Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської област
p align="left">Водночас, якщо буквально ще кілька років тому чи не єдиним інвестором на території області була... держава, то в загальній сумі цьогорічних вкладень в основний капітал на долю бюджету припадає лише 6,5 відсотка. Натомість частка власних коштів підприємств та залучених ними банківських кредитів сягнула відповідно 52 і 28 відсотків, що переконливо свідчить як про підвищення інвестиційної привабливості ще донедавна депресивної області зокрема, так і вітчизняної економіки в цілому.Приємно також відзначити, що коли раніше зовнішні капіталовкладення надходили переважно з країн СНД та від зарубіжних нерезидентів, які зазвичай інвестували кошти через невеликі «острівні» держави з ліберальним фінансовим законодавством, то в першому півріччі цього року левова пайка прямих іноземних інвестицій припадає вже на країни Європейського Союзу.
Щодо галузевої спрямованості інвестиційних потоків, то на Житомирщині найпривабливішою для капіталовкладень залишається промисловість, передусім добувна та переробна її галузі, на долю яких припало порядку 56 відсотків всіх вкладених за перше півріччя інвестицій. Втім, тут теж намітились обнадійливі тенденції.
Зокрема харчова галузь, яка впродовж тривалого часу залишалась в області найпривабливішою для інвесторів, нині поступилась своїм лідируючим місцем. Адже якщо в харчову промисловість було спрямовано 12,1 відсотка інвестицій, то на підприємства, що займаються випуском, за економічною класифікацією, іншої неметалевої продукції -- 26,8 відсотка залучених у розвиток промислового виробництва коштів.
Однак, на жаль, ще залишається низьким рівень залучення інвестицій в базову, з точки зору потреб технічного переозброєння вітчизняної економіки, галузь -- машинобудування. Між тим потенційні можливості машинобудівних підприємств області напрочуд широкі і багатопрофільні -- від випуску суперсучасної ґрунтообробної техніки для сільського господарства і високопродуктивного обладнання для цукрової галузі до виробництва устаткування для нафтохімічної промисловості, автоматизованих систем дистанційного контролю і управління для потреб залізничного і трубопровідного транспорту та енергопостачання, які не мають аналогів на теренах Східної Європи.
І тут, на думку голови Житомирської облдержадміністрації Юрія Забели, важко переоцінити роль цілеспрямованої роботи із залучення інвестицій у пріоритетні для розвитку економіки Житомирщини галузі, підтвердженням чого, до речі, можуть служити вже досягнуті в нинішньому році зрушення.
Зокрема порівняно з відповідним періодом попереднього року за перше півріччя ц. р. обсяг капіталовкладень у сільське господарство зріс втричі, у готельне і ресторанне господарство -- у 4 рази, у розбудову об'єктів культури і спорту -- в 5,5 раза. Відтак у найсприятливіших для ведення аграрного виробництва південних районах області вже з'явилась реальна конкуренція між бажаючими вкладати кошти в розвиток села, а потенційні можливості Житомирщини як вигідного місця для розвитку туристичного бізнесу та обслуговуючої міждержавні транспортні коридори інфраструктури приваблюють нових і нових інвесторів.
Втім, основою економічного прориву Житомирщини, переконаний Юрій За-бела, стануть все-таки не її високий рекреаційний потенціал чи обумовлені вигідним територіальним розташуванням логістичні переваги, а насамперед впровадження сучасних технологій у промисловості та аграрному виробництві.
І, потрібно віддати належне, в області багато робиться для досягнення цієї мети, починаючи від використання нових форм залучення інвестицій і завершуючи супроводом органами місцевої влади реалізації найбільш значимих інвестиційних проектів. Як приклад, можна згадати і вперше проведений за межами області на початку цього року інвестиційний форум-презентацію Житомирщини в Києві, і фактично вже завершене будівництво у Новоград-Волинському районі фірмою «Церсаніт» одного із найбільших у Східній Європі заводів із виробництва сантехнічного обладнання.
Та особливо імпонує те, що на Житомирщині добре розуміють: залучення інвестицій -- аж ніяк не самоціль, а насамперед засіб для забезпечення людей кваліфікованою роботою та достойною винагородою за неї, що є однією із головних засад програми роботи уряду Юлії Тимошенко. Відтак, якщо 57,6 відсотка від загальної суми вкладених в економіку Житомирщини в першому півріччі ц.р. інвестиційних коштів було спрямовано на придбання машин, обладнання, інструменту (тобто технічне переоснащення виробництва), а у місті Коростені, Малинському і Радомишльському районах цей показник становив відповідно 89,3, 83,5 і 93,9 відсотка, то не доводиться дивуватись, що саме тут -- одні із найвищих в області зарплат.
ВИСНОВОК
Економічний і соціальний розвиток області відбувався в руслі макроекономічних тенденцій та у більшості галузей характеризувався позитивною динамікою розвитку.
