RSS    

   Країни Бенілюксу та Нідерланди

Країни Бенілюксу та Нідерланди

Країни Бенілюксу та Нідерланди

Бенілюкс -- це економічний союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу. Його формування почалося з валютної угоди й митної конвенції цих держав, які згодом уклали договір про створення економічного союзу. Цим договором передбачалася не тільки координація політики в економічній і соціальній сферах, але й здійснення зовнішніх економічних зв'язків країнами-учасницями як єдиного утворення.

БЕЛЬГІЯ -- країна музеїв та архітектурних пам'яток

Територія та географічне положення. Бельгія -- конституційна монархія, федеративна держава, що складається з трьох районів (Валлонія, Фландрія та Брюссель).

Країна має вигідне географічне положення, оскільки розташована на перехресті важливих транспортних магістралей, у найбільш густонаселеній та економічно розвиненій частині Європи. Бельгія межує з Нідерландами (2), Німеччиною (3), Люксембургом (4) і Францією (5). В окрузі радіусом у 200 км від Брюсселя розташовані такі міста цих країн, як Амстердам, Роттердам, Ейндховен, Дюссельдорф, Кельн, Лілль, Ам'єн, Реймс. На карті країна виглядає «притиснутою» до Північного моря, хоча довжина берегової лінії складає лише 66 км. Вузька смужка цього моря відокремлює Бельгію від Великої Британії (1).

Природа. Близькість Атлантики й Північно-Атлантичної течії обумовлює формування на території Бельгії помірного морського клімату з м'якою зимою й прохолодним літом. Бельгійська зима нагадує українську осінь із похмурою погодою, туманами й температурами в приморських районах --1...+3 °С. Улітку часто трапляються дощі й грози, середня температура липня +18...+19 °С. Бельгії властиві західні й північно-західні вітри, що приносять опади. На рівнинній території їх випадає 700--900 мм на рік.

Для рельєфу характерне переважання рівнинної1 місцевості -- низовина займає близько 3/4 території країни. Разом із тим ландшафти тут досить різноманітні -- у мініатюрних розмірах представлені всі основні різновиди рельєфу. На південному сході Бельгії розташовані низькі гори Арденни, що поросли лісами й порізані річковими руслами (на півночі їхнім своєрідним рубежем є річка Маас). Потім ідуть центральні плато й прибережні низовини, частина яких розташована на два метри нижче за рівень моря. Дюни й дамби узбережжя захищають від затоплення морськими водами зону родючих польдерів -- осушених і оброблюваних низинних ділянок. їхня ширина в Бельгії досягає 15 км*

Особливості клімату й рельєфу визначають формування густої мережі повноводних річок, найбільшими з яких є Маас і Шельда.

Бельгія не дуже багата на мінеральні ресурси, у країні немає великих родовищ паливних (крім кам'яного вугілля) і рудних корисних копалин. Тут є будівельні матеріали, у тому числі граніт, каолін (біла глина), а також кварцові піски, що служать основою для виробництва всесвітньо відомого бельгійського скла.

Історичний розвиток. Як самостійна держава Бельгія порівняно молода: вона виникла в 1830 р. У давнину тут жили кельтські племена, у тому числі белги, що дали назву цій території, а згодом і державі

На початку нашої ери вони вчинили лютий опір римським легіонам, але все-таки були розбиті.

Занепад Римської імперії обумовив захоплення земель белгів германськими племенами франків. Франки заселили в основному північ країни, поклавши початок мовним і культурним відмінностям між групами населення германського й романського походження. На північ від цієї лінії формувалися фламандці -- народ, за походженням пов'язаний із франками, але за мовою та культурою близький до нідерландців, а на південь -- валлони, які за походженням є нащадками романізованих белгів, але за культурою та мовою близькі до французів. Протягом усієї історії країни траплялися періоди загострення протиріч між фламандськими й валлонськими провінціями.

У середні віки над бельгійськими землями спочатку панувала Іспанія, а потім у результаті війни вони перейшли: під владу австрійських Габсбурґів. Тільки на початку XIX ст. бельгійські провінції були об'єднані з Голландією в єдине Нідерландське королівство. Однак обмеження їхніх економічних і політичних інтересів у новій державі сприяло подальшому зростанню національно-визвольного руху бельгійців. 20 грудня 1830 р. Лондонська конференція п'яти великих держав того часу -- Великої Британії, Франції, Росії, Австрії та Пруссії --визнала суверенітет Бельгії.

Наприкінці XIX -- на початку XX ст. Бельгія стає одним зі світових економічних центрів. Однак у роки, що настали після Другої світової війни, Бельгія поступово втрачає колишню роль однієї з провідних промислових держав і переходить до невеликих розвинених держав.

Населення. Більше ніж половину населення країни складають фламандці й близько третини -- валлони. Крім того, у країні проживають кілька сотень тисяч італійців, іспанців, поляків, а у східній частині налічується близько 100 тис. німецькомовних жителів.

