RSS    

   Вексельна форма розрахунків та її використання на підприємствах

p align="left">Не можна обійти увагою ще одну проблему, просто не зрозумілою для нормального здорового глузду. При подачі вексельного позову в арбітраж, позивач повинен заплатити держмито у розмірі 5% від суми вексельної угоди!

На практиці це виглядає приблизно так: Підприємство А купило вексель у підприємства Б номіналом 1 млн. грн. наприклад за 800 тис. грн. (дисконт - 20%). Після настання строку оплати, Б відмовляється оплатити цей вексель. А, після опротестування, подає арбітражний позов і за це змушений заплатити держмито у розмірі 5%, тобто ще 50 тис. грн. Арбітражний суд виніс рішення: Б повинен заплатити за векселем і повернути А суму, оплачену А в якості держмита. Б спокійно сприймає цю новину і кладе рішення суду до своєї шухляди. Виявляється, що Б уже значний час знаходиться на безнадійній картотеці. А починає процедуру банрутства, і тут виявляється, що кілька процентів власності Б належить державі, а значить і процедура банкрутства неможлива.

Отже, неважко здогадатись, що держмито при вексельному позові і сучасна форма процедури банкрутства являються серйозним і основним гальмом розвитку ліквідності українського вексельного ринку.

Для подальшого розвитку ринку векселів в Україні, доцільно здійснити певні заходи, спрямовані на захист прав векселедержателів, оскільки саме ці суб'єкти вексельного обігу є найменш захищені. На сьогодні в Україні не здійснюється будь-яка державна реєстрація випущених векселів. Не існує також обмежень щодо випуску векселів одним суб'єктом підприємницької діяльності. Це може призвести (і вже призвело) до випуску в обіг нічим не гарантованих векселів (наприклад -- Рівненська АЕС випустила в обіг векселі на суму понад 12 млн. грн., які ніхто не хотів брати навіть з дисконтом 70%).

Щоб уникнути такої ситуації, можливо варто використати досвід США, де ринок векселів не розвивався до початку 80-х років, поки не були зроблені важливі нововведення.

По-перше: запроваджена процедура державної реєстрації певних категорій векселів, які отримала назву “реєстрація на полиці”. Вона передбачає реєстрацію кожного випуску векселів із терміном обігу понад 270 днів Комісією з цінних паперів, яка дозволяє за визначених умов реєструвати безперервні програми випусків векселів один раз. Запровадження такого порядку оформлення векселів значно спростило долю емітента.

По-друге: впроваджена процедура встановлення кредитних рейтингів пропонованих випусків. Емітенти векселів при проведення “реєстрації на полиці”, звертаються до рейтингового агентства, яке надає відповідний рейтинг новому випуску векселів на визначену суму. Це дає можливість інвесторам постійно одержувати необхідну інформацію про рейтинг векселів, які вони бажають придбати.

По-третє: здійснені заходи, спрямовані на створення ліквідного вторинного ринку векселів, який має існувати для того, щоб кожний інвестор знав: векселі, якими він володіє, можуть бути продані в будь-який час.

За активізації вексельного обігу на фондовому ринку України явно визначилися прогалини у вітчизняному законодавстві, яке регулює порядок випуску та обігу зазначених цінних паперів. У першу чергу на законодавчому рівні необхідна регламентація умов та розмірів оподаткування операцій з векселями, встановлення відповідальності за правопорушення, пов'язані з вексельним обігом, а також обмеження випуску векселів сумою сплаченого статутного фонду, резервного фонду або вартості чистих активів, або процентного співвідношення цих величин.

Можливо слід розглянути питання щодо введення обов'язкового попереднього депонування емітентом певних коштів (10 - 20%) для подальшого погашення власних векселів (спеціальний вексельний резерв). З позиції захисту прав векселедержателів цей спосіб вбачається найбільш надійним.

