РПС Вінницької області
На основі таблиці 3 охарактеризуємо основні галузі промисловості
Вінниччини.
Паливно-енергетичний комплекс області представлений, в основному,
електроенергетикою та торфяною промисловістю. В 1990 р. було вироблено 12,5
млрд. кВт/год електроенергії (5% державного виробництва), при потребі в 4
млрд. Якщо порівняти виробництво електроенергії у 1998 році з попереднім
роком, то воно зросло на 8,43%. Найпотужніше підприємство в цій галузі –
Ладижинська ДРЕС, яка в рік виробляє 1,8 млн. кВт/год). Крім неї працює
декілька невеликих ГЕС на р. Південний Буг у Собарові, Сутисках та інші.
Загальна кількість працюючих в електроенергетиці 5,5 тис.чол.
Паливна промисловість складається з однієї галузі – торфяної.
Підприємствами галузі в 1995 році було видобуто близько 450 тис.тон торфу
(11% державного видобутку). З цієї кількості 88% використовується як
добриво, решта – як побутове паливо. В галузі працює бдизбко 200 тис.чол.
Машинобудівний комплекс займає в області одне з провідних місць. Питома
вага машинобудування та металопереробки області в загальному обсязі
виробництва складає 8,5%. В області розміщенні підприємства
верстатобудівної, інстументальної, автомобільної, підшипникової,
приладобудівної промисловості. Підприємства, що випускають обладнання для
сільського, будівельно-дорожного та комунального господарства, для легкої
та харчової промисловості.
Більшість підприємств машинобудування нашої області мають середню та
низьку металоємність і значну трудомісткість. Машинобудівними центрами є
міста: Вінниця (інструментальний, електротехнічний, підшипниковий,
тракторних агрегатів та інші заводи), Калинівка (устаткування для цукрових
заводів), Могилів-Подільський (машинобудівний завод), Бар (приладобудівний
завод та інші), Жмеринка (вагоноремонтний завод тощо). Підприємствами
галузі випускаються трансформатори, вимикачі, електроверетена та пускачі до
них (Вінницький інстументальний завод), плафонні ліхтарі, фари для
мотоциклів та електроосвітлювальна апаратура для автомобілів(смт Сутиски),
кукурудзонавантажувачі (Могтлів-Подільський машзавод), автоматизовані лінії
для хачової промисловості (Барський машзавод) тощо. За останні роки (1997-
98рр.) спостерігається спад виробництва в цій галузі.
Хімічний комплекс на території області представлений п’ятьма
підприємствами, які знаходяться на самостійному балансі: вінницькі фабрика
фарб і виробниче об’єднання “Хімпром”, Могилів-Подільський звод “Побутхім”,
Тиврівський цех пластмасових виробів та Гніванський шиноремонтний комбінат.
Підприємства орієнтуються, в основному, на місцевого споживача і
випускають мінеральні добрива (8% державного виробництва), сірчану кислоту
(4%), лаки (2%), вироби з пластмас (2%), формові гумо-технічні вироби (1%),
оліфу, емалеві фарби, товари побутової хімії (миючі засоби) та інші.
Найбільшим підприємством є Вінницьке в/о “Хімпром”, на долю якого припадає
91% всієї продукції хімічної промисловості Вінницікої області. Інші
підприємства невеликі, з низьким технічним рівнем виробництва і якістю
продукції. Всьго на підприємствах комплексу працює близько 3 тис.чол. В
області виробляється 2% мінеральних добрив країни. В 1995 році Вінниччина
давала Україні 200 тис.т сірчаної кислоти, 112 тис.т миючих засобів і 11
тис.т лакофарбових матеріалів. В 1998 р. спостерігається спад обсягів
виробництва і в порвнянні з мминулим роком склав 40,06%.
Лісовий комплекс області представлений лісовим господарством, а також
лісовою, деревообробною, целюлозно-паперовою промисловістю. Основа
комплексу – лісове господарство, основним напрямком якого є раціональне
використання лісових ресурсів. У Вінницькій області територія в 333 тис.га
зайнята лісами. Це складає 12,5% від загальної площі області. В перспективі
збільшення площі лісів буде проводитися за рахунок посадки дерев на схилах
ярів та балок, на пісках та інших незручних для сільськогосподарського
використання землях.
Значна увага в області приділяється побічному використанню лісів –
заготівлі плодів, ягід, лікарської сировини, березового соку. Планується
спеціальні посадки горіхів, ліщини, фундуку, шипшини, обліпихи, калини.