Бельгія -- одна з найбільш густонаселених країн світу. За показником густоти (337 осіб/км2), у Європі вона поступається тільки сусіднім Нідерландам (не рахуючи невеликих держав). Особливо густо населена центральна частина країни -- долина Самбри й Мааса -- і смуга вздовж осі Антверпен--Брюссель--Шарлеруа, де зосереджене господарське життя держави.

Бельгія -- «міська» країна, оскільки 98 % усього населення -- городяни. Вона входить до міждержавного європейського мегаполісу, що простягнувся від Парижа до Кельна. Межа між міськими й сільськими населеними пунктами тут є досить умовною, та й села за багатьма ознаками можна вважати містами, у першу чергу це стосується умов життя й благоустрою. Кілька територій, що являють собою скупчення дрібних міст, характеризуються відсутністю чітко вираженого єдиного центру: міські агломерації так близько розташовані одна від одної, що межі їхніх забудов стикаються.

Найбільше місто країни, її столиця -- Брюссель, розташоване на річці Сенна. Тут проживають 1,005 млн осіб, що становить близько 10 % населення країни. У місті органічно поєднуються багатовікові традиції й сучасний стиль життя. Центр бельгійської столиці зберіг середньовічне радіально-кільцеве планування, удосконалене сучасними транспортними магістралями.

Центральна площа міста -- Іран-Плас -- уважається однією з найкрасивіших у Європі. Тут розташована ратуша XV ст., увінчана ажурною вежею заввишки близько 100 м. Навпроти можна побачити Будинок короля, у якому якийсь час жили правителі Брабанта.

У столиці Бельгії розташовані штаб-квартири ЄС, Бенілюксу, НАТО й багатьох інших міжнародних і європейських організацій.

Культура. У культурі й побуті валлонів багато спільного з французами, що проживають на кордоні з Бельгією. У сільській місцевості переважають будинки із замкненим двором, коли житловий будинок і господарські будівлі утворюють п'ятикутник. Дахи будинків часто прикрашає металевий флюгер у формі традиційного галльського півня

Фламандці складають основу населення Фландрії. Дотепер у Фландрії збереглися традиційні художні ремесла, у тому числі виробництво знаменитих фламандських мережив і тонких лляних тканин. Цікаво, що в сільській місцевості житлові й господарські будівлі не утворюють прямокутника, а витягнуті в лінію. Будинки тут прикрашають дерев'яні гребні у вигляді лебединої голови.

Особливе місце в бельгійців посідають квіти. Раз на два роки Ринкова площа Брюсселя перетворюється на унікальний килим із квітів бегонії. За право його створити змагаються численні дизайнери й художники.

Бельгія -- це країна музеїв та архітектурних пам'яток, видатних письменників і художників, тут змогли зберегти народні звичаї й традиції, які своїм корінням сягають у глибину віків. Тут народилися й творили багато видатних художників епохи Відродження: Пітер Пауль Рубенс, Франс Снейдерс, Антоніс Ван-Дейк. Світового значення фламандська школа набула, у першу чергу, завдяки П. П. Рубенсу. У роки його життя такі вчені, як Ґалілео Ґалілей, Иоганн Кеплер своїми працями змінили уявлення людини про навколишній світ і Всесвіт.

Всесвітню славу своїй країні приніс Нобелівський лауреат -- Моріс Метерлінк. Серед його творів найбільш відома п'єса-казка «Синій птах» (1908 р.), яка була екранізована.

Господарство. Бельгія -- високорозвинена країна. її частка у світовій економіці значно перевищує частку в населенні. Характерними рисами промисловості є: високий технічний рівень, велика роль галузей важкої промисловості, наприклад металургії, у сполученні з обмеженістю сировинної бази. Підприємства чорної металургії розташовані вздовж «чорного поясу», на території Південного вугільного басейну. Бельгійські сталевари спеціалізуються на випуску сортового прокату й сталевого листа.

Кольорова металургія орієнтована на переробку імпортних напівфабрикатів -- чорнового металу й концентратів, тому вона зосереджена на північному сході, біля узбережжя, у тому числі в районі Антверпена. У Бельгії розвинені майже всі галузі кольорової металургії -- вона є одним із найбільших виробників й експортерів міді, цинку, свинцю, германію, кобальту й радію. Крім того, країна є одним з експортерів таких рідкісних металів, як тантал, ніобій і селен.

Важливу роль у промисловості відіграють електроенергетика, нафтопереробна промисловість, машинобудування й хімічна галузь. Зберігають своє значення легка, скляна й алмазогранувальна галузі.

Основою електроенергетики є атомні, а також теплові електростанції, що працюють на нафті й природному газі. Бельгія має розвинену нафтопереробну промисловість. Оскільки нафтопереробні заводи працюють на привізній сировині, то майже всі вони розміщені в портовому районі Антверпена й у зоні каналу Ґент-Тернезен. Щоб покращити постачання нафти на заводи Антверпена, споруджені нафтопроводи.

Страницы: 1, 2


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.