RSS    

   Родной край - Украина

льодовиків. Це – озера, болота, підземні води, штучні (створені людиною)

водойми та канали.

Озера. Озеро - це природна заглибина на суходолі, заповнена водою. В

Києві найбільше озер біля Дніпра. Це так звані заплавні озера. Під час

повені вони затоплюються водами Дніпра і площа їх значно збільшується.

Розміри водної поверхні київських озер невеликі (менше 5 га). Найбільші за

площею — Вирлиця, Радунка і Тельбин. Відомі також Біле, Василькове, Лукове,

Синякове, Вузьке, Довге, Синє. (Знайдіть ці озера на плані Києва).

Замерзають київські озера переважно на початку грудня, скресає крига на в

середині березня. Товщина льоду в суворі зими досягає 60 см. Найвища

температура води у липні. Озера використовуються для спортивної риболовлі

та відпочинку.

Болота. Болото - надмірно зволожена ділянка земної поверхні, в якій

утворюється торф. Заболочені ділянки поширені на околицях Києва в долинах

річок Дніпра, Ірпеня, на дні балок та струмків. Заболочуванню сприяє

рівнинний рельєф та погодні умови Київщини (Подумайте, які саме?).

Штучні водойми. Найбільшою штучною водоймою поблизу Києва є Київське

водосховище. Воно створене у 1964-1966 роках після спорудження Київської

ГЕС. Це велика водойма. Площа водосховища більша за площу Києва: довжина

-110 км, ширина до 12 км. Недаремно водосховище називають Київським морем.

Середня глибина водосховища - 4 м, найбільша - 14,5 м. Використовується для

потреб електроенергетики, рибного господарства, водопостачання, як місце

відпочинку.

Разом з тим, створення водосховищ викликає ряд негативних явищ:

"цвітіння води", розмивання водою берегів, підтоплення прилеглих територій.

Зміна температури води у водосховищі, зменшення швидкості течії, в

порівнянні з річкою, наявність значних мілин призвело до сильного розвитку

в них синьо-зелених водоростей. Відмирання водоростей супроводжується

поглинанням кисню і виділенням у воду отруйних речовин, тому часто буває

замор риби. Значної шкоди водосховищу завдала катастрофа на Чорнобильській

АЕС, що спричинила цілий ряд проблем, пов'язаних з використанням його для

господарських потреб.

У наш час на території міста існує більше 150 невеликих штучних водойм

(переважно ставків), які влаштовані на струмках і невеликих річках. Деякі

ставки, наприклад Оріхуватські, за останні роки відновлені, здійснено їх

благоустрій. Ставки створені на річці Нивка, струмку Сирець, в басейні

Либеді, в Голосіївському лісі.

У 1961 році при будівництві житлового масиву на Русанівці був

спеціально прокладений обвідний канал. Він служив кар'єром для намиву піску

під забудову Русанівки. Довжина каналу — 2,7 км, ширина — 40 м, глибина —

3—4 м. Канал з його фонтанами є окрасою не тільки Русанівки, а й всього

Києва.

Підземні води — ті, що знаходяться у верхній частині земної поверхні

внаслідок просочування туди дощових та талих вод. Вони заповнюють проміжки

в пісках і гальці, тріщини та пустоти під землею. Ближче до поверхні лежать

грунтові води. На території Києва вони залягають порівняно неглибоко: від 1

до 20 м і більше. І Через забудову міста та водотривкий асфальт на дорогах

проникнення води вглиб значно зменшується. Рівень ґрунтових воді знижується

у зв'язку із створенням кар'єрів при намиві ділянок під забудову нових

житлових масивів. Та особливо різко знижується рівень ґрунтових вод (до 26

м) при будівництві метрополітену.

На глибині 250—300 м в центрі міста протікає велика підземна річка. В

ній прекрасна питна вода, яка добувається за допомогою свердловин на Подолі

(на Поштовій площі) і використовується для виготовлення мінеральної води

"Оболонська". А справжні мінеральні води в районі Києва не утворюються,

оскільки місто знаходиться в зоні активного водообміну.

Водопостачання населення Києва на 15% здійснюється за рахунок

підземних вод (артезіанським водопроводом). На території міста існує 369

свердловин.

В результаті проникнення каналізаційного змиву з вулиць і автодоріг

вглиб землі підземні води забруднюються.

