Быстрый поиск

Мови географічної науки

p align="left">Чисто синтаксична система, представляє систему формальних правил. Наприклад, в нас є певне дослідження, яке ми позначимо за К. Ми можемо побудувати числення, встановивши спершу знаки, використані в К. Ці знаки утворюють елементи, або “словник ”, К. Потім встановлюється низка правил утворення речення, що діють в К. Вони вказують на те, які поєднання елементів допустимі, а які не допустимі, тобто чи утворює дане поєднання елементів “речення ”. Крім того, може бути висунута низка визначень, що встановлюють можливість утворення нових елементів за допомогою поєднання старих; таким чином, словник може бути розширений за рахунок “нових ” слів, якщо вирішити деякі поєднання з існуючих слів. Докази і виводи в численні виконуються шляхом висунення лави первинних пропозицій і правил перетворення (наприклад, дедуктивних правил виводу). Первинні речення відіграють роль аксіом, з яких можна виводити інші речення, або теореми. Ці синтаксичні правила дають повний опис структури наукових теорій.

Семантична система, або інтерпретоване числення, має ту ж структуру, що і синтаксична, але, крім того, повинна містити низку правил позначення і низку правил, що визначають умови істинності речень, що входять в К.

2. ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК МОВА НАУКИ

Наука вимагає ясності і точності вислову. Природна мова не дозволяє досягти цієї мети, оскільки одне слово, по-перше, може нести декілька смислових значень, по-друге, вислів може не містити всієї необхідної інформації, по-третє, кожна людина інтерпретує один і той же сенс слова по-різному. Тому встає проблема коректності відображення висловлювання: необхідна спеціальна мова, яка вирішує проблеми пов'язані з суб'єктивністю життєвого досвіду, багатозначністю слів і неясністю граматичних побудов, мовний бар'єр між вченими різних країн. Бруно Штрекер пише, що наука - це справа не однієї нації, а всього світу; також він відзначає що в багатьох країнах Європи використовувався національний термінологічний апарат (у приклад приводить тоталітарні держави Третій Рейх і СРСР), що викликає деякі складнощі з перекладом з одніє мови на іншу. В наш час універсальною мовою для учених всього світу слугує латинська.

Географія використовує як загальнонаукову термінологію, так і конкретнонаукову і спеціальну. Терміни можуть бути загальновизнаними, тими, що розвиваються, і псевдонауковими [3].

Термін (від лат. “terminus” - кордон, межа) - слово або поєднання слів, що позначає спеціальне поняття, що вживається в науці, техніці, мистецтві [4]. З визначення видно, що термін створює понятійні рамки певному визначенню. Формулювання терміну вимагає таких правил:

1. Термін повинен бути об'єктивним.

2. Термін має бути однозначним.

3. Термін повинен мати точно визначену область значень, тобто повинна існувати визначена множина об'єктів, що описуються цим поняттям [5].

Айзек Азімов, відомий фізик, в своєму словнику «Мова науки» описав деякі з термінів, які стали часткою сучасної наукової мови, в тому числі географічної [6]. Азімов показав, що багато слів пройшли довгий шлях становлення, перш ніж вони стали термінами.

Отже, можна підвести деякі підсумки. На відміну від слів природної мови, термін завжди описує строго визначену, єдину для всіх, множину матеріальних об'єктів або їх взаємодій і стосунків. Така єдність досягається завдяки тому, що кожен термін має строге визначення, і для розуміння терміну необхідно знати також визначення всіх термінів, використаних в його поясненні, аж до базових, невизначуваних, понять. В той же час, для розуміння терміну, необхідно уявляти собі ту фізичну реальність, яка за ним стоїть. Якщо за терміном не стоїть ніяка фізична реальність, він позбавлений сенсу.