Шляхи вдосконалення податкового контролю в сфері оподаткування доходів громадян від підприємницької діяльност
Шляхи вдосконалення податкового контролю в сфері оподаткування доходів громадян від підприємницької діяльност
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНБАСЬКА ДЕРЖАВНА МАШИНОБУДІВНА АКАДЕМІЯ
РЕФЕРАТ
з дисципліни: " Податкова система"
за темою:
"Шляхи вдосконалення податкового контролю в сфері оподаткування доходів громадян від підприємницької діяльності"
Підготувала:
студентка групи Ф 05-т
Шерстобитова Я.С.
КРАМАТОРСЬК 2010
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Поняття, види і методи податкового контролю
2. Облік платників податків
3. Податкова перевірка: зміст, види, наслідки
4. Особи, що сприяють сплаті податків, зборів і мит
5. Злочини в сфері господарської діяльності, пов'язані з ухиленням від виконання майнових зобов'язань
6. Контроль у сфері оподатковування доходів громадян від підприємницької діяльності
ВИСНОВКИ
Перелік використаної літератури
ВСТУП
Податкові реформи, проведені в останні роки, показали значення впливу податків на розвиток соціально-економічних ресурсів в Україні, через те що податки - найбільш ефективний інструмент регулювання економічних процесів. Державне регулювання економіки шляхом використання податкових інструментів повинне бути спрямоване на забезпечення і підтримку збалансованого економічного росту, ефективне використання ресурсів, стимулювання інвестиційної і підприємницької активності, яка обмежується податковими правами й обов'язками.
Однією з характерних рис оподаткування є його примусовість, саме тому платник податку, у свідомості якого власні економічні інтереси переважають над загальнодержавними, різними способами намагається мінімізувати суму сплачуваних податків. Повна чи часткова несплата податків може здійснюватись як легально, тобто з використанням особливостей чинного законодавства, так і нелегально, з порушенням норм закону.
Проблема ухилення від податків в Україні набула масового характеру (за деякими оцінками, 40--50 % ВВП перебуває в тіні, тобто не оподатковується). Дослідження західних економістів указують на те, що рівень ухилення від оподаткування залежить від багатьох чинників, -- як економічних, так і політичних, історичних, психологічних тощо. Серед найбільш важливих -- рівень податкових ставок, ефективність та компетентність діяльності податкових органів, законослухняність платників податків, ступінь довіри населення до діючої влади щодо ефективного використання нею коштів, отриманих від податків.
Функціонування системи оподатковування припускає необхідність формування системи державних органів, що здійснюють контроль за повним і своєчасним виконанням платниками податків податкового обов'язку.
1. Поняття, види і методи податкового контролю
Функціонування системи оподатковування припускає необхідність формування системи державних органів, що здійснюють контроль за повним і своєчасним виконанням платниками податків податкового обов'язку.
Податковим контролем є спеціальний вид державного фінансового контролю, що здійснюється органами державної податкової служби й іншими контролюючими органами, спрямований на забезпечення дотримання податкового законодавства суб'єктами, що реалізують податковий обов'язок чи забезпечують його реалізацію.
Метою податкового контролю є забезпечення належного рівня доходів централізованих державних грошових фондів, що є важливою складовою економічної безпеки держави. Законом України "Про державну податкову службу в Україні" як найважливіше завдання органів державної податкової служби визначено здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ч.1 ст.2 Закону).
Зміст податкового контролю включає:
1) спостереження за діяльністю контрольованих суб'єктів;
2) аналіз отриманої інформації, тенденцій, що намітилися, розробка прогнозів;
3) ужиття заходів по попередженню порушень законності і дисципліни;
4) облік конкретних правопорушень, аналіз їхніх причин і обставин;
5) припинення протиправної діяльності;
6) виявлення винних у скоєнні податкових правопорушень (як платників податків, так і працівників податкових органів) і залучення їх до відповідальності.
Види податкового контролю класифікуються за декількома підставами.
І. У залежності від суб'єктів, що здійснють контрольні функції:
1. Державний -- податковий контроль, що здійснюється державними органами. У цьому випадку органи, що здійснюють податковий контроль, поділяються на:
-- органи загальної компетенції (здійснюють податковий контроль поряд зі своєю основною діяльністю);
-- органи спеціальної компетенції (спеціально створені для здійснення податкового контролю -- податкові адміністрації (інспекції), податкова міліція).
