Соціальний аналіз інвестиційного проекту

p align="left">До основних соціальних результатів проекту, які необхідно відобразити в економічній оцінці, належать:

зміна кількості робочих місць у регіоні;

поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників;

зміна структури виробничого персоналу;

зміна надійності постачання споживачів;

зміна рівня здоров'я населення;

економія вільного часу.

1.2 Соціальне середовище проекту

Головна увага соціологів при підготовці проекту спрямована на дослідження соціального середовища за синтетичними соціологічними характеристиками, такими, як спосіб і рівень життя населення - результатами, які важко виміряти і кількісно спрогнозувати.

Спосіб життя, як правило, зумовлений рівнем розвитку суспільства і включає як релігійну й політичну орієнтацію, так і належність до певної професії, наявність освіти, мотивацію до праці, існуючий імідж, мораль. На нього справляють значний вплив національні традиції, інтереси, культура поведінки і система цінностей, рівень самореалізації особистості та задоволення досягнутим становищем у суспільстві. Завдання проектувальників полягає в тому, щоб визначити найважливіші потреби населення, яке проживає в районі реалізації проекту, й оцінити можли-вості задоволення деяких з них завдяки успішному здійсненню проекту.

Поняття рівня та якості життя визначити складніше, а ще важче виміряти. Сучасне трактування рівня життя пов'язане насамперед з доходами населення, рівнем і структурою споживання матеріальних благ, побутових і соціально-культурних послуг. До основних параметрів якості життя слід віднести умови та безпеку праці, житлові умови, можливість відпочинку, умови освіти, стан довколишнього середовища (екологічний аспект якості життя), соціально-психологічні фактори.

Сучасна соціологія практично не має шкали якості життя та її складових, яка б дала змогу створити статистичну звітність, аналізувати динаміку розвитку, виявляти міжрегіональні співвідношення і прогнозувати ці інтегральні показники, оцінюючи вклад тих чи інших проектів у зміни, що відбуваються.

Вітчизняний підхід до аналізу рівня життя заснований, здебільшого, на порівнянні таких показників:

величина ВВП і середньорічні темпи приросту;

частка домашніх господарств у використаному ВВП;

реальні середні грошові доходи на душу населення і середньорічний темп їх приросту;

реальна заробітна плата, середньорічні темпи її приросту, частка оплати праці найманих працівників у ВВП.

Аналіз динаміки доходів населення України дає змогу виявити такі тенденції:

значне падіння реальних доходів населення та його особистого майна внаслідок бурхливого підвищення споживчих цін, знецінення заощаджень, практичної відсутності програми соціальної підтримки державою;

погіршення структури доходів населення, зменшення частки оплати праці в доходах, що призвело до зниження стимулюючої функції зарплати та істотного падіння продуктивності праці;

різка поляризація особистих доходів, відсутність механізмів перерозподілу доходів і компенсаційних виплат, які б дозволили посилити соціальний фактор проведення трансформаційних економічних перетворень;

надмірна міжгалузева диференціація доходів, зумовлена знеціненням інтелектуальної та висококваліфікованої праці, у сферах освіти, охорони здоров'я і культури, та явний пріоритет у доходах працівників паливно-сировинної сфери, сфери обігу та управління.

Соціальна структура суспільства є інтегрованим результатом способу і рівня життя. Головними її складовими є соціально-економічні групи, серед яких можна виділити робітничий клас, інтелігенцію та службовців, бюрократію і менеджмент, дрібних підприємців і самостійних працівників. Усі ці групи відрізняються такими ознаками:

величина, питома вага у суспільстві;

порівняльні особливості у різних регіонах, у різний час;

специфіка соціально-економічного становища;

усталені риси способу життя;

взаємини з іншими групами, ставлення до влади;

освіта та культура, психологія.

Крім того, соціальна структура, тип та імідж будь-якого суспільства й економіки зумовлюються насамперед тим, хто конкретно представляє заможні верстви, як розподілені бідність і багатство, як співвідносяться трудові й нетрудові доходи соціальних груп з погляду праці, зокрема:

зайняті і безробітні;

представники різних видів праці, професій і занять, а також категорії працівників у тих самих видах праці;

власники і невласники;

такі, що мають освіту, і такі, що не мають;

наближені до влади та управління або віддалені від них;

жителі різних регіонів, а також села, міста, мегаполіса, представники місцевої, некорінної та іноземної робочої сили;

чоловіки і жінки, молодь і громадяни похилого віку і т.д.

Особливістю впливу соціальної структури суспільства на результати проекту є те, що саме вона визначає шкалу преференцій тієї чи іншої групи населення. Оскільки спершу проект усе-таки орієнтований на певне коло споживачів (хоча після його реалізації або під час її керуючі проектом намагаються залучити всіх можливих, потенційних клієнтів через систему реклами, пропаганди і т.д.), то він має відповідати їхнім найвищим вимогам, преференціям, які й ставлять в основу проекту.

