RSS    

   Валютні ризики і їх страхування

Вищезгадані стратегії і методи далеко не вичерпують усі можливості страхування валютного ризику в сучасній економічній системі, зате дають загальне уявлення про принципи його здійснення на практиці [4, c.33].

Розділ 3. Нові підходи до страхування валютних ризиків

Компанії, які займаються зовнішньоторговельними операціями (експортери й імпортери), в усьому світі є активними учасниками міжнародного валютного ринку, що ще має назву - Форекс. В експортерів існує постійний інтерес продавати іноземну валюту, а в імпортерів - купувати її.

Курси валют на міжнародному ринку Форекс постійно міняються. У результаті цього реальна вартість товару що купується чи продається за валюту може значно змінитися, і контракт, який вважався вигідним, може в підсумку виявитися збитковим. Звичайно, можлива і зворотна ситуація, коли зміна курсу валюти приносить прибуток, але задачею торгової компанії не є одержання прибутку від зміни валютних курсів. Для торгової компанії важливо мати можливість планувати реальну собівартість товару що купується чи продається.

При великих фірмах, що займаються експортно-імпортними операціями, існують аналітичні відділи, які займаються прогнозуванням валютних курсів. Однак прогнозування не дозволяє цілком виключити невизначеність, тому компанії широко використовують у своїй діяльності на ряду із давно відомими нові методи хеджування валютних ризиків.

На сьогоднішній день, завдяки ринку Форекс, з'явився досить надійний спосіб хеджування валютного ризику, що полягає у фіксації поточної вартості засобів за допомогою укладання угод на ринку Форекс. Хеджування приводить до того, що для компанії зникає ризик зміни курсів, що дає можливість планувати діяльність і бачити фінансовий результат, не перекручений курсовими коливаннями, дозволяє заздалегідь призначити ціни на продукцію, розрахувати прибуток, зарплату і т.д.

Угоди на ринку Форекс здійснюються за принципом маржинальної торгівлі. Цей вид торгівлі має ряд особливостей, що і зробили його дуже популярним.

Невеликий стартовий капітал дозволяє здійснювати угоди на суми, багаторазово (у десятки і сотні разів) його перевищуючі. Це перевищення називають важелем (Leverage).

Торгівля проводиться без реального постачання грошей, що скорочує накладні витрати і дає можливість відкривати позиції як покупкою, так і продажем валюти.

Хеджування валютного ризику за допомогою угод без руху реальних засобів (з використанням важеля) дає додаткові можливості:

· дозволяє не відволікати з обороту компанії значні кошти ;

· дозволяє продати валюту, що буде отримана в майбутньому.

Можна виділити два основних типи хеджування - хеджування покупця і хеджування продавця. Хеджування покупця використовується для зменшення ризику, пов'язаного з можливим ростом ціни товару. Хеджування продавця застосовується в протилежній ситуації - для обмеження ризику, пов'язаного з можливим зниженням ціни товару.

Загальний принцип хеджування при зовнішньоторговельних операціях складається у відкритті валютної позиції на торговому рахунку убік майбутньої операції по конвертуванню засобів. Імпортеру необхідно купувати іноземну валюту, тому він заздалегідь відкриває позицію покупкою валюти на торговому рахунку, а при настанні моменту реальної покупки валюти у своєму банку, закриває цю позицію. Експортеру необхідно продавати іноземну валюту, тому він заздалегідь відкриває позицію продажем валюти на торговому рахунку, а при настанні моменту реального продажу валюти у своєму банку, закриває цю позицію.

Для того щоб скористатися перевагами, що дає хеджування, необхідно відкрити торговий рахунок у компанії, що надає послуги по торгівлі на ринку Форекс.

Приведемо приклад використання хеджування імпортерами й експортерами.

Компанія-імпортер очікує протягом місяця постачання партії товарів (наприклад, медикаментів) з Європи на суму 60 000 євро. У компанії на рахунку є долари і їй прийдеться їх конвертувати у своєму банку в євро. Виходячи з розрахунку витрат і майбутнього прибутку, курс євро компанію влаштовує. Але менеджер не бажає зараз купувати євро на всю суму контракту і тим самим консервувати свої засоби.

Тому він вирішує захеджувати ризик подорожчання євро шляхом укладання угод на торговому рахунку без реального постачання засобів. Для цього він переводить 5 000 доларів на свій торговий рахунок і відкриває довгу позицію по євро/долар (купує євро, продає долари) на суму 60 000 євро. Сума в 5 000 доларів на торговому рахунку дозволяє "витримати" несприятливий рух курсу порядку 800 пунктів (60 000 * 0.0800 = 4 800).

Таблиця 1

Послідовність дій при хеджуванні

Дата і подія

Курс EUR/USD

Угоди в банку з реальним постачанням

Угоди на торговому рахунку без реального постачання

Укладання контракту

0.9700

Покупка 60 000 євро, продаж доларів

Через місяць: Одержання товару і перерахування 60 000 євро продавцю

0.9200

Покупка 60 000 євро, продаж доларів

Продаж 60 000 євро, покупка доларів

Результат

Прибуток 3 000 доларів щодо курсу 0.9700

Збиток 3 000 доларів

Як видно з таблиці 1, отриманий на торговому рахунку збиток, компенсується прибутком від конвертації євро в банку за кращим курсом, чим у момент укладання контракту. Тепер, незалежно від напрямку руху курсу євро на валютному ринку, сума прибутку і збитку завжди буде дорівнювати нулю. Таким чином, керівництво компанії позбавило себе занепокоєння щодо можливого подорожчання євро і зберегло кошти для інших операцій.

