 р.
3.Газета «Вісник Хустщини» 16 лютого 1991 р. «Біля витоків історії Хуста» Олег Мельник.
4.Газета «Світогляд» 21 липня 2003 р. «Місто над Хустцем» Сергій Федака.
Закарпатський словник(на ньому розмовляють ~40% Хустського району):
Агац - акація
Ай - і, та ; так
Айде - та ну, та де там
Акурат - якраз, щойно
Алдомаш - могорич
Апо - батько
Бавити - грати
Багов - тютюнова жуйка
Балта - мала сокира, топірець
Барацка - абрикоса
Бачі - дядько
Баюса - вуса
Берег - схил
Биля - бадилля, кукурудзяне поле
Бичелювати - поважати, цінувати
Бігарь - палиця, прут
Бідишний - смердючий
Бізонь - справді, напевно
Бірувати - могти
Біцігля - велосипед
Бовт - крамниця
Бога му! - чорт візьми!
Богар - жук, комаха
Бокс - крем для взуття
Бомбони - конфети
Бумбак - хробак
Бумбарішка - сонечко (комаха)
Бургови - контрабас
Буяк - бугай
Боцок - лелека
Будар - туалет
Буркут - мінеральне джерело, мінеральна вода
Вадь - або, чи
Валовшний - здатний
Валув - ясла, спеціальне корито для напування худоби
Валька - саман, невипалена цеглина
Варош - місто
Варувати - оберігати
Вбаляти - валити, перевертати
Вепирь - вепр
Вецце - більше
Віган - плаття, сукня
Вілань - ліхтар
Вильо - багато
Вичурки - вечорниці
Вракаши - вкупі, разом
Вшиток - увесь
Гий - так
Гирчок - ховрах
Горізнач - горілиць
Гордув - бочка, барило
Гризачка - кавун
Гудак - музикант
Гузиця - задниця
Гурка - ковбаса ліверна
Гуня - верхній одяг із овечої шерсті
Гарадичі - сходи
Гаті - підштаники
Геренда - сволок, кроква
Гомбиця - гудзик
Гомбовци - бухти, кнедлі
Гріс - манна крупа
Грявчати - голосно скиглити, голосити
Дако - дехто
Дараб - шматок, кусень
Даскильо - декілька
Двигати - піднімати
Декунок - окоп
Деська - десь
Ділі - дощана підлога
Дітвак - дитина
Домак - повністю, зовсім
Дриляти - штовхати, пхати
Дуговка - корок, пробка, затичка
Дунгов - мопед
Дуркати - гупати, гримати
Дюгати - штрикати, колоти, бодати
Жебаловка - носовик
Жебня - кишеня
Жіван - розбійник, злодій, розбишака
Загонь - перший європейський населений пункт в напрямку Угорщини
Закапчати - увімкнути
Закля - доти, поки
Заклястиса - щезнути
Зворохобити - збурити, розтривожити
Збізувати са - понадіятись
Здушений - впрілий, спітнілий
Зухабити - покинути, залишити
Идомні - до мене
Изирь - тисяча
Изясь, йзясь - знову
Калап - капелюх
Кальга - кахляна піч
Канта - бідон, бідончик
Кантув - жбан
Капура - ворота
Катуна - солдат
Керт - сад, город
Кертиця - кріт
Кеби - якби
Кидь - якщо
Кильо - скільки
Кікля - мундир, кітель
Клепач - молоток
Клинець - цвях
Ковдош - жебрак-каліка
Команиця - конюшня
Конарь - гілка, галузка
Копоня - довбешка, башка
Коргаз - лікарня
Коропаня - ропуха
Корчолі - ковзани
Коцур - кіт
Кочоня - холодець
Креденц - сервант-буфет
Криж - хрест
Крачун - Різдво Христове
Крумпля - картопля
Куфер - валіза
Лаба - нога
Лавор - тазик
Ладичка - ящик, коробка
Лампаш - ліхтар
Лапати - ловити
Лата - штахетка з огорожі, дошка
