Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Україн

З усіх галузей промисловості найбільші суми державних коштів було спрямовано в паливно-енергетичний комплекс, з них на реформування та поліпшення фінансового становища підприємств вугільної галузі в 2001 році було виділено 42 % від обсягу видатків на розвиток промисловості та енергетики.

Таблиця 3. Динаміка інвестицій у основний капітал за рахунок власних коштів підприємств і коштів зведеного бюджету в 2001-2007 роках

Податкові пільги надавались як для підтримання "старіючих, малорентабельних або збиткових видів діяльності", так і з метою стимулювання розвитку автомобільної та суднобудівної галузей, створення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, стимулювання діяльності технопарків, наукової та науково-технічної діяльності (за даними ДПА України, такі пільги на третину збільшують суму коштів, що спрямовуються у цю сферу). Позитивними результатами такої політики стало зростання в 2003 році порівняно з попереднім роком інвестицій в основний капітал промисловості на 18,6 % (див. табл. 3), обсягу промислового виробництва -- на 8,8 %, видобутку паливно-енергетичних корисних копалин -- на 4,4%, продукції металургійного виробництва -- на 10,4%, продукції машинобудування -- на 24,5 %.

Однак позитивні кількісні зміни в промисловості не супроводжувались якісними змінами у виробництві. Надані пільги використовувалися переважно як джерело фінансування поточної діяльності, а не на техніко-технологічне оновлення виробництва. Питома вага підприємств, що здійснювали інноваційну діяльність, зменшилася з 18,0% у 2002 році до 15,1 % у 2003-му, витрати підприємств на придбання нових технологій за цей період теж скоротилися зі 149,7 млн. до 95,9 млн. грн. Фактично не змінилися обсяги витрат підприємств на придбання машин та обладнання, пов'язаних з впровадженням інновацій, хоча питома вага таких підприємств зменшилася з 14,6 % у 2002 році до 11,5 % у 2003-му. Кількість найменувань освоєних підприємствами нових видів продукції скоротилася за цей рік з 22 847 до 7416, знизилась і питома вага реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі продукції -- з 7,0% до 5,6% (табл. 4). Усе це відбувалося за певного зростання рентабельності операційної діяльності підприємств у зазначений період -- імовірно, за рахунок одержаних преференцій, а не вдосконалення виробничого процесу.

Таблиця 4. Інноваційна активність і впровадження інновацій на промислових підприємствах України в 2001--2007 роках

Негативним наслідком такої політики стало значне зростання -- зі 138,8 % у 2002-му (по відношенню до акумульованих сум) до 154,8 % у 2003 році -- питомої ваги втрат бюджету від надання пільг. Причому понад третину загальної суми пільг одержали промислові підприємства. Суми пільг, наданих галузям промисловості, у 2003 році в 1,2 разу перевищили обсяги перерахованих ними коштів до бюджету. По окремих галузях цей показник був значно вищим, зокрема:

-- для підприємств чорної металургії, які одержали 30 % усіх наданих промисловості пільг, їх обсяг у 4,8 разу перевищив розмір сплачених податків до бюджету;

-- для підприємств харчової промисловості обсяг пільг у 1,2 разу перевищив суму сплачених податків до бюджету;

-- машинобудівні підприємства сплатили до бюджету майже вдвічі менше коштів порівняно з обсягом наданих податкових пільг ( 4,1 млрд. грн..). Наприклад, автомобілебудівним підприємствам для стимулювання виробництва було надано пільг на суму майже 1 млрд. грн.

Більшість пільг були надані з ПДВ, тоді як пільги з податку на прибуток підприємств у загальному обсязі пільг у 2003 році становили лише 5,3 %. Якщо в інших країнах (наприклад, в Японії, Канаді, Великобританії) метою надання пільг з податку на прибуток є стимулювання інвестицій у передові технології та розвиток інноваційних процесів, то в Україні найпоширенішою пільгою було зменшення оподатковуваного прибутку на суму балансових збитків, отриманих платником податку в попередніх звітних періодах. За 2003 рік, згідно з чинним законодавством, більше ніж 7,5 тис. підприємств спрямували на покриття таких збитків 1,2 млрд. грн, або 34,3 % загальної суми пільг з податку. Це є свідченням того, що держава не повною мірою використовує регулюючий потенціал прямого податку, а надані пільги лише заохочують до продовження збиткової діяльності. Питома вага збиткових підприємств у їх загальній кількості в 2004 році становила 37,5 % проти 39,9 % у 2003-му, а розмір одержаних збитків цих підприємств збільшився на 3 % (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка фінансових результатів діяльності підприємств промисловості (без бюджетних установ) у 2001--2007 роках

Страницы: 1, 2, 3