РПС Одеської області

безробіття за 1998 рік збільшився на 1,01 процентних пункта і на 1 січня

1999 року становив 3,2% працездатного населення працездатного віку. З

державного фонду сприяння зайнятості населення на допомогу по безробіттю

витрачено 5,8 млн. грн.

Працевлаштування незайнятих громадян стримується скороченням потреби в

працівниках на підприємствах області та прихованим безробіттям. З метою

попередження масового некерованого безробіття в 1998 році в області

розроблені та затверджені на сесіях обласної, районних, міських рад

регіональні та обласна Програми зайнятості населення на 1999 рік.

Середньомісячна заробітна плата одного працюючого за січень-листопад

(без сільського господарства) в області становила 129,8 грн., що на 5,6%

більше, ніж у відповідному періоді минулого року, в листопаді – 130,6 грн.

(на 1,3% більше, ніж у листопаді 1997 року). Незважаючи на постійний

контроль за виплатою зарплати, застосування натуральних форм виплати, в

області заборгованість із зарплати працівникам закладів соціальної сфери

порівняно з початком року збільшилась в 2,6 рази. На 01.12.1998 р. вона

становила 18,7 млн. грн. Особливо складне становище спостерігається в

галузі сільського господарства. Станом на 10.12.1998 р. заборгованість із

виплати заробітної плати склала 132 млн. грн. і зросла в порівнянні з

початком року в 1,6 рази.

В області склався багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в

якому належить харчовій та легкій промисловості, машинобудуванню та

металообробці, промисловості будівельних матеріалів.

За вартістю валової продукції на першому місці стоїть харчова

промисловість, на другому – машинобудування, на третьому — легка.

На території області кількість промислових підприємств на самостійному

балансі складає 434 підприємства. З них електроенергетика – 8,

паливна промисловість – 1, Чорна металургія – 5, хімічна і нафтохімічна –

17,

машинобудування та металообробка – 108 з них машинобудування – 66 та інші.

В області споруджені теплові електростанції, працює нафтопереробний

завод – в Одесі, який виробляє моторне і дизельне паливо, гас, бітум,

мастила тощо.

На території області є гірничодобувна промисловість. Видобувається

залізна руда, яка готується і транспортується на маріупольські металургійні

заводи. В Одесі є сталеплавильний завод та окремі ливарні цехи на інших

підприємствах Одеси.

Є окремі судноремонтні заводи в Одесі. Виділяється Одеський завод

великого кранобудування, що виготовляє дизельні крани вантажністю до 100 т,

Одеський автоскладальний завод (причепи, напівпричепи, фургони).

Сільськогосподарське машинобудування представлене Одеським заводом,

який робить – тракторні плуги, запасні частини й обладнання для

сільськогосподарських машин.

Верстатобудування зосереджено в Одесі – два заводи, що продукують

універсальні верстати та верстати з ЧПУ.

2. Промислові потенціали та матеріально-енергетичні ресурси.

Виробництво кіноапаратури зосереджено на Одеському заводі "Кінап",

поліграфічне машинобудування, світлокопіювальні й електронно-гравірувальні

автомати – в Одесі.

Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропі,

солях озер і лиманів), частково використовує привізну. Найбільші

підприємства – Одеський суперфосфатний, Одеський хіміко-фармацевтичний та

фарбовий.

Промисловість будівельних матеріалів не досить розвинена, у значних

кількостях видобувають лише вапняк-черепашник, на заводах виготовляють

залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум тощо. Цемент виробляють в

області, проте його не вистачає для власних потреб.

Таблиця 3. Виробництво цементу, тис. т

|1995 |1996 |1997 |

|267 |203 |242 |

Целюлозно-паперова і деревообробна промисловість зосереджена в Ізмаїлі.

У легкій промисловості виділяється текстильна галузь. Це Одеська

конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі. Є трикотажні

комбінати в Одесі. Взуття виготовляють також в Одесі.

Велике значення має харчова промисловість, що ґрунтується на місцевій

сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна, м'ясна,

тютюнова галузі. М'ясна представлена м'ясокомбінатами в Одесі та Ізмаїлі.

Такі галузі, як маслоробна, молочна, сироварна, розташовані рівномірно на

всій території області. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий завод.

Плодоконсервна промисловість ізмаїльським та одеським заводами.

Раніше в області працювало понад 20 % виноробних підприємств, найбільші

й найвідоміші з них були у Одесі, Ізмаїлі, Білгород-Дністровському та ін. У

період так званої боротьби з алкоголізмом частину з них закрили,

виноградники вирубали, тару знищили. Нині виноробні й виноградарські

підприємства і господарства починають відбудовуватись.