Таким чином можна зробити висновок про необхідність проведення в Україні комплексної реформи вексельного законодавства, метою якої має стати захист прав векселедержателя, та підвищення відповідальності векселедавця, і яка повинна включати , насамперед:

- прийняття Закону України “Про вексельний обіг в Україні”;

- внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України “Про банкрутство” щодо порядку задоволення вимог кредиторів за векселями, адже недержавне підприємство відповідає за своїми борговими зобов'язаннями всім своїм майном, а підприємство з державною часткою -- лише наявними коштами на розрахунковому рахунку, просто злочинна несправедливість;

- внесення змін до Арбітражно-процесуального та Цивільно-процесуального кодексів України щодо введення прискореної процедури розгляду позовів за векселями та обов'язкового зменшення 5% розміру держмита за вексельним позовом, яке позивачу можуть не відшкодувати навіть якщо він виграє позов.

Без здійснення вказаних заходів справне функціонування вексельного обігу в Україні вбачається досить проблематичним, а існуючі прогалини в законодавстві можуть призвести до значних зловживань, що у свою чергу, підірве довіру до векселя, як цінного паперу.

Однак, можна зі впевненістю прогнозувати, що по мірі посилення правового поля, яке б забезпечувало процедуру стягнення боргів за векселями, ліквідність українського вексельного ринку різко зросте, як і кількість векселів з твердими котировками.

Висновок.

Якщо загальновизнана істина така, що кредит - душа промисловості, то вексель без сумніву - кращій представник кредита. Подібно тому, як торгівля не обумовлена розмірами тієї чи іншої держави, так і вексель, перший і головний слуга торгівлі, не має ніяких обмежень. Виконуючи роль інструмента великих торгівельних підприємств, встановлюючи зв'язок між усіма народами всесвіту, вексель і в інших відношеннях надав важливого впливу на розвиток торгівлі, як інші відкриття. Поява векселя навіть в його найпростішій конструкції, стало плодом таємної і могутньої сили, яка може бути названа автономією торгівельного сослов'я, в зв'язку з подальшим розвитком його реквізитів, як результат того ж самого мистецтва, - все це належить до найбільш важливих відкриттів торгівельного світу. Якщо компас розширив географічний кругозір людства и якщо гроші звільнили торгівлю від вузьких уз обміну, то вексель - шматочок аркуша, незабезпечений скарбом держави, розвив кредит - цю могутню силу и основу усієї промисловості. Переносячи капітали з одних рук до інших і служачи способом передачі капіталу, вексель тим самим викликає до діяльності без нього не використані багатства, збільшує розміри виробництва, уособлює в собі сам капітал і отримує сам купувальну силу.

Якщо заміна натурального господарства грошовим мала таке важливе значення, то вексель, превосходячи економічну важливість грошей різновидами своїх функцій, перевищує останні і як платіжний знак. Значення грошей обмежено державною територією, за межами якої вони, якщо не зовсім, то відчутно зменшують свою вартість. Вексель же завжди і будь де має однакову цінність, його дійсність не обмежена ніякими кордонами і його сила не обумовлена ніякими законами ввозу та вивозу. В цьому відношенні він заслужено отримав назву універсального засобу сплати і монети всього торгового світу. Вексель має також інші переваги перед грошима. Гроші завжди виражають зазначену вартість, тоді коли вексель може виражати яку завгодно суму; пошук грошей зв'язано з важливими складностями, тоді як вексель може бути утворений у будь який час, як швидко є у особи відповідна для цього цінність.

Економічне значення векселя цім не вичерпується: будучи зброєю кредиту і сурогатом готівкової сплати, маючи покупну силу грошей, вексель набуває значення товару, отримує свою вартість і свій курс (ціну), будучи міжнародним розрахункам, позбавляє від необхідності переводити і пересилати дзвінку монету і розпадаючись, подібно сортам і якостям товару, на різні категорії, дивлячись по місцю видачи та місцю платежу по векселю.

В своїй роботі, в першому розділі я стисло виклала історію виникнення і розвитку векселю в світовій історії, цей розділ введений для лаконічного сприйняття цієї теми, вексель, це не якась загадкова істота чи дитина наукових розробок. Поява векселю була зумовлена загальним розвитком людства, так би мовити наступний кроком у розвитку, без подолання якого мабуть людство і не досягло б такого інтелектуального рівня розвитку.

В другому розділі я виклала усі основні поняття і терміни нерозривно пов'язані з векселем, принципи класифікації векселів, правовий стан і специфіку вексельного обігу в Україні, розглянув основні конфліктні ситуації, що мають місце в справі інтеграції і удосконалення національного вексельного законодавства з всесвітнім, виклав свою точку зору та шляхи вирішення конфліктів так як усунення протиріч є основним фактором здорової і життєспроможної економіки.

