Значення та аналіз грошових потоків підприємства
p align="left">Можливості аналізу грошових коштів значно розширюються за рахунок використання «Звіту про рух грошових коштів». Його введення до стандартної бухгалтерської звітності обумовлюється тим, що звіт про фінансові результати, в ocновi складання якого лежить принцип нарахування, не відображає фактичного надходження та наявності грошових коштів та не дає інвесторам, кредиторам, акціонерам інформації про грошові потоки та платоспроможність підприємства.Для керівництва підприємства важливо знати не лише фінансовий результат діяльності, але й мати можливість аналізувати рух грошових коштів за звітний період, визначати зміни основних джерел надходження грошових коштів та напрямків їx використання. Розбіжності показників прибутку та грошового потоку обумовлені тим, що деякі статті бухгалтерського обліку відображаються не в момент надходження або сплати грошей, а в момент здійснення операції. Тому орієнтація при оцінці фінансового стану тільки на дані про прибуток є в деякій мipi умовною i може привести до підвищення фінансового ризику.
Аналізуючи грошові потоки на базі «Звіту про рух грошових коштів» потрібно мати на увазі, що:
1. темп приросту грошового потоку від операційної діяльності характеризує масштаби зростання фінансового потенціалу підприємства та рівень доходності який досягнуто за минулі звітні періоди;
2. аналіз грошового потоку від інвестиційної діяльності дозволяє дослідити інвестиційну політику підприємства i виявити poзмip тих інвестицій, які в майбутньому призведуть до надходження (витрачання) грошових коштів;
3. розгляд показників фінансової діяльності дає можливість спрогнозувати майбутні дивіденди власників капіталу. [24]
Для того щоб ефективно здійснювати управління грошовими потоками, необхідно володіти інформацією про:
величину грошових коштів за визначені проміжки часу (місяць, квартал, півріччя, рік);
їх складові елементи;
види діяльності, які генерують основний потік грошових коштів.
Аналіз здійснюється за даними фінансової звітності ф. № 1 «Баланс», ф. № 2 «Звіт про фінансові результати звітності», ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів», ф. № 4 «Звіт про власний капітал», ф. № 5 «Примітки до річного фінансового звіту», аналітичних даних бухгалтерського обліку, головної книги, журналів.
Він починається з дослідження грошових коштів за їх складовими у складі оборотних активів підприємства, зміни їх у динаміці.
Першим показником виникнення фінансових труднощів є тенденція скорочення грошових коштів у складі оборотних активів суб'єкта господарювання за наявності зростаючого обсягу його поточних зобов'язань. Доцільно щомісяця аналізувати співвідношення грошових коштів і найбільш термінових зобов'язань, термін сплати яких настав. Це дасть змогу отримувати щомісяця точну інформацію про надлишок або дефіцит грошових коштів підприємства.
Вивчення та дослідження в динаміці складу та структури залишків грошових коштів, кількості їх оборотів, тривалості одного обороту в днях, зіставлення з величиною оборотних активів і поточних зобов'язань допоможуть підтримати поточну платоспроможність, яка передбачає наявність достатнього обсягу грошових коштів і тим самим ліквідацію їх дефіциту; уможливлять одержання додаткового прибутку від вкладання надлишку грошових коштів.
У разі проведення внутрішнього фінансового аналізу доцільно досліджувати зміну залишків та тривалості обороту грошових коштів по місяцях і зміну залишків строкових поточних зобов'язань. [19]
Характеристика етапів управління грошовими потоками підприємства
Основною метою управління грошовими потоками підприємства є забезпечення фінансової рівноваги підприємства у процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходжень та витрачань грошових коштів та їх синхронізація у часі.
Процес управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи:
- забезпечення повного та достовірного обліку грошових потоків підприємства та формування необхідної звітності;
- аналіз грошових потоків підприємства у попередньому періоді;
- оптимізація грошових потоків підприємства;
- планування грошових потоків підприємства у розрізі різних їх видів;
- забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства.
