Загальна характеристика Австрал

p align="left">Виробництво залізничного устаткування знаходиться у Ньюкаслі, Вулонгонгу, Літгоу, а також у Сіднеї, Мельбурні, Брисбені.

Найбільші суднобудівельні заводи та верфі розміщені біля Сіднея, Мельбурна, у Брисбені, Девонпорті, Ньюкаслі, Уайалі.

Сільськогосподарське машинобудування не сконцентроване у певних районах. Найбільші заводи розміщені у промислових містах півдня і південного сходу.

Хімічна промисловість в останні десятиріччя пройшла стадію значної диверсифікації. Важлива її галузь -- виробництво промислових хімікатів, кислот і вибухівки. Так, випуск сірчаної кислоти (100%) становить 1900 тис.т. Ця галузь розміщена у таких містах, як Порт-Пірі, Порт-Кембла, Ньюкасл, Літгоу. Випущено суперфосфату 3,2 млн.т, сульфату амонію -- 120 тис.т. Виробництво фосфатних добрив зосереджено у Порт-Кемблі, Ньюкаслі, Джилонгу та Яравілі (штат Вікторія). Азотні добрива виробляють у Порт-Кемблі, Брисбені, Ботані-Бей та ін.

У країні продукують 716 тис.т пластичних мас та синтетичних смол (м.Куінана).

Целюлозно-паперова промисловість як сировину використовує імпортну деревину хвойних дерев, а також деревину місцевих дико-ростучих лісів та спеціальних посадок з швидкоростучими породами. Найбільший район розміщення галузі -- штат Тасманія (міста Берні, Уеслі-Вейл, Девонпорт, Хобарт, Бел-Бейн). Виробництво пиломатеріалів у країні становить 3 млн.м , паперу -- 401 тис.т.

Нафтопереробка та нафтохімія на основі власної та імпортної нафти розвинута у містах: Куінана (Західна Австралія), Джилонг (Вікторія), Порт-Станвак (Південна Австралія), Карнел (Новий Південний Уельс), Брисбен (Квінсленд).

Для харчової промисловості характерна експортна орієнтація. Так, експорт м'яса становить до 45% його виробництва, масла до 50%, сиру -- 45%, пшениці і борошна -- до 80%, цукру -- до 65%. Тому найбільші центри харчової промисловості розміщені у портових містах.

Виробляють цукру -- 3690 тис.т, яловичини і телятини -- 1774тис.т, баранини і ягнятини -- 524 тис.т, свинини -- 301 тис.т, молока -- 6282 млн.літрів, масла -- 96 тис.т, сиру -- 190 тис.т, вина -- 330 млн.літрів. Штат Квінсленд домінує у виробництві цукру, Південна Австралія -- вина.

Найбільші підприємства легкої промисловості /взуття, трикотаж, хутро, шкіряні вироби, синтетичні волокна/ розміщені у великих портових містах і промислових центрах штатів Новий Південний Уельс і Вікторія.

Сільське господарство Австралії виділяється високою товарністю, широким застосуванням машин та найманої праці.

Ферми, що мають великі ділянки землі, розміщені головним чином у посушливих внутрішніх частинах країни та на півночі, де екстенсивний метод ведення господарства зумовлює використання великих площ.

Ферми, де господарство ведеться інтенсивно (вирощують овочі, фрукти, іде відгодівля молодняка), зосереджені переважно у південно-східній і південно-західній частинах та у межиріччі Муррея і Марамбіджі на масивах зрошуваних земель. Ферми з приміським типом господарства (свіже молоко, овочі) розміщені навколо великих промислових центрів.

Процес інтенсифікації у сільському господарстві охопив такі галузі, як молочне і відгодівельне господарство, вирощування овочів, фруктів, винограду, бавовнику, рису та інших продовольчих і технічних культур. Важливу роль відіграє штучне зрошення.

Поголів'я великої рогатої худоби становило 23,2 млн.голів, овець -- 169 млн.голів, свиней -- 2,8 млн.голів. На частку тваринництва припадає 68% вартості усієї продукції сільського господарства. Найважливішою галуззю тваринництва залишається вівчарство (перше місце у світі за поголів'ям та продукцією вовни). Найбільша частина поголів'я овець зосереджена у посушливих частинах країни на спеціальних вівчарських станціях, що розміщені на ділянках у сотні тисяч га, з поголів'ям 5-6 тис. овець.

М'ясна велика рогата худоба розводиться у тропічній і субтропічній частинах країни. За експортом яловичини і телятини Австралія посідає перше місце у світі.

Спеціалізовані молочні ферми невеликі (130--140 га), розміщені у південно-східній частині країни та навколо великих міст.

