Гидросфера
Капілярну вологу поділяють на завислу, підперту і стикову. Зависла
утримується в ґрунті менісковими силами дії яких перевищує дію сил ваги.
Якщо перевищує дію сили ваги. Якщо капілярна вода підпирається з низу
вільними ґрунтовими або підгрунтовими водами її називають капілярно-
підперто вологою. Стикова волога залишається в ґрунті після стікання
вільної води у піщаних гравіювати ґрунтах. Утримується вона на стиках між
частинами ґрунту.
Капілярна волога є найбільш доступною для рослин. Вона відіграє
важливу роль в процесі перерозподілу в ґрунті легко розчинних сполук.
Гравітаційна вода перемішується в ґрунті під дією сил тяжіння. Ця вода
вільно просочується в верхніх горизонтах у глибші, накопичуються у породі
або поповнюючи запаси підгрунтової вологи.
Гравітаційна волога доступна рослинам, але вона досить рухлива, що
дещо ускладнює доступ до неї.
Охорона водних ресурсів
Водні ресурси України складаються з внутрішніх морів, озер, боліт та
інших водоймищ.
Основна частина водних ресурсів припадає річковий стік (92,6%). На
території України налічується понад 71 тис. річок та джерел загальною
довжиною 248 тис. км. Із них більше 67 тис. (94,4%) водостоків –
короткі(менше 10 км.), загальною довжиною 131 тис. км.
В останнє десятиліття на Дніпрі споруджено каскад водосховищ, що
дозволило значно поліпшити умови для судноплавства і водопостачання. Води
Дніпра живлять Інгулецьку зрошувально-обводнювальну, Краснознам’янську
зрошувальні та інші системи. Збудовано канали Дніпро-Донбас, Дніпро-Кривий
Ріг, Північно-Кримський. Дніпро живиться 32 тис. водотоками, в тому числі
більш як 1000 річок, лише 90 з них перевищують довжину 100 км. У результаті
спорудження великих дніпровських водосховищ (довжина берегової лінії
становить понад 3 тис. км.), рівень води в Дніпрі підвищився на 1-15 м.
Підтоплення найбільш масштабно проявляється в придніпровських
регіонах Дніпропетровської, Запорізької і Херсонської областей. Водні
ресурси України забруднені радіонуклідами. Спостерігається інтенсивна
міграція радіонуклідів с півночі на південь. У кременчуцькому водосховищі
накопичення радіонуклідів щорічно зростає на 40% .
Накопичення найпоширенішого цезію – 137 в водах Київського водосховища
оцінюються в 7200 Кі, Канівського – 2200 Кі. Усього аварійний викид
техногенних радіонуклідів на Чорнобильській АЕС становив понад 50 млн. Кі,
в т.ч. довгоживучіх цезію-137, стронцію-90, плутонію-270. Близько 120 тис.
км2 території України зазнає забруднення малими дозами радіації і 40 тис.
км2 – середніми і великими.
Другою за протяжністю (після Волги) рікою є Дунай, який в нижній
частині (157 км.) протікає по Українсько-Румунському кордону. Бере свій
початок в Шварцвальді (Німеччина) і тече через 10 країн – Німеччині,
Австрію, Чехію, .Словаччину, Угорщину, Сербію, Хорватію, Болгарію, Румунію
та Україну. Його довжина – 2960 км., площа басейну – 817 тис. км2 . Дунай –
важлива транспортна артерія Європи – через систему каналів з’єднується з
Рейном, Ельбою та Одером. Ріка замерзає лише в холодні зими, на 40-60 днів
на рік. У межах України розташовані великі за площею Дунайські плавні (15
тис. га.), що становить близько 10% їх загальної площі. Дунайські плавні –
унікальний район гніздування (близько 220 видів) птахів, їх відпочинку під
час перельотів, тут водиться понад 100 видів риб. У нижній течії ріка
утворює гирло (рукава). У межах України знайдеться Кілійське гирло, поза її
межами Сумське і Георгівське. Дунай – судноплавна ріка зі значними
енергоресурсами, частина яких використовується (сумарний гидропотенціал у
середній за водністю рік оцінюється в 42 млрд. кВт/год).
Дунай багатий рибою, вилов якої через забруднення різко скорочується
(за 1990 –1994р.р. з 4,0 тис. т. до 2,5тис. т.)
Важливу роль відіграють малі ріки, які потребують належної і постійної
охорони. Реалізація заходів що до їх збурення та оздоровлення набуває
першочергового значення.
Значні запаси водних ресурсів України зосередженно в озерах, яких
налічується понад 3тис., у. т. ч. 30 озер площею 10 км2 і більше. В
Україну створено також понад 1057 водосховищ та понад 27тис. стоків.
