Економіко-географічна характеристика Азербайджана
p align="left">Нафтогазові запаси Азербайджану привабливі для іноземних нафтових компаній. Азербайджан лідирує серед країн СНД за темпами росту іноземних інвестицій (від 10 до 50% на рік). Можливі маршрути транспортування азербайджанської нафти (по Північному Кавказу або Закавказзю, до Чорного або Середземного моря) є джерелом політичних розбіжностей і конфліктів на міжнародному та регіональному рівнях.Другий за значенням сектор - сільське господарство. Із загальної площі країни на сільськогосподарські землі приходиться 46% (близько 4 млн. га), причому половину з них займають пасовища. Вирощують зернові, технічні (бавовна, тютюн), субтропічні (гранат, чай, цитрусові, хурма) культури, виноград. Виробляється натуральний шовк. У 1997 площі під зерновими культурами збільшилися на 3%, а площі під кормовими та технічними культурами скоротилися на 55%. Країна забезпечує себе продовольством лише на 10-15%. У 2000 виробництво зерна збільшилося на 40,7% і досягло 1538,8 тис. т, картоплі було зібрано 468,6 тис. т, фруктів і ягід 407,9 тис. т, баштанних 260 тис. т, винограду 75,6 тис . т, тютюну 13,8 тис. т, зеленого чайного листа 625 т, бавовни 90,5 тис. т. На тлі скорочення виробництва деяких культур (бавовни, винограду, зеленого чайного листа) загальний обсяг продукції рослинництва у 2000 збільшився на 18,6% в порівнянні з попереднім роком.
У 2000 виробництво м'яса склало 195 тис. т у живій вазі, молока - 1070 тис. т, яєць - понад 550 млн. штук, вовни - 12 тис. т, коконів шовковичного хробака - 70 т. Виробництво продукції тваринництва зросло на 3,7%, а в цілому сільськогосподарської продукції на 12%.
З другої половини 1990-х років відбувається зростання капіталовкладень в різні галузі економіки (у 1996 він збільшився на 65%, в 1997 - на 67%, в 1998 - на 45%), насамперед за рахунок позабюджетних коштів. За період з 1996 по 2000 сума іноземних інвестицій склала 5 млрд. дол До 50% закордонних інвестицій надходить на розвиток машинобудування, засобів зв'язку, у харчову промисловість, сектор послуг і ін (у 1996 частка "ненафтового" сектору інвестицій становила 33%) .
Економічні реформиЗа оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), падіння виробництва в Азербайджані за період після проголошення незалежності в 1991 по 1995 склало бл. 60%. Однак у 1996 з'явилися ознаки економічного підйому.
У міру здійснення програми реформ вже до кінця 1997 інфляція була знижена до мінімуму і в даний час складає 1-2% на рік (у 1994 - 1600%, у 1995 - 85%, в 1996 - 28%), зміцнився манат (девальвація 2 -3% на рік), а сумарний ріст ВВП за 1995-2001 склав 40%. При цьому активізуються зусилля, спрямовані на зниження безробіття й усунення кризи в галузях економіки, не пов'язаних з нафтою. Важливим кроком на шляху економічних перетворень стало прийняття закону про земельну реформу, що ввів приватну власність на землю для громадян країни. Після 1995 було ліквідовано понад 1300 колгоспів та радгоспів і створено бл. 35 тис. фермерських господарств. Для підтримки реформ у сільському господарстві в 1999 прийнятий закон про звільнення на 5 років виробників сільськогосподарської продукції від податків, про списання боргів по податках у бюджет і про продаж за пільговими цінами палива.
Після проголошення незалежності була проведена приватизація торгівлі. В даний час у приватному секторі зосереджені б o льшая частина роздрібної торгівлі, об'єкти громадського харчування та служби побуту.Розпочато приватизація середніх і великих промислових підприємств. Ведеться підготовча робота з приватизації важливих об'єктів стратегічного значення (металургії, машинобудування, паливної галузі, нафтохімічної промисловості).
2000 відзначений будівництвом важливих виробничих об'єктів: здана в експлуатацію Енікендская ГЕС, пущена в дію газотурбінна електроустановка на Бакинської ТЕЦ-1, заробила бурова установка Гуртулуш, розпочаті реконструкція ГРЕС Північна і будівництво автомобільної дороги Алят - Газімагомед та ін
Трудові ресурсиТрадиційно в республіці найбільше число кваліфікованих фахівців становили росіяни і вірмени, які з 1988 почали залишати Азербайджан. У 1991 з 3,9 млн. працездатного населення мали роботу 2,7 млн. чоловік, але лише чверть незайнятих отримала офіційний статус безробітних. У 1994 реальний рівень безробіття склав 24,6%. Подальша стабілізація економіки дозволила знизити безробіття до кінця 1997 до 2,5% (за неофіційними даними рівень безробіття набагато вище). Багато азербайджанці працюють у Росії, Казахстані, Туркменії в сфері торгівлі та нафтогазовому секторі. У галузевій структурі зайнятості переважає сфера послуг (52,6%), потім йдуть сільське, лісове та рибне господарство (32,1%) і промисловість (15,3%).