Висновок

У сучасному економічному світі жодна компанія, жоден інвестор не може собі дозволити ігнорувати основні концепції міжнародних фінансів. На конкурентне становище окремих суб'єктів бізнесу, незалежно від того, чи займаються вони міжнародними угодами чи ні, можуть вплинути і зміни обмінних курсів, і різні темпи інфляції, і різниця в процентних ставках. А якщо підприємство займається міжнародною діяльністю, то ця імовірність значно зростає.

Для компаній, що працюють на міжнародному ринку, прийняття відповідних рішень у цій сфері утрудняється і національними відмінностями в банківських правилах і торгових нормативних актах, способах регулювання ринку і ступенем політичної стабільності в країні їхньої діяльності.

У наші дні всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, якщо вони хочуть збільшити доходи і зменшити ризики, повинні уявляти, як впливають значення обмінних курсів на їхню фінансову діяльність. Тому вивчення законів міжнародних фінансів, зокрема стратегій керування валютними ризиками, є необхідною особливістю навчання сучасному бізнесу.

Інтеграція світової економіки відбувається всеприскорюючимися темпами. Національні границі навіть самих великих країн більше не ізолюють бізнес, не захищають підприємства від іноземної конкуренції, але і не перешкоджають новим можливостям. Фахівці підприємств, що не схотіли або не змогли вивчити закони міжнародних фінансів, мають мало шансів, щоб ефективно конкурувати чи домогтися оптимальних результатів.

Тому що керування валютними ризиками є невід'ємною частиною міжнародних фінансів, то вивчення і знання сутності і принципів його використання є запорукою успішної діяльності підприємства.

Таким чином, можна зробити висновок, що дана робота є актуальною в умовах сьогоднішньої всезростаючої міжнародної діяльності підприємств на валютних ринках. Вивчення даної теми дозволить підприємствам уникнути чи запобігти, а в крайньому випадку мінімізувати збитки, що виникають від операцій з іноземною валютою. Так само, що не менш важливо, ця робота може ознайомити з діяльністю банківських установ, до послуг яких у будь-якому випадку доводиться прибігати підприємствам при здійсненні зовнішньоекономічної. І саме головне, вона може допомогти зробити правильний вибір в ухваленні рішення стосовно методу страхування валютних ризиків.

Список використаної літератури

1.
Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит. Київ: ЦУЛ, 2002, 336 с.

2. Баринов Э.А., Хмыз О.В. Рынки: валютные и ценных бумаг. Москва: "Экзамен", 2001, 608 с.

3. Береславська О.І., Наконечний О.М., Пясецька М.Г. Міжнародні розрахунки та валютні операції.Київ: КНЕУ, 2002, 392 с.

4. Бункина М.К., Семенов А.М. Основы валютных отношений. Москва: Юрайт, 2000, 192 с.

5. Бункина М.К., Семенов В.А. Макроэкономика (Основы экономичной политики). Москва: "ДИС", 1997, 320 с.

6. Васюренко О.В. Банківський менеджмент. Київ: Видавничий центр "Академія", 2001, 320 с.

7. Вітлінський В.В., Верченко П.І., Сігал А.В., Наконечний Я.С. Економічний ризик: ігрові моделі. Київ: КНЕУ, 2002, 446 с.

8. Гальчинський А. Теорія грошей. Київ: Основи, 1998, 415 с.

9. Гикиш Л.В. Финансы. Киев: МАУП, 1998, 92 с.

10. Ершов М.В. Валютно-финансовые механизмы в современном мире (кризисный опыт конца 90-х). Москва: ОАО "НПО "Издательство "Экономика", 2000, 319 с.

11. Киреев А.П. Международная экономика. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. Москва: Международные отношения, 2000, 488 с.

12. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Ржепішевський К.І. Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях. Київ: Центр навчальної літератури, 2004, 676 с.

13. Козак Ю.Г., Новацький В.М. Міжнародна економіка. Київ: ЦУЛ, Видавництво "АртЕк", 2002, 436 с.

14. Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Київ: ВІРА-Р, 1997, 448 с.

15. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг. Київ: Товариство "Знання",КОО, 1998, 169 с.

16. Мочерний С.В. Основи економічних знань. Київ: Видавничий центр "Академія", 2001, 312 с.

17. Наговицин А.Г. . Валютная политика. Москва: "Экзамен", 2000, 512 с.

18. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения . Москва: Прогресс, Универс, 1994, 496 с.

19. Проді Р. Задум об`єднаної Європи. Київ: К.І.С., 2002, 140 с.

20. Рогач О.І., Філіпенко А.С., Шемет Т.С. Міжнародні фінанси. Київ: Либідь, 2003, 784 с.

21. Рязанова Н.С. Міжнародні фнанси. Київ: КНЕУ, 2001, 119 с.

22. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. Київ: Логос, 1999, 568 с.

23. Сурен Л. Валютные операции. Основы теории и практики. Москва: Дело, 1998, 176 с.

24. Фишер Ирвинг. Покупательная сила денег. Москва: Дело, 2001, 320 с.

25. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Гальчинський А.С. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. Київ: Либідь, 2002, 470 с.

26. Фомишин С.В. Международные экономические отношения на рубеже тысячелетий. Херсон: Олди-плюс,2002, 560 с.

27. Хасбулатов Р.И. Мировая экономика. Москва: ЗАО "Экономика", 2001, 674 с.

28. Шелудько В.М. Фінансовий ринок. Київ: Знання-Перс, 2002, 535 с.

29. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання. Київ: Товариство "Знання", КОО, 1999, 359 с.

30. Ястремский О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки. Київ: Товариство "Знання", КОО, 1998, 714 с.

Додатки

Додаток А

36

Додаток Б

36

Додаток В

36

Додаток Г

36

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.