У області є великі елеватори у Одесі. Менше розвинена цукрова

промисловість – зосереджена у Одеському районі.

3. Природньо-ресурсні потенціали.

Одеська область розташована на південному-заході України. На півночі

межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході – з Миколаївською

областями, на заході – з Молдовою, на південному-заході – частина

державного кордону України з Румунією. На півдні і південному-сході

омивається водами Чорного моря. До області належить острів Зміїний. Площа

33,3 тисяч км кв. (5,5 % території України). Населення 2638,2 тисяч чоловік

(1990, 5,1 % населення країни). Центр – місто Одеса.

В області – 26 районів, 17 міст, у тому числі 5 обласного

підпорядкування (Одеса, Білгород–Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ,

Котовськ), 33 селища міського типу та 1140 сільських населених пунктів.

Широкий вихід до Азово-Чорноморського басейну й великих річкових

магістралей визначає головні позитивні риси економіко-географічного

положення області і зумовлює її потужні транспортно-розподільчий і

рекреаційний потенціали. З положенням у степовій та лісостеповій природних

зонах пов'язане її головне природне багатство – земельні ресурси.

Територія Одещини дуже витягнена, з півночі на південь вона простяглася

від 45° до 48° північної широти. Тому окремі її частини помітно

відрізняються своїми природними умовами.

Більша частина області лежить на Причорноморській низовині на північ і

північний захід Одещини заходять відроги Подільської височини. Поверхня

здебільшого рівнинна, з нахилом з північного заходу на південний схід, до

узбережжя Чорного моря. Рівнину перетинають глибокі долини річок яри та

балки особливо в межах відрогів Подільської височини де різниця між рівнем

вододілів і долин становить пересічно 100 м. Чим далі на південь, тим

спокійніший менш хвилястий рельєф.

Північна частина області розташована у лісостеповій зоні України,

середня і південна – у степовій. У ґрунтовому покриві переважають звичайні

і південні чорноземи. Лісів мало, більш-менш площі займають вони в

лісостеповій зоні.

Клімат переважно теплий і посушливий. Середньорічна температура тут

коливається від +7,7° – на півночі області до +11,1° – на півдні.

Безморозний період триває від 170 до 210 діб. Річна кількість опадів – від

350 мм на півдні до 460 мм на півночі. Природні умови сприятливі для

вирощування найцінніших сільськогосподарських культур: озимої пшениці,

кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику. В північній і центральній частинах

області добре ростуть цукрові буряки, в південній частині широко розвинуто

виноградарство.

По території області протікає чимало річок. Північну її частину

займають басейни Савранки і Кодими – правих приток Південного Бугу, який

тече по границі між Одещиною і Кіровоградщиною. На південному сході

протікає Дністер який впадає в Дністровський лиман – велике водоймище

площею в 360 кв. км розташоване в межах області. На півдні – нижня течія

Дунаю та його Кілійське гирло, по яких проходить державний кордон між

Україною і Румунією. На лівобережжі нижнього Дунаю і в долині між

Кілійським гирлом та Дністровським лиманом є чимало озер, серед них

прісноводні – Кагул, Ялпуг, Катлабух і Китай.

Рельєф району в цілому не створює значних перешкод для механізації

польових сільськогосподарських робіт, будівництва промислових споруд,

розширення міст і селищ, шляхового будівництва, а невеликий загальний нахил

поверхні сприяє іригаційному будівництву.

Добре забезпечена Одеська область сировиною для будівельної індустрії –

різноманітними вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітами, мармуром,

мергелем, каоліном, вулканічними туфами. Будівельні матеріали поширені

скрізь.

У численних соляних озерах та лиманах є значні запаси солей натрію,

хлору, брому, особливо у Сиваші, ресурси якого практично невичерпні. Солі

озер та лиманів є цінною сировиною для хімічної промисловості.

На півдні Одеської області виявлено родовища нафти і газу.

Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та мінеральні джерела

району.

Тривалість безморозного періоду коливається від 160–170 днів на півночі

району до 250 днів на Південному березі Одеської області, вегетаційний

період – відповідно від 215 до 297 днів. Район дуже посушливий.

Максимум опадів на рівнинах влітку. Часто трапляються посухи, що

супроводяться суховіями і пиловими бурями, які завдають значної шкоди

сільському господарству.

Ґрунти району різноманітні. Розміщення їх має добре виражений зональний

характер. У північно-західній частині області поширені опідзолені

чорноземи, у степовій зоні – мало гумусні чорноземи і темно-каштанові слабо

солонцюваті ґрунти. Ґрунти району мають добру структурну будову і при

застосуванні правильних агротехнічних методів обробітку та зрошення дають

стійкі високі врожаї. Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку

сільського господарства, а теплий клімат і приморське положення –

перетворенню району на велику здравницю.

