Великобританія

У Великобританії розвинені всі види транспорту. Щоправда, внутрішній водний транспорт, який був головним до появи залізниць, зараз використовується здебільшого для туризму. Мережа функціонуючих внутрішніх водних магістралей перевищує 3 тис. км.

Великобританія була піонером у будівництві залізниць. Густа їх мережа створена ще в середині XIX століття. У ході реконструкції після Другої світової війни довжина їх скоротилася з 32 до 17 тис. км. На ? вони електрифіковані. Поїзди на лінії Лондон - Единбург рухаються зі швидкістю 160 км/год.

Автомобільний транспорт, що розвивався уже в XX столітті, відповідає всім сучасним вимогам. Напрями залізниць і автошляхів збігаються.

Великобританія більше, ніж будь-яка інша країна, заслуговує епітета "морська". Понад два століття її флот не знав конкурентів, та й зараз він серед найбільших у світі, хоча багато його кораблів плавають під "дешевими прапорами". Провідну роль у вантажообігу відіграють системи лондонських портів у гирлі Темзи і портів Ліверпуля й Манчестера в гирлі річки Мерсей та вздовж Манчестерського морського каналу.

Незважаючи на малу площу, Великобританія має розвинений авіаційний транспорт. За внутрішніми перевезеннями він займає 1 місце в Західній Європі, а за міжнародними - поступається лише США. Лондон з його трьома аеропортами як центр авіаційних сполучень посідає 2 місце в світі після Нью-Йорка.

Для Великобританії завжди багато важили транспортні зв'язки з континентом. Їх полегшувала незначна ширина протоки Ла-Манш, найвужча частина якої Па-де-Кале або Дуврська протока має лише 33 км завширшки. Між Дувром і Кале (Франція) діє пасажирський пором. Ще два залізничних пороми з'єднують острови з Дюнкерком (Франція) і Зебрюґґе (Бельгія). Історичною подією стало відкриття в 1994 році 50-кілометрового тунелю під Ла-Маншем. Шлях Лондон - Фолкстон - Кале - Париж поїзд долає тепер за три години.

8. Внутрішні відмінності

Урядове планове районування передбачає поділ території Великобританії на 11 економічних районів. Вісім із них знаходяться в Англії, три інші - це Уельс, Шотландія і Ольстер (Північна Ірландія).

Економічні райони Південної Англії з їх сферою послуг і новітніми виробництвами розвиваються найшвидшими темпами. Кращі умови життя і забезпеченість соціальною інфраструктурою сприяють переміщенню сюди населення з усієї країни ("дрейф на південь"). Спроби держави зупинити концентрацію населення й виробництва в Південній Англії виявилися малоефективними.

Зараз на три райони Південної Англії (Східна Англія, Південний Схід і Південний Захід) припадає половина економічного потенціалу країни. Лондон є спільним ядром для всіх названих районів.

Великий Лондон є одним з найбільших фінансових, торгових і обслуговуючих центрів світу. Одночасно це величезний промисловий центр і транспортний вузол. Щороку місто відвідують 10 млн. іноземних і 9 млн. місцевих туристів. Лондонський Сіті характеризується найвищою концентрацією банків і страхових компаній у світі. Дуже значним є обсяг консультацій з питань менеджменту і реклами, комп'ютерних, юридичних і медичних послуг.

У XIX столітті промислове обличчя Лондона формувала швейна, шкіряно-взуттєва, меблева, поліграфічна, фармацевтична і харчова промисловість. Ці старі галузі розміщені у внутрішній частині міста. У першій половині XX століття вздовж Темзи розмістилися "брудні" галузі, які працюють на довізній сировині: лісопаперова, цементна, нафтопереробна, кольорова металургія тощо. Але зараз головну роль у промисловості Лондона відіграють новітні наукомісткі галузі машинобудування, розміщені в його західних і північних передмістях поруч з науковими лабораторіями.

Місто є одним з провідних культурних центрів світу. Воно має багато професійних театрів, знамениті симфонічні оркестри, балет і оперу, відомі концертні зали, художні галереї і музеї (серед останніх особливо виділяється Британський музей, в якому зібрані величезні багатства з усіх країв Британської колоніальної імперії). Міжнародне агентство новин "Рейтер" і радіотелевізійна корпорація "Бі-Бі-Сі" передують серед комунікаційних установ світу.

Історичний центр Лондона - Сіті. Це колишнє феодальне місто площею одна квадратна миля (2,56 км2) огороджене фортечною стіною. Вже в XIX столітті Сіті набув слави класичного фінансово-ділового центру. У ньому менше 10 тисяч постійних мешканців, але вдень сюди приїздять до 1 млн. працюючих і відвідувачів. Тут знаходяться такі установи, як Англійський банк, Британський національний банк, Лондонська фондова біржа і страхова компанія "Ллойд", Європейський банк реконструкції і розвитку. Серед архітектурних пам'яток Сіті - середньовічна фортеця Тауер.

Другим історичним ядром Лондона є Вестмінстер. Це урядовий центр, в якому знаходяться парламент, резиденція прем'єр-міністра, міністерства. Поруч - Букінгемський палац (королівська резиденція). На вулицях, які з'єднують Сіті і Вестмінстер, зосереджені найпрестижніші магазини, ресторани, готелі, клуби та розважальні заклади.

