РПС Вінницької області
буряків – на 6,1%, соняшнику – на 13,9%, картоплі – на 2,4%, овочевих
культур – на 10,0%. Розглянемо таблицю урожайності основних видів с/г
продукції.
Таблиця 4. Урожайність основних видів с/г продукції
|Види |Зібрано в 1997 р., |Зібрано в 1998 р., |
|с/г продукції |ц/га |ц/га |
|Зернові |27,6 |24,3 |
|Соняшник |5,3 |4,7 |
|Цукровий буряк |177,1 |186,3 |
|Картопля |102,5 |121,7 |
|Овочі |94.7 |106,5 |
Аналізуючи таблицю 4 ми бачимо, що в 1998 році підвищився рівень
урожайності картоплі, цукрового буряка та овочей в порівнянні з попереднім
роком. Якщо розглянути урожайність цукрових буряків і зернових по районах,
то перші місця серед 27 районів зайняли Тростянецький район – перше місце,
Томашпільський – друге, Ямпільський – третє, а Вінницький район зайняв 10
місце.
Під урожай 1999 р. у сільськогосподорських підприємствах озимих на
зерно і зелений корм посіяно 404,3 тис. га (в 1997 р. – 401,3 тис. га), що
становить 98,3% до прогнозу. Крім того, озимого ріпаку на зерно посіяно
12,5 тис. га, або в 1,3 рази більше, ніж передбачалося.
Провідні галузі тваринництва – скотарство і свинарство. В 1994 році
область займала 1 місце в країні по виробництву м’яса – 160,8 тис. т, в той
час як в 1990 році з 230 тис. т вона посідала 3-те місце. А от за
споживання м’яса на душу населення область займає 5-те місце.
У 1998 році всіма категоріями господарств вироблено 156,9 тис.т живої
ваги м’яса, молока – 710,3 тис. т, вовни – 73 т, яєць – 351,7 млн. штук. У
порівнянні з 1997 роком виробництво м’яса зменшилося на 18,7 тис. т
(10,6%), молоко – на 32,6 тис. т (4,4%), вовни – на 41 т (в 1,6 раза).
Деяке пожвавлення виробництва відмічено в птахівництві. Виробництво яєць
збільшилось на 8,8 млн. штук (2,6%).
Чисельність поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях
господарств на 1 січня 1999 року становила 659,2 тис. голів.
Таблиця 5. Чисельність поголів’я основних видів тварин
|Види тварин |Поголів’я на 1.01.1999р. |Поголів’я на |
| |(тис.голів) |1.01.1998р. |
| | |(тис.голів) |
|Корів |310,1 |319,8 |
|Свиней |775,1 |720,3 |
|Овець та кіз |76,1 |82,3 |
|Птиці |6744,4 |6619,6 |
Як ми бачимо з таблиці у 1999 році скоротилося поголів’я великої
рогатої худоби в порівнянні з попереднім роком, але в той же час
збільшилось поголів’я свиней і птиці. Якщо розглядати чисельність ВРХ на
1998 рік в розрахунку на 100 га сільгоспугідь по районах, то перше місце
займає Бершадський район (39 голів), друге – Козятинський (38 голів), третє
– Калинівський (36 голів), а Вінницький район займає сьоме місце,
За 1998 р. у рахунок регіонального контракту по зерну надійшло 12,0
тис. т зерна, що становить 8,0% до обсягу передбаченого контрактом. Крім
того, в рахунок погашення одержаних авансів минулих років поставлено у
держресурси 138,1 тис. т зерна. Всіма категоріями господарств за 1998 р.
заготівельним організаціям продано 2366,0 тис. т цукрових буряків, картоплі
– 2,5 тис. т, овочів – 3,6 тис. т, фруктів – 5,1 тис. т. У порівнянні з
відповідним періодом минулого року заготівельним організаціям продано
менше: цукрових буряків – на 20,5 тис. т, картоплі – на 0,9 тис. т, овочів
– на 0,5 тис. т, фруктів – на 53,5 тис. т.
Ще хочу відмітити, що спеціалізація АПК має певні відмінності в різних
частинах області. Тому можна виділити чотири агропромислових підрайони:
Північний, Центральний, Південно-східний та Південно-західний.