Аналізуючи вплив соціального середовища на реалізацію проекту, слід зазначити, що розглянуті групи факторів (спосіб життя населення, рівень життя і соціальна структура) є об'єктивними умовами, до яких пристосовується проект. Змінити ж їх кардинально можливо лише при реалізації масштабних, комплексних програм (проектів) соціального розвитку.

Аналіз соціального середовища розробники починають з визначення кількісного та якісного складу проекти населення в районі проекту. Для цього соціолог визначає всі групи населення, безпосередньо або опосередковано заторкнуті проектом. До такого населення відносяться:

особи, що проживають у районі і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об'єкта, а також члени їх родин;

робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;

люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;

споживачі продукції проекту.

Групи людей, чиї інтереси заторкнуті проектом, дістали назву населення проекту (від англ. project population). Завдання соціолога на цьому етапі - визначити ці цільові групи, виявити зміни, які можуть відбутися в соціальній організації та способі життя проектного населення в результаті реалізації проекту. Сегментування населення звичайно проводять за такими критеріями:

етнодемографічним;

соціально-культурним;

соціально-організаційним.

Метою такого сегментування є виявлення груп населення, які зазнають найбільшого впливу результатів проекту.

1.3 Характеристика населення проекту

Першим етапом соціального аналізу є характеристика населення, що проживає в даному районі, його розміру та складу. Населення є значною мірою різнорідним за етнічними ознаками, родом занять, освітою, сімейним станом та рухливістю. Під етнічністю розуміють сукупність об'єктивних атрибутів і характеристик індивіда, що відносять його до тієї чи іншої соціальної групи. Основним фактором етнічної належності є мова, територія проживання, релігійна належність тощо. В умовах індустріалізації та інтеграції життя надзвичайно складно визначити дійсні межі етнічних груп. Річ у тім, що етнічність являє собою суб'єктивне відчуття індивіда, його власне віднесення себе до певної етнічної групи, сприйняття себе представником конкретного народу, що засновано великою мірою на таких етнокультурних елементах, як мова, релігія, традиції. І хоча сучасна стадія розвитку етнічності свідчить про інтеграційні тенденції суспільного життя та домінування єднання людей і груп через громадянство, а не за етнічними характеристиками, розглянемо підходи до аналізу населення з погляду прийнятності проекту. Так, скажімо, саме належність до певної етнічної групи зумовлює склад сімейних господарств, залучення жінок до суспільного виробництва, кількість дітей у сім'ї т.п. Наявність багатодітних сімей, де жінка, як правило, не працює, збільшує частку утриманців у загальному населенні регіону. При проектуванні ці моменти мають бути по-різному враховані для проектів, що реалізуються в Запоріжжі, Донецьку, Харківському і Київському регіонах.

Особливої уваги заслуговує етнодемографічна характеристика при реалізації проектів, що передбачають переселення людей. В разі примусового переселення (проект переселення жителів Прип'яті та інших забруднених районів після аварії на Чорнобильській АЕС) виникають серйозні соціальні проблеми: відчуження, втрата соціальних зв'язків, почуття безпорадності, що значною мірою знижує потенціал цієї частини населення. Максимально знизити негативні наслідки соціологи можуть шляхом ретельного опрацювання всіх елементів проекту переселення, які б не дозволили погіршити умови життя переселенців, включаючи тип житла, компенсаційні виплати, створення робочих місць для забезпечення зайнятості. За часів радянської влади при переселенні у зв'язку з будівництвом великих промислових об'єктів (у недавньому минулому організовані набори робітників на будівництво Байкало-Амурської магістралі, промислових гігантів на зразок Волзького автомобільного заводу в м. Тольятті) практично не враховувалися ні етнічні, ні соціальні характеристики залучених до проекту людей. Прикладом відсутності належного опрацювання питань складу домогосподарств, орієнтації на "ядерні", ізольовані сім'ї, в яких відсутні тісні соціальні зв'язки, є проект повернення на постійне місце проживання кримських татар. Прогнози спирались на ізольовані, а не "рознесені" сім'ї, що спричинило напругу внаслідок перенаселення ння рівня споживання в даному регіоні.

Пильна увага до населення району, його належності до тієї чи іншої культури зумовила визначення його ціннісних орієнтацій, норм і поведінкових структур спільноти. Ігнорування питань соціально-етнічної належності населення, що залучалося до реалізації проекту і проживало в його районі, призводило в ті часи до значних негативних соціальних наслідків. Освоєння цілинних та перелогових земель Казахстану, що відбувалося з залученням українських і російських працівників, спричинялося іноді до руйнування усталених уявлень. Знайомство з іншим способом життя, засвоєння нових форм поведінки, як правило, відбувається в певних вікових групах у процесі спілкування або роботи в новому середовищі. Повернення до свого середовища призводить до зміщення уявлень, втрати колишніх авторитетів, що може стати причиною депресії працівників.

Страницы: 1, 2, 3