В Україні зосереджені значні болотні масиви, площа яких у результаті
проведення широкомасштабних меліоративних робіт помітно скоротилась
загальна площа робіт України становить 1,2 млн. га., в тому числі торфових
– майже 1млн. га. Переважена їх більшістю розташована в Поліссі, особливо в
західному Полісі, де заболоченість становить 11%.
Майже половина всіх боліт України осушена, що викликало порушення
рівноваги с природного середовища, а вивільнені території в переважної
більшості використовуються малопродуктивно.
Особливе місце в країні належить підземними водами. Вони найчистіші і
тому переважно використовуються для задоволення потреб населення. Глибина
залягання артезіанських вод збільшується з півночі (від 100 -150 м.) на
південь (до 500-600м.). Основна частина цих водних ресурсів зосереджена в
західній та північній частинах України. Розвідано понад 800 родовищ прісних
вод, в них зосереджено близько тритини підземних водних ресурсів.
Посилюється забруднення підземних вод, з усіх запасів яких в Україні
вже забруднено близько 7%. Найгостріша ситуація складається в степовому
Криму, де підземні води забруднені на 38% усієї його площі. В результаті
забруднення вод уже виведено з експлуатації 7 водозаборів потужністю 210
тис. м3 на добу, а для 6 водозаборів потужністю 300 тис. м3 на добу існує
небезпека забруднення. Охорона чистих підземних вод від забруднення та їх
раціональне використання – винятково важлива загальнонаціональна проблема
України.
Слід зазначити, що об’єм водоспоживання в Україні за останні 20 років
зріс приблизно в двічі. Основним споживачем прісної води є промисловість.
Далі йдуть сільське і комунальне господарство.
Вода в Україні є цінним і найбільш дефіцитним ресурсом. В маловодні
роки дефіцит води в країні становить майже 4 млрд. м3 . Він відчувається в
басейнах усіх найбільших рік, особливо у південно-східній та південній її
частинах.
Національне використання і належна охорона водних ресурсів важлива
народногосподарська проблема
Багаторічне регулювання. Стоку рік та територій України не
проведеться, тому верхнім (допустимі) теоретичним рівнем запасів води, якою
можна користуватися для господарських та питних потреб вважають стік
маловодного року, який значно менший за середній й один раз на чотири роки
може становити 71,7 млрд. м3 , а 1 раз на 20 років – 55,9 млрд. м3 .
Водогосподарські проблеми України
Через обмеженість та нерівномірність розподілу водних ресурсів для
забезпечення водою населення та галузей народного господарства широко
застосовується регулювання річкового стоку. Найбільше регулюється стік
Дніпра.
Україна має великомасштабне водогосподарство, гідроенергетичні та
іригаційні споруди. Побудовані каскади водосховищ і гідроелектростанцій на
Дніпрі. Північно-Кримський, Сіверський Донець – Донбас та інші канали.
Введені в дію першої черги найбільшого північно-кримського каналу
дозволило зросити 180 тис. га. засушливих земель, забезпечити водою
населення і промисловість міст Керч, Феодосія та інших населених пунктів
Криму. Друга черга цього каналу вирішити проблему забезпечення водою міст
Сімферополя, Севастополя та району Великої Ялти дасть можливість ввести в
експлуатацію ще 80 тис. га. засушливих земель.
Чорне море
Чорне море освоювали греки – колоністи і назвали його Понт-
Євксінкський, що означає “Гостинне море”. Об’єм води - 0,5 млн. м3, довжина
- 1148 км., ширина – 263 – 615 км., площина – 400 тис. км2 , найбільша
глибина – 2245 м. Водний режим молодий – утворився близько 70 тис. років
тому. Ріки щороку приносять 350 км3 прісної води, із них Дунай дає 200 км3,
Дніпро – 50 км3, його солоність – 18 г. на 1 л. Води (18 проміле) у верхніх
шарах і 20 проміле – біля дна. В цілому в інших морях і океанах – 35 г.
солі на 1л. Води (35 проміле). Чорне море мало б опріснитися від притоку
прісної води, але через Босфор щорічно витікає 400 км3, а з Мармурового
моря зустрічним потоком, що йде нижнім шаром, вливається близько 200 км3.
Тому море має два шари: верхній – чистий, блакитний шар невеликої глибини,
в якому проживають живі організми і нижній – мертвий шар двокілометрової
глибини, через що море в давнину назвали Чорним морем. Лише в Чорному морі
шари води рухаються, чого немає в інших морях. Переміщення шарів води
відбувається на глибині 100-150 м., тому на більших глибинах відсутній
кисень для дихання живих організмів. На певній глибині існують бактерій,
які утворюють сіркокислі солі глибинних вод і виділяють сірководень, чому і
виникає екологічна проблема життя в Чорному морі. З 1990 року проводиться
збір інформації про можливість виникнення непередбачених катаклізмів,
пов’язаних з підняттям у верхній шар мертвої води і загибелі окремих видів