В загальному об’ємі продукції промисловості області лісова,
деревообробна та целюлозно-паперова галузі мають 0,7%. В 1998 році зросло
виробництво продукції цієї галузі проти попереднього року на 11,05%. В
області діє 5 меблевих фабрик (Бершадська, Тульчинська, Хмільницька,
Барська, Гайсинська), один меблевий комбінат (Вінницький),
експериментальний завод деревних матеріалів (Калинівка), Росошанська
паперова фабрика (Липовецький район), Вінницький лісотарний та
Погребищенський контейнерний заводи. За иежі області щорічно вивозиться
досить значна частина деревини – близько 400 тис. Кубометрів, не зважаючи
на лісодефіцитність регіону. На підприємствах комплексу працює близько 9
тис. чол.
Харчова промисловість області представлена цілою низкою молоко- та
спиртових заводів, борошномельно-круп’яних, хлібопекарських,
плодоовочеконсервних підприємств, м’ясокомбінатів тощо.
Підприємствами харчової промисловості в 1998 році, на які припадає
50,4% всього обсягу продукції минулого року, зменшено обсяги виробництва
проти 1997 року на 1,6%. Це викликано, в першу чергу, зниженням обсягів
виробництва товарної продукції на підприємствах спиртової, олійно-жирової
та м’ясомолочної галузей. За 1998 рік забезпечено зростання обсягів
виробництва алкогольних напоїв на 23,6%, але починаючи з вересня обсяги їх
виробництва різко скоротилися в зв’язку із збільшенням розміру ставки
акцизного збору і падінням курсу гривні до долара США. Виробництво спирту
через відсутність ринків збуту зменшилось наполовину, його потужності
використовувались лише на 16,1%, а лікеро-горілчаних виробів – на 38,4%.
Внаслідок незабезпеченності насінням олійних культур, перенасиченням
внутрішнього ринку більш дешевим імпортним туалетним милом, Вінницький
олійно-жировий комбінат зменшив обсяги промислового виробництва у 2,1 рази,
Калинівський завод по фракціонуванню олії та жирів -–на 24,3%. Наявні
потужності промисловості області по переробці соняшника використовувались
лише на 13,8%, мила господарського на 11,5%, туалетного – на 0,5%.
Зменшилось виробництво хліба і хлібобулочних виробів на 12,8%, масла
тваринного – на 12,2%, м’яса і м’ясопродуктів 1 категорії – на 11,3%,
консервів всіх видів – на 52,1%.
Негативні тенденції в промисловості почали чітко проявлятися в серпні-
вересні 1998 року. Вони пов’язані з різким загостренням фінансової кризи,
що призвело до скорочення обігових коштів підприємств та посилення темпів
зростання кредиторської заборгованості. Даний фактор в значній мірі вплинув
на динаміку обсягів промислового виробництва з початку 1999 року.
Розвиток і розміщення агропромислового
комплексу
Агропромисловий комплекс Вінниччини включає в себе сировинну, переробну
й обслуговуючу ланки. Його основна сфера – сільськогосподарське виробництво
– посідає провідне місце в країні. Область характеризується, з одного боку
– відносно високим рівнем інтенсифікації, а з іншого – зниженням темпів
росту валової продукції протягом останього десятиліття. За потенціалом
земельних ресурсів область займає перше місце в країні.
Володіючи майже 5-відсотковою площею сільгоспугідь країни та 5,4%
пасовищ, обсяг виробництва валової продукції сільського господарства в усіх
категоріях господарств за 1998 рік склав 1668,5 млн. грн. У тому числі
продукції рослинництва – 1066,4 млн. грн., тваринництва – 602,1 млн. грн. У
порівнянні з 1997 роком обсяг виробництва продукції сільського господарства
зменшився на 165,9 млн. грн. (9,0%), у тому числі рослинництва – на 162,0
млн. грн. (13,2%), тваринництва – на 3,9 млн. грн. (0,6%). З 837
сільськогосподарських підприємств 782, або 93,4% збиткові. Загальний рівень
збитковості складає 19,2%. В сільськогосподарських підприємствах
рентабельним є лише виробництво зерна (16,7%) і картоплі (25,3%). Збитковим
стало навіть виробництво цукрових буряків на 6 відсотків.
Площа сільськогосподарських угідь займає 2044 тис. га. З них орні землі
– 1853 тис. га, сіножаті – 47 тис. га, пасовища – 82 тис. га, інші – 62
тис. га.
Діаграма структури посівних площ.
У 1998 році зернових культур у всіх категоріях господарств зібрано з
764,3 тис. га, цукрових буряків – з 127,1 тис. га, соняшнику – з 49,5 тис.
га, картоплі – з 115,0 тис. га, овочів – з 15,3 тис. га. У порівнянні з
1997 р. площа збирання зернових культур зменшилася на 3,6%, цукрових
