Підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону
Розділ 3. Науково-методичне забезпечення підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону. У даному розділі обґрунтовано необхідність формування системи регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону, сформульовано пропозиції щодо митного регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, визначено спосіб оптимізації регулювання зарубіжних інвестиційних зв'язків регіону.
У роботі обґрунтовано систему регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону, що базується на сучасних підходах до вибору інструментів, які забезпечують реалізацію його функцій в заданих параметрах, що не суперечать інтересам держави (рис. 3). Ця система складається із наступних підсистем: фінансової, інформаційної, кадрової, адміністративно-правової. До елементів системи регулювання зовнішньоекономічних зв'язків відносяться: товарні (товари) та інвестиційні (інвестиції) потоки, рух яких регулюється шляхом застосування програмно-цільового методу з урахуванням інструментів митного регулювання.
Визначено, що процес поліпшення митного регулювання зовнішньоторговельних зв'язків в значній мірі залежить від активності регіональних і місцевих органів влади.
Рис. 3. Система регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону
У роботі обґрунтовано модель використання управлінського потенціалу для забезпечення сприятливих митних умов регулювання зовнішньоторговельних зв'язків регіону, яка заснована на розширенні повноважень регіонів, а також на зміцненні співробітництва і взаємозв'язків регіональних і місцевих органів влади з митною службою, торгово-промисловою палатою, іншими інститутами, що забезпечують процес реалізації зовнішньоекономічних зв'язків регіону (рис. 4).
Виявлено, що зовнішньоторговельний режим охоплює не тільки експорт-імпорт товарів, але й майнові інвестиції, оскільки переміщення інвестицій (у вигляді рухомого майна, цінностей) через митний кордон здійснюється на загальних підставах аналогічно переміщенню товарів. На інвестиції, які завезені в Україну у вигляді рухомого майна, поширюються митні пільги, що застосовані у практиці регулювання експорту-імпорту товарів.
Доведено, що активізація залучення прямих іноземних інвестицій в регіон припускає створення сприятливого інвестиційного клімату на основі застосування пільг (податкових, непрямого оподатковування, спеціальних пільг вільних економічних зон). Однак законодавче забезпечення інвестиційного процесу не можна визнати обґрунтованим. Участь регіонів у даному процесі припускає відповідне організаційно-методичне забезпечення: створення мікрорегіонів як основи формування територіально-виробничих "кластерів" (технопарків, експортно-орієнтованих зон) і стимулювання пріоритетних сфер інвестування; забезпечення гарантій збереження капіталу; застосування негайних заходів по встановленню прозорих процедур залучення іноземних інвестицій; підвищення ефективності залучення інвестицій в регіон.
Одним із інструментів регулювання залучення інвестицій є модель оптимізації інвестиційних зв'язків регіонів України, яка обґрунтована та розроблена в результаті дослідження типології регіонів з урахуванням позитивного досвіду залучення іноземних інвестицій у регіони (рис. 5).
Запропонований підхід до побудови прогресивної моделі інвестиційної активності регіонів України, який дозволяє встановити залежність між обсягами експорту, імпорту і залучення іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу, складається в тому, що при позитивному сальдо зовнішньоекономічних зв'язків регіону інвестиції мають бути більше обсягів експорту, що підтверджується результатами аналізу моделей фактичної інвестиційної активності регіонів.
Цю модель на практиці може бути застосовано регіонами, а також містами і районами областей як базу порівняння та регулювання зовнішньоекономічних відносин і посилення інвестиційної активності з урахуванням створення з участю регіональних і місцевих органів влади сприятливого інвестиційного клімату.
Висновки
У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання щодо підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону на основі використання організаційно-економічних інструментів регулювання з участю регіональних та місцевих органів влади, що забезпечує гармонійні відносини регіону і держави. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати ряд висновків і пропозицій теоретичного, прикладного і методичного змісту, основні з яких зводяться до наступного:
1. Уточнено поняття "зовнішньоекономічні зв'язки регіону", як системи двохсторонніх економічних контактів і відносин, що виникають при русі усіх ресурсів між державами та їх економічними суб'єктами - регіонами - і які є інструментом впливу на економіку регіону, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств, розташованих на його території. Регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону розглядається як створення умов досягнення пріоритетів і перспективних напрямків зовнішньоекономічного розвитку регіону з урахуванням орієнтації на загальнодержавні цілі при забезпеченні необхідної децентралізації.