У третьому розділі я дала характеристику підприємства та на прикладі показала як воно використовувала розрахунки векселем.

В останньому розділі розкрито недоліки вексельного обігу та шляхи удосконалення.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.

Нормативно-правова база обігу веселів

«Уніфікований закон о переказних та простих векселях», додаток 1 до Женевської Конвенції 1930 р. від 07.06.30 р. № 358

«Митний Кодекс України», від 11.07.02 р. № 92- IV

Закон України «Про обіг векселів на Україні», від 05.04.01 р. № 2374- ІІІ

Закон України «О зовнішньоекономічній діяльності», від 16.04.91 р. № 959-ХІІ

Закон України «О цінних паперах та фондовому ринку», від 18.06.91 р. № 1201-ХІІ

Закон України «Про оподаткування прибутків підприємств», в редакції від 22.05.97 р. № 283

Закон України «Про податок на додану вартість», від 03.04.97 р. № 168/97-ВР

Укази Президента України:

“Про розширення сфери обігу векселів”, від 26 07.1995, № 658/95

“Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України”, від 14.09.1994. № 530-94

“Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”, від 27.01.1995, № 84/95

Закони та постанови Верховної Ради України:

“Про цінні папери і фондову біржу”. 27,03,1991, № 1202/12

“Про застосування векселів у господарському обороті”, 17,06,1992, № 2470/ХІІ

“Про заставу”, 02,10,1992, № 2654-ХІ

“Про нотаріат”, 02,09,1993, № 3452-12

“Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”,23,09,1994, № 185/94

“Про оподаткування прибутку підприємства”, 28,12,1994, № 335/94

Декрети, постанови Кабінету Міністрів України і

Національного банку України

“Про затвердження правил виготовлення і використання вексельних бланків”, 10,09,1992. № 528

“Про затвердження плану заходів щодо створення організаційно-правових умов для застосування веселів у господарському обороті”, 01.03.1994, № 117-р

“Про термін вчинення протесту про неоплату векселя, випущеного відповідно до Указу Президента України “ від 14.09.1994, № 530

“Про протест та неоплату векселів”, від 21.11.1995, № 711-р

“Про проведення заліку взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності і оформлення заборгованості векселями” від 01.12.1995, № 960

“Положення про переказний та простий вексель, затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР”, від 07.08.1937, № 104/1341

“Роз'яснення до питань, пов'язаних з використанням векселів у господарському обороті”, від 13,09,1994, № 15010/48

“Щодо протесту про несплату векселів”, від 13,09,94, № 22017/149-954

“Щодо нормативних актів, якими необхідно керуватись при проведенні операцій з векселями”, від 13,09,94. № 22017/276

“Про строки оформлення простроченої заборгованості векселями”, від 20,07,95 № 22017/582

Накази, листи та роз'яснення Міністерства Фінансів України “Про бухгалтерський облік вексельного обігу”, від 12.08.92. № 18-4116

“Щодо вексельної позовної давності за несплаченими відсотками”, від 26.09.95. № 31014/956

“Про проведення заліку взаємної заборгованості”, від 04.12.95. № 22017/940-5855

“Про порядок проведення банками операцій з векселями”, від 25.02.93.
№ 22001/85

“Про зміни у кредитних відносинах з комерційними банками”, від 13.09.94

“Про розрахунок економічних нормативів”, від 13.12.94. № 13005/600

“Роз'яснення до питань, пов'язаних з використанням векселів у господарському обороті”, від 13.09.94. № 15010/48

Мороз Ю.М. “Вексельное дело”, Київ, “Наукова думка”, “Лад”, -- 1996

Лист Комітету Верховної Ради з питань фінансової та банківської діяльності «О вексельной форме расчетов при экспортных операциях» // «Главбух», - квітнь 2000 року, № 15

Малюк В.М. “Вексель в Україні”, Київ, Асоціація “Український Вексельний Центр”, -- 1997

Римарук О.І. “Переводной и простой вексель: практика применения”, Київ, “Логос”, -- 1998