2. Незалежний -- податковий контроль, що здійснюється аудиторськими чи громадськими організаціями.
ІІ. За термінами здійснення контролю:
1. Оперативний -- податковий контроль, що здійснюється у межах звітного періоду на підставі кількісних і якісних показників контрольованої операції.
2. Періодичний -- податковий контроль,що здійснюється після закінчення звітного періоду на підставі аналізу документів звітності й інших джерел.
ІІІ. За джерелами контролю:
1. Документальний -- податковий контроль, що здійснюється на підставі аналізу документів, що відображають показники контрольованого об'єкта або діяльності суб'єктів. Періодичність проведення планових документальних перевірок, як правило, не частіше одного разу в рік, перевірка здійснюється комплексно.
2. Фактичний -- податковий контроль, що здійснюється на підставі фактичного аналізу контрольованого об'єкта чи діяльності контрольованих суб'єктів (наприклад, обстеження, обмірювання, перерахування, зважування контрольної закупівлі і т.д.).
При здійсненні податкового контролю використовується кілька методів.
А. Здійснення обліку платників податків.
Б. Здійснення податкової перевірки.
В. Обстеження територій і приміщень, де можуть знаходитися об'єкти, що підлягають оподатковуванню або використовуються для одержання об'єктів оподатковування.
2. Облік платників податків
З метою дотримання податкового законодавства і проведення податкового контролю платники податків підлягають постановці на облік у податкових і інших державним (контролюючих) органах. Розрізняють первинний і вторинний податковий облік. Первинний - це податковий облік, у ході якого платникові податків привласнюється єдиний по усіх видах податків і зборів ідентифікаційний номер. Вторинний - це податковий облік, у ході якого платникові податків привласнюється, крім первісного, ще один ідентифікаційний (індивідуальний) номер по окремому податку чи збору, у встановленому законодавством порядку.
22 грудня 1994 року був прийнятий Закон України "Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів" і в листопаду 1997 року податкові органи завершили формування автоматизованої інформаційної системи по контролю за сплатою фізичними особами податків і інших обов'язкових платежів, у результаті якого створений державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів. Кожній особі в державному реєстрі привласнюється окремий ідентифікаційний номер, без якого неможливо відкрити розрахунковий рахунок у банку й одержати заробітну плату. Ідентифікаційний номер містить зведення про платника податків: дата народження, порядковий номер при реєстрації даного громадянина і стать. Остання, десята цифра ідентифікаційного коду призначена для захисту від випадкових помилок.
22 січня 1996 р. було прийняте Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України "Про створення єдиного державного реєстру підприємств і організацій України". Це положення закріплює єдину автоматизовану систему обліку, нагромадження й обробки даних про підприємства, організації усіх форм власності, а також їхніх окремих підрозділів (філій, відділень, представництв). Метою створення державного реєстру стало забезпечення єдиних принципів ідентифікації й обліку суб'єктів господарської діяльності, здійснення нагляду за структурними змінами в економіці, забезпеченням інформацією. До реєстру включаються дані про юридичних осіб, які розташовані і здійснюють свою діяльність на території України чи за межами України, але створених за участю юридичних осіб України. Реєстр створений як комплекс відомостей, куди ввійшли ідентифікаційні, класифікаційні, довідкові, реєстраційні й економічні дані. Створення і ведення державного реєстру реалізується Міністерством статистики України.
Якщо суб'єкт підпадає під визначення ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" тобто є платником такого податку, то він зобов'язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України №149 від 1 березня 2000 року. Реєстр платників податку на додану вартість - це автоматизована система збору, нагромадження й обробки даних про осіб, що відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" і Указу Президента України від 7 серпня 1998 року "Про деякі зміни в оподатковуванні" зобов'язані здійснювати утримання і внесення в бюджет податку, що сплачується покупцем. При включенні до реєстру будь-якої особи, діяльність якої підлягає оподатковуванню, їй привласнюється індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту виключення його з реєстру в зв'язку з вибуттям зі складу платників податку на додану вартість.