Північний агропромисловий підрайон займає територію Хмільницького,
Літинського, Козятинського, Калинівського, Погребищенського, Липовецького,
Іллінецького та Оратівського адміністративних районів. Він спеціалізується
на вирощуванні цукрових буряків, зерновому господастві, тваринництва м’ясо-
молочного напрямку та свинарстві. Потужні переробні підприємства
розташовані в Хмільнику, Козятині, Погребищі, Калинівці, Уладівці та
Іллінцях.
Центральний підрайон охоплює територію Барського, Жмеринського,
Вінницького, Немирівського та Гайсинського районів. Спеціалізується на
буряківництві, зерновому господарстві, садівництві, м’ясо-молочному
тваринництві та свинарстві. Крім того тут розвинуте овоче-молочне
господарство приміського типу. В усіх районних центрах даного підрайону є
підприємства харчової промисловості.
Південно-східний підрайон за площею найбільший. Десять адміністративних
районів входять до його складу: Тиврівський, Шаргородський, Тульчинський,
Томашпільський, Крижопільський, Тростянецький, Піщанський, Тепликський,
Бершадський, Чечельницький. Поряд з традиційними для області галузями
спеціалізації, як то: буряківництво, зернове господарство, свинарство та
тваринництво м’ясо-молочного напрямку, – в підрайоні вирощуються олійні
рослини та займаються птахівництвом. Підприємства харчової промисловості
розташовані в таких населених пунктах, як Шаргород, Гнівань, Тульчин,
Вапнярка, Ладижин, Тростянець, Городівка, Крижопіль, Бершадь та інші.
Південно-західний підрайон займає решту території області, а саме:
Муровано-Куриловецький, Могилів-Подільський, Чернівецький та Ямпільський
райони. Крім традиційних розвинутих на Вінниччині галузей, тут займаються
тютюнництвом, садівництвом, вівчартвом. Великі підприємства переробної
ланки є в Мурованих Курилівцях, Могилеві-Подільському, Вендичанах, Ямполі.
Економічні зв’язки Вінниччини
Зовнішньоекономічні зв’язки за січень-листопад 1998 року Вінницька
область здійснювала з 82 країнами.
За даний період спостерігається скорочення обсягів експорту-імпорту
товарів. Оборот зовнішньої торгівлі товарами області за січень-листопад
1998 року склав 186436,19 тис. доларів США, що на 36,0% менше проти
відповідного періоду минулого року. При цьому обсяги експорту склали
99087,93 тис. доларів США, імпорту – 87348,26 тис. доларів США, що,
відповідно, на 40,3% і 30,2% менше, ніж за відповідний період минулого
року. Коефіцієнт покриття імпорту-експорту становив 1,1 (за відповідний
період 1997 року – 1,3).
Найбільшу частку експортних поставок області становив текстиль та
текстильні вироби – 17,9% до загального обсягу експорту, де на одяг та
предмети одягу припадає 16,5% цього обсягу. Значне місце експорту серед
груп товарів займає експорт живих тварин та продукції тваринництва – 15,2%,
в основному за рахунок м’яса і субпродуктів – 13,0%. Питома вага
експортованих машин та устаткування складає – 12,7% (з них механічних –
12,1%, електричних – 0,6%).
На поставки продукції харчової промисловості також припадає 12,7%
експорту (в тому числі виробів м’яса, риби – 5,6%, продуктів переробки
плодів, овочів – 3,4%, цукру – 1,0%), продуктів рослинного походження –
10,3%, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 5,7%.
Триває процес зниження частки експортних поставок, які здійснюються за
умови товарообмінних, тобто бартерних операцій. Товаробмінні операції
підприємства області здійснювали з партнерами з 28 країн. За січень-
листопад 1998 року питома вага експорту за бартерних умов склала 7,6% проти
17,7 відповідного періоду минулого року.
Найбільша питома вага від загального обсягу експорту серед товарів за
умови прямого товарообміну у Російську Федерацію – 33,3%, Білорусь – 30,9%,
Молдову – 14,7%, Туркменістан – 4,3%, Угорщину – 3,6%.
Питома вага бартерних (товарообмінних) операцій імпорту у порівнянні з
відповідним періодом попереднього року зменшилась з 14,9% до 8,2%.
Найбільші обсяги імпортних надходжень по бартеру здійснювались з Російської
Федерації – 46,9% від загального обсягу бартерного імпорту області,
Білорусі – 31,1%, Китаю – 4,6%, Італії – 2,3%, Угорщини – 2,0%.