Позитивні тенденції
В області забезпечено позитивні тенденції розвитку галузей економіки, надходження до бюджету та поліпшення ситуації у соціальній сфері.
Обсяг промислового виробництва зрістае Збільшились обсяги виробництва у 15 районах та 3 містах обласного значення, 12 галузях промисловості. Суттєвий приріст продукції забезпечили підприємства металургії та оброблення металів, виробництва деревини та виробів з неї, целюлозно-паперової промисловості.
Обсяг інвестицій в основний капітал збільшився. Найбільшими темпами зростали інвестиції у добувну та обробну промисловість, а також підприємства з виробництва і розподілення електроенергії, газу та води. Розпочато впровадження значних інвестиційних проектів: ТОВ «Церсаніт» у Новоград-Волинському районі, ЗАТ «Інтертайл» у місті Коростені, ТОВ «Олвіта-Буд» у Житомирському районі та будівельної компанії «Вертикаль» у місті Коростишеві. Побудовано фабрику по обробці 2 млн. штук за рік виробів із джинсової тканини у місті Новограді-Волинському.
Введено 201,4 тис. кв. м. загальної площі житла, 21 автоматизовану телефонну станцію на 13,9 тис. номерів, 425 км газових мереж, 320 км сучасних волоконно-оптичних ліній зв'язку, реконструйовано 86 км аварійних ліній електропередач, побудовано 4 загальноосвітні школи на 704 учнівських місця.
У сільському господарстві виробництво валової продукції у всіх категоріях господарств зросло на 0,5%. Обсяг тваринницької продукції збільшився на 4%. Забезпечено виконання програмних завдань по виробництву зерна, цукрових буряків, овочів, м'яса та яєць. Площі озимих культур року розширилися.
Економічне зростання дало поштовх до підвищення реальних доходів населення, збільшення споживчих витрат, грошових заощаджень та інвестицій. Середня заробітна плата зросла порівняно із груднем 2005 року на 26,4%. Середньомісячна заробітна плата за рік склала 793 грн., що на 31,7% більше 2005 року. Середній розмір пенсій та допомог підвищився протягом року на 15,8%. Заборгованість із виплати заробітної плати протягом року скоротилася на 26,1% або на 8,8 млн. грн. Роздрібний товарооборот збільшився на 22,2%, реалізація платних послуг - на 26,6%.
Прибутки підприємств зросли на 46,8%, частка збиткових підприємств зменшилася на 10 процентних пунктів.
Покращилася розрахункова дисципліна. Прострочена дебіторська і кредиторська заборгованість між суб'єктами господарювання скоротилася .
Борги за спожиту електроенергію зменшилися на 36,5 млн. грн., природний газ - на 24,5 млн. грн.
Депозитні вклади юридичних і фізичних осіб до банків збільшилися на 570 млн. грн. або 23,5%, кредитні вкладення в економіку - на 295 млн. грн. або 15%. Загальний обсяг банківських кредитів досяг 3243 млн. грн.
Випереджаючими темпами формувалися бюджетні ресурси. Доходи загального фонду бюджету області збільшилися на третину, надходження до Державного бюджету - на 21,9%.
Виконання та перевиконання завдань по мобілізації коштів до загального фонду місцевих бюджетів, а також в повному обсязі надходжень дотацій і субвенцій із Державного бюджету дозволило більш як на третину збільшити видатки на утримання галузей соціальної сфери. У галузі освіти вони зросли у порівнянні з 2005 роком на 30,3%, охороні здоров'я - на 32,8%, соціальному захисті та соціальному забезпеченні населення - на 47,6%, культурі і мистецтві - на 27,3%, фізичній культурі і спорті - на чверть.
Протягом року в області створено 31,1 тис. нових робочих місць, завдання виконано на 103,7%. Ситуація на ринку праці характеризувалася зменшенням чисельності безробітного населення на 13%.
Розвивається меблева промисловість;
Значний розвиток отримала хіміко-фармацевтична промисловість;
розвивається кондитерська промисловість.
Проблемні питання
Внаслідок зменшення виготовлення фарфорового посуду, лабораторного посуду із скла, банок для консервування, а також через цінову неконкурентоспроможність виробів із фарфору, не досягнуто прогнозних темпів зростання у виробництві неметалевих мінеральних виробів.
У 6 районах (Баранівський, Володарсько-Волинський, Ємільчинський, Лугинський, Любарський, Радомишльський) та містах Коростені і Новограді-Волинському зменшилися обсяги промислового виробництва.
У харчовій промисловості виробництво скоротилося на 0,8%.
У сільському господарстві не вдалося стабілізувати обсяги виробництва продукції рослинництва. Не досягнуто передбаченого у програмі рівня виробництва картоплі, льону, хмелю та молока.
Через зменшення у сільгосппідприємствах виробництва молока та яєць обсяги продукції тваринництва у них скоротилися на 6,5%. Не вдалося стабілізувати поголів'я великої рогатої худоби. На 16,5% сільгосппідприємства зменшили поголів'я птиці.
