Характеристика Причорноморського регіону України

Характеристика Причорноморського регіону України

12

Зміст

• 1. Територіальна організація гірничо-виробничого комплексу України 2
• 1.1 Характеристика гірничо-виробничого комплексу 2
• 1.2 Особливості галузі 6
• 2. Проблеми формування господарського комплексу Причорноморського регіону України 9
• 2.1 Характеристика Причорноморського регіону України 9
• 2.2 Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку Причорноморського району 12

1. Територіальна організація гірничо-виробничого комплексу України

1.1 Характеристика гірничо-виробничого комплексу

Гірничо-металургійний комплекс України - це сукупність підприємств, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних металів та нерудної сировини для металургії, виробництва чавуну, сталі, кольорових і рідкісних металів, сплавів, прокатне виробництво, переробку вторинної сировини.

Рішення проблеми підприємств гірничо-металургійного комплексу в регіоні на сучасному етапі відіграє важливу роль, оскільки сам комплекс є основним сектором економіки Запорізького регіону. Разом з тим металургійні підприємства Запорізького, Донецького, Дніпропетровського регіонів визначають пріоритети сучасного експорту України.

Таблиця 1. Кількісні характеристики ролі ГМК в українській економіці за 2001-2004 рр.

Як показують дані, тенденція до зростання питомої ваги чорних металів в економіці України суттєва і зростає.

Таблиця 2. Показники роботи провідних світових компаній гірничо-металургійної галузі в 2004 році, $ млрд.

Типовим варіантом підходу до стратегії діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної, є аналіз ринку та плани ВАТ “Запоріжсталь”. Експорт продукції заводу має наступну географію: СНД (в основному Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Росія), Південно-Східна Азія (Індія, Шрі-Ланка, Пакистан, Індонезія), Близький Схід (Ізраїль, Ліван, Оман, Саудівська Аравія, Сирія, Туреччина), Центральна та Східна Європа (Болгарія, Румунія, Сербія та Чорногорія, Хорватія), Африка (Буркіна-Фасо, Кенія, Нігерія, Сенегал, Судан). Відновлені поставки до Мексики та США та до Латинської Америки (Бразилія, Гватемала, Еквадор).

Оскільки підприємства регіону та гірничо-металургійного комплексу України експортноорієнтовані, то актуальною є оцінка перспектив збуту на зарубіжних ринках. Для “Запоріжсталі” країнами-лідерами в експорті є: Туреччина - 24 %, Росія - 19 %, Китай - близько 9 %.

Неможливо говорити про попит без урахування забезпеченості сировиною, матеріалами та енергоносіями. Сировина зараз стала головною проблемою, оскільки запаси поступово бідніють, зростають витрати на видобуток, засмучує дефіцит сировини не тільки в Україні, а й у світі. Провідні світові виробники заявляють вже про 50 або навіть 90 % річного подорожчання коксового вугілля та залізної руди.

ВАТ “Запоріжсталі” необхідна модернізація виробництва, яка дозволить вирішити проблему енергозбереження. Для того, щоб зменшити енерговитрати на одиницю продукції наприкінці 2006 року підприємство звернулось з заявою до Національної комісії з урегулювання електроенергетики з метою видати йому ліцензії на виробництво теплової енергії. Комбінат планує виробляти енергію на власних електростанціях.

Іншим фактором, що сприяє зниженню витрат газу, було впровадження нового обладнання. В агломераційному цеху проводились на протязі року режимно-налагоджувальні роботи паливовикористовуючого обладнання, які передбачають заощаджування до 3% палива. Також були впроваджені нові пальники. Поки що різні типи пальників були встановлені лише на окремих машинах. Ті, що дадуть кращий результат - а він може досягти 20% заощадження палива - будуть встановлені на решті агрегатів.

Для підвищення конкурентоспроможності виробничих потужностей ВАТ “Запоріжсталь” спільно з Українським державним інститутом з проектування металургійних заводів в межах реалізації програми модернізації підприємства вперше в Україні будують газоочищувальні спорудження для хвостових частин автомашин.

Також комбінат планує замінити мартенівське виробництво сталі екологічно чистим конверторним. В результаті реалізації цього проекту (вартість - близько 12 млрд. грн.; з наданої суми 700 млн. грн. будуть інвестовані у природоохоронні технології) обсяги шкідливих викидів на підприємстві зменшаться на 20%.

Залізорудну підгалузь України можна охарактеризувати як високоенергоємне, трудомістке і капіталомістке виробництво з довготривалим виробничим циклом, а також порівняно низькою рентабельністю підприємств.

Основу гірничопромислового комплексу, як сировинної бази металургії, складають гірничо-збагачувальні комбінати (Гоки) з відкритою розробкою родовищ: Північний і Центральний (належать «СКМ»), Південний (група «Приват» і «Смарт-групп» володіють на паритетних початках), Інгулецький (належить «Смарт-групп»), а також ГОК комбінату «Міттал Стіл Кривий ріг». Основна продукція, що випускається гірничодобувними підприємствами, - багатий залізняк з вмістом заліза 54-61%; концентрат з вмістом заліза 64-66%; залізорудні окатиші і агломерат.

Основна складова ціни залізняку включає два основні компоненти: виробничі (складаються з витрат на видобуток руди і витрат на її збагачення) і транспортні витрати. Ці два компоненти і визначають конкурентоспроможність продукції на ринку.

Рівень ціни помітно міняється і залежно від таких якісних її показників, як вміст заліза, вологи, оксиду кремнію і інших якостей ЖРП. Наприклад, зміна першого показника на 1% може змінити вартість залізорудного концентрату на 2-4%, підвищення вмісту вологи в концентраті на 1% може зменшити його вартість на 2-3%.

Українські експортери руди, укладаючи контракти з метпідприємствами, орієнтуються на загальносвітові тенденції ціноутворення. При цьому слід враховувати, що якість української продукції, що поставляється на експорт, як правило, вище, ніж для використання усередині країни.

Величина і динаміка внутрішніх цін на ЖРП знаходяться залежно від двох основних чинників: рівня виробництва і попиту на сировині. При цьому ряд галузевих експертів при побудові короткострокових вартісних прогнозів схиляється до думки, що, не дивлячись на зменшення вжитку в світі продукції чорної металургії, внутрішні котирування на ЖРС будуть неухильно зростати. Така ситуація обумовлена впливом на вартість вітчизняної ЖРП ряду чинників, що в сукупності становлять «мінуси» українського ринку цієї продукції:

Підвищення рівня внутрішніх цін на енергоносії в умовах відсутності єдиної державної мотивації впровадження енергозбережних технологій;

Збільшення витрат на транспортування продукції у зв'язку із зростанням ж/д тарифів;

Необхідність залучення в добувну галузь значних інвестицій з тривалим періодом окупності з метою розширення виробництва руди (відкриття нових шахт, георозвідка, переобладнання), оновлення основних фондів.

1.2 Особливості галузі

Страницы: 1, 2, 3