Кузнєцова, Н.С. Назарчук І.Р. “Ринок цінних паперів в Україні:правові основи формування та функціонування”, Київ, “Юрінком Інтер”, -- 1998

Лисенков, Ю.М., Ляшко В.П. “Вексель в хозяйственном обороте”, К. “Пресс - центр”, -- 1994

Миркін Я.М. “Ценные бумаги и фондовый рынок», М. «Перспектива»,--1995

Лисенков Ю.М., Фетюхіна Н.В. “Рынок ценных бумаг: основные термины и понятия”, Київ,-- 1996

Каверін Ю.А. та ін. “Вексель: сто вопросов и ответов”, М. “Менатеп-информ”, --1992

Фельдман А.А. “Вексельное обращение: российская и международная практика” М. --1995

Казакова Н.А., Балашова Ю.В. “Составление и применение векселя в торговом обороте” М. --1995

Мелкумов Я.С “Вексель и его использование в хозяйственном обороте”, М. --1995

Іванов Д.Л “Вексель”. М., АТ “Консалтбанкір”,-- 1994

Демченко Т.А. “Вексельное право: общие положения”, АТ “Торговый дом”, К.,-- 1993

Казарцев С.Д. “Вексель -- это валюта”, Л., “Гидрометеоиздат” -- 1991

Беляков Н.М «Вексель как важнейшее платежное средство», М. МП «Трансферт», -- 1992

Симов'ян С.В. «Вексель и акцептный кредит». Х. «Основа»., -- 1993

Кузнєцова О.В. “Ценные бумаги: справочно-методический материал». М. -- 1992

Часников А.С. «Ценные бумаги: справочник акционера», М., ПАИМС--1994

Куликов Л.Г. «Кредиты. Инвестиции». -- М., ПРИОР 1994

«Вексельное обращение в Украине: сборник нормативно-методических докуметов по вексельному обращению в Украине”, Нікополь --1994

Шарп В.Ф., Александер Г.Д., Бейлі Д.В. “Інвестиції”, М. ИНФРА-М -- 1997

Періодична література:

Новоселова Л. «Вексель: проблемы правового регулирования и практического использования», // «Экономика и жизнь», 1995, №17, апрель, с.8

Корнеева О. «Вексель как один из способов преодоления платежного кризиса», // «Экономика Украины», 1995, № 4, с. 48-52

«Вексель гривни мудренее», «Бронежилет для векселя», «Протестуй не протестуй…», // «Бизнес», 1998, №15, 20 апреля, с.28-32

Ковтун И. «Вексельных дел мастера», // «Бизнес», 1995, №9, 7 марта

Рижов В. “Вексельний обіг”, // “Урядовий кур'єр”, 1994, № 150-151, 29 вересня

Лянге С. «Второе рождение товарного векселя», // «Коммерсант Украины», 1994, № 38, сентябрь

Витвицкая, «Векселя и сертификаты: можно больше и лучше», // «Экономика и жизнь», 1994, № 47, с.6

Кравченко В. «Нацбанк в роли крестного», // «Бизнес», -- 1994, № 8

«Практика введения реестра векселей», // «Экономика и жизнь», --1994, № 43, окт., с 16.

Карпенко И. «НДС --ЦБ», // «Бизнес», № 35, -- 1998, 31 августа с 20-21

«В Украине отсутствует база для создания вексельного рынка», // «Фондовый рынок», -- 1998,№ 26, 10 июля, с 5

“Вексельний обіг”, // “Урядовий кур'єр”, -- 1994,№ 35-36, с 3

“Сума векселя не обмежується”, “ // “Урядовий кур'єр”, -- 1995, 1 серпня

Сохар О. “Обойдемся без денег?”, // “Финансовая Украина”,--1995,№ 37, с.4

Петухов И. «Неплатежи -- можно ли решить проблему?», // «Рынок ценных бумаг», -- 1996, № 3, с. 44

О. Росада «ВЕКСЕЛЬ ГОТОВ ПОРАБОТАТЬ И НА ФИЗИЧЕСКИХ ЛИЦ //«Зеркало недели» , - 2002, № 10 (385)

«Вексельное обращение»// «Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации», №30/1-2 (497), 22.07.2002 г.

«Векселя в Украине по всем правилам»// «Все о бухгалтерском учете», 14.02.2006 р., № 16(1170)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.