1. Південно-Східний економічний район являє собою величезне передмістя Лондона. Міста Портсмут, Саутгемптон, Дувр, Шелл-Хейвен та інші відносяться до зони його тяжіння, фактично вони є аванпортами Лондона та важливими центрами нафтопереробки, кольорової металургії, виробництва цементу і будматеріалів тощо. Лутон - крупний центр автомобілебудування.

В складі району - Оксфорд, чий університет традиційно займає провідні позиції в світовій науці.

Високопродуктивне сільське господарство району має чітке приміське спрямування (молочне скотарство, свинарство, птахівництво; овочівництво, садівництво, картоплярство).

2. Південний Захід динамічно розвивається завдяки портовій діяльності, морським курортам і туризму (національні парки Дартмур і Ексмур).

Найбільшим серед міст є Брістоль у гирлі річки Северн. У минулому найважливішою його функцією була колоніальна торгівля, в тому числі і работоргівля. Зараз це великий центр авіакосмічної та військової промисловості, але харчова промисловість також має міцні позиції. Важливим зовнішньоторговим портом є також Плімут.

В сільському господарстві панує молочне і м'ясне скотарство на культурних луках. В рослинництві переважають кормові культурі. Вирощуються овочі. Невеликі площі зайняті садами та ягідниками.

3. Східний економічний район відомий своїми науковими лабораторіями і наукомісткою промисловістю - електротехнікою, електронікою, органічним синтезом, фармацевтикою. Інтелектуальним та економічним лідером Сходу є Кембридж. Навколо нього розташована низка технополісів. В районі працює група АЕС. Важливий морський порт - Іпсвіч.

У сільському господарстві зернові (пшениця, ячмінь, овес) і технічні (цукровий буряк, рапс) культури поєднуються з м'ясо-молочним скотарством, свинарством і птахівництвом.

До Центральної Англії відноситься 4 економічні райони - Західний Мідленд, Східний Мідленд, Ланкашир і Чешир, Йоркшир і Хамберсайд. Центральна Англія являє собою скупчення найстаріших у світі вузлів великої фабрично-заводської промисловості, розташованих біля вугільних басейнів. Вона густо заселена, має значний промисловий та сільськогосподарський потенціал. Але виробнича структура тут менш сучасна, ніж у Південній Англії, темпи розвитку нижчі. У Центральній Англії немає такої домінанти як Лондон. Чотири її складові частини історично своєрідні і приблизно однакові за своїм значенням.

4. Східний Мідленд називають "Англією в мініатюрі". Для нього характерне різноманіття виробництв. Традиційними залишаються виготовлення трикотажу, мережив і пошиття одягу (Лестер, Ноттінгем). Місто Дербі відоме своїм машинобудуванням, у тому числі виготовленням авіаційних і ракетних двигунів. Район зосереджує також продуктивні вугільні кар'єри і крупні ТЕС.

У Східному Мідленді розташовується значна частка найбагатших в країні сільськогосподарських угідь. Рілля відзначається високою врожайністю зернових, кормових і технічних культур. Традиційне тваринництво представлене молочно-м'ясним скотарством і беконним свинарством, конярством (спортивного спрямування) тощо.

5. Західний Мідленд відрізняється дещо "важчою" структурою промисловості. Бірмінгем і Вулвергемптон - старі центри чорної і кольорової металургії, вугільної промисловості та коксохімії. Бірмінгем зберігає спеціалізацію на трикотажній промисловості для більш збалансованого використання трудових ресурсів.

В сільському господарстві представлене молочне і м'ясне скотарство на культурних луках.

6. Ланкашир і Чешир з конурбаціями Манчестера і Ліверпуля є батьківщиною промислового перевороту. Тут розпочалася епоха індустріального розвитку людства. Текстильна (бавовняна) промисловість району в свій час була найбільшою в світі. Нині виробництво тканин занепало (протягом ХХ століття воно скоротилося у 20 разів). Проте район у цілому і кожна його конурбація зокрема продовжують виконувати важливі господарські функції. Місце текстильної промисловості зайняли автомобілебудування, виробництво енергетичного і атомного обладнання, комп'ютерів і точних інструментів.

Манчестер (2,5 млн. жителів) знаходиться за 56 км від Ірландського моря. Канал з'єднав його з річкою Мерсей і перетворив на внутрішній морський порт. Зараз це один з головних торгових і фінансових центрів Великобританії з дуже значною і різноманітною промисловістю.

Ліверпуль (1,5 млн. жителів) - порт у гирлі річки Мерсей. Тут уперше в країні були побудовані штучні доки і прокладені регулярні пароплавні лінії в Новий Світ, Азію і Африку. Нині зі старих галузей його промисловості найзначнішими є борошномельна і цукрова, а з нових - автомобілебудування.

Через високу ступінь господарської освоєності території можливості сільського господарства обмежені. Але переважання тваринництва, а в ньому молочного скотарства залишається визначною рисою.