Етап забезпечення повного та достовірного обліку грошових потоків та формування необхідної звітності покликаний реалізувати принцип інформаційної достовірності. В процесі здійснення даного етапу управління грошовими потоками забезпечується координація функцій та задач служб бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту підприємства. [31]
Основна мета організації обліку та формування відповідної звітності, що характеризує грошові потоки підприємства різних видів, є забезпечення фінансових менеджерів необхідною інформацією для проведення всебічного їх аналізу, планування та контролю.
У відповідності з міжнародними стандартами обліку і нормами П(С)БО 4, для підготовки звітності про рух грошових коштів використовуються два основні методи - прямий та непрямий. Дані методи різняться між собою повнотою представлених даних про грошові потоки підприємства, початковою інформацією для розробки звітності та іншими параметрами.
Метод прямого розрахунку використовується у внутрішньому аналізі. Сутність його полягає у прямому зіставленні надходження (припливу) грошових коштів з їх витрачанням (платежами). Як джерела інформації виступають дані поточного бухгалтерського обліку (обороти по відповідних рахунках) і баланс. За цим метод обчислюється приплив (виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, аванси отримані та ін.) і витрачання (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових позик та ін.) грошових коштів. Вихідним елементом є виручка.
Для аналізу руху грошових коштів за методом прямого розрахунку використовуються спеціальні показники.
У сучасних умовах, після введення в дію національних стандартів обліку, інформацію про рух коштів внаслідок операційної діяльності отримують з облікових реєстрів. У разі застосування прямого методу рух коштів від операційної діяльності визначається у такій послідовності:
1. визначення суми надходжень від покупців (замовників);
2. визначення суми інших надходжень від операційної діяльності;
3. визначення суми платежів постачальникам;
4. визначення суми сплачених операційних витрат;
5. визначення суми сплачених процентів;
6. визначення суми сплачених податків з обороту;
7. визначення суми сплачених податків на прибуток.
Для визначення суми коштів, що надійшли від покупців, необхідно скоригувати суму доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг) на суму змін дебіторської заборгованості та одержаних авансів. При цьому на суму збільшення дебіторської заборгованості сума доходу (виручки) від реалізації продукції зменшується, а сума зменшення дебіторської заборгованості додається до виручки. Збільшення авансів одержаних збільшує дохід, а їх зменшення його зменшує. Алгебраїчна сума виручки, відхилень по дебіторській заборгованості та авансах одержаних дорівнюватиме сумі надходження коштів від покупців.[43]
Для визначення суми інших надходжень від операційної діяльності слід ураховувати зміни у складі доходів майбутніх періодів і дебіторської заборгованості, пов'язаної з іншим операційним доходом. При цьому до операційних доходів:
додаються зменшення такої дебіторської заборгованості та збільшення доходів майбутніх періодів;
віднімаються збільшення такої дебіторської заборгованості та зменшення доходів майбутніх періодів. Таким шляхом отримують інші надходження від операційної діяльності.
А відповідно, для визначення суми коштів, сплачених постачальникам, слід скоригувати собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) на зміни у складі запасів, кредиторської заборгованості та суму амортизації, включену до її складу. При цьому із собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) віднімаються суми амортизації основних засобів і нематеріальних активів у складі собівартості реалізованої продукції, зменшення складських запасів, зменшення авансів виданих і збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Додаються до собівартості реалізованої продукції суми збільшення складських запасів, збільшення авансів виданих, зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Так отримують платежі постачальникам.
Для визначення суми сплачених інших операційних витрат (адміністративних, на збут, тощо) слід послідовно скоригувати всі витрати, пов'язані з операційною діяльністю (крім собівартості реалізованої продукції, послуг).
Операційні витрати зменшуються на суму амортизації у складі операційних витрат, зменшення у складі витрат майбутніх періодів, зменшення у складі операційної дебіторської заборгованості (крім заборгованості за товари, роботи, послуги), збільшення у складі забезпечень наступних витрат і платежів, збільшення у складі операційної кредиторської заборгованості.
Операційні витрати збільшуються на суми збільшення у складі витрат майбутніх періодів і у складі операційної дебіторської заборгованості на суми зменшення у складі забезпечень наступних витрат і платежів та операційної кредиторської заборгованості. Таким чином отримують сплачені операційні витрати.
