Реформування податкового законодавства України до європейських стандартів: організаційно-правові засади
p align="left">використання суб'єктів малого підприємництва, що застосовують спеціальний режим оподаткування, у схемах мінімізації податкових зобов'язань підприємств, які працюють у загальному режимі оподаткування.4. Податкова система України є дорогою в адмініструванні. Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно із доходами бюджету, що забезпечуються за рахунок їх справляння.
5. Діяльність Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України щодо реалізації державної податкової політики, збирання податків і зборів (обов'язкових платежів), їх акумуляції в державному і місцевих бюджетах є недостатньо узгодженою та ефективною внаслідок недосконього правового регулювання їх взаємовідносин, відсутності цілісного інформаційного простору.
6. Система митно-тарифного регулювання не дозволяє оперативно реагувати на зміни кон'юнктури світових ринків, а також торговельних режимів в інших країнах та структури економіки в Україні.
7. Недостатньо врегульовано питання оподаткування доходів від інтелектуальної власності та незалежної професійної діяльності, що призводить до втрати об'єкта (бази) оподаткування в частині податку з доходів фізичних осіб.
8. Недосконалою є система формування коштів соціального призначення, що базується на досить високих ставках внесків та характеризується нераціональною структурою джерел фінансування (основний фінансовий тягар несуть роботодавці, а найманими робітниками фінансується значно менша частка загальних надходжень). Існування чотирьох автономних фондів соціального страхування та диференційованих платежів до кожного з них призводить до значного збільшення витрат на адміністрування внесків, порівняно з консолідованим варіантом їх сплати (єдиний соціальний внесок).
Крім зазначених недоліків існують недоліки системного характеру, породжені чинниками, що знаходяться за межами податкової системи. Серед них:
1) податкова заборгованість платників перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Ця проблема породжена низкою причин:
відсутністю ефективних механізмів, що забезпечують відповідальність суб'єктів господарювання за виконання своїх фінансових зобов'язань;
недосконалою системою списання та реструктуризації податкової заборгованості підприємств перед бюджетом;
проведенням взаємозаліків, які роблять невигідною своєчасну і в повному обсязі сплату податків;
проблемами окремих галузей (паливно-енергетичний комплекс), які є найбільшими боржниками бюджету, зокрема, в частині регулювання державою цін на енергоносії;
2) бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ.
Основними причинами, що ускладнюють виконання державою зобов'язань перед платниками ПДВ є:
пред'явлення необґрунтованих вимог на відшкодування ПДВ та заниження сум податкових зобов'язань;
виконання прогнозних показників надходжень ПДВ до державного бюджету за рахунок неповернення платникам переплачених сум податку;
недоліки законодавчих норм, якими регулюється процедура відшкодування;
3) значні ухилення від оподаткування.
Ця проблема є однією з найгостріших в Україні та таких, що вирізняє її з-поміж більшості європейських країн.
На масштаби ухилення від сплати податків впливає, крім рівня податкових ставок, викривлення умов конкурентної боротьби внаслідок нерівномірного розподілу податкового навантаження; порушення принципу рівності платників перед законом; складність і недосконалість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, у т.ч. податкового; загальне недотримання норм законів, неефективність державної бюджетної політики.
4) нерівномірний розподіл податкового навантаження, в результаті чого найбільше податкове навантаження несуть законослухняні платники, позбавлені податкових пільг.
РОЗДІЛ 3
ПРИЙНЯТТЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ - ПЕРСПЕКТИВНИЙ ШЛЯХ АДАПТАЦІЇ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
3.1 Основні положення проекту Податкового Кодексу України
6 травня 2006 р. Державна податкова адміністрація України опублікувала на своєму офіційному сайті доопрацьований проект Податкового Кодексу України - 2006.
Проект Податкового Кодексу - 2006 є доопрацьованим варіантом прийнятого у 2-му читанні Верховною Радою України у 2000 році проекту Податкового Кодекса України, з врахуванням прийнятих у 2000 - 2006 роках змін до основних законів про окремі види податків в Україні.
Згідно статей 15, 16, 17 проекту Податкового Кодексу Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту 2006 р.) // Державна податкова служба України, травень 2006, http://www/sta.gov.ua. :
В Україні будуть справлятися такі податки:
а) загальнодержавні податки;
б) місцеві податки.
До загальнодержавних належать такі податки:
а) податок на прибуток підприємств;
б) податок на доходи фізичних осіб;
в) податок на додану вартість;
г) акцизний податок;
д) податок на майно;
е) державне мито;
ж) мито;
з) податок на транспортні засоби;
и) рентні платежі;
і) єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України;
ї) платежі за спеціальне використання природних ресурсів;
й) екологічний збір.
1. До місцевих податків належать:
а) податок з реклами;
б) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг
в) податок за використання місцевої символіки;
г) ринковий збір;
д) готельний збір;
е) збір за паркування автотранспорту;
є) курортний податок;
ж) збір за організацію гастрольних заходів;
з) збір за видачу дозволів на будівництво у населених пунктах об'єктів виробничого та невиробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садових будинків і гаражів.
Відносно норм існуючого Закону України “Про податок на додану вартість” ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ // від 3 квітня 1997 р. N 168/97-ВР ( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 р. N 2771-IV ) станом на травень 2006 р. в проекті Податкового Кодексу підтверджуються основні змінені законодавчі норми чи пропонуються наступні принципові відмінності та новації в оподаткуванні ПДВ:
А). Визначення платників податку
1. Для цілей оподаткування платником податку є:
а) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
б) будь-яка особа, яка імпортує товари на митну територію України, за винятком фізичної особи, в разі, коли така фізична особа ввозить (одержує переслані) товари в обсягах, що не перевищують норми безмитного ввезення, встановлені законодавством України;
Б). Вимоги до осіб щодо їх реєстрації як платників податку
1. Будь-які особи, зазначені у ст. 4002 цього Кодексу, у яких загальна вартість оподатковуваних операцій з поставки товарів, робіт, послуг протягом будь - якого періоду за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тисяч гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані зареєструватися як платники податку в органах державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (податковою адресою) з додержанням вимог, передбачених ст. 4005 цього Кодексу.
2. У випадках коли особа, не зареєстрована як платник податку згідно з частиною першою цієї ст., укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), у результаті виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме у два чи більше разів суму, визначену частиною першою цієї ст. протягом дванадцятимісячного періоду, така особа зобов'язана надіслати реєстраційну заяву до кінця податкового періоду, за наслідками якого були би збільшені податкові зобов'язання внаслідок такої операції згідно з нормами цього розділу, якби така особа була зареєстрована як платник податку. Особа, що не здійснює таку реєстрацію, несе відповідальність за такою операцією на рівні відповідальності зареєстрованого платника податку за такою ж операцією.
3. Фізичні особи, які не мають статусу суб'єкту господарювання, що ввозять (пересилають) товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством України, сплачують податок без їх реєстрації як платників податку.
4. Суб'єкти господарювання, що не є зареєстрованими як платники цього податку, а також ті, що є суб'єктами спрощених (спеціальних) систем оподаткування, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, сплачують податок на додану вартість в момент перетину такими товарами митного кордону України без їх реєстрації як платників цього податку.
В). Добровільна реєстрація платників податку
1. Якщо особа здійснює оподатковувані операції та не підпадає під визначення частини першої ст. 4005 як платник податку, у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій, меншими визначеної зазначеною вище частиною суми, вважає за доцільне самостійно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за його заявою.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15