Лем - лиш, тільки
Леквар - джем, повидло
Лобда - м'яч
Ломозіти - шуміти, тарахтіти
Льогати - дудлити
Марга - велика рогата худоба
Мачка - кішка
Машінгевер - кулемет
Машлик - краватка
Ментувка - карета швидкої допомоги
Мняцкати - трощити, здавлювати
Мотлошити - тріпати
Мотор - автомашина
Мурангля - мурашка
Найрадше - найліпше, ліпше всього
Наладжувати - лаштувати, налагоджувати
Нанашко - хрещений батько, батечко
Наохтема - навіки
Нач - нащо
Недуйдавий - незграбний
Нетрібний - бездарний
Нигда-шуга - ніколи-ніколи
Низач - нізащо
Никиваний - незайманий
Никус-нич - анічогісінько
Новинка - газета
Ногавиці - штани
Облак - вікно
Обраща - фотографія, малюнок
Олай - олія
Онанджити - щось чинити (робити)
Орвош - лікар
Орвошаги - ліки
Отпуст - храмове свято
Оща - вафлі
Паздіря - друзки
Паланки - огорожа, частокіл, штахетник
Пак - потім, після
Паприга - перець
Парадичка - помідор
Пасo(у)ля - квасоля
Пацкан - пацюк, щур
Паця - порося
Пеливня - стодола
Печунки - нирки
Пивниця - погріб
Писок - морда, рот
Пікниця - домашня ковбаса
Пінджурь - пуголовок
Плафон - стеля
Повісти - сказати
Погар - склянка
Подобенка - фотографія
Пой - ідімо, ходім
Пондьора - халат
Порайбати - випрати
Почливий - шанований, поважний
Пструг - форель
Регімент - полк
Рехлик - піджак
Рихтувати - готувати
Рінча - рінь, гравій
Рітя - задниця
Рехлик - піджак
Рихтувати - готувати
Рінча - рінь, гравій
Рітя - задниця
Сакастув - дерев'яна ложка
Санувати - шкодувати, жаліти
Свербигузка - шипшина
Сегінь - бідолаха
Серинча - щастя
Силгамошний - несерйозний, вітрогон
Склеп - крамниця
Скура - шкура
Сокачка - кухарка
Стан - намет
Сулак - стовп
Сунюг - комар, москіт
Талпа - підошва
Танір - тарілка
Тапловка - гаманець
Тварь - обличчя
Тенгериця - кукурудза
Тепша - противень
Тимітюв - цвинтар
Топанки - черевики
Трафити - втрапити, влучити
Уж - назва річки, що тече з України через м. Ужгород у Європу
Унгвар - українське місто поблизу с. Баранинці, сучасна назва - Ужгород
Урвати са - надіраватися ; зірватися з ланцюга
Учмелити - прибити (до втрати свідомості)
Ушаліти - здуріти
Файно, файен - гарно, добре
Файта - порода, сорт, рід, родина
Фана - прапор
Фатюв - пацан, хлоп'я
Фачлик - бинт
Фивник - шеф, керівник
Фийк - гальмо
Фінджа - кухоль
Фіркати - чиркати
Фрас - чортівщина, чорт-зна що
Фриштик - сніданок
Фурик - тачка
Фурт - постійно
Хлопик - чоловічок
Цабати - пересуватися рачки
Церузка - олівець
Цімбор, цімбора - приятель
Цімент - бетонна долівка ; цемент
Цугсфірер - командир чети, четар
Цурош - обідранець, жебрак
Чижма - чобіт
Чіга-біга - равлик
Чікув - лоша
Шаломіня - листя від очищеної кукурузи
Шаркань - дракон
Шатя - одяг
Шваб - тарган, пруссак
Швакати - бити, ударяти
Шилиякий - усілякий
Шіковно - спритно
Шітемені - печиво, тістечка
Шмарити - шпурнути
Шовдарь - стегно ; шинка
Шопа - клуня, сарай, навіс
Шор - черга, ряд
Шпайз - комора
Шпарга - шнур
Штрімфля - панчоха
Страницы: 1, 2