Проблеми та перспективи РПС
Вінницької області
Народногосподарський комплекс Вінниччини переживає складний період, але
враховуючи вищезгадані негативні тенденції області органи державної влади
спільно з керівниками підприємств та організацій, науковцями та
громадськістю продовжують роботу по поліпшенню ситуації в економіці
області. Як перші кроки, запропоновано поступове якісне оновлення
виробничого потенціалу. Тільки в 1998 році комплексно механізовано і
автоматизовано 17 дільниць та цехів, введено в дію 2 механізовані потокові
та одну атоматичну лінію, одну гнучку виробничу систему та 23
металорізальних верстатів з числовим програмним управлінням. Так, на
відкритому акціонерному товаристві “Володарка” введено в дію цех по
проектуванню нових моделей, проведена комплексна механізація одного із
цехів, впроваджено 38 нових технологічних процесів. На Барському
спиртзаводі впроваджено новий технологічний процес виробництва
високооктанової кисневої добавки до бензинів. На Бершадській птахофабриці
освоєно 4 нових технологічних процеси по виробництву м’ясних консервів та
напівфабрикатів. Постійно розширюється асортимент нових видів продукції на
Вінницькій кондитерській фабриці, відкритому акціонерному товаристві
“Вінницяхліб”, асоціації “Вінницяплодоовочпром”, закритому акціонерному
товаристві “Поділля” тощо.
У січні 1999 року на підсумковій нараді за минулий рік голова обласної
державної адміністрації ??? окреслив основні стратегічні заходи по
соціально-економічній стабілізації, які передбачають:
. збільшення обсягів реалізаціїї готової продукції за грошові кошти;
. зростання дохідної частини бюджету та підвищення ефективності
використання бюджетних видатків;
. підвищення рівня зайнятості населення та зменшення прихованих форм
безробіття;
. зростання заробітної плати та поступове погашення заборгованості по
виплаті зарплати і пенсій.
Досягнення стратегічних цілей передбачає формування чітких шляхів їх
реалізації, спрямованих на пряму та опосередковану підтримку провідних
галузей та підприємств області по нарощуванню обсягів виробництва та
підвищенню його ефективності, зокрема:
. в машинобудівній – реконструкція підприємств, розширення виробництва
та реалізації сільгосптехніки;
. в легкій промисловості – стабілізація виробництва та розширення
випуску продукції на внутрішній ринок і ринки країн СНД;
. в енергетичній – розвиток малих генеруючих об’єктів, широкий
розвиток енергозбереження в усіх напрямках і галузях;
. в будівництві – розвиток будівельних енергозберігаючих технологій,
створення технологій будівництв;
. в м’ясній та молочній промистловості – розробка та реалізація
механізмів стимулювання виробництва м’яса в приватному та
громадському секторі, структурна перебудова м’ясо переробних
підприємств, пощук та розширення ринкового збуту продукції;
. в цукровій галузі – реструктуризація галузі, залучення інвестицій,
переробка цукру-сирцю, освоєння виробництва нових видів продукції в
міжсезоння розширення зовнішніх ринків збуту цукру.
Чітке і послідовне виконання цих та інших важливих завдань розвитку
господарства області дозволить впливати на хід подій, відслідковувати
негативні тенденції і завчасно приймати коректні заходи по їх упередженню.
Висновок
Пійшов в історію 1998 рік, який був надзвичайно важким, сьогодні ми
стоїмо перед необхідністю реалізації принципово нових засад економічної
політики в 1999 році. Кожен подолянин розуміє складність ситуації в країні
і в області, разом з тим ми всі добре відчуваємо, що тільки від зусиль і
праці кожного з нас залежить майбутнє наших нащадків і держави Україна.
Використана література
1. Географія, П.О.Масляк, Я.Б.Олійник, А.В.Степаненко, П.Г.Шищенко,
Київ, «Знання», 1998.
2. Географія Вінницької області, В.Є.Любченко, А.С.Космина, Вінниця,
ЕкоБізнесЦентр, 1996.
3. Розміщення продуктивних сил, за редакцією В.В.Ковалевського, Київ,
«Знання», 1998.
4. Газета «Вінниччина», Обласне управління статистики, 5.02.1999 р.
5. Звіт про економічний стан Вінницької області, за матеріалами
Обласного управління економіки.
6. Проблеми економіки та перспективи розвитку народногосподарського
комплексу Вінниччини, за матеріалами Обласного управління з питань
внутрішньої політики.
-----------------------
[pic]
