Соціальна інфраструктура України

p align="left">27 лютого 2001 р. в Донецьку відкрився Центр здоров'я шахтарів при міській лікарні № 25. Це стало можливим завдяки сприянню міжнародного альянсу охорони здоров'я за підтримки Агентства міжнародного розвитку (США).

В Амвросіївському, Костянтинівському, Красноармійському та Старобешівському районах створено родинні лікарські амбулаторії. В Маріуполі на базі міської лікарні почав діяти Центр охорони зору у дітей, тут же створено територіальне акушерсько-педіатричне об'єднання. Медико-генетичні центри для забезпечення якісної передпологової діагностики вроджених пороків розвитку з'явилися в Маріуполі та Краматорську, в Макіївці відкрився обласний Будинок малюка для ВІЛ-інфікованих дітей. У 2002 р. введені в експлуатацію стаціонарне відділення на 150 ліжок і поліклініка Попаснянскої районної лікарні, перша черга гінекологічного корпусу Біловодської центральної районної лікарні, Хоспис при обласному онкологічному диспансері, Луганський будинок дитини № 2.

В економічному районі закладено новий напрям охорони здоров'я -- впроваджено систему роботи сімейних лікарів.

У 2005 р. в Донецькому економічному районі діяло 3355 масових бібліотек та універсальна бібліотека, 1145 клубних закладів, 45 музеїв, 11 театрів, 2 філармонії, 200 шкіл естетичного виховання дітей. У Донецькій області 7 вищих мистецьких навчальних закладів: Державна музична академія ім. С.С. Прокоф'єва, музичні училища (в Артемівську, Дзержинську, Донецьку, Маріуполі), художнє училище та училище культури (м. Донецьк).

Життєвий рівень населення Придніпров'я низький, більшість людей живуть за межею бідності. Номінальні грошові доходи зростають повільніше, ніж ціни на товари і послуги [9, c.336-337].

У соціальній сфері створюється близько 1/5 валової доданої вартості району, у якій матеріально-побутові послуги становлять близько 2/3, соціально-культурні -- 1/3. Тут зосереджено майже 25 % трудових ресурсів.

За останні роки значно скоротилися інвестиції в соціальну сферу, зросли обсяги платних послуг, особливо побутових. Значно скоротився обсяг роздрібного товарообороту. Стало менше закладів культури, установ відпочинку, а також; місць у санаторіях та пансіонатах відпочинку, житлового й соціально-культурного будівництва.

Значно менше дітей нині відвідують заклади дошкільного виховання. Скоротилась мережа клубів і бібліотек, лікарняних установ, зменшилися ліжковий фонд і потужності амбулаторно-поліклінічних закладів.

У Північно-східному економічному районі на початок 2004/05 н. р. було 85 вищих навчальних закладів І-II і 53 -- III-IV рівнів акредитації. Серед них Харківський національний університет; педагогічний, медичний, сільськогосподарський, інженерно-будівельний університети в Полтаві; педагогічний, сільськогосподарський, фізико-технологічний університети в Сумах; 2615 загальноосвітніх навчальних закладів, з них 54 загальноосвітні заклади нового типу (ліцеї, гімназії), 29 державних музеїв. У Полтаві діють гравіметрична обсерваторія, інститут вагонобудування та інститути атомного і енергетичного насособудування, компресорного машинобудування в Сумській області. В Харкові для координації та розвитку фундаментальних наукових досліджень функціонує Північно-Східний науковий центр АН України [9, c.338-339].

Однією із складових соціальної інфраструктури є інтелектуальний потенціал. Рівень освіти в Харківській області відносно високий. В індустріальних районах частка тих, хто має вищу і середню освіту, більша, ніж в індустріально-аграрних чи аграрних. Склалася певна територіальна диференціація і в рівні вищої освіти. Простежується тенденція до зменшення кількості учнів у загальноосвітніх навчальних закладах і збільшення кількості студентів у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Економічна криза істотно вплинула і на сферу культури. Кількість місць у закладах культури або залишається на попередньому рівні (Полтавська область), або зменшується (Харківська і Сумська), причому це явище має істотні регіональні відмінності. Так, кількість місць у закладах культури клубного типу найвища в Полтавській області (17 місць на 100 осіб населення), найнижча -- у Харківській (7 місць). Зменшується книжковий фонд бібліотек, особливо в Харківській області, де кількість примірників книг з 908 (на 100 осіб) в 1985 р. зменшилася до 859 у 2005 р.

Невтішна ситуація із забезпеченням кіноустановками. Кількість місць у залах для глядачів стаціонарних кіноустановок зменшилася в Сумській області від 15 в 1985 р. до 0,5 в 2005 р. з розрахунку на 100 осіб населення. Через фінансові проблеми, нерентабельність кінозалів істотно зменшилася кількість кіносеансів (від 17 у Полтавській, 18 у Сумській, 14 у Харківській областях у 1985 р. до відповідно 0,1; 0,1 та 0,4 у 2005 р. з розрахунку на одного жителя). Аналогічна картина із відвідуванням музеїв, театрів, концертів. Наприклад, театри у Сумській області у 1985 р. відвідували 35 осіб із 100, а в 2005 р. -- 8, у Полтавській області -- відповідно 31 і 2. До речі, у Полтаві й досі немає сучасного концертного залу (планується переобладнати для цього кінотеатр «Полтава»).