7. Йоркшир і Хамберсайд відокремлені від Ланкашира і Чешира Пеннінськими горами. Це традиційний район вовняної промисловості з центрами Лідс і Брадфорд. Але з ХІХ століття його обличчя визначали добування вугілля й металургія, у ХХ столітті додалися машинобудування і нафтохімія. Зараз тут виплавляється третина чорних металів країни, тому за районом закріпилася назва "Чорної Англії".

Шеффілд (1,3 млн. жителів) - найвідоміший центр електрометалургії, високоякісних спеціальних сталей, виробництва різальних інструментів і озброєння. Місто Йорк, яке було у свій час північною столицею римлян, столицею англосаксонських і данських королівств, тепер є відомим туристським центром.

В сільському господарстві провідними галузями є вівчарство і молочне скотарство. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні зернових і кормових культур.

Важлива роль району й у рибальстві та рибопереробці (Гулль).

8. Північна Англія. Тут, на відміну від Південної і Центральної, переважають уже не рівнини, а узгір'я. Східна узбережна частина перетворилася на один із економічних островів з центром Ньюкасл-апон-Тайн (1,1 млн.). Природною основою його став так званий "Великий вугільний північний басейн".

У другій половині ХХ сторіччя район не витримав конкуренції країн з дешевою робочою силою та новітньою технологією, тому його промисловість занепала. Але перші вугільні шахти, залізниці й паровози, судноверфі зберігаються як музеї і приваблюють багато туристів. Галуззю спеціалізації залишилося виготовлення найбільш складного суднового (Сандерленд), енергетичного і промислового обладнання (Ньюкасл, Мідлсбро), що потребує дуже кваліфікованої робочої сили і певних традицій.

Старий центр чорної металургії Мідлсбро після вичерпання власних родовищ залізної руди передав свої функції приморському Редкару, комбінат якого працює на довізній шведській руді.

Новим у Північній Англії є комплекс підприємств нафтохімії в гирлі річки Тіс із центром Біллінгем. Нафту він отримує підводним трубопроводом з родовищ Північного моря.

У сільському господарстві переважає пасовищне тваринництво - молочне скотарство і вівчарство. Завдяки останньому працюють текстильні підприємства у місті Карлайл.

Уельс, Шотландія і Ольстер відрізняються від Англії як за своїм природним середовищем, так і за історичними та етнічними особливостями.

9. Уельс. Більша його частина зайнята плоскогір'ями. Найважливішими природними ресурсами є вугілля, вологий теплий клімат і пасовища для великої рогатої худоби та овець. У політичному та економічному відношеннях Уельс повністю інтегрований з Англією. Колись усесвітньо відома вугільна промисловість нині перебуває в стані гострої кризи.

Реконструйовані металургійні комбінати (Порт-Толбот, Кардіфф, Ньюпорт) виплавляють сталь з імпортованої залізної руди (друге місце після Йоркширу і Хамберсайду). На імпортних рудних концентратах працює кольорова металургія Суонсі. Адміністративний і господарський центр Уельсу - це старовинне місто Кардіфф.

В сільському господарстві переважає вівчарство на природних кормових угіддях. Зернові (ячмінь) вирощуються на невеликих рівнинних ділянках узбережжя Брістольської затоки.

10. Шотландія займає майже третину території Великобританії, але мешкає тут менш як 10% населення країни. До унії з Англією Шотландія була окремим королівством.

Головним економічним центром є Глазго (1,8 млн. жителів). Його промисловість (вугільна, металургійна, суднобудівна) перебуває в занепаді. Знамениті верфі Клайдсайда (назва міської агломерації навколо Глазго), на яких колись були побудовані найвідоміші британські судна, припинили своє існування. Нові галузі (зокрема - електроніка) не компенсують утрачені робочі місця.

Единбург - старовинна столиця шотландських королів - розвивається більше як культурне місто. Після Лондона це другий фінансовий і поліграфічний центр та центр різноманітних послуг. У місті багато музеїв та інших культурних закладів, які приваблюють туристів. Единбург - побратим Києва.

Організаційним центром нафтогазової промисловості Північного моря стало місто Абердін.

Шотландія, як і раніше, знаменита своїми чудовими вовняними тканинами ("шотландка") і виробами з них (Кілмарнок, Данді), а також шотландським віскі (його виробництво має розосереджений характер).

Значний центр рибопереробної та рибоконсервної промисловості - розташоване на півночі містечко Уїк.

Сільське господарство Шотландії представлене молочним тваринництвом на низовині й вівчарством у горах. Вирощування зернових (ячмінь) зосереджене на східному узбережжі.

11. Ольстер (Північна Ірландія) - найменший за площею і населенням район країни. Політичний конфлікт у ньому викликаний не стільки етнічними і релігійними розбіжностями, скільки економічними причинами. Доходи тут становлять лише ? від англійських.

Структура промисловості застаріла і представлена головним чином суднобудуванням і виробництвом тканин (лянних і вовняних). Сільське господарство базується на сіяних травах, картоплі, льоні-довгунці і великій рогатій худобі. Головне місто району - Белфаст. Його побратим в Україні - Донецьк.

Страницы: 1, 2, 3