ГРУНТОВО-РОСЛИННИЙ ПОКРИВ

І ТВАРИННИЙ СВІТ

Властивості грунту. Кожному з вас відомо, що грунт — пухкий шар, який

вкриває земну поверхню. Всі знають, що на ньому ростуть трави, кущі,

дерева. На піску, глині, граніті рослини не ростуть. Грунт має певну

особливість, яка відрізняє його від гірських порід, — родючість. Родючість

— це здатність забезпечувати рослини необхідними їм для життя поживними

речовинами. Тепер зрозуміло, чому грунт називають особливим природним

утворенням. Родючість грунту залежить відкількості в ньому перегною -

решток рослин і тварин. Перегній надає грунту темного забарвлення.

Отже, грунт — це верхній пухкий родючий шар земної поверхні. Він

утворюється століттями. При густому рослинному покриві й за сприятливих

умов для утворення шару грунту завтовшки 2—3 см потрібно від 200 до 700

років. З чого ж утворюється грунт? Можна подати таку спрощену формулу

грунту: (гірські породи + перегній + вода + повітря ) х час = грунт.

Грунти нашої місцевості. Утворення грунтів відбувається за різних

природних умов, тому формуються різні типи грунтів на поверхні Землі.

Навіть в межах одного міста грунти досить різноманітні. Так, у північній,

північно-західній та західній частинах Києва утворились дерново-підзолисті

(кольору золи) грунти. Вони досить бідні на поживні речовини, тому що мають

незначний вміст перегною. В південній і східній частинах міста грунти

цілком інші — сірі лісові (район Голосієва). Островами поширені чорноземні

грунти, які є дуже родючими. У заплаві Дніпра на піщаних відкладах

переважають піщані грунти, їх родючість низька. Як бачимо, майже кожна

назва грунту несе в собі визначення кольору. (Визначте за цією ознакою

найродючіші грунти).

В наш час у Києві природне ґрунтоутворення майже припинилось. Це

викликане тим, що при забудові міста ґрунтовий покрив було знято або він

опинився захороненим під спорудами, житловими будинками, дорогами тощо.

Отже, характер ґрунтового покриву і грунтоутворенння в значній мірі

залежить від господарської діяльності людини. Зараз на території Києва

відбувається перетворення ґрунтового покриву, пов'язане з освоєнням нових

територій для містобудування, особливо з намивними роботами. На Лівобережжі

в Києві, на масивах пісків, за рахунок привезеного матеріалу, збагаченого

перегноєм, створено цілком новий ґрунтовий покрив. Його формування

підтримується періодичним торфуванням і майже повсюдним зрошенням (ґазони,

квітники, садово-паркові насадження), без чоґо створені на намивних пісках

грунти швидко руйнуються.

Охорона грунтів. Поля, які розкинулись за межами міста, годують киян.

Неправильним обробітком людина сприяє таким природним руйнівним процесам,

як видування верхнього родючого шару грунту, змивання його зливами,

утворення ярів. Надмірне внесення мінеральних добрив, використання

отрутохімікатів для боротьби із шкідниками сільськогосподарських культур

призводить до забруднення грунту. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до

радіоактивного забруднення грунтів на значній площі. Використання їх тепер

неможливе.

Руйнування грунтів вітром поширене там, де немає перешкод сильним

вітрам і де відсутній рослинний покрив. Таке руйнування спостерігається і

на піщаних грунтах. Залежно від швидкості вітер видуває різної величини

частинки і переносить їх на значну відстань. Для запобігання цьому

створюють смуги з багаторічних трав та дерев (лісосмуги). Руйнування водою

відбувається внаслідок змивання й вимивання частин грунту опадами, талими

та проточними водами. Щоб запобігти руйнуванню водними потоками грунтів на

схилах, їх розорюють упоперек. На крутосхилах насаджують ліси або сади, які

їх надійно захищають. Дуже зруйновані землі треба переводити з орних на

луки. Внесення мінеральних добрив, осушення чи зрошення грунтів повинні

бути науково обгрунтованими.

Грунти -це наше багатство, треба вміло ними користуватися і охороняти

від виснаження та забруднення.

Рослинний світ надзвичайно різноманітний. Рослини пристосувались до

життя в різних умовах: одним потрібно багато світла, інші люблять тінь; для

росту одних потрібно багато вологи, а іншим - сухі місця. Але всім без

винятку рослинам необхідний грунт, сонячне світло і тепло, повітря та вода.

Дикорослі рослини. Ви вже знаєте, що в далекому минулому рослинний

покрив Києва мав інший вигляд. Безкінечний праліс, безкрая нерубана пуща -

таким був тогочасний краєвид. Пуща підходила під самий Київ: "...був коло

города ліс і бір великий і ловили звірів", - оповідає найдавніший літопис

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.