Птахівництво також добре розвинуте: розводять курей, менше -- індиків і, зовсім мало -- гусей і качок. Птахоферми невеликі за розмірами і вузькоспеціалізовані.

У країні розводять коней (скакових), верблюдів і бджіл.

Землеробство. Під посівами зернових, технічних, кормових культур зайнято усього 2,7% використовуваного земельного фонду, з якого 55% зайнято посівами пшениці та 5,7% культурними пасовищами, засіяними кормовими травами чи зерновими на корм худобі. "Пшеничний пояс" простягається смугою у 70-300 км шириною від Брисберна у штаті Квінсленд до Північної Австралії.

Збір основних сільськогосподарських культур: пшениці -- 14,4млн.т (посівна площа 8,9 млн.га), ячменю -- 3,4 млн.т (2,5млн.га), вівса -- 1,98 млн.т (1,4 млн.га), сорго -- 1,1 млн.т (679 тис.га), рису -- 805 тис.т (102 тис.га), кукурудзи -- 222тис.т (60 тис.га), картоплі -- 1,03 млн.т (39 тис.га), цукрової тростини -- 28 млн.т (313 тис.га). На рівнинах узбережжя тропічної частини штату Квінсленд вирощують ананаси, банани, манго, папайю , у південній і південно--східній частинах узбережжя -- цитрусові, абрикоси, персики, сливи, черешню. У більш прохолодних районах, на плоскогір'ях -- грушеві та яблуневі сади.

Різноманітні овочі вирощують та консервують, або заморожують (на зрошуваних землях межиріччя Муррея та Марамбіджі).

До 95% винограду вирощується в штатах Південна Австралія, Вікторія і Новий Південний Уельс.

Майже весь бавовник вирощують у штаті Квінсленд. Збір яблук в Австралії становить 344 тис.т, цитрусових -- 545 тис.т, винограду -- 608 тис.т, родзинок -- 64 тис.т. Вироблено 286 тис.т очищеного бавовнику.

Транспорт. Довжина державних залізниць -- 38,8 тис.км, приватних -- 5 тис.км. Обсяг перевезень вантажів -- 39 млрд.т/км. Шосе розходяться радіусами від столичних та портових міст. Довжина автомобільних шляхів -- 840 тис.км, з них мають тверде покриття -- 470 тис.км. Автопарк Австралії 8,4 млн.машин, з них 6,6 млн. -- легкових.

Морфлот країни обслуговує в основному каботаж. Значну частку зовнішньоторговельних вантажів перевозять судна іноземних компаній. Найбільші порти: Сідней, Мельбурн, Ньюкасл, Порт-Аделаіда, Фримантл, Куінана.

Повітряний транспорт має велике значення як у внутрішніх, так і у зовнішніх зв'язках. Компанія "Куонтас", що належить уряду, має свої відділення у всіх великих аеропортах світу. Існує багато приватних авіакомпаній. Регулярний зв'язок з Австралією мають японські, американські, англійські, французькі, німецькі аіакомпанії.

Добре розвинутий в Австралії трубопровідний транспорт: нафто- і газопроводи. Особливе значення мають водопроводи на значні відстані.

Зовнішня торгівля. Головні статті австралійського експорту -- вугілля, золото, алюміній, залізна руда, нафта і нафтопродукти, вовна, пшениця, яловичина.

В імпорті переважають машини і устаткування, транспортні засоби, хімічна продукція, тканини, папір, продукти харчування, напої.

Головні партнери Австралії: Японія, Великобританія, Нова Зеландія, Республіка Корея, Німеччина.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник. -- М.: Гардарики, 2001. -- 704 с.

2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Реґіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2003. - 688 с.

3. Білорус О. Г, Лук'яненко Д. Г. та ін. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. Монографія. -- К., 1998. -- 416с.

4. Географічні таблиці: Довідкові матеріали. -- Тернопіль: Джура, 1998. -- 230 с.

5. География

: Справ. материалы -- М.: Просвещение, 1988. -- 400 с.

6. Гілецький Й. Р Географія України. Соціально-економічна з основами теорії: Підруч-ник для 9 класу. -- Львів: ВНТЛ-Класика, 2002. -- 192 с.

7. Гладкий Ю. Н., Лавров С. Б. Экономическая и социальная география мира: Проб, учеб. для ю кл. сред. шк. -- М.: Просвещение, 1991 -- 272 с.

8. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник. -- Львів: Видавничий дім «Панора-ма», 2003. -- 580 с.

9. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузика С. П. -- Львів: Світ, 2002. -- 672 с.

10. Мировая экономика: Учебник -- М.: Юность, 2002. -- 734 с.

11.Соціально-економічна географія світу. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. -- 256 с.

Страницы: 1, 2