Переважна більшість території району розташована у степовій зоні, лише

на північному заході частина й лежить у лісостеповій зоні. Природна

рослинність більшої частини району – степова. Під лісом зайнято не більше

як 1,5–2,5 % його території.

Важливе народногосподарське значення в житті області має Чорне море. На

його узбережжі знаходиться великий промисловий центр та порт Одеса. У водах

цього моря водиться промислова риба (кефаль, скумбрія, пеламіда, камбала,

осетрові, оселедці, бички). Найбільший вилов риби в Керченській протоці,

коли риба восени йде з Азовського у води більш теплого взимку Чорного моря.

У північно-західній частині Чорного моря росте водорість філофора, з якої

виготовляють агар-агар, що застосовується в харчовій промисловості.

4. Економічні зв’язки Одеської області.

Зовнішньоекономічні зв’язки за січень-листопад 1998 року Одеська

область здійснювала з 82 країнами.

За даний період спостерігається скорочення обсягів експорту-імпорту

товарів. Оборот зовнішньої торгівлі товарами області за січень-листопад

1998 року склав 186436,19 тис. доларів США, що на 36,0% менше проти

відповідного періоду минулого року. При цьому обсяги експорту склали

99087,93 тис. доларів США, імпорту – 87348,26 тис. доларів США, що,

відповідно, на 40,3% і 30,2% менше, ніж за відповідний період минулого

року. Коефіцієнт покриття імпорту-експорту становив 1,1 (за відповідний

період 1997 року – 1,3).

Найбільшу частку експортних поставок області становив текстиль та

текстильні вироби – 17,9% до загального обсягу експорту, де на одяг та

предмети одягу припадає 16,5% цього обсягу. Значне місце експорту серед

груп товарів займає експорт живих тварин та продукції тваринництва – 15,2%,

в основному за рахунок м’яса і субпродуктів – 13,0%. Питома вага

експортованих машин та устаткування складає – 12,7% (з них механічних –

12,1%, електричних – 0,6%).

На поставки продукції харчової промисловості також припадає 12,7%

експорту (в тому числі виробів м’яса, риби – 5,6%, продуктів переробки

плодів, овочів – 3,4%, цукру – 1,0%), продуктів рослинного походження –

10,3%, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 5,7%.

Триває процес зниження частки експортних поставок, які здійснюються за

умови товарообмінних, тобто бартерних операцій. Товарообмінні операції

підприємства області здійснювали з партнерами з 28 країн. За січень-

листопад 1998 року питома вага експорту за бартерних умов склала 7,6% проти

17,7 відповідного періоду минулого року.

Найбільша питома вага від загального обсягу експорту серед товарів за

умови прямого товарообміну у Російську Федерацію – 33,3%, Білорусь – 30,9%,

Молдову – 14,7%, Туркменістан – 4,3%, Угорщину – 3,6%.

Питома вага бартерних (товарообмінних) операцій імпорту у порівнянні з

відповідним періодом попереднього року зменшилась з 14,9% до 8,2%.

Найбільші обсяги імпортних надходжень по бартеру здійснювались з Російської

Федерації – 46,9% від загального обсягу бартерного імпорту області,

Білорусі – 31,1%, Китаю – 4,6%, Італії – 2,3%, Угорщини – 2,0%.

5. Розміщення і показники економіки сільського господарства.

Агропромисловий комплекс Вінниччини включає в себе сировинну, переробну

й обслуговуючу ланки. Його основна сфера – сільськогосподарське виробництво

– посідає провідне місце в країні. Область характеризується, з одного боку

– відносно високим рівнем інтенсифікації, а з іншого – зниженням темпів

росту валової продукції протягом останнього десятиліття.

Таблиця 4. Посівні плащі сільськогосподарських культур в Одеській області

за 1997 рік.

|Вся посівна |Зернові |Цукрові буряки |Соняшник |

|площа, тис. га |культури | | |

|44,5 |32,8 |0,2 |7,4 |

Сільське господарство має зерново-тваринницький напрям з широко

розвиненим садівництвом і виноградарством. Структура сільськогосподарських

земель така: понад 81 % припадає на ріллю, понад 13 % на пасовища і майже 1

% на сіножаті.

Таблиця 5. Наявність фермерських господарств в Одеській області.

|Кількість господарств|Площа |У тому числі ріллі |

| |сільськогосподарських| |

| |угідь, тис. га | |

Продовження

таблиці 5.

|1996 |1997 |1996 |1997 |1996 |1997 |

Страницы: 1, 2