ТранспортПротяжність залізниць - 2125 км, причому більше половини з них електрифікована. Дві залізничні магістралі, за якими здійснюються основні вантажні та пасажирські перевезення, з'єднують Азербайджан з сусідніми державами - Росією і Грузією: Баку - Махачкала (Дагестан) і Баку - Тбілісі (Грузія).Менш завантажені залізні дороги між Баку і Нахічеванська Республікою, а також між Баку і Ленкорань. Залізничне сполучення з Єреваном та Іраном припинено. Приблизно третина залізничних шляхів сильно зношена й вимагає реконструкції, тому на багатьох ділянках швидкість руху поїздів обмежена (шлях до Тбілісі займає 20 годин).
Паралельно Основна залізнична магістраль йде шосе: уздовж Каспійського моря з Росії через Баку до Ірану і з Баку до грузинської кордоні. Від міста Євлах (на магістралі Баку - Тбілісі) на південь відходить шосейна дорога в Нагорний Карабах. Після 1991 обсяг дорожньо-ремонтних робіт був скорочений. В даний час бл. 60% доріг потребують ремонту та реконструкції. Проте між Баку і великими містами республіки, а також з Дербентом, Тбілісі, Тегераном і Стамбулом налагоджено регулярне автобусне сполучення.
Баку - портове місто і перевалочний пункт в основному для нафти, нафтопродуктів, лісу та пиломатеріалів. Порт має 17 причалів (5 призначені для транспортування сирої нафти і нафтопродуктів, 10 - для перевезення лісу та інших вантажів, 2 - пасажирських).Порт може обслуговувати судна вантажністю до 12 тис. т і має в своєму розпорядженні критими складськими приміщеннями площею 10 тис. кв. м і відкритими - площею 28,7 тис. кв. м. Торговий флот налічує 55 суден загальною водотоннажністю 248 155 брутто-реєстрових тонн (кожне водотоннажністю понад 1000 брутто-реєстрових тонн) і включає 12 вантажних, 40 нафтоналивних танкерів, 2 порома і 1 пасажирське судно.Вантажі направляються до Туркменії (порт Туркменбаші, що сталось. Красноводськ) і в Іран (порти Ензелі і Бендер-Торкемен). Пасажирське судно курсує на Туркменбаши приблизно три рази на тиждень з 300 пасажирами на борту.
Азербайджан має у своєму розпорядженні 1130 км трубопроводів для транспортування сирої нафти, 630 км - для транспортування нафтопродуктів і 1240 км газопроводів. За основним трубопроводу нафту через територію Грузії надходить в Батумі, а звідти йде на експорт - або в сирому вигляді, або після переробки на Батумському нафтоочищувальні заводі. Два газопроводу слідують паралельно нафтопроводу в Тбілісі, а звідти на північ через Великий Кавказ в Росію та Західну Європу.
Найбільші міста Азербайджану пов'язані з Баку і між собою авіасполученням. Найбільший аеропорт знаходиться в Баку, звідки здійснюються регулярні рейси до Москви, інші міста Росії і країни СНД.
Азербайджан посідає важливе стратегічне положення на шляху з Європи в Азію, на так званому Великому шовковому шляху. У 1993 ЄС була прийнята спеціальна програма створення транспортного коридору з Європи через Чорне море і Кавказ до Центральної Азії, розширення регіональної торгівлі та відновлення зв'язків, втрачених після розпаду СРСР. У 1998 12 держав в рамках розвитку цієї програми підписали багатосторонню угоду, так звану Бакинську декларацію, про економічну співпрацю з метою відновлення і розвитку транспортної інфраструктури. Новий "Шовковий шлях" став реальністю, а обсяг торгівлі по ньому вже перевищив початкові плани. Одним з останніх успішних проектів став Таузського міст в Азербайджані, реконструкція якого дозволила подвоїти обсяг торгівлі між Азербайджаном і Грузією.
В останні роки зростає обсяг транспортних перевезень. Так, у 2000 автомобільним транспортом було перевезено 80 млн. т вантажів і 880 млн. пасажирів.Близько 55% вантажоперевезень і 84% пасажироперевезень здійснюється транспортними засобами недержавного сектору.
Зовнішня торгівляРозпад єдиного економічного простору колишнього СРСР призвів до суттєвих змін у торговельній орієнтації Азербайджану. Торгівля з Росією і Україною скоротився, одночасно збільшився обсяг торгівлі з Туреччиною, Іраном та ОАЕ. У 2000 обсяг зовнішньоторговельних операцій оцінювався в 2796 млн. дол (збільшення на 88% у порівнянні з 1999). Частка експорту склала 63,3%. Позитивне сальдо - 680 млн. дол Торговий оборот з країнами далекого зарубіжжя виріс в 2,2 рази і склав 80,7% від загального обсягу зовнішньої торгівлі, а з країнами СНД збільшився на 18%.
Основні зовнішньоторговельні партнери Азербайджану - Туреччина, Росія, Іран, ОАЕ, Туркменістан, Німеччина, Україна, Грузія, Казахстан і США.
Банківська системаФункції центрального банку країни виконує Азербайджанський національний банк (АНБ). У перші роки перехідного періоду негативний вплив на фінансову систему надала політика вільного кредитування. У 1996 АНБ відновив контроль за зростанням грошової маси і ввів більш жорсткі банківські правила. В даний час в Баку діють кілька іноземних і змішаних банків: "Бейбанк" (Туреччина), Іранський національний банк і британський Банк Середнього Сходу, "Азертюркбанк" (за участю найбільшого державного банку Туреччини "Зірайет").Найбільшими азербайджанськими банками є Міжнародний банк, Азербайджанський агропромисловий банк і приватні банки - "Азкомбанк", "Бакобанк", "Ренесанс", "Інпатбанк" і "Гуна".