Значні проблеми виникли із сплатою житлово-комунальних послуг. Заборгованість по них станом на 10 січня 2007 року склала 88,2 млн. гривень і збільшилася до відповідного періоду 2006 року на 17,1 млн. грн.
Майже 46% підприємств транспорту та 40% підприємств сільського і лісового господарства отримали збитки. Збитковою була діяльність підприємств житлово-комунального господарства. Із 96 підприємств цієї галузі мають позитивні фінансові результати лише 31.
Від 55% до 65% підприємств закінчили рік із збитками у Андрушівському, Народицькому, Малинському, Володарсько-Волинському, Черняхівському та Баранівському районах.
Не приділяється належної уваги розвитку інфраструктури підтримки підприємництва. Бізнес-центри створені лише у 2 районах та м. Житомирі. Кошти на фінансову підтримку малого бізнесу з місцевих бюджетів у 2006 році були виділені лише Житомирським, Коростенським міськвиконкомами, а також Коростенською, Андрушівською і Новоград-Волинською райдержадміністраціями.
Не виконано планове завдання доведене Міністерством фінансів України по мобілізації коштів до загального фонду місцевих бюджетів у місті Коростені. Не забезпечили планових показників надходжень до бюджетів територіальних громад 186 сільських, селищних та міських (міст районного значення) рад.
Залишилися неосвоєними 118,7 тис. грн. наданих із Державного бюджету субвенцій на будівництво котельні в смт. Городниця Нов.-Волинського району та 1,9 млн. грн. - на реконструкцію колектору по вул. Мануїльського у м. Житомирі, які повернуті до Державного бюджету.
Незважаючи на те, що темпи зростання номінальної заробітної плати в області у 2006 році були вищими, ніж в середньому по державі на 5,8 процентних пункти, її рівень нижчий від рівня по Україні на 24%. Залишається низькою і не досягає розміру прожиткового мінімуму заробітна плата працівників сільського господарства. Меншу від середньої по області отримують заробітну плату у Брусилівському, Народицькому, Новоград-Волинському, Олевському, Романівському, Червоноармійському, Баранівському, Бердичівському, Черняхівському та Ружинському районах.
Значною є заборгованість із виплати заробітної плати, яка станом на 1 січня 2007 року становить 25,0 млн. грн.
Продовжує зростати недоїмка до Пенсійного фонду, яка протягом 2006 року збільшилася на 6,4 млн. грн. і на 1 січня 2007 року скала 50,7 млн. грн.
Незважаючи на деяке пожвавлення на ринку праці, ситуація на ньому залишається складною, особливо в сільській місцевості, де станом на 1 січня 2007 року навантаження на одне вільне робоче місце склало 65 осіб.
Низький розмір допомоги по безробіттю, особливо серед сільського населення, вплинув на те, що у 2006 році порівняно з попереднім роком кількість безробітних бажаючих розпочати власну справу за рахунок одноразової виплати допомоги по безробіттю зменшилося у 2 рази.
Недостатня робота проводиться по легалізації існуючих робочих місць.
Список використаної літератури
Анализ и прогнозирование развития экономики региона / Отв. ред. Н.Г.Чумаченко. К.: Наук. думка, 1991.
Борщевський В.П., Чернюк Л.Г., Шмаглій О.В. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості. К.: Наук. думка, 1994.
Ващенко Н.П. Рекреаційний комплекс України: Конспект лекцій. К.: КДТЕУ, 1998.
Голіков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко Я.В. Вступ до економічної і соціальної географії. К.: Либідь, 1996.
Заставний Ф.Д. Географія України: у 2 кн. Львів: Світ, 1994.
Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). К., 1997.
Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика). К.: Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 1999. 185 с.
Козенко А.В. Металлургический фонд Украины. К.: Наук. думка, 1990.
Либанова Э.М. Украинский рынок труда: проблемы и перспективы. К., 1993.
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. К.: Знання, 1998.
Пістун М.Д. та ін. Географія агропромислових комплексів: Навч. посіб. К., 1997.
Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. К.: Вища шк., 1996.
Розміщення продуктивних сил // За ред. В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова. К., Знання, 1998.
РПС України / За ред. Е.П.Качана. К., 1997.
Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал України. К.: Либідь, 1994.
Транспорт Украины: Справоч. Одесса: Судоходство, 1997.
Мазаракі А.А. та ін. Територіальна організація внутрішньої торгівлі України. К., 1992. С. 914.
Карповський Ю. [та ін.]. Житомирщина. Довідник-путівник. Київ, 1974.
Природа Житомирщини. Київ, 1984.
Атлас. Географія України. 8-9 клас. Київ, 1999
Матеріали сайтів
http://www.zhitomir-region.gov.ua/
http://zhitomir.ukrgold.net/
http://www.kmu.gov.ua
http://uk.wikipedia.org