2. Показано, що необхідним при регулюванні зовнішньоекономічних зв'язків регіону є визначення передумов та умов їхнього розвитку. До основних передумов віднесені нерівномірність і відмінності в економічному та науково-технічному розвитку регіонів, у ресурсах, природних і кліматичних умовах, специфіка географічного положення. Як умови розвитку зовнішньоторговельних зв'язків виділено міжнародні правила торгівлі, соціально-культурне середовище, звичаї та правила валютно-фінансових розрахунків. На розвиток іноземних інвестиційних зв'язків впливають інвестиційний клімат регіону та держави.
3. Особливості регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіонів у сучасних умовах визначаються застосуванням економічних методів, які впливають на експортно-імпортні операції через ціновий механізм, сприяючи зміні конкурентоспроможності продукції регіону. Вони подані в системі тарифного і нетарифного регулювання. Значну частину економічних методів нетарифного регулювання складають податки і збори, в тому числі податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори, антидемпінгове і компенсаційне мито на товари конкретних імпортерів. Підвищенню ефективності зовнішньоекономічних зв'язків сприяє синтез цих методів. При визначенні функціональних особливостей мита, які застосовуються при тарифному і нетарифному регулюванні, виявлено основні напрямки регулюючої функції мита: стабілізуючий, стимулюючий і стримуючий на основі варіантів співвідношення світових і національних цін на товари.
4. Удосконалено методичний підхід до дослідження участі регіонів у зовнішньоекономічних зв'язках на основі типологізації регіонів. У результаті чого сформовані кластери регіонів з урахуванням рівнів відповідних показників в порівнянні з середніми даними по регіонах України. Запропоновані й апробовані різні варіанти типологізації за показниками експортної активності та імпортної залежності, зовнішньоекономічної активності (зовнішньоторговельного сальдо), інвестиційної активності регіонів (залучення прямих іноземних інвестицій), зовнішньоекономічної та інвестиційної активності регіонів дозволили виявити регіони-донори і регіони-реципієнти, а також те, що окремі лідери залучення до регіонів прямих іноземних інвестицій мають найбільше негативне зовнішньоекономічне сальдо серед регіонів України.
5. Розроблено модель регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону з урахуванням досвіду реалізації цільової комплексної програми зовнішньоекономічної діяльності в містах, районах, підприємствах, галузях економіки Луганської області, яка дозволяє вирішувати стратегічні задачі розвитку регіону у взаємозв'язку з єдиною політикою держави. Основними елементами цієї моделі є концепція зовнішньоекономічних зв'язків регіону, пропозиції і договори щодо розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіону, програмні заходи щодо міжрегіонального співробітництва з прикордонними регіонами з урахуванням забезпечення і здійснення раціональної структури зовнішньоекономічних зв'язків.
6. В умовах розвитку інтеграційних процесів доцільною стає система інтенсивного регулюючого втручання регіону в регулювання митних умов реалізації зовнішньоекономічних зв'язків, які постійно і безсистемно змінюються. З метою підвищення ефективності митних умов запропоновано розширення повноважень регіональних та місцевих органів влади відносно їх участі у процесі узгодження змін параметрів митного тарифу щодо експорту-імпорту основних видів продукції регіону, оскільки регіони як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні бути впевнені в стабільності митного тарифу протягом фіксованого часового періоду. Це сприятиме збільшенню його ефективності при регулюванні зовнішньоекономічних зв'язків регіону і держави.
7. Організаційно-економічне забезпечення регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону є найбільш ефективним при створенні сучасної системи, яка забезпечує гармонійні відносини регіону і держави, дозволяє вирішувати складні задачі, пов'язані із зовнішньоторговельною та інвестиційною діяльністю. Під системою регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону розуміється сукупність підсистем і елементів зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону, які забезпечують реалізацію функцій регіону в заданих параметрах. Запропонована система регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону складається з наступних підсистем: фінансової, інформаційної, кадрової, адміністративно-правової та елементів, до яких відносяться товари й інвестиції, рух яких регулюється шляхом застосування програмно-цільового методу з урахуванням інструментів митного регулювання.
8. Обґрунтовано модель використання управлінського потенціалу регіональних і місцевих органів влади в забезпеченні сприятливих митних умов, яка заснована на розширенні повноважень, систематизації та розвитку взаємозв'язків регіональних і місцевих органів влади з інститутами, що забезпечують процес реалізації зовнішньоекономічних зв'язків. Визначено, що зовнішньоторговельний режим охоплює не тільки експорт-імпорт товарів, але і майнові інвестиції, оскільки переміщення інвестицій (у вигляді рухомого майна, цінностей) через митний кордон здійснюється на загальних підставах аналогічно переміщенню товарів.