У розвитку регіонів на сучасному етапі важливе значення мають інвестиційні процеси. У господарський комплекс Швнічно-Східного економічного району в 2005 р. інвестовано 2557 млн. грн., у т.ч. в економіку Полтавської області 893 млн. грн., Харківської -- 1193 млн. грн., Сумської -- 471 млн. грн. Зарубіжні інвестори на кінець 2002 р. вклали $ 447,6 млн. найбільше -- в Харківську ($ 164,1 млн.) та Полтавську ($ 155,9) області, в Сумську -- $ 127,6 млн. Зворотне інвестування було значно меншим (приблизно $ 44 млн. й то переважно за рахунок Харківської обл.).

Найбільший інтерес у зарубіжних інвесторів викликає харчова промисловість -- 7,1 % та паливна -- 49,9 % від загального обсягу вкладень у цю галузь. Найреальнішим внутрішнім інвестором є комерційні банки. Однак через низький рівень економічної діяльності підприємств фінансові активи банків знижуються і відповідно збільшується кількість збанкрутілих банківських установ. У районі одна банківська структура припадає на 100 тис. населення (у Полтавській обл. -- 177 тис, у Харківській -- 20,4 тис). Для порівняння -- у країнах з розвиненою ринковою економікою на один банк припадає 6-8 тис клієнтів [9, c.350-351].

Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, лісиста місцевість у Сумській, густа річкова мережа у Полтавській області створюють курортний потенціал регіону: 45 санаторіїв та пансіонатів, 16 туристичних бюро подорожей та екскурсій, 8 і ристичних баз (найбільші «Новосанжарська» в Нових Санжара «Сонячна» в с Липовому Глобинського району, «Бузковий гай» у с Горбанівці та «Кротенківська» в с. Кротенках Полтавського району, «Кияниця» Сумського району, «Ярославна» в Путивлі, «Васищеве» Харківського, «Лиман» Зміївського районів).

Особливе значення мають мінеральні води Полтавщини, зокрема в Миргороді, Великобагачанську, Нових Санжарах, Хоролі. Зі хімічним складом вони належать до гідрокарбонатно-хлоридно-натрієвих і хлоридно-натрієвих, слабко мінералізовані. Серед курортів користуються популярністю Миргород, Березівські Мінеральні Води Дергачівського району, Рай -- Оленівка Харківського, курортна місцевість Ліщинівка Кобеляцького районів. Для лікування використовуються торфові грязі, зокрема гіпсові купоросні торфи. Середня мінералізація їх грязьового розчину становить 2-3 г/л. Доцільно зосередити увагу на розширенні і поглибленні індустрії туризму. Розгалужену, але дещо занедбану мережу для розвитку туризму становлять пам'ятки історії та культури, близько двох тисяч з яких можна задіяти як об'єкти огляду для розробки маршрутів екскурсій і турів. З огляду на це може бути доцільним поєднання організованого і самодіяльного туризму, як внутрішнього, так і міжнародного.

Соціальна сфера Столичного економічного району охоплює систему установ сфери послуг, призначення якої -- задовольняти фізичні й духовні потреби населення. Об'єкти соціальної сфери не беруть безпосередньої участі у виробництві матеріальних благ, проте забезпечують необхідні умови для формування виробництва і життя людей. Наявність у регіоні розвиненої соціальної сфери сприяє розширенню економічної бази, припливу населення. Найвищий рівень розвитку цієї сфери в урбанізованих регіонах, найменший -- в областях з високою часткою сільського населення, переважанням серед міських поселень малих міст і селищ міського типу. Це підтверджують показники локалізації основних невиробничих фондів, які становлять у Житомирській області 0,41; Київській 2,81; Чернігівській 0,43.

Найвища концентрація основних фондів соціальної сфери у Київській області, де найвищий виробничий і рекреаційний потенціали, а також розміщена столиця України -- центр управління державою, науки, культури, охорони здоров'я і т. ін. У Житомирській і Чернігівській областях, рівень економічного розвитку яких порівняно невисокий, показники соціального потенціалу (індекс локалізації < 0,5) одні з найнижчих в країні. Це підтверджується і рівнем послуг, наданих тут населенню закладами та підприємствами сфери послуг. У Київській області обсяг послуг з розрахунку на одного жителя є одним з найвищих в Україні (більший він тільки у Причорноморському регіоні) [9, c.355-356].

У районі налічується 2379 постійних дошкільних закладів, з яких близько 60% у місті Києві та Київській області; 3109 середніх закладів освіти з 907 тис. учнів. Скорочення фінансування закладів освіти призвело до того, що лише за 2005 р. в районі ліквідовано 24 школи, переважно в Чернігівській та Житомирській областях.

Разом з тим відвідування закладів культури населенням з року в рік скорочується. Найвищий його рівень у Києві з його провідними театрами, музеями, бібліотеками, які відвідує велика кількість гостей столиці.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8